Постанова

від 20.01.2025 по справі 598/240/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/240/22Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т. Провадження № 22-ц/817/43/25 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря - Сович Н.А.

та сторін: представника позивача адвоката Хлєбнікова С.В., представника відповідача - адвоката Тарарука Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 598/240/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця», інтереси якого представляє Тарарук Леонід Ростиславович на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року, ухваленого суддею Олещуком Б.Т., повний текст якого складено 07 жовтня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Профспілка «Первинна профспілкова організація Моторвагонного депо Тернопіль Вільної профспілки машиністів України» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2022 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Хлєбніков Сергій Володимирович звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі за тестом АТ«Українська залізниця»), третя особа Профспілка «Первинна профспілкова організація Моторвагонного депо Тернопіль Вільної профспілки машиністів України», в якому просить:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника виробничого підрозділу «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональна філія «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» №690 від 10 грудня 2021 року про відсторонення токара 6 (шостого) розряду ОСОБА_1 від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати.

2. Поновити ОСОБА_1 на роботі у виробничому підрозділі «Моторвагонного депо Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді токара 6 (шостого) розряду.

3. Стягнути з Регіональної філіії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40081195, на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати відсторонення до дати відновлення на роботі в розмірі 30650,94 грн.

4. Стягнути з Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40081195, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

5. Судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом в.о. начальника підрозділу «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» №690 від 10 грудня 2021 року його було відсторонено від роботи з 10.12.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати. Підставою даного наказу слугував акт лист-ознайомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 30.11.2021 року, у зв`язку з чим відповідно до ст.46 КЗпП, частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров`я України №2153 та Постанови Кабінету міністрів України №1236 позивач відстороняється від роботи.

Вважає, що даний наказ виданий з порушенням чинного законодавства України та порушує його право на працю, а отже є незаконним та підлягає скасуванню з поновленням його на роботі, оскільки відсторонення працівника від роботи можливе тільки з підстав, що визначені законодавством, зокрема ст.46 КЗпП України, а тому невиконання вимог керівництва, в тому числі щодо документів про наявність щеплення проти COVID-19 або документів про протипоказання, не може бути підставою відсторонення працівника. А отже, оскаржуваний наказ про відсторонення прийнятий з порушенням чинного законодавства України та порушено право позивача на працю гарантоване ст.43 Конституції України та КЗпП України. Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральна шкода.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , від іменні та в інтересах якої діє адвокат Хлєбніков Сергій Володимирович, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, третя особа Профспілка «Первинна профспілкова організація Моторвагонного депо Тернопіль Вільної профспілки машиністів України», задоволено частково.

Скасовано наказ в.о. начальника виробничого структурного підрозділу «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №690 від 10 грудня 2021 року «Про відсторонення від роботи токаря 6 розряду Мурдзу Івана.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 31678,08 грн (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень вісім копійок).

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1984 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні).

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь держави судовий збір в розмірі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня вісімдесят одна копійка).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі акціонерне товариство «Українська залізниця», інтереси якого представляє Тарарук Леонід Ростиславович просить змінити резолютивну частину рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 26.09.2024 у справі №598/240/22 щодо стягнення судового збору на користь позивача з суми 1984 грн на суму 1438,04 грн та виключити з резолютивної частини абзац про стягнення з AT «Українська залізниця» судового збору в користь держави.

Вважає, що зазначене рішення суду в частині стягнення з AT «Українська залізниця» судового збору таким, що прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а відтак підлягає зміненню в оскаржуваній частині.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що у позовній заяві представник позивача просив:

1.Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника виробничого підрозділу «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональна філія «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» №690 від 10 грудня 2021 року про відсторонення токаря 6 (шостого) розряду ОСОБА_1 від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати.

2. Поновити ОСОБА_1 на роботі у виробничому підрозділі «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді токаря 6 (шостого) розряду.

3. Стягнути з Регіональної філіії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати відсторонення до дати відновлення на роботі в розмірі 30650,94 грн.

4. Стягнути з Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.

Таким чином, до суду у позовній заяві пред`явлено по дві вимоги немайнового та майнового характеру. Тому при поданні позовної заяви позивачем повинно було бути сплачено судовий збір у наступних розмірах:за одну вимогу немайнового характеру 992,40 грн (2481,00 х 0,4). За вимогу про поновлення на роботі судовий збір не сплачується.

За дві вимоги майнового характеру в розмірі 80650,94 грн (30650,94+50000) х 1%) = 806,50 грн, тому судовий збір складає 806,50 грн. А, оскільки визначена сума судового збору 806,50 грн є меншою від 0,4 розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу станом на 01.01.2022, то до сплати підлягало 992,40 грн (2481,00 х 0,4).

Отже за результатами розгляду справи пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у наступному розмірі:

За одну задоволену судом вимогу немайнового характеру - 992,40 грн, оскільки у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі судом відмовлено, судовий збір за цю вимогу на відповідача не покладається.

За дві задоволені судом вимоги майнового характеру - 445,64 грн, зважаючи що сума задоволених позовних вимог складає 36678,08 грн (31678,08 + 5000,00), пропорційно до пред`явлених позовних вимог - 81678,08 грн. ( 31678,08 + 50000).

Таким чином, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір в сумі 1438,04 грн (992,40+ 445,64).

Враховуючи, що при прийнятті рішення судом не було задоволено жодної позовної вимоги, від оплати судовим збором за яку був звільнений позивач, вважають безпідставним стягнення на користь держави судового збору у сумі 2481 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Тарарук Л.Р. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник позивача - адвокат Хлєбніков С.В. в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Третя особа профспілка «Первинна профспілкова організація Моторвагонного депо Тернопіль Вільної профспілки машиністів України» в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0600998158033.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з п.1ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що заявником фактично оскаржується рішення Збаразького районного суду від 26.09.2024 в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до АТ «Українська залізниця», в якому просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника виробничого підрозділу «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональна філія «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» №690 від 10 грудня 2021 року про відсторонення токаря 6 (шостого) розряду ОСОБА_1 від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати; поновити ОСОБА_1 на роботі у виробничому підрозділі «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді токаря 6 (шостого) розряду; стягнути з Регіональної філіії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати відсторонення до дати відновлення на роботі в розмірі 30650,94 грн; стягнути з регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з двома позовними вимогами немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення та поновлення на роботі) і двома вимогами майнового характеру (стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом у лютому 2022 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, на 01 січня 2022 року становив 2481,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»).

Таким чином, при поданні позовної заяви позивачем повинно бути сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення та поновлення на роботі) в розмірі 1984, 80 грн (2481х04 = 992,40 грн х 2).

За дві вимоги майнового характеру (стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди) в розмірі 80650,94 грн (30650,94+50000) х 1% = 806, 50 грн, також підлягало сплаті 992,40 грн (2481,00 х 0,4), оскільки сума судового збору 806,50 грн є меншою від 0,4 розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу станом на 01.01.2022.

Позивач за пред`явленими вимогами про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, поновлення на роботі, звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, позивачу ОСОБА_1 за дві вимоги майнового характеру підлягало сплаті судовий збір в розмірі 1984, 80 грн.

Відповідно до квитанції від 25.02.2022 ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 1984,80 грн (а.с.54, т.1).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Профспілка «Первинна профспілкова організація Моторвагонного депо Тернопіль Вільної профспілки машиністів України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково, а саме скасовано наказ в.о. начальника виробничого структурного підрозділу «Моторвагонне депо Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №690 від 10 грудня 2021 року «Про відсторонення від роботи токаря 6 розряду Мурдзу Івана; стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 31678,08 грн; стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 5000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1984 грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь держави судовий збір в розмірі 2481 грн.

Разом з тим, при розподілі судових витрат, суд першої інстанції не врахував, що судом задоволено вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, яка є вимогою немайнового характеру, а відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір в розмірі 992, 40 грн, за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, слід стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь держави.

Також, судом першої інстанції, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 , задоволено частково на суму 5000 грн, що становить 10%, відтак в силу статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (10% від 992,40 грн.), що становить 99,24 грн.

Крім того, судом задоволено вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 31678,08 грн, тобто позовні вимоги в цій частині, задоволено повністю, тому в силу статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 992,40 грн (за вимогу майнового характеру), також слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суду першої інстанції необхідно було стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн та стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1091,64 грн (992,40 + 99,24 = 1091,64).

Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця», інтереси якого представляє ОСОБА_2 , слід задовольнити частково, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року в частині стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» судового збору скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн та стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1091,64 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця», інтереси якого представляє Тарарук Леонід Ростиславович задовольнити частково.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року в частині стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» судового збору скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн та стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1091,64 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 січня 2025 року.

Головуючий: Н. М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів