Постанова

від 10.04.2025 по справі 200/8254/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року справа №200/8254/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 200/8254/24 (головуючий І інстанції Духневич О.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 3333/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024 р. та податкового повідомлення-рішення № 3337/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024р.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.08.2024 № 3337/05-99-04-10/40302344.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки за результатами проведеної камеральної перевірки було встановлено порушення термінів сплати, визначених п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010400) на загальну суму 18249,96 грн. та визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з плати на землю (орендної плати з юридичних осіб) на загальну суму 220269,30 грн.. Відповідач вважає, що граничним терміном сплати податкового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, в якій занижено податкове зобов`язання минулих податкових періодів, є день надсилання такого уточнюючого розрахунку. Зміни об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів, по позивачу відсутні. Також відповідач вказав, що позивач не подавав заяву про неможливість своєчасно виконати свої податкові обов`язки, зокрема сплачувати узгоджені суми грошового зобов`язання, відповідно до вимог, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР", зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 26.02.2016 за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 40.

Позивач має у власності об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею - 1220.9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2157534414132) та має в користуванні на умовах оренди земельну ділянку комунальної власності площею 0,221 га (кадастровий номер земельної ділянки - 1413200000:25:000:0083, державна реєстрація прав користування № 41513085 від 12.04.2021), які розташовані на території Покровської міської територіальної громади за адресою: 85300, Донецька обл., Покровський р-н., Покровська міська територіальна громада, м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 40 (вказане сторонами не заперечується).

Позивачем 17.10.2023р. було надіслано уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922547, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2022 року на загальну суму 9 467,25 грн., яке сплачено 18.10.2023р. та уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922604 згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з орендної плати за березень грудень 2022 року на загальну суму 108 240,45 грн., яке сплачено 18.10.2023; 22.11.2023р. було надіслано уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік №9315718282, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2023 року на загальну суму 11 710,26 грн., яке сплачено 22.11.2023р. та уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718671, згідно якої нараховано до збільшення податкове зобов`язання з орендної плати на загальну суму 149 371,84 грн., у тому числі за січень вересень 2023 року у сумі 112 028,85 грн., яке сплачено 23.11.2023р..

12.07.2024р. відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, за результатами якої складено акт №2834/05-94-04-10/40302344, яким встановлено порушення термінів сплати, визначених п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010400) на загальну суму 18249,96 грн. та визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, узгодженої суми податкового зобов`язання з плати на землю (орендної плати з юридичних осіб) на загальну суму 220269,30 грн..

Згідно з акту камеральної перевірки № 2834/05-99-04-10/40302344 від 12.07.2024 року порушення полягало у несвоєчасній сплаті узгодженої суми грошових зобов`язань:

- за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік по уточнюючий податковій декларації з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) за 2022 рік від 17.10.2023р. №9313922604, а саме: - граничний термін сплати грошового зобов`язання - 17.10.2023р., а фактично сплачено 18.10.2023 (кількість днів затримки 1 );

- за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2023 рік по уточнюючий податковій декларації з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) за 2023 рік від 22.11.2023р. №9315718671, а саме: - граничний термін сплати грошового зобов`язання - 22.11.2023, а фактично сплачено 23.11.2023 (кількість днів затримки 1 );

- за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік по уточнюючий податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік з додатком №9313922547 від 17.10.2023, а саме:

- граничний термін сплати грошового зобов`язання - 17.10.2023, а фактично сплачено 18.10.2023 (кількість днів затримки 1 );

- за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2023 рік по уточнюючий податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік з додатком № 9315718282 від 22.11.2023, а саме: - граничний термін сплати грошового зобов`язання - 22.11.2023р., а фактично сплачено 23.11.2023р. (кількість днів затримки 1 ).

На підставі акту камеральної перевірки від 12.07.2024р. № 2834/05-94-04-10/40302344 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344, якими нараховано штраф у розмірі 5 % у сумі 11 013,47 грн., за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності та штраф у розмірі 5 % у сумі 912,50 грн., за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 07.08.2024 № 3333/05-99-04-10/40302344 та № 3337/05-99-04-10/40302344 позивачем 27.08.2024 було подано скарги, однак рішеннями Державної податкової служби України від 24.10.2024 № 31925/6/99-00-06-03-02-06 та № 31927/6/99-00-06-03-02-06 скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в межах спірних правовідносин, контролюючий орган не виходив за межі предмету камеральної перевірки, а тому камеральна перевірка була проведена у відповідності до ПК України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірні податкові повідомлення-рішеннями про застосування штрафних санкцій були прийняті відповідачем на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.

Згідно пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За положеннями абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені статтею 266 ПК України, за приписами підпункту 266.10.1 пункту 266.10 якої податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Порядок внесення змін до податкової звітності визначено статтею 50 ПК України, за приписами п.50.1 ї у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку доподаткової декларації з податку на прибуток підприємствза попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку. Якщо граничний строк подання податкової декларації за звітний період сплив, то платник податків може або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. У такий спосіб платник податку самостійно визначає суму штрафу та сплачує її разом із сумою податкового зобов`язання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем до податкового органу було подано:

- уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922547 від 17.10.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу II. Уточнення податкового зобов`язання додатку 2 не заповнено) податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2022 року на загальну суму 9 467,25 грн, яке сплачено 18.10.2023;

- уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718282 від 22.11.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу II. Уточнення податкового зобов`язання додатку 2 не заповнено) податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартали 2023 року на загальну суму 11 710,26 грн, яке сплачено 22.11.2023;

- уточнюючу податкову декларацію за 2022 рік № 9313922604 від 17.10.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу ІІІ. Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання податкової декларації з плати за землю) податкове зобов`язання з орендної плати за березень грудень 2022 року на загальну суму 108 240,45 грн, яке сплачено 18.10.2023;

- уточнюючу податкову декларацію за 2023 рік № 9315718671 від 22.11.2023, згідно якої нараховано до збільшення (не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування - рядок 5.1 розділу ІІІ. Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання податкової декларації з плати за землю) податкове зобов`язання з орендної плати на загальну суму 149 371,84 грн, у тому числі за січень вересень 2023 року у сумі 112 028,85 грн, яке сплачено 23.11.2023р..

Отже, позивачем було подано уточнюючі податкові декларації, в яких самостійно нараховано до збільшення суму грошового зобов`язання. При цьому, визначену суму недоплати було сплачено позивачем не у день надіслання уточнюючих розрахунків, а на наступний день, тобто з прострочкою на один день.

Згідно п. 50.4. ст. 50 ПК України, якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв`язку зі змінами об`єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, подання спірних уточнюючих декларацій не пов`язано зі змінами об`єкта оподаткування та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), а тому посилання позивача на наведену норму колегія суддів вважає безпідставним.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Перелік № 309 підтверджує правомірність позиції позивача щодо сплати податкового зобов`язання без порушення термінів сплати такого податкового зобов`язання, а саме на наступний день після подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що не є порушенням податкового законодавства.

Наведений висновок колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022р. був прийнятий Закон України № 2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану, яким пункт 69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту: « Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом № 2142-IX від 24.03.2022р.( набрав чинності 05.04.2022р.) пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.22 наступного змісту «Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об`єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.»

На дату подання позивачем уточнюючих декларацій 17.10.2023р. та 22.11.2023р. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 №3050-ІХ :

- пункт 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був викладений у новій редакції: «За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

- підпункт 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був викладений у новій редакції: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується: 1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України: за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені доПереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до данихПереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 ( далі Перелік № 309) .

Згідно з Переліком № 309 з 24.02.2022р. по 22.08.2024р. територія Покровської міської територіальної громади була віднесена до територій можливих бойових дій.

Отже, на дату подання позивачем уточнюючих податкових декларацій 17.10.2023р. та 22.11.2023р., у яких самостійно було збільшено суму грошового зобов`язання з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивач не був звільнений від сплати податку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що спірними податковими повідомлення-рішеннями відповідачем правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає у задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 200/8254/24 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 200/8254/24 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАІР-ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №3333/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024р. та податкового повідомлення-рішення № 3337/05-99-04-10/40302344 від 07.08.2024р. - відмовити.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко