РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 рокуСправа №160/26170/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ЕНЕРГІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA11000/2024/000014/2 від 12.07.2024р., картки відмови №UA110080/2024/00130,-
УСТАНОВИВ:
29.09.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ЕНЕРГІЯ" звернулося з адміністративним позовом до Дніпровської митниці та просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення відповідача про коригування митної вартості від 12.07.2024р. №UA11000/2024/000014/2;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2024/00130.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного контролю та оформлення за ЕМД від 08.07.2024 №24UA110080003092U6 було заявлено партію товару «масло кам`яновугільне», імпортовану за зовнішньоекономічним контрактом від 05.04.2024 NoWO-05042024 з компанією «DEZA a.s.». За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорювані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2024/000130 та рішення про коригування митної вартості від 12.07.2024 №UA110000/2024/000014/2, згідно якої митна вартість товару №1 скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 05.05.2023 №23UA110080002227U9 (№UA110080/2023/002227) на рівні 1,0812 євро/кг. Позивач вважає наведені оспорювані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як: 1) у цій справі митний орган посилається на висновок ДП «Держзовнішінформ», який не є основним документом з переліку частини другої статті 53 МК України, тому сумніви митного органу щодо задекларованої позивачем митної вартості не можуть вважатися обґрунтованими; 2) посилання відповідача на Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 є недоречним, адже Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ») не є суб`єктом оціночної діяльності і не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна, тому не зобов`язаний у своїй діяльності керуватися вищевказаним Стандартом; 3) твердження відповідача щодо невідповідності висновків ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» жодним чином не обґрунтовує наявність обставин, визначених положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України, отже не обґрунтовує і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом. Так, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів, передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України; 4) декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту; 5) транспортування товару до українського кордону здійснювалось за рахунок продавця (DEZA), до того ж, як уже зазначалось вище, згідно з пунктом 4.2 Договору ціна договору включає в себе всі витрати, які покриваються продавцем відповідно до цього Договору; 6) неподання декларантом додаткових документів не вплинула на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами, при цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив від 31.10.2024р. та додаткових поясненнях від 25.12.2024р., позивач посилається на ті ж самі обставини, що і у позові (а.с.1-25,27-38,204-206 том 1; а.с.31-33 том 2).
Ухвалою суду від 14.10.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.174 том 1).
29.10.2024р через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача повністю посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення за МД від 08.07.2024 №24UA110080003092U6, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:, а саме: 1) до митного оформлення надано рахунок проформу від 18.04.2024 №9200006554 на суму 97200,00 євро та банківські платіжні доручення в іноземній валюті від 24.04.2024 №7, від 25.04.2024 №8 на загальну суму 97 200,00 євро. При цьому, за рахунками проформами від 25.04.2024 №9000012790, від 25.04.2024 №9000012791, від 25.04.2024 №9000012792 загальна вартість товару складає 98 617, 50 євро, тобто, відсутні відомості про оплату повної вартості оцінюваної партії товару; 2) до митного оформлення оцінюваної партії товару надано лист ДП «Держзовнішінформ» від 09.05.2024 №3.2/210, відповідно до якого ціна товару відповідає ціновій політиці виробника у квітні-травні 2024 та може складати 810 євро/т на комерційних умовах поставки DAP MAT'OVSKE VOJKOVCE. Вказаний висновок підготовлено з використанням наступних джерел: даних Trading Economics, інформації мережі Інтернет (в тому числі deza.cz, EUENERGY, EUROSTAT, Українська енергетична біржа). При цьому, інформація вказаних ресурсів не надана у якості додатків до висновку, що унеможливлює перевірку наведених ньому відомостей; 3) до митного оформлення надані залізничні накладні від 03.05.2024 №37364, від 03.05.2024 №37365, які містять посилання на додані документи від 05.05.2024 №АОФ 3920, від 07.05.2024 №АОФ 3921, які до митного оформлення не надавались. Надані залізничні накладні містять відомості про додаткові збори (за залізничною накладною від 03.05.2024 №37364 7016,3 грн. за залізничною накладною від 03.05.2024 №37365 3736,5 грн). Враховуючи, відсутність відомостей щодо пункту виконання робіт по переобладнанню колісних пар у зв`язку зі зміною ширини колій, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявлено рівня митної вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ; 4) до митного оформлення надано переклад комерційної пропозиції від 22.02.2024, при цьому копія оригіналу не надано; 5) з урахуванням курсу валют, розміщеному на сайті Національного банку Чехії на дату складання експортних декларацій від 26.04.2024 №24CZ640000032E9A2, від 26.04.2024 №24CZ640000042JGSA9, від 26.04.2024 №24CZ64000000B3KGA4, (курс 1 Євро = 25,165 чеських крон), відомості наведені у графах «Статистична вартість», «Fakt cena» не відповідають заявленим відомостям щодо ціни товару. Зокрема, відомості наведені у графі «Fakt cena» обчислюється на рівні 813,8 євро/т, у графі «Статистична вартість» - 778,31 євро/т, за викладеного, наявні сумніви щодо повноти включення витрат до заявленого рівня митної вартості. Відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - прайс-листи виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації. У складі електронного повідомлення декларанта від 11.07.2024р. додатково надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 21.05.2024 №10, лист ДП «Держзовнішінформ» від 25.04.2024 №121/70, лист ТОВ "А-ЕНЕРГІЯ" від 10.07.2024 №10-07/1 та проінформовано, що додаткові документи у 10-денний термін надати немає можливості. За результатом розгляду додаткових документів митницею встановлено наступне: надана копія висновку ДП Держзовнішінформ від 25.04.2024 №121/70 містить посилання на інший контракт від 22.02.2024 №WO-22022024, рахунки проформи, які до митного оформлення не надавались, у зв`язку з зазначеним, наданий документ не може бути ідентифікованим з оцінюваною партією товару, при цьому, у складі електронних повідомлень митниці зазначалось про ненадання у якості додатків до висновку ДП Держзовнішінформ використаних експертом джерел інформації. Також, відповідач вказує на те, що митна вартість ввезених товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а саме: митна вартість товару №1 скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості - 2-r, згідно з положеннями статті 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 05.05.2023 №23UA110080002227U9 на рівні 1,0812 євро/кг. У запереченнях проти відповіді на відзив від 06.11.2024р. та у письмових поясненнях від 17.12.2024р. відповідач посилається на ті ж самі обставини, що і у відзиві (а.с.180-188,212-218 том 1; а.с.16-18 том 2).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.12.2024р. було продовжено строк розгляду даної справи до 31.01.2025р. (а.с.1 том 2).
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 31.01.2025р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ЕНЕРГІЯ" з 24.10.2016 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, будинок 16, що підтверджується відомостями, що містяться у вільному доступі.
05.04.2024р. між ТОВ "А-ЕНЕРГІЯ" (Україна) та компанією «DEZA a.s.», (Чеська Республіка) був укладений міжнародний договір купівлі та продажу №WO-05042024, за яким продавець повинен поставити покупцю, а покупець приймає поставку товарів: масло кам`яновугільне вбирне; код товару згідно ГНВ 27079100; загальна кількість товару складається з суми інвойсів (а.с.40-44 том 1).
Відповідно до п.2.1 договору поставка товарів повинна здійснюватися відповідно до DAP станція Матьовце Інкотермс 2010.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору ціна товару вказується в інвойсах на кожну партію товару.
Загальна сума договору становить 97 000, 00 євро +/- 10%. Ціна договору включає в себе всі витрати, які покриваються Продавцем відповідно до цього Договору.
Пунктом 5.1 договору визначено, що покупець повинен буде платити ціну договору у розмірі 100% авансовим платежем (а.с.40-44 том 1).
На підставі вищенаведеного договору №WO-05042024 від 05.04.2024 року, 14.05.2024р. на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар згідно проформи інвойса №9200006554, а саме: товар №1 «Масло кам`яновугільне вбирне -121750кг заказ №РІ 20001146, лот 890000031926, являє собою непрозору рідину чорного кольору із специфічним різким запахом (фенольним), багатокомпанентний сумішевий продукт в якому переважають ароматичні складові та яка містить…», зазначені товари поставлялись на умовах DAP Матовце (Інкотермс 2010) що підтверджується змістом копій відповідних документів та митної декларації (а.с.109-110,130-131, 189-190 том 1).
Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД від 08.07.2024 №24UA110080003092U6 (а.с.109-110, 189-190 том 1).
За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення за МД від 08.07.2024 №24UA110080003092U6, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:, а саме: 1) до митного оформлення надано рахунок проформу від 18.04.2024 №9200006554 на суму 97200,00 євро та банківські платіжні доручення в іноземній валюті від 24.04.2024 №7, від 25.04.2024 №8 на загальну суму 97 200,00 євро. При цьому, за рахунками проформами від 25.04.2024 №9000012790, від 25.04.2024 №9000012791, від 25.04.2024 №9000012792 загальна вартість товару складає 98 617, 50 євро, тобто, відсутні відомості про оплату повної вартості оцінюваної партії товару; 2) до митного оформлення оцінюваної партії товару надано лист ДП «Держзовнішінформ» від 09.05.2024 №3.2/210, відповідно до якого ціна товару відповідає ціновій політиці виробника у квітні-травні 2024 та може складати 810 євро/т на комерційних умовах поставки DAP MAT'OVSKE VOJKOVCE. Вказаний висновок підготовлено з використанням наступних джерел: даних Trading Economics, інформації мережі Інтернет (в тому числі deza.cz, EUENERGY, EUROSTAT, Українська енергетична біржа). При цьому, інформація вказаних ресурсів не надана у якості додатків до висновку, що унеможливлює перевірку наведених ньому відомостей; 3) до митного оформлення надані залізничні накладні від 03.05.2024 №37364, від 03.05.2024 №37365, які містять посилання на додані документи від 05.05.2024 №АОФ 3920, від 07.05.2024 №АОФ 3921, які до митного оформлення не надавались. Надані залізничні накладні містять відомості про додаткові збори (за залізничною накладною від 03.05.2024 №37364 7016,3 грн. за залізничною накладною від 03.05.2024 №37365 3736,5 грн). Враховуючи, відсутність відомостей щодо пункту виконання робіт по переобладнанню колісних пар у зв`язку зі зміною ширини колій, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявлено рівня митної вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ; 4) до митного оформлення надано переклад комерційної пропозиції від 22.02.2024, при цьому копія оригіналу не надано; 5) з урахуванням курсу валют, розміщеному на сайті Національного банку Чехії на дату складання експортних декларацій від 26.04.2024 №24CZ640000032E9A2, від 26.04.2024 №24CZ640000042JGSA9, від 26.04.2024 №24CZ64000000B3KGA4, (курс 1 Євро = 25,165 чеських крон), відомості наведені у графах «Статистична вартість», «Fakt cena» не відповідають заявленим відомостям щодо ціни товару. Зокрема, відомості наведені у графі «Fakt cena» обчислюється на рівні 813,8 євро/т, у графі «Статистична вартість» - 778,31 євро/т, за викладеного, наявні сумніви щодо повноти включення витрат до заявленого рівня митної вартості (а.с.133-134,193-196 том 1).
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - прайс-листи виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації (а.с.191 том 1).
Листом №10-07/1 від 10.07.2024 декларант додатково надав платіжну інструкцію в іноземній валюті від 21.05.2024 №10, лист ДП «Держзовнішінформ» від 25.04.2024 №121/70, лист ТОВ "А-ЕНЕРГІЯ" від 10.07.2024 №10-07/1 та повідомив митницю про те, що всі документи для митного оформлення партії товару були надані і більше надаватися не будуть (а.с.54,192 том 1).
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації та додатково наданих на повідомлення митного органу, Митницею було встановлено наступне: надана копія висновку ДП Держзовнішінформ від 25.04.2024 №121/70 містить посилання на інший контракт від 22.02.2024 №WO-22022024, рахунки проформи, які до митного оформлення не надавались, у зв`язку з зазначеним, наданий документ не може бути ідентифікованим з оцінюваною партією товару, при цьому, у складі електронних повідомлень митниці зазначалось про ненадання у якості додатків до висновку ДП Держзовнішінформ використаних експертом джерел інформації, що підтверджується копією оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, наявною у справі (а.с.133-134,193-196 том 1).
Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорювані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2024/00130 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024р. №UA11000/2024/000014/2, за яким митна вартість ввезених товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а саме: митна вартість товару №1 скоригована та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 05.05.2023 №23UA110080002227U9 на рівні 1,0812 євро/кг, що підтверджується копіями оспорюваних рішень (а.с.57-58,133-134,193-196 том 1).
Позивач не погоджується із вищевказаними оспорюваними рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.
Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.
Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.
Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, зі змісту оспорюваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024р. видно, що вони не містять будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с.57-58,193-196 том 1).
В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару та додатково наданих документів, зокрема, копій зовнішньоекономічного контракту №WO-05042024 від 05.04.2024 року, пакувальних листів від 25.04.2024 №6000193633, №6000193634, №6000193635; рахунків-проформ від 25.04.2024 №9000012790, №9000012791, №9000012792; проформи інвойсу на передплату №9200006554 від 18.04.2024; накладні УМВС від 03.05.2024 №37364, №37365; сертифікатів про походження товару №613322 від 25.04.2024; митна декларація, за якою було відмовлено в у випуску товарів №24UA110080002210U2 від 14.05.2024; рішення про визначення коду товару №KT-UA110000-0033-2024 від 04.06.2024; висновок про дослідження експертного підрозділу ЦМУЛДЕР №142000-3700-0277 від 23.05.2024; картки відмови №UA110080/2024/000126 від 05.07.2024; комерційної пропозиції б/н від 22.02.2024; платіжних доручень №7 від 24.04.2024, №8 від 25.04.2024; висновку ДП «Держзовнішінформ» №3.2/210 від 09.05.2024; заяви від 15.05.2024; паспорту безпеки 01-2119548393-35-0005 від 13.05.2021; сертифікатів аналізів від 25.04.2024 №60000146366, №60000146367, №60000146368; митних декларацій країни відправлення від 26.04.2024 №24CZ640000032E9A2, від 26.04.2024 №24CZ640000042JGSA9, від 26.04.2024 №24CZ64000000B3KGA4, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.40-53,55-56,59-85,89-91,96,10-103,106-108,118-132,138-153).
Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваних картки відмови і рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.
Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорювані карта відмови і рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 12.07.2024р. є протиправними, так як наведені оспорювані рішення суб`єкта владних повноважень не містять обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорювані рішення не містять причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.
Так, відповідачем, у оспорюваних рішеннях, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: надана копія висновку ДП Держзовнішінформ від 25.04.2024 №121/70 містить посилання на інший контракт від 22.02.2024 №WO-22022024, рахунки проформи, які до митного оформлення не надавались, у зв`язку з зазначеним, наданий документ не може бути ідентифікованим з оцінюваною партією товару, при цьому, у складі електронних повідомлень митниці зазначалось про ненадання у якості додатків до висновку ДП Держзовнішінформ використаних експертом джерел інформації, що підтверджується копіями оспорюваних рішень (а.с.57-58,133-134,193-196 том 1).
Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД від 08.07.2024 №24UA110080003092U6 (а.с.109-110, 189-190 том 1), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.
Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.
З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.
Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваних рішеннях обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.
Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що надана копія висновку ДП Держзовнішінформ від 25.04.2024 №121/70 містить посилання на інший контракт від 22.02.2024 №WO-22022024, рахунки проформи, які до митного оформлення не надавались, у зв`язку з зазначеним, наданий документ не може бути ідентифікованим з оцінюваною партією товару, при цьому, у складі електронних повідомлень митниці зазначалось про ненадання у якості додатків до висновку ДП Держзовнішінформ використаних експертом джерел інформації, оскільки такий висновок не є основним документом з переліку частини другої статті 53 МК України.
Окрім того, згідно із приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Статтею 6 Указу Президента України "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" № 475/94 від 25.08.1994 року, встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.
З аналізу наведених вище норм права слідує, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.
Крім того, Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 року у справі № 810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи».
Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 Митного кодексу України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.
Також, судом враховуються і долучений позивачем до матеріалів справи висновок Одеського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №24-6040 від 22.11.2024р., згідно якого вартість товару на момент його перетину митного кордону України, що поступає по інвойсам №9000012790 від 25.04.2024, №9000012791 від 25.04.2025 та №9000012792 від 25.04.2024 за декларацією №24UA110080003092U6 від 08.07.2024 року до Міжнародного договору купівлі та продажу №W005042024 від 05.04.2024 року на умовах постачання DAP станція Матьовце (Matovske Vojkovce), Інкотермс 2010, у євро та складає: поглинальна олія (wash oil) - 810,00 євро за метр .тонна, походження товарів - Чехія, статус товарів ЄС (а.с.243-246 том 1; а.с.10-13 том 2).
Судом не встановлено підстав, які б унеможливлювали врахування відповідних висновків при прийнятті рішення у цій справі.
Окрім того, судом враховується і те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведеного оспорюваного рішення, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості від 12.07.2024р. відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 6416 грн. 06 коп. понесені позивачем згідно платіжних інструкцій №4542, №4696 від 09.10.2024р. (а.с.26,39,165,171 том 1).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ЕНЕРГІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA11000/2024/000014/2 від 12.07.2024р., картки відмови №UA110080/2024/00130 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024р. №UA11000/2024/000014/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2024/00130.
Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, 22; код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ЕНЕРГІЯ" (50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, будинок 16; код ЄДРПОУ 40912217) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6416 грн. 06 коп. (шість тисяч чотириста шістнадцять грн. 06 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124840464 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні