Рішення

від 29.01.2025 по справі 761/17070/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 761/17070/23

Провадження № 2/369/1521/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Херенковій К. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 761/17070/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БД Рентал-6, Товариство з обмеженою відповідальністю БД Сервіс Аметист, про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаються на те, що 17 квітня 2019 року позивач уклав з ТОВ БД Рентал-6 договір оренди машиномісця № 12-БД та прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 для тимчасової стоянки транспортних засобів, які належать на праві власності позивачу. В подальшому позивачу стало відомо, що машиномісце на праві власності належить відповідачу, який з правом суборенди передав в оренду майно ТОВ БД Рентал-6.

18 травня 2020 року на орендованому машиномісці сталася пожежа внаслідок запалення дротів електропередач, в результаті якої був пошкоджений належний позивачу автомобіль AUDI А6, державний номер НОМЕР_2 . Відповідно до висновку експерта осередок займання пожежі знаходився на стелі паркомісця № 12 в конструкції електричного світильника. На момент проведення огляду експерт встановив, що приміщення паркінгу не відповідає Правилам пожежної безпеки України. Відповідно до висновку експертизи вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля становить 160 163,58 грн. Також позивач поніс витрати на оплату послуг з проведення експертизи на суму 4 500 грн.

Позивач вважає, що відповідач не утримував належне йому на праві власності майно у належному стані, внаслідок чого пожежа, яка виникла з вини відповідача, пошкодила належне позивачу рухоме майно, а отже такі протиправні дії відповідача завдали позивачу шкоду та порушили його цивільне право..

Враховуючи наведене, позивач просить суд:

1.стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 160 163,58 грн;

2.стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на суму 4 500 грн - витрати на проведення автотоварознавчої експертизи;

3.вирішити питання про розподіл судових витрат.

Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 12 червня 2023 року відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою від 01 листопада 2023 року Голосіївський районний суд міста Києва з врахуванням ухвали від 03 листопада 2023 року передав справу до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

01 липня 2024 року ТОВ БД Рентал-6 надало пояснення, в обґрунтування яких посилається на безпідставність заявлених позовних вимог. Третя особа наголошує на тому, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовом до ТОВ БД Рентал-6 про відшкодування шкоди, завданої пожежею його рухомому майну і у задоволенні позовних вимог йому було відмовлено з огляду на те, що позивач не довів причинно-наслідковий зв`язок між виконанням покладених обов`язків відповідачем ТОВ БД Рентал-6 та завданням шкоди майну позивача. Третя особа переконана, що такого роду відповідальність може бути покладена на відповідача лише у разі його протиправної поведінки, причинно-наслідкового зв`язку між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача. За таких обставин у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Правом на подання відзиву на позовну заяву інші учасники справи не скористалися.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від03 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно довимог частинипершої,третьої статті223ЦПК Українинеявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті.Якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У зв`язку з неявкою сторін в силу частини другої статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд встановив, що 01 серпня 2018 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ БД Рентал-6 договір оренди № 16-ПМ, за умовами якого передав ТОВ БД Рентал-6 в оренду 16 машиномісць.

17 квітня 2019 року ТОВ БД Рентал-6 та ОСОБА_1 уклали договір оренди машиномісця № 12 БД, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно - машиномісце за адресою: АДРЕСА_1 , машиномісце № НОМЕР_1 для тимчасової стоянки автотранспортних засобів, зокрема, автомобіля AUDI A6, державний номер НОМЕР_2 .

На підставі акту приймання-передавання машиномісця від 19 квітня 2019 року ТОВ БД Рентал-6 передало машиномісце № НОМЕР_1 ОСОБА_1 у задовільному стані. За змістом акту сторони претензій та зауважень щодо стану машиномісця один до одного не мають.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль AUDI A6, державний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 з 13 липня 2018 року.

18 червня 2020 року комісія у складі провідного інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітана служби цивільного захисту Олійника В.О., ОСОБА_1 , директора ТОВ БД Рентал-6 Камінської І.Б. склали акт про пожежу, що виникла 18 травня 2020 року в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , орендарем якої є ТОВ БД Рентал-6. Внаслідок пожежі пошкоджено окремі елементи автомобіля AUDI A6, державний номер НОМЕР_2 . Акт підписаний ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зауважень щодо змісту у відповідній графі акту не зазначено.

18 травня 2020 року зареєстровано кримінальне провадження № 12020110410000172 за заявою ОСОБА_1 про те, що внаслідок порушення встановлених законодавством норм протипожежної безпеки за адресою: АДРЕСА_1 , сталася пожежа, внаслідок якої був пошкоджений належний заявнику автомобіль.

07 серпня 2020 року ОСОБА_1 уклав договір про надання експертних послуг з ОСОБА_5 . Вартість послуги погоджена сторонами у розмір 4500,00 грн. На підставі зазначеного договору позивач отримав висновок експерта № 291/20 судової автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020110410000172.

За змістом висновку експерта від 15 вересня 2020 року № 14-251 встановлено, що осередок пожежі в паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 ., знаходився на стелі паркомісця № 12 в конструкції електричного світильника. Причиною виникнення пожежі стало займання горючих матеріалів електричного світильника від тепла, отриманого від більш розігрітого предмета внаслідок несправності або неправильної роботи пускорегулювальної арматури. Приміщення паркінгу на момент виготовлення цього висновку не відповідають Правилам протипожежної безпеки в Україні, а саме стан об`єкта дослідження не відповідав пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, однак таке порушення не перебуває у причинному зв`язку з виникненням пожежі на об`єкті.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Рентал-6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі належному на праві власності ОСОБА_1 транспортному засобу AUDI A6, державний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистогонемайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.

Під час ухвалення рішення на суд покладено обов`язок вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У частині другійстатті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті12 та частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України на суд також покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частинами четвертою-шостоюстатті 81 ЦПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, позивач заявляє вимогу про стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням його автомобіля, з ОСОБА_2 , якому паркомісце № 12 належить на праві власності, проте на момент виникнення пожежі було здане в оренду ТОВ Рентал-6 та на підставі договору суборенди належало позивачу ОСОБА_1 .

За змістом частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з приписами частини першої статті 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спорів про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в заподіянні.

Позивач наполягає на тому, що відповідач ОСОБА_2 , якому на праві власності належить паркомісце № 12, не вжив всіх необхідних дій для забезпечення відповідності належного йому майна Правилам протипожежної безпеки і такі дії призвели до виникнення пожежі та як наслідок заподіяння шкоди рухомому майну позивача, а отже заподіяна шкода підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Диспозиція частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом частини першої статті 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (стаття 179 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (стаття 760 ЦК України).

Згідно з приписами статті 767 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов`язанийпопередити наймачапро особливівластивості танедоліки речі,які йомувідомі іякі можутьбути небезпечнимидля життя,здоров`я,майна наймачаабо іншихосіб абопризвести допошкодження самоїречі підчас володіннята/абокористування нею. Наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 774 ЦК України).

Машиномісце № НОМЕР_1 було передано ТОВ Рентал-6 БД від власника ФОП ОСОБА_2 - відповідача у справі, з правом суборенди без попередньої письмової згоди ОСОБА_2 відповідно до пункту 5.9 Договору оренди машиномісця № 16-ПМ від 01 серпня 2018 року.

Так з матеріалів справи суд встановив, що річ, а саме паркомісце № НОМЕР_1 , було передане у найм (оренду) позивачу ОСОБА_1 на підставі договору оренди машиномісця № 12-БД. Згідно з актом приймання-передавання машиномісця від 19 квітня 2019 року ТОВ Рентал-6 БД та ОСОБА_1 претензій та зауважень щодо стану машиномісця один до одного не мають.

Відповідно до пункту 5.3 договору оренди машиномісця № 12-БД від 17 квітня 2019 року орендар, тобто позивач ОСОБА_1 , зобов`язаний підтримувати машиномісце в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, тримати машиномісце у стані, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки.

Зазначені обставини свідчать про те, що на час передання орендарю ОСОБА_1 машиномісця позивач погоджувався зі станом речі - предмету найму (оренди), а договором оренди на орендаря покладено обов`язок з утримання машиномісця у стані, який відповідає правилам протипожежної безпеки.

Незважаючи на те, що право власності на спірне машиномісце належить відповідачу, право володіння зазначеною річчю матеріального світу належало позивачу і обов`язок з експлуатації зазначеної речі відповідно до, зокрема, Правил пожежної безпеки, утримання його в стані, який відповідає правилам пожежної безпеки, покладено на позивача.

З оглядуна зазначене,суд дійшоввисновку пронедоведеність позивачемвчинення протиправнихдій відповідачем та причинно-наслідкового зв`язку між його діями та заподіяною шкодою.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БД Рентал-6, Товариство з обмеженою відповідальністю БД Сервіс Аметист, про відшкодування шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. О. Фінагеєва