Постанова

від 31.01.2025 по справі 757/35609/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/35609/22 Головуючий у І інстанції - Хайнацький Є.С.

апеляційне провадження №22-ц/824/2043/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

установив:

У грудні 2022 року ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог зазначало, що відповідачу на праві приватної власності належать парко місця 29, 30, 31, рівень 2 за адресою: АДРЕСА_1 .

01 червня 2020 року відповідачу була надіслана пропозиція укласти договір №01-06-21-29,30,31-2/Ст6Б про надання послуг.

На підставі пункту 7.1 Договору Сторони домовилися, що умови цього Договору відповідно до ст. 631 ЦК України розповсюджуються на відносини по наданню зазначених в Договорі послуг, які виникли між сторонами з моменту виникнення права власності на нерухоме майно.

Тому, так як відповідач, отримавши пропозицію укласти договір, не надав жодних заперечень, щодо цього, то це свідчить про те, що відповідач прийняв умови договору.

Згідно з умовами договору щомісячна плата за утримання автостоянки складає 450 грн. за обслуговування машиномісця.

Відповідно до умов вказаного договору власник машиномісця зобов`язався сплачувати послуги виконавця по експлуатації та приймати участь у витратах по її утриманню, а виконавець воно, ТОВ «Автопаркінг-Сервіс», зобов`язався забезпечувати експлуатацію та обслуговування стоянки та прилеглої території, зберігання транспортного засобу власника на стоянці. Умовами вказаного договору визначені зобов`язання кожної із сторін.

Проте, відповідач не виконує взяті на себе вище викладені договірні зобов`язання в зв`язку з чим виникла заборгованість за спожиті згідно договору послуги, що станом на 01 листопада 2022 року складає 22950 грн.

Разом з тим, у лютому 2023 року ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» подало заяву про збільшення розміру позовних вимог за період з 01 червня 2021 року по 01 січня 2023 року та становить 27720 грн. основного боргу, 1285,75 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 319,09 грн. та пені у розмірі 676,73 грн.

Просило суд, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 27720 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території; 1285,75 грн. - інфляційних втрат; 319,09 грн. - три проценти річних; 676,73 грн. - пені, а також 2481 грн. судового збору.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року зазначений вище позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» 27720 грн. - основного боргу, 1285, 75 грн. - інфляційної складової боргу, 319, 09 грн. - 3% річних, 676, 73 грн. та у відшкодування витрат зі сплаті судового збору у розмірі 2481 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що матеріали справи не містять документального підтвердження, що ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» надавало йому послуги.

Ніяких доказів про збереження його транспортних засобів позивач не надає, але суд першої інстанції в своєму рішенні зазначає, що у зв`язку з несплатою ним грошових коштів за надані позивачем послуги з утримання паркомісця № АДРЕСА_2, та прилягаючої території, збереження транспортних засобів власника на стоянці, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01 січня 2023 року становить 27720 грн.

Проте, не зрозуміло з яких підстав суд першої інстанції дійшов до такого висновку, бо в матеріалах справи відсутні буть які данні про заборгованість за збереження його транспортних засобів.

Крім того, зазначив, що при вирішенні справи було застосовано закон, який не підлягав застосуванню.

Зокрема, в позовній заяві мова взагалі не йшла про надання послуг із зберігання транспортного засобу, а лише про послуги з утримання та обслуговування підземної автостоянки та прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1 .

Просив суд, скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

На вказану апеляційну скаргу ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що поряд із послугою з утримання та обслуговування підземної автостоянки Товариство надає послугу зберігання транспортних засобів, відповідно до ст. 977 ЦПК України.

Зазначило, що умовами публічного договору визначені зобов`язання кожної із сторін.

З огляду на вищезазначене, суду першої інстанції вірно послався на Постанову КМУ №115 від 22 січня 1996 року, якою затверджені Правила зберігання автотранспортних засобів на автостоянках.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.

Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судом встановлено, що згідно копії договорів дарування машиномісця від 28 червня 2015 року відповідачу на праві приватної власності належить машиномісця №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 рівень НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

29 червня 2021 року ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» направило на адресу відповідача пропозицію про укладення договору про надання послуг №01-06-21-29,30.31-2/Ст6Б.

Згідно з наданим позивачем розрахунком боргу відповідач у період з 01 червня 2021 року по 01 січня 2023 року не сплачує за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 27720,00 грн. - основного боргу, 1285,75 грн. - інфляційної складової боргу, 319,09 грн. - 3% річних, 676,73 грн - пені.

ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» направило ОСОБА_1 вимогу №б/н від 16 травня 2022 року про сплату боргу за послуги з утримання підземної автостоянки і прилягаючої території по парко місцю НОМЕР_6, за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 14850 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплачував за послуги з утримання парко НОМЕР_7 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ., та прилягаючої території, збереження транспортних засобів власника на стоянці, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає примусовому стягненню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 639 ЦК України, передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Частинами 1, 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В той же час, позивач, посилаючись на те, що отримавши пропозицію укласти договір №01-06-21-29,30,31-2/Ст6Б від 01червня 2020 року про надання послуг, ОСОБА_1 не надав жодних заперечень щодо цього.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів того, що відповідач отримав дану пропозицію.

В матеріалах справи наявний лише опис, який на думку позивача підтверджує отримання відповідачем вказаної вище пропозиції укласти договір про надання послуг, проте відсутні будь-які інші докази на підтвердження направлення ОСОБА_1 зазначеного документу, а саме: платіжного документа про направлення на адресу позивача відповідного поштового відправлення, рекомендоване повідомлення про вручення такого поштового відправлення відповідачу або про повернення зазначеного листа з відміткою про причину такого повернення.

Таким чином, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про доведеність позовних вимог та наявність правових підстав, щодо стягнення заборгованості з відповідача за послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи, що інші позовні вимоги, щодо стягнення з ОСОБА_1 індексу інфляції, 3% річних та пені, є похідними від вимоги про стягнення основної суми боргу, колегія суддів також приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Викладені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови у позові.

При подачі апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 3721, 50 грн.

За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволено, рішення суду скасовано та ухвалене нове про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому з позивача ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3721, 50 грн.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» (адреса місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 14-а, код ЄДРПОУ 36046322)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3721, 50 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба