Ухвала

від 31.01.2025 по справі 910/13192/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/13192/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І. Д.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Малинський каменодробильний завод"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024

(суддя Демидов В. О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024

(головуючий - Андрієнко В. В., судді: Шапран В. В., Буравльов С. І.)

за заявою Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)

про вжиття заходів забезпечення позову у справі

у справі за позовом Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром",

2) Акціонерного товариства "Малинський каменодробильний завод",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Державна служба геології та надр України;

2) Офіс Генерального прокурора;

3) Служба безпеки України

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2024 року Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Малинський каменодробильний завод" (далі - відповідач 1, скаржник) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, що укладений між відповідачами (далі - договір).

2. Позов обґрунтований порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час укладення договору та незаконного внесення відповідачем - 2 змін до спеціального дозволу на користування надрами, що призвело до втрати у відповідача 1 спеціального дозволу на користування надрами, на підставі якого останнє здійснювало свою господарську діяльність.

3. Господарський суд міста Києва 05.11.2024 ухвалою задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову; заборонив Державній службі геології та надр України:

- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім`я Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" (Пинязевицьке родовище);

- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище);

- підписувати, укладати та/або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно з спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).

4. Північний апеляційний господарський суд 17.12.2024 ухвалив постанову, якою ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін.

5. 27.01.2025 відповідач 1 звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

6. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

7. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 27.01.2025 протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (09.01.2025), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

9. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

10. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

11. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

13. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

14. Отже, за подання цієї касаційної скарги судовий збір повинен був сплачений у розмірі 2 422,40 грн.

15. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому заявнику необхідно сплатити зазначену суму судового збору та надати суду оригінал відповідного платіжного доручення.

16. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

17. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, 308, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Малинський каменодробильний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі № 910/13192/24 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова