Ухвала

від 31.01.2025 по справі 932/1440/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3226/25 Справа № 932/1440/22 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

У Х В А Л А

31 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Макарова М.О,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.

розглянувши питання про самовідвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі: Макарова М.О., Єлізаренко І.А., Свистунової О.В. у справі за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі, моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі, моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

08 січня 2025 року Комунальне підприємство«Дніпропетровський обласниймедичний центрсоціально значущиххвороб» Дніпропетровськоїобласної ради» звернулося безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою підсистеми «Електронний суд» із апеляційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2025 року витребувано з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу №932/1440/22.

30 січня 2025 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Макарова М.О., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., вважає за необхідне заявити самовідвід з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Дніпровського апеляційного суду перебувала цивільна справа №200/20428/17 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у складі колегії суддів: головуючого судді Свистунової О.В., суддів: Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання Фтизіатрія Дніпропетровської обласної ради про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі скасоване та ухвалене у скасованій частині нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання Фтизіатрія Дніпропетровської обласної ради про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі задоволено частково. Визнано незаконним наказ № 157-к Комунального закладу Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради від 07 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Визнано незаконним наказ № 158-к Комунального закладу Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради від 07 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Визнано незаконним наказ № 160-к Комунального закладу Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради від 07 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера в Комунальному підприємстві Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання Фтизіатрія Дніпропетровської обласної ради. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання Фтизіатрія Дніпропетровської обласної ради на користь держави судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 7 048,00 грн.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення з роботи за прогул залишено без змін. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року скасовано в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, у складі колегії суддів: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишене без змін.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, в разі переконання судді в наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об`єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно до роз`яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Оскільки суддіМакаров М.О.,Єлізаренко І.А.,Свистунова О.В.приймали участьпід часрозгляду цивільноїсправи №200/20428/17, а предметом позову у даній справі №932/1440/22 є стягнення з Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі №200/20428/17, враховуючи необхідність виключення можливих сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості складу суду, апеляційний суд дійшов висновку, що самовідвід суддів: Макарова М.О.,Єлізаренко І.А.,Свистунової О.В.у даній справі підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 41 ЦПК України визначено, що у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39-41 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Самовідвід суддів Дніпровського апеляційногосуду МакароваМ.О.,Єлізаренко І.А.,Свистунової О.В.у цивільній справі №932/1440/22за позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства«Дніпропетровський обласниймедичний центрсоціально значущиххвороб» Дніпропетровськоїобласної ради»про стягненнясереднього заробіткуза часневиконання судовогорішення пропоновлення нароботі,моральної шкоди,зобов`язання вчинитипевні дії задовольнити.

Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді: І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова