Рішення

від 31.01.2025 по справі 420/29733/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29733/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення № 29/15-32-04-07-23/32319496 від 14.08.2024, поновити реєстрацію у якості платника Єдиного податку, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луч», звернулась до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просила суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі Рішення Головного управління ДПС в Одеській області, ЄДРПОУ 44069166 № Рішення ГУ № 29/15-32-04- 07-23/32319496 від 14.08.2024 року, у зв`язку із чим поновити з 30.06.2024 року реєстрацію у якості платника Єдиного податку ТОВ «Луч».

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскаржуване рішення є незаконним та абсурдним, оскільки за його текстом воно підлягає застосуванню з дати, що передує не тільки даті винесення оскаржуваного рішення, але й даті акту, на який як на підставу посилається Оскаржуване рішення, тобто документу, якій фіксував наявність з позиції відповідача порушення ПКУ, а згідно до п. 5 ст. 298.2.3. ПКУ, будь яке рішення щодо скасування реєстрації платника податків у якості платника Єдиного податку може набрати чинності не раніше першого числа наступного кварталу, після виявлення невідповідності платника умовам спрощеної системи оподаткування. Позивач зазначає, що надаючи послуги, класифіковані за 61.90. КВЕД, жодним з видів господарської діяльності зазначених у абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не займається та не заявляло намірів займатися. У Оскаржуваному рішенні відповідачем протиправно у порушення норм ПКУ у якості критерію для виявлення обмежень за абз. 8 ст. 291.5.1 ПКУ, використано не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПКУ, а здійснення всього класу 61.90 КВЕД, до якого, крім багатьох інших видів діяльності входять перелічені у абз. 8 ст. 291.5.1 ПКУ види діяльності..

(б) Позиція Відповідача

11.10.2024 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем зазначено, що з набранням чинності закону № 1089 платники єдиного податку - юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Відповідач вважає, що позивач платник єдиного податку третьої групи iз зазначенням КВЕД класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку», не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

ІІІ Процедура та рух справи

26.09.2024 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

30.09.2024 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: 60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення (основний) 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Головним державним інспектором Південного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області у приміщенні Ізмаїльської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області на підставі п. 299.10, п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків позивачем, за результатом якої складено акт від 09.07.2024 № 29003/15-32-04-07-17/32319496.

Згідно із висновком акту перевірки від 09.07.2024 № 29003/15-32-04-07-17/32319496, відповідно до п. 299.10, п. 299.11 ст. 299, встановлено порушення абз. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу та підлягає анулюванню реєстрація позивача як платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Копія акту перевірки від 09.07.2024 № 29003/15-32-04-07-17/32319496 направлена на адресу позивача та отримана ним 30.08.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600939856622.

30.07.2024 року позивач подав заперечення на акт перевірки від 09.07.2024 № 29003/15-32-04-07-17/32319496 до Головного управління ДПС в Одеській області

Не погодившись з актом перевірки від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169, позивач 30.07.2024 р. подав заперечення на нього до Головного управління ДПС в Одеській області.

Листом від 13.08.2024 р. Головне управління ДПС в Одеській області повідомило про залишення акту перевірки від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169 без змін, а заперечення без задоволення.

14.08.2024 р. Головне управління ДПС в Одеській області прийняло рішення № 29/15-32-04-07-23/32316496 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч» у зв`язку зі здійсненням видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ). Датою анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи 5 відсотків є 30 червня 2024 року.

IV. Джерела права та висновки суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до п. 76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Судом встановлено, що в акті від 09.07.2024 № 29003/15-32-04-07-17/32319496 відсутнє зазначення щодо виду перевірки, які проведено відносно позивача.

Аналізуючи норми ПК України, суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень проведено саме камеральну перевірку суб`єкта господарювання.

Згідно із п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 299 ПК України.

Відповідно до абц. 1 п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно із абц. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Судом встановлено, що рішення від 14.08.2024 р. № 29/15-32-04-07-23/32316496 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч» прийнято на підставі акту перевірки від 09.07.2024 № 29003/15-32-04-07-17/32319496 щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в ході якої використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Головного управління ДПС в Одеській області, та висновку комісії за результатами розгляду заперечень від 08.08.2024 р. № 287/15-32-04-07-18.

Разом з тим, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.

Відповідно до акту від 09.07.2024 р. № 29002/15-32-04-07-17/38089169 контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку третьої груп на спрощеній системі.

Отже, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.07.2024 № 29003/15-32-04-07-17/32319496, з`ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.

Так, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 р. у справі № 320/1040/19, від 06.05.2020 р. у справі № 812/1137/16, від 26.02.2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 р. у справі № 813/4266/17

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Таким чином, інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що рішення Головним управління ДПС в Одеській області від 14.08.2024 р. № 27-15-32-04-07-23/38089169 № 29/15-32-04-07-23/32316496 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч» прийнято з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування

Щодо встановлених порушень в оскаржуваному рішенні, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Відповідно до п.п. 8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже, суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, які здійснюють діяльність з надання послуг: 1) поштового зв`язку; 2) телефонного зв`язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого); 3) послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

01.01.2022 року набрав чинності Закон України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 року № 1089-IX (далі Закон № 1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Приписами статті 2 Закону № 1089-IX встановлено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

- оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (пункт 70);

- постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж (пункт 85);

- постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (пункт 87);

- регуляторний орган - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (пункт 104).

Отже, відповідно до Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку» від 16 грудня 2021 року № 1971-IX (далі Закон № 1971-IX) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (далі - регуляторний орган), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 4 Закону № 1971-IX регуляторний орган здійснює виконання своїх функцій шляхом надання офіційних узагальнених роз`яснень та індивідуальних консультацій у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку. Узагальнені роз`яснення оприлюднюються на офіційному веб-сайті регуляторного органу. Індивідуальні консультації надаються (надсилаються) протягом 30 календарних днів після отримання запиту постачальника послуг.

Рішенням Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 03.04.2024 року № 170 «Про надання офіційного узагальненого роз`яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг» надано офіційне узагальненене роз`яснення, в якому наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, а саме: 1) послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1; 2) послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувала наявність у центральних базах даних Головного управління ДПС в Одеській області відомостей, що позивач здійснює вид економічної діяльності за кодом КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку».

Між тим згідно з Класифікатором видів економічної діяльності 2010 року клас 61.90 включає:

1) надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій;

2) експлуатацію супутникових терміналів функціонально пов`язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем;

3) надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та Інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо;

4) надання телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях;

5) надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з`єднань; - передавання голосу в реальному часі через Інтернет-протокол (VOIP);

6) перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).

Разом з тим, клас 61.90 не включає надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури.

Отже, на думку суду, положення ПК України необхідно застосовувати з урахуванням специфіки класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), зокрема клас 61.90 охоплює широкий спектр діяльності, який включає надання спеціалізованих телекомунікаційних послуг, таких як супутниковий трекінг, комунікаційна телеметрія, VOIP, а також доступ до Інтернету через мережі, що не належать операторам телекомунікаційної інфраструктури.

Відповідно, застосування позивачем спрощеної системи оподаткування можливе за умови, що види діяльності, які нею фактично здійснюються, не належать до переліку послуг заборонених ПК України.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідачем не надано досліджено конкретний вид економічної діяльності позивача у межах класу 61.90.

Крім того, жодних доказів на підтвердження обставин щодо здійснення аналізу конкретного виду діяльності, що виконуються позивачем в межах класу 61.90 відповідачем не надано.

Отже, відповідачем не доведено, що позивачем здійснювались види діяльності, які визначені п. 291.5 ст. 291 ПК України як такі, що не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем: необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, отже позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача зобов`язального характеру щодо поновлення з 30.06.2024 року реєстрації у якості платника єдиного податку , підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції від 20.09.2024 року позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн., який належить до розподілу на користь позивачів на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.08.2024 р. № 29/15-32-04- 07-23/32319496 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч»;

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч» (68355, Одеська обл. м. Вилкове, вул. Т.Повстання, б. 142, ЄДРПОУ 32319496) у якості платника єдиного податку з 30.06.2024 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч» (68355, Одеська обл. м. Вилкове, вул. Т.Повстання, б. 142, ЄДРПОУ 32319496) судові витрати у справі - судовий збір у розмірі у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО