Рішення

від 31.01.2025 по справі 200/8254/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року Справа№200/8254/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" (адреса: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 40, код ЄДРПОУ 40302344) до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: 87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР", в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3333/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3337/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, здійснює діяльність згідно вимог Закону України «Про електронні комунікації», внесений в Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг згідно рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку № 1331 від 23.08.2022.

Позивач вказав, що на праві оренди йому належить земельна ділянка за КОАТУУ 1413200000 (Покровська міська територіальна громада) за адресою: 85300, Донецька обл., Покровський р-н., Покровська міська територіальна громада, м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 40. На праві власності йому належить нерухоме майно за адресою: 85300, Донецька обл., Покровський р-н., Покровська міська територіальна громада, м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 40.

12.07.2024 Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області було проведено камеральну перевірку та складено Акт № 2834/05-99-04-10/40302344 від 12.07.2024 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та орендної плати за землю з юридичних осіб, яким встановлено порушення термінів сплати, визначених підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 18249,96 грн. та визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з плати на землю (орендної плати з юридичних осіб) на загальну суму 220269,30 грн.

На підставі акту камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області 20.08.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344, якими нараховано штраф у розмірі 5 % у сумі 11 013,47 грн., за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності та штраф у розмірі 5 % у сумі 912,50 грн., за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344 позивачем 27.08.2024 було подано скарги, однак рішеннями Державної податкової служби України від 24.10.2024 № 31925/6/99-00-06-03-02-06 та № 31927/6/99-00-06-03-02-06 скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки:

- камеральна перевірка було проведена з порушенням процедури її проведення;

- згідно п. 50.4. ст. 50 Податкового кодексу України, якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв`язку зі змінами об`єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області подати до суду: належним чином засвідчені копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 3333/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024 та № 3337/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

10.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 Кодексу, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів, з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податкового зобов`язання з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) ТОВ «АЛЬТАІР-ЦЕНТР».

За результатами камеральної перевірки було встановлено порушення термінів сплати, визначених підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, щодо узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022-2023 роки на загальну суму 18 249,96 грн, та визначених пунктом 287.3 статті 287 Кодексу щодо узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за березень грудень 2022 року, січень вересень 2023 року на загальну суму 220 269,30 грн.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України складено Акт камеральної перевірки від 12.07.2024 № 2834/05-99-04-10/40302344, який направлено платнику 13.07.2024 та вручено платнику 17.07.2024. ТОВ «АЛЬТАІР-ЦЕНТР» в межах встановленого законом строку відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України не зверталося із запереченнями з причини незгоди з висновками перевірки чи фактами, викладеними в Акті, додаткові документи та пояснення не надавалися.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 та пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу, прийнято податкові повідомлення-рішення за формою «Ш» № 3333/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024 на суму штрафної санкції 912,50 грн. та № 3337/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024 на суму штрафної санкції 11 013,47 грн., які у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, направлено платнику 08.08.2024 та вручено платнику 20.08.2024.

Відповідач вказав, що згідно до пункту 50.4 статті 50 Податкового кодексу України якщо платник місцевих податків після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв`язку зі змінами об`єкта та/або бази оподаткування плати за землю (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Сума нарахування до збільшення податкового зобов`язання у зв`язку зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), зазначається платником: у рядку 5.1 розділу II. Уточнення податкового зобов`язання додатків 1 та 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами та доповненнями); у рядку 5.1 розділу ІІІ. Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (зі змінами та доповненнями).

ТОВ «АЛЬТАІР-ЦЕНТР» було надіслано: уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922547 від 17.10.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу II. Уточнення податкового зобов`язання додатку 2 не заповнено) податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2022 року на загальну суму 9 467,25 грн, яке сплачено 18.10.2023; уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718282 від 22.11.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу II. Уточнення податкового зобов`язання додатку 2 не заповнено) податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2023 року на загальну суму 11 710,26 грн, яке сплачено 22.11.2023; уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922604 від 17.10.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу ІІІ. Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання податкової декларації з плати за землю) податкове зобов`язання з орендної плати за березень грудень 2022 року на загальну суму 108 240,45 грн, яке сплачено 18.10.2023; уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718671 від 22.11.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу ІІІ. Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання податкової декларації з плати за землю) податкове зобов`язання з орендної плати на загальну суму 149 371,84 грн, у тому числі за січень вересень 2023 року у сумі 112 028,85 грн, яке сплачено 23.11.2023.

Відповідач зазначив, що зміни об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів, по позивачу відсутні, а тому штрафні санкції застосовано правомірно відповідно до пункту 124.1. статті 124 Податкового кодексу України, а податкові повідомлення-рішення від 07.08.2024 №3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344 не підлягають скасуванню.

Щодо твердження позивача про порушення процедури проведення камеральної перевірки відповідач зазначив, що при проведенні камеральної перевірки Головне управління ДПС у Донецькій області не перевіряло достовірність і повноту нарахування та сплати податків та не піддавало сумніву показники податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з плати за землю за 2022 2023 роки, а лише зафіксувало факт порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, самостійно розрахованої платником у цій податковій звітності.

Також відповідач вказав, що ТОВ «АЛЬТАІР-ЦЕНТР» не подавав заяву про неможливість своєчасно виконати свої податкові обов`язки, зокрема сплачувати узгоджені суми грошового зобов`язання, відповідно до вимог, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

16.12.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вважає твердження викладені відповідачем у відзиві необгрунтованими.

Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що твердження відповідача про несвоєчасну (з затримкою 1 день) сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності є необгрунтованим, оскільки 06.12.2022, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 наступного змісту: «Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.»

Також Верховною Радою України 24.03.2022 був прийнятий Закон України № 2142-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 наступного змісту: «тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.»

Позивач зазначає, що податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та податкові декларації з плати за землю, були подані до набрання чинності Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та яким територія Покровської міської територіальної громади була віднесена до територій можливих бойових дій (з 24.02.2022 по 22.08.2024) у зв`язку з чим, після набрання чинності Наказу № 309 від 22.12.2022, були подані уточнюючі податкові декларації з уточнення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з плати за землю.

Також позивач заперечує щодо розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін - відмовлено.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 26.02.2016 за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 40.

ТОВ "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" має у власності об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею - 1220.9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2157534414132) та має в користуванні на умовах оренди земельну ділянку комунальної власності площею 0,221 га (кадастровий номер земельної ділянки - 1413200000:25:000:0083, державна реєстрація прав користування № 41513085 від 12.04.2021), які розташовані на території Покровської міської територіальної громади за адресою: 85300, Донецька обл., Покровський р-н., Покровська міська територіальна громада, м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 40 (вказане сторонами не заперечується).

ТОВ "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" 17.10.2023 було надіслано уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922547, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2022 року на загальну суму 9 467,25 грн., яке сплачено 18.10.2023 та уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922604 згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з орендної плати за березень грудень 2022 року на загальну суму 108 240,45 грн., яке сплачено 18.10.2023; 22.11.2023 було надіслано уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718282, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2023 року на загальну суму 11 710,26 грн., яке сплачено 22.11.2023 та уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718671, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з орендної плати на загальну суму 149 371,84 грн., у тому числі за січень вересень 2023 року у сумі 112 028,85 грн., яке сплачено 23.11.2023.

12.07.2024 головним державним інспектором Покровського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, за результатами якої складено акт № 2834/05-94-04-10/40302344, яким встановлено порушення термінів сплати, визначених п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010400) на загальну суму 18249,96 грн. та визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з плати на землю (орендної плати з юридичних осіб) на загальну суму 220269,30 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 12.07.2024 № 2834/05-94-04-10/40302344 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344, якими нараховано штраф у розмірі 5 % у сумі 11 013,47 грн., за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності та штраф у розмірі 5 % у сумі 912,50 грн., за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344 позивачем 27.08.2024 було подано скарги, однак рішеннями Державної податкової служби України від 24.10.2024 № 31925/6/99-00-06-03-02-06 та № 31927/6/99-00-06-03-02-06 скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 28.05.2019 по справі № 826/19473/14, від 21.01.2021 по справі № 813/2519/17, від 25.04.2023 по справі № 813/802/16.

Позивач зазначає, що камеральна перевірка було проведена з порушенням процедури її проведення, оскільки питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Дослідивши зміст акту перевірки від 12.07.2024 № 2834/05-94-04-10/40302344 у цій справі судом встановлено, що контролюючий орган на підставі інформації наявної в базах даних ДПС та наданих платником електронних документів, а саме уточнюючої податкової декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік № 9313922547 від 17.10.2023, уточнюючої податкової декларації з плати на землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2022 рік № 9313922604 від 17.10.2023, уточнюючої податкової декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік № 9315718282 від 22.11.2023, уточнюючої податкової декларації з плати на землю (орендної плати з юридичних осіб) за 2023 рік № 9315718671 від 22.11.2023 та особових рахунків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2022 -2023 роки, здійснив перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, що є предметом камеральної перевірки, а не документальної як помилково вважає позивач.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не виходив за межі предмету камеральної перевірки, а тому камеральна перевірка була проведена у відповідності до ПК України.

Щодо твердження позивача про те, що згідно п. 50.4. ст. 50 ПК України, якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв`язку зі змінами об`єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" 17.10.2023 було надіслано уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922547, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2022 року на загальну суму 9 467,25 грн., яке сплачено 18.10.2023 та уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922604 згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з орендної плати за березень грудень 2022 року на загальну суму 108 240,45 грн., яке сплачено 18.10.2023; 22.11.2023 було надіслано уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718282, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2023 року на загальну суму 11 710,26 грн., яке сплачено 22.11.2023 та уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718671, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з орендної плати на загальну суму 149 371,84 грн., у тому числі за січень вересень 2023 року у сумі 112 028,85 грн., яке сплачено 23.11.2023.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтею 266 ПК України.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України).

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

"Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Аналіз п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):

1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та:

- розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або

- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

В подальшому Верховною Радою України 24.03.2022 був прийнятий Закон України № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:

"Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 3 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Аналіз п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані:

- на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або

- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

При цьому, буквальне тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі "велися".

Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 22.01.2025 по справі № 320/6312/23.

На момент подання позивачем уточнюючих декларацій 17.10.2023 та 22.11.2023, Кабінетом Міністрів України був визначений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

Згідно з Переліком № 309 з 24.02.2022 по 22.08.2024 територія Покровської міської територіальної громади була віднесена до територій можливих бойових дій.

Отже, вказаний Перелік № 309 підтверджує правомірність позиції позивача щодо сплати податкового зобов`язання без порушення термінів сплати такого податкового зобов`язання, а саме на наступний день після подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що не є порушенням податкового законодавства та застосування до позивача штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень від 07.08.2024 за № 3333/05-99-04-10/40302344 та від 07.08.2024 за № 3337/05-99-04-10/40302344, відсутні, а тому вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Суд також підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справах "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року), "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland, заява № 10373/05, від 15 вересня 2009 року), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic, заява № 36548/97, ECHR 2002-VIII), "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia, заява N 55555/08, від 20 травня 2010 року), "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia, заява № 35298/04; від 11 червня 2009 року), "East/West Alliance Limited" проти України (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, від 23 січня 2014 року), Краєва проти України від 13 січня 2022 року (Krayeva v. Ukraine, заява № 72858/13, від 13 січня 2022 року) та ін., відповідно до якого на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати владі виправляти випадкові помилки, навіть ті, що є наслідком їх власної недбалості (див. Moskal v. Poland, § 73). Проте потреба виправити стару "помилку" не повинна непропорційно втручатися в нове право, яке було набуте особою, яка сумлінно покладалася на законність дій державного органу (див. Pincova and Pine v. the Czech Republic,). Іншими словами, державним органам, які не дотримуються власних процедур, не можна дозволяти отримувати прибуток від своїх неправомірних дій або уникати своїх зобов`язань (див. Lelas v. Croatia). Ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має нести сама держава, і помилки не повинні виправлятися за рахунок відповідних осіб (див. Pincovб and Pinc v. the Czech Republic, § 58; Gashi v. Croatia, § 40; Trgo v. Croatia, § 67).

Щоб відповідати статті 1 Першого протоколу до Конвенції, захід втручання має відповідати трьом умовам: він має бути правомірним (ґрунтуватись на приписі права), переслідувати правомірну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й фундаментальними правами особи (див. Krayeva v. Ukraine, § 24).

"У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси".

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. Rysovskyy v. Ukraine, § 70- 71).

Іншими словами, має існувати розумне співвідношення домірності між засобами, що їх було застосовано, та метою, яку прагнуть досягти (див. East/West Alliance Limited v. Ukraine, § 168).

Таким чином, ЄСПЛ сформував сталу практику щодо розуміння принципу належного урядування з п`яти головних складових елементів: 1) покладення на суб`єктів владних повноважень зобов`язання запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) якщо діяльність суб`єкта владних повноважень впливає на основоположні права людини, такі суб`єкти повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки суб`єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб`єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; 4) застосування принципу належного урядування, як правило, не повинно перешкоджати суб`єкту владних повноважень виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій суб`єкта владних повноважень.

Законодавством України (Конституцією та законами України) прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Реалізація принципу належного урядування у сучасних публічно-управлінських відносинах набуває особливо важливого значення з огляду на те, що тільки за умови дотримання цього принципу суб`єктами владних повноважень можна говорити про існування демократичної, соціальної та правової держави, громадянського суспільства, а також формування принципово нової форми здійснення публічного управління, заснованої на прийнятті суб`єктами владних повноважень легітимних (таких, що ґрунтуються на законі), справедливих (враховують баланс інтересів різних суб`єктів) та ефективних (передбачають можливість безумовного виконання) рішень, вибудовуванні публічно-сервісних відносин між людиною та державою, у яких відповідні інституції та процеси служать інтересам всього суспільства.

Конституційний Суд України сформулював юридичні позиції, згідно з якими "держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України" (друге речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001); Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов`язків держави (статті 3, 16, 22)" (перше речення абзацу четвертого пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001).

У Рішенні від 16 листопада 2022 року № 9-р (II)/2022 Конституційний Суд України вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати у своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов`язаний із ним принцип "добропорядного врядування" (good governance), що полягає в обов`язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 також наголошував на тому, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Особливо небезпечно допускати відступ суб`єктів владних повноважень від принципу належного урядування у випадку, коли суб`єкт приватного права у правовідносинах з державою діє добросовісно.

Зазначене кореспондується з частиною першою статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IX), який набрав чинності з 15 грудня 2023 року, про те, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.08.2024 № 3337/05-99-04-10/40302344.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич