Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/299/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/299/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Мойсейця Б. В. (адвоката),

відповідача-1 - Кутакова П. В. (самопредставництво),

відповідача-2 - Забродського В. В. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фудз", Державної служби геології та надр України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (колегія суддів: Гончаров С. А. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд"

до: 1) Державної служби геології та надр України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фудз"

про визнання недійсними результатів аукціону,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" (далі - ТОВ "Крок Вуд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фудз" (далі - ТОВ "Аква Фудз"), в якому просило:

- визнати недійсними результати аукціону, проведеного 23.07.2021 Державною службою геології та надр України, з продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовище "Свалява-1" (свердловина № 4) (лот № SUE001-UA-20210603-40723);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища "Свалява-1" (свердловина № 4) від 24.09.2021 № 4/11-22, яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області, укладений між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз";

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.11.2021 № 6585, виданий ТОВ "Аква Фудз";

- визнати недійсною угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 05.11.2021 № 6585, укладену між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз".

1.2. Позовні вимоги ТОВ "Крок Вуд" обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.02.2015 є власником свердловини № 1 загальною площею 4,4 м2, яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р-н, м. Свалява, вул. Добровольців, 35-А, на земельній ділянці площею 0,1515 га з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012. Позивач зазначав, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.01.2016 право оренди ТОВ "Крок Вуд" на земельну ділянку площею 0,1515 га з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 13363120). Позивач також зазначав, що 23.07.2021 на підставі рішення Державної служби геології та надр України проведено електронний аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовище "Свалява-1" (свердловина № 4) (лот №-UA-20210603-40723). Згідно з протоколом електронного аукціону №-UA-20210603-40723 переможцем зазначеного аукціону, організатором якого було Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа", є ТОВ "Аква Фудз". При цьому, за доводами ТОВ "Крок Вуд", 24.09.2021 між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз" укладено договір № 4/11-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища "Свалява-1" (свердловина №4), яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області. Крім того, позивач зазначав, що 05.11.2021 на підставі протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20210603-40723 та договору від 24.09.2021 № 4/11-21 Державна служба геології та надр України видала ТОВ "Аква фудз" спеціальний дозвіл на користування надрами № 6585 на видобування корисних копалин - підземних мінеральних лікувально-столових вод. 05.11.2021 Державна служба геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз" уклали угоду № 6585 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин. Разом з тим позивач зазначав, що ТОВ "Аква Фудз" надано спеціальний дозвіл на користування надрами в межах земельної ділянки площею 0,1515 га з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка перебуває в користуванні позивача. Тому ТОВ "Крок Вуд" вважало, що Державна служба геології та надр України порушила приписи частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра. За таких обставин, на думку позивача, аукціон, правочини та спеціальний дозвіл є неправомірними, а тому їх слід визнати недійсними.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/299/24 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Крок Вуд" до Державної служби геології та надр України, ТОВ "Аква Фудз" про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, спеціального дозволу на користування надрами, угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Крок Вуд", господарський суд першої інстанції виходив із того, що використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних із користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами в порядку, встановленому законодавством. Місцевий господарський суд зазначив, що 05.11.2021 ТОВ "Аква Фудз" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 6585 для видобування корисних копалин строком на 20 років. Підставами надання спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.2021 № 6585 були: протокол проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 30.08.2021 № SUE001-UA-20210603-40723 та договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 24.09.2021 № 4/11-21. Водночас господарський суд першої інстанції установив, що право користування надрами ТОВ "Аква Фудз" Державною службою геології та надр України не припинено. При цьому місцевий господарський суд констатував, що проведення аукціону та здобуття перемоги ТОВ "Аква Фудз" не зумовлює безпосередній перехід прав на земельну ділянку ТОВ "Крок Вуд" і не створює правових підстав для набуття прав на зазначену земельну ділянку після отримання ТОВ "Аква Фудз" спеціального дозволу.

2.3. З урахуванням викладеного господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України та визнання недійсним укладеного за результатами аукціону договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.2021 № 4/11-21. Оскільки місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним укладеного за результатами аукціону договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.2021 № 4/11-21, то суд також відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20210603-40723, та про визнання недійсними спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.2021 № 6585, угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 05.11.2021 № 6585.

2.4. Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. З урахуванням викладеного господарський суд першої інстанції зазначив, що навіть у випадку встановлення процедурних порушень з боку органу владних повноважень (Державної служби геології та надр України) під час підготовки до проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, аукціон, а також договір, що укладений за результатами проведення такого аукціону, не підлягають визнанню недійсними, якщо при цьому позивач не довів суду, які саме права або законний інтерес позивача як надрокористувача та/або користувача земельної ділянки порушено.

2.5. Місцевий господарський суд також зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. З огляду на правомірні очікування переможця аукціону, яким є ТОВ "Аква Фудз", та з урахуванням принципу "належного урядування", за висновком господарського суду першої інстанції, ТОВ "Аква Фудз" не повинно нести відповідальність за порушення процедурних правил при проведенні аукціону у разі, якщо такі були допущені самим органом державної влади (замовником аукціону).

2.6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/299/24 та ухвалено нове рішення, яким задоволено позов ТОВ "Крок Вуд" до Державної служби геології та надр України, ТОВ "Аква Фудз" про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, спеціального дозволу на користування надрами, угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Вирішено визнати недійсними результати аукціону, проведеного 23.07.2021 Державною службою геології та надр України, з продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовище "Свалява-1" (свердловина № 4) (лот № SUE001-UA-20210603-40723).

Вирішено визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища "Свалява-1" (свердловина № 4) від 24.09.2021 № 4/11-22, що знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області, укладений між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз".

Вирішено визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.11.2021 № 6585, виданий ТОВ "Аква Фудз".

Вирішено визнати недійсною угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 05.11.2021 № 6585, укладену між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз".

2.7. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Крок Вуд", апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що виконання вимог пункту 6 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993, не входило до підстав позову. Водночас апеляційний господарський суд констатував, що позовні вимоги ТОВ "Крок Вуд" обґрунтовані недотриманням Державною службою геології та надр України приписів частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра. За висновком апеляційного господарського суду, затвердження відповідним органом місцевого самоврядування переліку земельних ділянок, які підлягають передачі переможцю аукціону, є обов`язковою передумовою проведення такого аукціону, а погодження з ним питання про надання земельної ділянки - обов`язковою передумовою надання спеціального дозволу на користування надрами. Водночас апеляційний господарський суд установив, що відповідно до листа Відділу земельних відносин Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 17.08.2021 № 2233/02-10 Державна служба геології та надр України не зверталася до Свалявської міської ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012. Апеляційний господарський суд зазначив, що внаслідок порушення Державною службою геології та надр України приписів частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра Свалявська міська рада як орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження земельною ділянкою, не була обізнана про необхідність надання переможцю аукціону земельної ділянки, якою вже володіє ТОВ "Крок Вуд" на праві оренди. Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, господарський суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин приписи частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра, які підлягали застосуванню, та помилково застосував пункт 6 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993, який не підлягав застосуванню. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд зазначив, що здобуття ТОВ "Аква Фудз" перемоги на оспорюваному аукціоні, отримання спеціального дозволу на користування надрами передбачає надання ТОВ "Аква Фудз" земельної ділянки, яка вже перебуває на правах оренди ТОВ "Крок Вуд" та на якій розташоване нерухоме майно позивача.

2.8. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведеного земельно-технічного дослідження від 05.12.2023 № Д-40/2023, родовище "Свалява-1" (свердловина № 4), надане ТОВ "Аква Фудз" на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.2021 № 6585 для видобування корисних копалин, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка передана в оренду ТОВ ТОВ "Крок Вуд" на підставі договору оренди від 11.01.2016; відстань між серединою надкаптажної споруди, яка належить ТОВ "Крок Вуд" та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, до родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), яке надане ТОВ "Аква Фудз" на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.2021 № 6585 для видобування корисних копалин, становить 2,02 м. Наведені обставини, за висновком апеляційного господарського суду, перешкоджають ТОВ "Крок Вуд" у реалізації своїх прав як власника майна та орендаря земельної ділянки.

2.9. Апеляційний господарський суд також установив, що ТОВ "Аква Фудз", посилаючись на наявність спеціального дозволу на користування надрами, зверталося до ТОВ "Крок Вуд" у листопаді 2023 року з листом про погодження встановлення земельного сервітуту, а в грудні 2023 року - з пропозицією про укладення договору про його встановлення. При цьому відповідно до розробленої на замовлення ТОВ "Аква Фудз" технічної документації із землеустрою (пункт 2 пояснювальної записки) площа частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, становить 0,1515 га. Таким чином, площа земельної ділянки на яку ТОВ "Аква Фудз" просить встановити сервітут, складає 0,1515 га, тобто повністю охоплює всю площу земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка перебуває в оренді ТОВ "Крок Вуд". При цьому ТОВ "Аква Фудз" як переможець аукціону та власник спеціального дозволу наполягає на встановленні сервітуту у спосіб, який, за висновком апеляційного господарського суду, унеможливить повну реалізацію прав ТОВ "Крок Вуд" як орендаря земельної ділянки та власника нерухомого майна. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставність висновку місцевого господарського суду щодо недоведеності позивачем порушення його прав чи інтересів.

3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/299/24, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Аква Фудз" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/299/24 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Аква Фудз", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував частину 1 статті 74, частину 2 статті 76, частину 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18, від 21.02.2022 у справі № 904/2524/19, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20, від 14.09.2023 у справі № 906/402/22, від 30.08.2023 у справі № 906/436/22, від 13.01.2022 у справі № 910/6750/20.

3.4. Крім того, на думку скаржника, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, застосував принцип "правової визначеності" без урахування принципів "належного урядування" і "пропорційності" та висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 12.06.2024 у справі № 918/744/23, положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

3.5. ТОВ "Аква Фудз" наголошує на тому, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра, статті 3, частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України у випадку, коли сам землекористувач земельної ділянки, в якого відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, ініціював проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, однак, програвши за результатами аукціону, подав позов до суду, стверджуючи про порушення його прав як користувача земельної ділянки, тобто проявив суперечливу та недобросовісну поведінку.

3.6. ТОВ "Аква Фудз" у поданій касаційній скарзі також зазначає, що розмір витрат скаржника на професійну правничу допомогу орієнтовно складає 25 000,00 грн - 40 000,00 грн.

3.7. ТОВ "Крок Вуд" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Аква Фудз" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. ТОВ "Крок Вуд" зазначає, що отримання ТОВ "Аква Фудз" спеціального дозволу на користування надрами та здійснення відповідної діяльності ставить під загрозу цілісність нерухомого майна позивача. ТОВ "Крок Вуд" стверджує про наявність порушеного права позивача як землекористувача та власника нерухомого майна, що знаходиться в межах земельної ділянки, де розташована ділянка надр, яка надана в користування ТОВ "Аква Фудз" на підставі спеціального дозволу.

3.8. Крім того, не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/299/24, до Верховного Суду звернулася Державна служба геології та надр України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/299/24 залишити в силі.

3.9. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Державна служба геології та надр України зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Державна служба геології та надр України, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.10. Державна служба геології та надр України вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки про застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо дотримання принципів "належного урядування" та "правомірного очікування", викладені в постановах Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 903/383/22, від 07.08.2023 у справі № 924/1018/22, від 18.09.2023 у справі № 912/2795/21.

3.11. ТОВ "Крок Вуд" подало відзив на касаційну скаргу Державної служби геології та надр України з пропуском строку (на 1 день), встановленого Верховним Судом. У судовому засіданні 17.12.2024 представник ТОВ "Крок Вуд" просив поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу та зазначав про об`єктивну неможливість подати відзив на касаційну скаргу в строк, установлений Верховним Судом, з огляду на відсутність електричної енергії.

3.12. Верховний Суд, розглянувши клопотання ТОВ "Крок Вуд", дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу. Отже, доводи, викладені у відзиві ТОВ "Крок Вуд" на касаційну скаргу ТОВ "Аква Фудз", враховуються Верховним Судом під час розгляду цієї справи. ТОВ "Крок Вуд" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. ТОВ "Крок Вуд" зазначає, що отриманню спеціального дозволу на користування надрами передує визначена законодавством процедура погодження надання такого дозволу, дотримання якої усіма суб`єктами таких правовідносин є обов`язковим.

3.13. 13.01.2025 Верховний Суд зареєстрував додаткові пояснення ТОВ "Аква Фудз" у справі № 910/299/24, які сформовані 10.01.2025 в системі "Електронний суд".

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 03.10.2014 Державна служба геології та надр України видала ТОВ "Крок Вуд" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатпродтор") спеціальний дозвіл № 4588 на геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, на ділянці (родовищі) "Свалява-1" (свердловини № 1- 5) строком дії до 31.12.2016.

4.2. 17.02.2015 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 126, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу, ТОВ "Крок Вуд" набуло у власність майно під назвою "свердловина № 1" загальною площею 4,4 м2, що розташоване за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р-н., м. Свалява, вул. Добровольців, 35-А. Зазначене майно має такі складові: надкаптажна споруда літ. "А" загальною площею 4,4 м2; бетонна яма 1; фундамент під резервуар 2; ворота 3; огорожа 4.

4.3. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 11.01.2016 між Свалявською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Крок Вуд" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав в оренду орендарю строком на 20 років з дня державної реєстрації договору земельну ділянку площею 0,1515 га з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н., м. Свалява, вул. Робітнича, 5/3 (цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування свердловини)).

4.4. 16.03.2017 рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, оформленим протоколом засідання колегії № 3873, за поданням ТОВ "Крок Вуд" затверджено балансові експлуатаційні запаси мінеральної води загальнодержавного значення родовища "Свалява-1".

4.5. Відповідно до протоколу від 16.03.2017 № 3873 протягом 2014- 2016 років ТОВ "Крок Вуд" виконані геологорозвідувальні роботи з оцінкою експлуатаційних запасів підземних вод родовища "Свалява-1", в результаті яких у свердловинах № 1, № 5 проведено консерваційний тампонаж; свердловина № 3 не була пробурена; свердловина № 2 ліквідована як безводна. У зв`язку з цим на розгляд комісії представлені балансові експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод лише щодо свердловини № 4 родовища "Свалява-1".

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.05.2020 ТОВ "Крок Вуд" звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою від 26.05.2020 № 53 щодо номінування ділянки надр для виставлення на аукціон шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних підземних вод ділянки надр "Свалява-1", що знаходиться в Закарпатській області Свалявського району, у м. Сваляві, в північній частині міста на лівому березі р. Латориця, строком на 20 років.

4.7. Наказом Державної служби геології та надр України від 03.06.2021 № 419 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів" затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, зокрема, в частині, що стосується родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), та прийнято рішення про проведення аукціону.

4.8. 23.07.2021 на електронному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" було проведено електронний аукціон щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовища "Свалява-1" (свердловина № 4) строком на 20 років, учасниками якого були: ТОВ "Крок Вуд", Фізична особа - підприємець Танинець Надія Іллівна, Товариство з додатковою відповідальністю "Свалявські мінеральні води", ТОВ "Аква Фудз", Приватне підприємство "Кабекс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків".

4.9. 30.08.2021 протоколом електронного аукціону № SUE001-UА-20210603-40723 визначено переможцем аукціону ТОВ "Аква Фудз" із заявленою ціною реалізації лоту 9 500 000,00 грн (без ПДВ).

4.10. 24.09.2021 між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз" укладено договір купівлі-продажу області № 4/11-21 спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), що знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області.

4.11. 05.11.2021 Державна служба геології та надр України видала спеціальний дозвіл на користування надрами № 6585, відповідно до якого ТОВ "Аква Фудз" надано право строком на 20 років на видобування корисних копалин - підземних мінеральних лікувально-столових вод, придатних для розливу в пляшки та використання в лікувальній практиці, на ділянці надр родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), що знаходиться у м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області (географічні координати: за системою координат WGS - ПнШ 48033' 09,900'', СхД 22059' 40,100'', за системою координат Pulkovo42 - ПнШ 48033' 11,242'', СхД 22059' 46,469').

4.12. 05.11.2021 між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз" укладено угоду № 6585 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

4.13. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, встановив, що відповідно до листа Відділу земельних відносин Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 17.08.2021 № 2233/02-10 Державна служба геології та надр України не зверталася до Свалявської міської ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012.

4.14. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведеного земельно-технічного дослідження від 05.12.2023 № Д-40/2023, родовище "Свалява-1" (свердловина № 4), надане ТОВ "Аква Фудз" на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.2021 № 6585 для видобування корисних копалин, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка передана в оренду ТОВ ТОВ "Крок Вуд" на підставі договору оренди від 11.01.2016; відстань між серединою надкаптажної споруди, яка належить до ТОВ "Крок Вуд" та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, до родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), яке надане ТОВ "Аква Фудз" на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.2021 № 6585 для видобування корисних копалин, становить 2,02 м.

4.15. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що ТОВ "Аква Фудз", посилаючись на наявність спеціального дозволу на користування надрами, зверталося до ТОВ "Крок Вуд" у листопаді 2023 року з листом про погодження встановлення земельного сервітуту, а в грудні 2023 року - з пропозицією про укладення договору про його встановлення. При цьому відповідно до розробленої на замовлення ТОВ "Аква Фудз" технічної документації із землеустрою (пункт 2 пояснювальної записки) площа частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, становить 0,1515 га. Апеляційний господарський суд зазначив, що площа земельної ділянки, на яку ТОВ "Аква Фудз" просить встановити сервітут, складає 0,1515 га, тобто повністю охоплює всю площу земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка вже перебуває в оренді ТОВ "Крок Вуд".

4.16. Позивач, вважаючи, що Державна служба геології та надр України порушила приписи частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра, та, зазначаючи, що ТОВ "Аква Фудз" надано спеціальний дозвіл на користування надрами в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка перебуває в користуванні ТОВ "Крок Вуд", звернувся до Господарського суду міста Києва із цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Крок Вуд" до Державної служби геології та надр України, ТОВ "Аква Фудз" про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, спеціального дозволу на користування надрами, угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Крок Вуд", є порушення Державною службою геології та надр України приписів частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра. При цьому позивач зазначав, що ТОВ "Аква Фудз" надано спеціальний дозвіл на користування надрами в межах земельної ділянки площею 0,1515 га з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка перебуває в користуванні позивача.

5.5. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу № 910/299/24 по суті позовних вимог, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову ТОВ "Крок Вуд".

5.6. Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку зазначене рішення господарського суду першої інстанції, не погодився з висновками місцевого господарського суду, а тому скасував рішення господарського суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги ТОВ "Крок Вуд".

5.7. ТОВ "Аква Фудз" не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою на постанову в цій справі. ТОВ "Аква Фудз", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.8. Державна служба геології та надр України також не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулася з касаційною скаргою на постанову в цій справі. Державна служба геології та надр України, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.9. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.10. ТОВ "Аква Фудз" наголошує на тому, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 16, частини 1 статті 181 Кодексу України про надра, статті 3, частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, у випадку, коли сам землекористувач земельної ділянки, в якого відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, ініціював проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, однак, програвши за результатами аукціону, подав позов до суду, стверджуючи про порушення його прав як користувача земельної ділянки, тобто проявив суперечливу та недобросовісну поведінку.

5.11. Верховний Суд, перевіривши наведені доводи ТОВ "Аква Фудз", зазначає таке.

5.12. Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

5.13. Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

5.14. Статтею 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

5.15. Приписами статті 5 Кодексу України про надра встановлено, що державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Всі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

5.16. Згідно зі статтею 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

5.17. Стаття 14 Кодексу України про надра визначає види користування надрами. Частиною 1 цієї статті передбачено, що надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення. При цьому перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, відповідно до якого мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові) води є видом корисних копалин "підземні води" та віднесені до корисних копалин загальнодержавного значення.

5.18. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 16 Кодексу України про надра аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону. Подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.

5.19. Частиною 6 статті 16 Кодексу України про надра передбачено, що надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

5.20. За змістом статті 181 Кодексу України про надра в разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об`єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.

5.21. Водночас колегія суддів зазначає, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 19.12.2019 № 402-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин". Цим Законом, зокрема, доповнено статтю 99 Земельного кодексу України.

5.22. Пунктом "в3" частини 1 статті 99 Земельного кодексу України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельного сервітуту на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови, що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу.

5.23. Отже, з набранням чинності Законом України від 19.12.2019 № 402-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин" було запроваджено можливість використання надрокористувачами земельних ділянок для потреб надрокористування шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами.

5.24. Колегія суддів, здійснивши сукупний аналіз приписів частини 6 статті 16, статті 181 Кодексу України про надра, зазначає, що приписи цих статей передбачають випадки обов`язкового попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для потреб надрокористування, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

5.25. Отже, зміст наведених приписів частини 6 статті 16, статті 181 Кодексу України про надра свідчить про те, що вони стосуються випадків, коли є необхідність саме в наданні земельної ділянки в користування (оренду), а не випадків встановлення земельного сервітуту.

5.26. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд, зазначивши про те, що затвердження відповідним органом місцевого самоврядування переліку земельних ділянок, які підлягають передачі переможцю аукціону, є обов`язковою передумовою проведення такого аукціону, а погодження з ним питання про надання земельної ділянки - обов`язковою передумовою надання спеціального дозволу на користування надрами, помилково не врахував змін, внесених, зокрема, до статті 99 Земельного кодексу України на підставі Закону України від 19.12.2019 № 402-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин", відповідно до яких власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельного сервітуту на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови, що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу.

5.27. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "Аква Фудз", посилаючись на наявність спеціального дозволу на користування надрами, зверталося до ТОВ "Крок Вуд" у листопаді 2023 року з листом про погодження встановлення земельного сервітуту, а в грудні 2023 року - з пропозицією про укладення договору про його встановлення. При цьому відповідно до розробленої на замовлення ТОВ "Аква Фудз" технічної документації із землеустрою (пункт 2 пояснювальної записки) площа частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, становить 0,1515 га. Таким чином, площа земельної ділянки, на яку ТОВ "Аква Фудз" просить встановити сервітут, складає 0,1515 га, тобто повністю охоплює всю площу земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, яка перебуває в оренді ТОВ "Крок Вуд". При цьому ТОВ "Аква Фудз" як переможець аукціону та власник спеціального дозволу наполягає на встановленні сервітуту у спосіб, який, за висновком апеляційного господарського суду, унеможливить повну реалізацію прав ТОВ "Крок Вуд" як орендаря земельної ділянки та власника нерухомого майна.

5.28. Разом з тим колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд, вдавшись до дослідження питання про можливість встановлення сервітуту щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, помилково не врахував того, що таке питання не охоплювалося предметом та підставами позову ТОВ "Крок Вуд" у цій справі, а повинно вирішуватися у справі за позовом про встановлення земельного сервітуту.

5.29. За таких обставин колегія суддів вважає, що в цьому випадку підтвердилися наведені ТОВ "Аква Фудз" підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував частину 6 статті 16, частину 1 статті 181 Кодексу України про надра.

5.30. Крім того, колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено висновок, який, на думку ТОВ "Аква Фудз", не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:

"8.26. Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах".

5.31. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц викладено висновок, на який посилається ТОВ "Аква Фудз":

"Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права".

5.32. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20 викладено висновок, який, на думку ТОВ "Аква Фудз", не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:

"Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 28 квітня 2021 року N 2-р(ІІ)/2021 вказав, зокрема, таке:

"словосполуку" а також зловживання правом в інших формах", слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з нормами Кодексу, насамперед із тими, що містяться в його статтях 3, 12, 13. Унаслідок цього, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії можуть бути в подальшому кваліфіковано як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій" (абзац другий підпункту 3.6 пункту 3 мотивувальної частини);

частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, тому що ця мета є правомірною (легітимною) (абзац третій підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Крім того, на думку Конституційного Суду України, тлумачення та застосування судами джерел цивільного права у будь-якому разі має ґрунтуватися на таких засадах цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність (абзац третій підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 квітня 2020 року N 2-р(ІІ)/2021).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина "venire contra factum proprium "(заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20)".

5.33. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 906/402/22 викладено висновок, на який посилається ТОВ "Аква Фудз":

"47. Звідси, після попереднього погодження із відповідним органом місцевого самоврядування питання про надання земельної ділянки для потреб надрокористування у потенційного надрокористувача дійсно виникає законний інтерес щодо отримання відповідної земельної ділянки для надрокористування, який за наслідками оформлення спеціального дозволу на користування надрами трансформується вже у право на отримання такої земельної ділянки, яке може бути реалізоване, зокрема, і шляхом встановлення земельного сервітуту".

5.34. ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 906/436/22.

5.35. Із посиланням на наведені висновки ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що ТОВ "Крок Вуд", ініціювавши проведення аукціону, фактично надав попереднє погодження на надання земельної ділянки для потреб провадження діяльності з видобування корисних копалин, а потім, програвши на аукціоні, звернулося з позовом про визнання результатів проведеного аукціону недійсними, стверджуючи про порушення його прав як землекористувача та власника нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці. Такі дії ТОВ "Крок Вуд", на думку ТОВ "Аква Фудз", свідчать про суперечливу та недобросовісну поведінку позивача. ТОВ "Аква Фудз" також зазначає, що землекористувач (ТОВ "Крок Вуд"), ініціювавши проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, повідомивши при цьому, що ділянка надр знаходиться у межах земельної ділянки землекористувача, фактично підтвердив, що в наданні земельної ділянки державної чи комунальної власності для провадження діяльності з видобування корисних копалин немає потреби, оскільки сам землекористувач міг стати переможцем аукціону або ж земельна ділянка надавалася би користувачу надр за договором про встановлення земельного сервітуту між землекористувачем (ТОВ "Крок Вуд") та надрокористувачем (ТОВ "Аква Фудз"), тобто за відсутності дій (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.

5.36. Верховний Суд, проаналізувавши наведені висновки, на які посилається ТОВ "Аква Фудз", перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

5.37. Колегія суддів зазначає, що за змістом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

5.38. Верховний Суд також зазначає, що принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією з фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, в тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22, від 16.01.2024 у справі № 910/14543/20, від 14.04.2020 у справі № 904/3507/19.

5.39. Законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, в тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

5.40. Отже, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

5.41. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

5.42. Водночас господарські суди попередніх інстанцій установили, що 03.10.2014 Державна служба геології та надр України видала ТОВ "Крок Вуд" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатпродтор") спеціальний дозвіл № 4588 на геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на ділянці (родовищі) "Свалява-1" (свердловини № № 1, 2, 3, 4, 5), строком дії до 31.12.2016.

5.43. 17.02.2015 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 126, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу, ТОВ "Крок Вуд" набуло у власність майно під назвою "свердловина № 1" загальною площею 4,4 м2, що розташоване за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р-н., м. Свалява, вул. Добровольців, 35-А. Зазначене майно має такі складові: надкаптажна споруда літ. "А" загальною площею 4,4 м2; бетонна яма 1; фундамент під резервуар 2; ворота 3; огорожа 4.

5.44. 11.01.2016 між Свалявською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Крок Вуд" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав в оренду орендарю строком на 20 років з дня державної реєстрації договору земельну ділянку площею 0,1515 га з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н., м. Свалява, вул. Робітнича, 5/3 (цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування свердловини)).

5.45. 16.03.2017 рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, оформленим протоколом засідання колегії № 3873, за поданням ТОВ "Крок Вуд" затверджено балансові експлуатаційні запаси мінеральної води загальнодержавного значення родовища "Свалява-1".

5.46. Відповідно до протоколу від 16.03.2017 № 3873 протягом 2014- 2016 років ТОВ "Крок Вуд" виконані геологорозвідувальні роботи з оцінкою експлуатаційних запасів підземних вод родовища "Свалява-1", в результаті яких у свердловинах № 1, № 5 проведено консерваційний тампонаж; свердловина № 3 не була пробурена; свердловина № 2 ліквідована як безводна. У зв`язку з цим на розгляд комісії представлені балансові експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод лише щодо свердловини № 4 родовища "Свалява-1".

5.47. 19.05.2020 ТОВ "Крок Вуд" звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою від 26.05.2020 № 53 щодо номінування ділянки надр для виставлення на аукціон шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних підземних вод ділянки надр "Свалява-1", що знаходиться в Свалявському р-н Закарпатської області м. Сваляві, в північній частині міста на лівому березі р. Латориця, строком на 20 років.

5.48. Наказом Державної служби геології та надр України від 03.06.2021 № 419 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів" затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, зокрема, в частині, що стосується родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), та прийнято рішення про проведення аукціону.

5.49. 23.07.2021 на електронному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" було проведено електронний аукціон щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовища "Свалява-1" (свердловина № 4) строком на 20 років, учасниками якого були: ТОВ "Крок Вуд", Фізична особа - підприємець Танинець Надія Іллівна, Товариство з додатковою відповідальністю "Свалявські мінеральні води", ТОВ "Аква Фудз", Приватне підприємство "Кабекс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків".

5.50. 30.08.2021 протоколом електронного аукціону № SUE001-UА-20210603-40723 визначено переможцем аукціону ТОВ "Аква Фудз" із заявленою ціною реалізації лоту 9 500 000,00 грн (без ПДВ).

5.51. Наведені встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин не був користувачем ділянки надр, а орендував земельну ділянку на підставі договору оренди від 11.01.2016, укладеного із Свалявською міською радою.

5.52. З огляду на викладене ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що позивач, не будучи користувачем ділянки надр, сам ініціював проведення аукціону, а потім, програвши на аукціоні, звернувся з позовом про визнання результатів проведеного аукціону недійсними, стверджуючи про порушення його прав як землекористувача та власника нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці. Верховний Суд погоджується з доводами ТОВ "Аква Фудз" про те, що наведені дії ТОВ "Крок Вуд" свідчать про суперечливу поведінку позивача.

5.53. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 викладено висновок, який, на думку ТОВ "Аква Фудз", не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:

"257. У пункті 71 рішення у справі "Rysovskyy v. Ukraine" від 20.10.2011 ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була би рівнозначною, "inter alia", санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові".

5.54. ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 918/744/23.

5.55. Із посиланням на наведені висновки ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що з огляду на правомірні очікування переможця аукціону, яким є ТОВ "Аква Фудз", та з урахуванням принципу "належного урядування", ТОВ "Аква Фудз" не повинно нести відповідальність за порушення процедурних правил при проведенні аукціону, якщо такі були допущені самим органом державної влади (замовником аукціону).

5.56. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 910/6750/20 викладено висновок, на який посилається ТОВ "Аква Фудз":

"Порушення правил, що визначають процедуру підготовки до участі в аукціоні, а саме: допущення учасника без накладання на заявку електронного підпису, за висновками господарських судів, порушує також рівність всіх учасників аукціону в обов`язку дотримання вимог Тимчасового порядку".

5.57. Із посиланням на наведені висновки ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що порушення, допущені під час підготовки та проведення аукціону, можуть бути підставою для визнання недійсними результатів аукціону лише у випадку, якщо такі порушення впливають на результати аукціону, зокрема, на створення нерівних умов для всіх учасників аукціону. Разом з тим, за доводами скаржника, підготовчі дії, що передбачені частиною 6 статті 16, частиною 1 статті 181 Кодексу України "Про надра" не стосуються обмежень рівності прав учасників аукціону під час його підготовки та проведення і не можуть впливати на наслідки об`єктивно та законно проведеного аукціону за участі безпосереднього землекористувача земельної ділянки та номінанта (ініціатора) такого аукціону (позивача).

5.58. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17 викладено висновок, який, на думку ТОВ "Аква Фудз", не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:

"За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце".

5.59. ТОВ "Аква Фудз" зазначає, що подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14.

5.60. Колегія суддів також установила, що в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 викладено висновок, на який посилається ТОВ "Аква Фудз" та Державна служба геології та надр України:

"8.5. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити".

5.61. Із посиланням на наведені висновки Державна служба геології та надр України зазначає, що відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Державна служба геології та надр України також зазначає, що під час розгляду цієї справи не встановлено процедурних порушень під час проведення аукціону та укладення договору з ТОВ "Аква Фудз", яке є переможцем аукціону.

5.62. Крім того, Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 903/382/22 викладено висновок, який, на думку Державної служби геології та надр України, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:

"У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 ЄСПЛ зазначив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

ЄСПЛ в рішенні "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" також зазначив про те, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав певні права від держави, та подальше позбавлення його цього права на підставі того, що державний орган порушив закон.

Так, ЄСПЛ у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.01.1986).

Відповідно до пункту 71 рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) від 20.10.2011 ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суди установили, що організатором проведення спірного аукціону була Любомльська міська рада, тобто орган публічної влади і всі зазначені прокурором порушення, що визначені підставою позову, допущені саме нею; жодного порушення відповідачем вимог закону як на стадії проведення аукціону, так і підписання договору, прокурор не навів. Отже, відповідач, який діяв добросовісно, виконував всі передбачені законодавством дії щодо отримання через процедуру електронних торгів в оренду спірного майна не повинен нести відповідальність за помилки, допущені публічним органом".

5.63. Державна служба геології та надр України зазначає, що подібні висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 924/1018/22, від 18.09.2024 у справі № 912/2795/21.

5.64. Із посиланням на наведені висновки Державна служба геології та надр України зазначає, що в учасника аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, який здобув перемогу в такому конкурсі та дотримався всіх процедурних вимог при проведенні конкурсу, виникають "правомірні очікування" володіти (користуватися) спеціальним дозволом на користування надрами та отримати земельну ділянку, щоб реалізовувати таке право.

5.65. Верховний Суд, проаналізувавши наведені висновки, на які посилаються ТОВ "Аква Фудз" та Державна служба геології та надр України, перевіривши та надавши оцінку доводам скаржників, вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

5.66. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

5.67. ЄСПЛ у рішенні "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" також зазначив про те, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав певні права від держави, та подальше позбавлення його цього права на підставі того, що державний орган порушив закон.

5.68. Так, ЄСПЛ у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів, завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб, національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.01.1986).

5.69. Крім того, відповідно до пункту 71 рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

5.70. Апеляційний господарський суд вважав, що затвердження відповідним органом місцевого самоврядування переліку земельних ділянок, які підлягають передачі переможцю аукціону, є обов`язковою передумовою проведення такого аукціону, а погодження з ним питання про надання земельної ділянки - обов`язковою передумовою надання спеціального дозволу на користування надрами. Проте, як вже зазначалося, апеляційний господарський суд не врахував змін, внесених, зокрема, до статті 99 Земельного кодексу України на підставі Закону України від 19.12.2019 № 402-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин".

5.71. Водночас зміст рішення господарського суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду свідчать про відсутність установлених обставин порушення порядку проведення оспорюваного аукціону.

5.72. За таких обставин колегія суддів вважає, що в цьому випадку підтвердилися наведені ТОВ "Аква Фудз" та Державною службою геології та надр України підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки Верховного Суду, на які посилаються скаржники.

5.73. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову ТОВ "Крок Вуд" у справі № 910/299/24.

5.74. Водночас колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд необґрунтовано послався в оскаржуваній постанові на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 15.02.2022 у справі № 910/1603/21, від 01.11.2022 у справі № 910/7853/21, оскільки такі висновки зроблені Верховним Судом у справах, де позивачі на момент виникнення спірних правовідносин були користувачами ділянок надр, а Державна служба геології та надр України видала відповідачам за результатами аукціонів дозволи на користування надрами, які розміщені в межах ділянок, де розташовані свердловини, ліцензіатами щодо яких згідно зі спеціальними дозволами на користування надрами були позивачі.

5.75. Так, у справі № 910/1603/21 позивач посилався на порушення його прав на користування надрами та зазначав, що він здійснює діяльність з видобутку і переробки корисних копалин визначеної згідно зі спеціальним дозволом № 597 із строком дії з 06.08.1996 до 06.08.2036, як: руди, марганцю, руди оксидні марганцеві, руди марганцеві оксидно-карбонатні, руди карбонатні марганцеві. У рамках використання спеціального дозволу № 597, у користуванні позивача перебувають земельні ділянки кадастрові номера 1222985500:03:453:0001 та 1212100000:01:038:0024 ,площею 306,0375 га та площею 6,4887 га відповідно.

5.76. У справі № 910/7853/21 позовні вимоги були обґрунтовані невідповідністю оспорюваного аукціону, правочинів та спеціального дозволу на користування надрами правилам здійснення користування надрами, які встановлені Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615. Позивач зазначав, що в межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування за кількома дозволами тільки різних за видом корисних копалин. Разом з тим свердловина № 90, на яку Державною службою геології та надр України видано за результатами аукціону дозвіл на користування надрами та укладено зазначені правочини, розміщена у межах ділянки "Поляна Купіль" Полянського родовища, де розташовані свердловини № 2-р і № 3-p, ліцензіатом щодо якої згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами № 1983 від 10.09.1999 є позивач.

5.77. Верховний Суд, ухвалюючи зазначені постанови, зокрема, зазначив, що Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, встановлено обмеження можливості проведення робіт з геологічного вивчення та видобування корисних копалин у межах однієї ділянки надр. Таке обмеження зафіксовано в абзаці 3 пункту 3 наведеного Порядку № 615, відповідно до якого у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. Водночас у справах № 910/7853/21, № 910/1603/21 господарські суди встановили порушення приписів зазначеного Порядку № 615.

5.78. Разом з тим, як вже зазначалося, у цій справі позивач не був користувачем ділянки надр та сам ініціював проведення аукціону. Отже, апеляційний господарський суд безпідставно послався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 15.02.2022 у справі № 910/1603/21, від 01.11.2022 у справі № 910/7853/21.

5.79. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи ТОВ "Аква Фудз" та Державної служби геології та надр України, викладені в касаційних скаргах, не впливають на результат розгляду справи.

5.80. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував частину 6 статті 16, частину 1 статті 181 Кодексу України про надра та не врахував висновки Верховного Суду, на які обґрунтовано посилаються скаржники.

5.81. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову ТОВ "Крок Вуд", натомість апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Крок Вуд", тому постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.3. Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.4. Враховуючи положення законодавства та встановлені судами фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що касаційні скарги слід задовольнити, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції - залишити в силі.

7. Судові витрати

З огляду на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на ТОВ "Крок Вуд".

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фудз", Державної служби геології та надр України задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 910/299/24 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/299/24 залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фудз" 21 472 (двадцять одну тисячу чотириста сімдесят дві) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" на користь Державної служби геології та надр України 17 177 (сімнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак