Рішення

від 30.01.2025 по справі 396/909/24

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/909/24

Провадження № 2/396/18/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Кравченко І.В., представника позивача - адвоката Букач Т.І., представника відповідача - адвоката Єльнікової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокатське бюро «Валентина Бескоровайного «Верум»» адвокат Бескоровайний Валентин Олегович до Приватної Агрофірми «Глодоси» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою в інтересах позивача ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з приватної агрофірми «Глодоси» заборгованість по оплаті орендної плати у сумі 14540 гривень 93 копійки за користування земельною ділянкою за 2023 рік та судові витрати по справі.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує наступним. Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4, 8323 га, кадастровий номер 3524080600:02:001:0655, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Земельна ділянка набута у власність позивачкою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої баби ОСОБА_2 , яка за життя уклала Договір оренди з ПАФ «Глодоси», який було зареєстровано 29.12.2011 року № 352400004004562. 19.09.2018 року підписана додаткова угода до вищезазначеного договору, яка 11.04.2019 року була зареєстрована в Новоукраїнській районній державній адміністрації Кіровоградської області, строком до 29.12.2031 року. Відповідно до розділу ІІІ Договору, з урахуванням положень Додаткової угоди від 19.09.2018 року орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно в розмірі 9,5 % від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду, з обов`язковим урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2023 року складала 153062 грн. 40 копійок. Тобто, 9,5% від такої грошової оцінки становить 14540, 93 грн. Орендну плату за 2023 рік позивач не отримувала, тому спочатку зверталася з письмовою претензією до відповідача, зазначивши банківські реквізити такої сплати, але відповіді не отримала, тому вимушена звернутися до суду.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача проти позову заперечила, вказавши що ОСОБА_2 за життя отримала належну їй орендну плату наперед, в тому числі і за 2023 рік, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавстваЗемельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч.1 ст. 317 ЦК України).Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4, 8323 га, кадастровий номер 3524080600:02:001:0655, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. (а. с. 14). Така земельна ділянка набута у власність позивачкою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 липня 2023 року після померлої баби ОСОБА_2 (а.с.19).

ОСОБА_2 уклала Договір оренди з ПАФ «Глодоси», який було зареєстровано 29.12.2011 року № 352400004004562. (а.с.16). 19.09.2018 року сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди, яка 11.04.2019 року була зареєстрована в Новоукраїнській районній державній адміністрації Кіровоградської області, строком до 29.12.2031 року. Відповідно до розділу ІІІ Договору, з урахуванням положень Додаткової угоди від 19.09.2018 року орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно в розмірі 9,5 % від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду, з обов`язковим урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель.(а.с.18).

Положення додаткової угоди від 19.09.2018 до договору оренди землі були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

За статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 148-1 ЗК України, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Згідно ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України.

Викладені вище умови Договору оренди землі відповідач не виконав, орендну плату за 2023 рік оренди не сплатив, що свідчить про порушення умов договору та порушення прав позивача, хоча відповідач використовував земельну ділянку на власний розсуд.

26.01.2024 року позивач направила на адресу відповідача лист (претензію) про виплату орендної плати за 2023 рік згідно умов договору, повідомила реквізити для сплати орендної плати. (а.с. 50-53, 54, 55)

З огляду на це, суд вважає, що позивачем здійснені всіх необхідні і можливі дії для повідомлення належних реквізитів для перерахування сум орендної плати.

На момент звернення позивача до суду, відповідач з нею так і не розрахувався, вмотивованої відповіді на претензію не надав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно викладеного вище, суд прийшов до висновку, що відповідачем, в порушення умов договору оренди, не виплачено позивачу орендну плату за 2023 рік в розмірі 14540 гривень 93 копійки.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача, що у зв`язку із наявною переплатою за 2017-2023 роки орендної плати, заборгованість перед позивачем відсутня з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, жодної письмової домовленості (додаткової угоди) про виплату орендної плати орендарем позивачці наперед (у рахунок майбутніх років користування земельною ділянкою або авансом) за діючими договорами оренди землі та додаткових угод до них сторонами оформлено не було. Також суду сторони не надали доказів узгодження між ними в позадоговірному листуванні чи в інший спосіб умов проплат орендної плати в більших розмірах, ніж передбачено діючим договором із переплатами в рахунок майбутніх розрахункових періодів за користування земельними ділянками, які б в силу вимог ст.207 ЦК України можна було б розглядати в якості діючих положень договору. Із огляду на наведене, доводи сторони відповідача визнаються судом непереконливими в силу їх недоведеності належними та допустимими доказами. Крім того, суд звертає увагу, що норми діючих договорів оренди земельної ділянки та додаткові угоди до них не забороняють виплату орендної плати в більшому розмірі ніж визначено в їх нормах, проте наданий відповідачем розрахунок сплаченої орендної плати за період 2017 - 2023 роки, відповідно до якого за 2017 рік сплачено 90000 гривень за попередні періоди (10000 гривень+ 80000 гривень), сплатою у 2019 та 2020 роках по 12000 гривень, не виплати коштів у 2018, 2021 - 2023 роках, суд не розглядає в якості переплати орендної плати, яку можна спрямувати в рахунок сплати орендарем орендної плати позивачці за 2023 рік при відсутності у діючому договорі положень про можливість здійснення таких проплат та неукладеності додаткових угод про це між сторонами спору.

Також суд приймає до уваги про зазначення у вказаному розрахунку (а.с.156) що у 2017 році було проведено сплату орендної плати за попередні періоди. Позиція відповідача про сплату у 2017 році 90000 гривень орендної плати наперед ОСОБА_2 та відсутність заборгованості з цієї підстави, є суперечливою, оскільки відповідач не заперечував про сплату ним орендної плати останній у 2019 та 2020 році, що не узгоджується з позицією відповідача про відсутність заборгованості з орендної плати після 2017 року в зв"язку з оплатою орендної плати наперед.

Враховуючи викладене вище та, з огляду на те, що позивач просив стягнути орендну плату за 2023 рік саме у розмірі 14540 гривень 93 копійки, суд, не виходячи за межі позовних вимог, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання позову до суду, так як позов задоволено у повному обсязі.

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2024 року, укладений між АБ "Валентина Бескоровайного "Верум"та ОСОБА_1 та додаткову угоду до договору про те, що вартість наданих юридичних послуг ОСОБА_1 становить 11000 гривень, рахунок № 05/03/2024 від 26.03.2024 року; копію платіжної інструкції від 26/03/2024 року про оплату за надання правничої допомоги. (а.с.56-60,61,62,63)

Таким чином, суд вважає, що вказані судові витрати обґрунтовані, а тому є достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки понесених нею судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 11000 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватної Агрофірми «Глодоси» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 14540 гривень 93 копійки заборгованості по орендній платі за 2023 рік за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524080600:02:001:0655, 1211 гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору та 11000 гривень витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 30.01.2025 року.

Суддя: О. С. Цесельська