Постанова

від 30.01.2025 по справі 500/4994/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4994/24 пров. № А/857/30126/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (головуючий суддя Подлісна І.М., м.Тернопіль) у справі № 500/4994/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовує тим, що йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі його заяви від 18 квітня 2023 року, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 500/5486/23, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №500/5486/23. Вказує, що Пенсійним фондом України не врахований при обчисленні розміру пенсії одержаний ним заробіток на території російської федерації, що підтверджений довідками, поданими разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 18 квітня 2023 року. Зазначає, що неврахування Пенсійним Фондом України при обчисленні розміру пенсії заробітної плати, одержаної під час трудової діяльності на території російської федерації, суттєво зменшило розмір розрахованого індивідуального коефіцієнту та в подальшому також розмір обчисленої йому пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року адміністративним позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату № 6140 від 07.06.2013 р., виданих Філіалом 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 18.04.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати згідно довідок №6140 від 07.06.2013 р., виданих Філіалом 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс», одержаної у періоди з 01.07.2000 по 31.08.2001, з 01.01.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2002 по 31.07.2003, з 01.01.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.08.2005, з 01.11.2005 по 31.07.2006, з 01.11.2006 по 30.06.2007, з 01.10.2007 по 30.06.2008, з 01.09.2008 по 30.06.2009, з 01.09.2009 по 30.06.2010, з 01.08.2010 по 30.06.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2012. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що 11 червня 2022 року російська федерація вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Крім того, 29 листопада 2022 року Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення» від 29.11.2022 №1328). Врахування заробітної плати та стажу здійснювалося за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилась трудова діяльність. Таким чином, пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відтак, апелянт вважає, що у пенсійного органу відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

23.12.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що оскільки Угодою передбачено безумовне врахування при обчисленні пенсії заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, твердження апелянта про необхідність підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилась трудова діяльність, суперечить законодавству України про пенсійне забезпечення. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі його заяви від 18 квітня 2023 року, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 500/5486/23, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №500/5486/23.

Згідно довідки форми РС-право (додаток №1), розміщеної в електронному кабінеті, пенсія за віком призначена мені з 18 квітня 2023 року, страховий стаж на момент призначення пенсії становить 32 роки. На підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 500/5486/23 до мого страхового стажу Пенсійним фондом України зараховані наступні періоди роботи на території російської федерації: з 10.06.1994 по 16.08.1994; з 13.12.1994 по 09.06.1995; з 15.12.1996 по 11.06.1997; з 27.07.2000 по 09.01.2001; з 23.02.2001 по 24.08.2001; з 23.01.2002 по 12.08.2002; з 25.12.2002 по 09.07.2003; з 28.01.2004 по 23.08.2004; з 07.10.2004 по 31.12.2004, з 07.01.2005 по 10.01.2005; з 03.02.2005 по 27.04.2005, з 01.05.2005 по 29.05.2005, з 01.06.2006 по 26.06.2006, з 01.07.2005 по 28.07.2005, з 01.08.2005 по 09.08.2005; з 08.11.2005 по 26.11.2005, з 05.12.2005 по 10.07.2006; з 28.11.2006 по 08.06.2007; з 27.10.2007 по 10.06.2008; з 16.09.2008 по 10.06.2009; з 26.09.2009по 22.06.2010; з 27.08.2010 по 24.10.2010; з 24.11.2010 по 21.06.2011; з 09.09.2011 по 27.12.2011; з 20.01.2012 по 02.06.2012; з 16.06.2012 по 19.07.2012; з 24.07.2012 по 09.09.2012.

Згідно розрахунку розміру пенсії за віком (додаток №2), розміщеної в електронному кабінеті, періоди роботи на території російської федерації внесенні до розрахунку із заробітком 0 гривень, за виключенням наступних періодів роботи, у яких за даними персоніфікованого обліку позивачем також було одержано заробіток ще в Україні: з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 01.04.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 31.12.2005.

У довідці форми РС- право зазначено про наявність у позивача страхового стажу в ТОВ «Розтоцьке» (код ЄДРПОУ 31878417) у період з 01.01.2005 по 06.01.2005, з 28.04.2005 по 30.04.2005, з 30.05.2005 по 31.05.2005, з 27.06.2005 по 30.06.2005, з 29.07.2005 по 31.07.2005, з 10.08.2005 по 17.09.2005, 27.11.2005 по 04.12.2005. Зазначені періоди відповідають періодам одержання заробітку, внесеними до розрахунку розміру пенсії за даними персоніфікованого обліку. Відповідно до записів 16 та 17 у трудовій книжці НОМЕР_1 позивач працював на сезонних роботах у ТОВ «Розтоцьке» з 13.07.2004 по 30.11.2004 р., у зв`язку із цим він вважає, що інформація про одержання заробітку у періоди з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 01.04.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 31.12.2005 відповідно до даних персоніфікованого обліку виникла через невчасну сплату ТОВ «Розтоцьке» єдиного соціального внеску.

Таким чином, Пенсійним фондом України не врахований при обчисленні розміру пенсії одержаний ним заробіток на території російської федерації, що підтверджений довідками, поданими разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 18 квітня 2023 року: 1. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2000 - 2001 роки, згідно якої ним одержано заробітну плату з липня по грудень 2000 року у розмірі 31232,41 руб., та з січня по серпень 2001 року у розмірі 39891,73 руб.; 2. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2002 рік, згідно якої ним одержано заробітну плату з січня по серпень, грудень 2002 року у розмірі 62076,70 руб.; 3. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2003 - 2004 роки, згідно якої позивачем одержано заробітну плату з січня по липень 2003 року у розмірі 76351,14 руб., та з січня по серпень, з жовтня по грудень 2004 року у розмірі 146441,02 руб.; 4. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2005 - 2006 роки, згідно якої ним одержано заробітну плату з січня по серпень, листопад - грудень 2005 року у розмірі 175799,27 руб., та з січня по липень, листопад - грудень 2006 року у розмірі 214977,27 руб.; 5. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2007 - 2008 роки, згідно якої ним одержано заробітну плату з січня по червень, з жовтня по грудень 2007 року у розмірі 229065.50 руб., та з січня по липень, з вересня по грудень 2008 року у розмірі 400012.51 руб.; 6. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2009 рік, згідно якої ним одержано заробітну плату з січня по липень та з вересня по грудень 2009 року у розмірі 365638,02 руб.; 7. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2010 - 2011 роки, згідно якої позивачем одержано заробітну плату з січня по грудень 2010 року у розмірі 451645,47 руб., з січня по липень, з вересня по грудень 2011 року у розмірі 497509,06 руб.; 8. довідку Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140 про розмір заробітної плати, що враховується при нарахуванні пенсії, за 2012 - 2013 роки, згідно якої ним одержано заробітну плату з січня по вересень 2012 року у розмірі 388816,43 руб.

Неврахування Пенсійним Фондом України при обчисленні розміру пенсії заробітної плати, одержаної під час трудової діяльності на території російської федерації, суттєво зменшило розмір розрахованого індивідуального коефіцієнту та в подальшому також розмір обчисленої йому пенсії.

Вважаючи дії Пенсійного фонду України протиправними, позивач 27 травня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (додаток №3) із вимогами здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії з моменту призначення та врахувати при обчисленні розміру пенсії заробітну плату, одержану ним на території російської федерації у період з липня 2000 року по вересень 2012 року і підтверджену довідками Філіалу 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс» від 07.06.2013 р. №6140.

Листом від 14.06.2024 року №5493-5250/К-02/8-1900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало відповідь на звернення та вказало, що підстави для перерахунку пенсії відсутні. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що оскільки з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, то управлінням законно обчислено розмір пенсії із середньомісячним заробітком 0 грн. за періоди роботи: з 01.07.2000 по 31.08.2001, 01.01.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2002 по 31.07.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.02.2005 по 31.03.2005, з 01.01.2006 по 31.07.2006, з 01.11.2006 по 30.06.2007, з 01.10.2007 по 30.09.2012 та за даними персоніфікованого обліку з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 01.04.2005 по 31.12.2005 та 01.08.2014 по 31.03.2023.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-10), передбачено, що для призначення пенсії подається довідка про заробітну плату (дохід) встановленого зразка, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів за відповідні роки про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Крім того, в довідці повинно бути зазначено назви первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та який є продовжено.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992: призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання (ч. 1 ст. 6 Угоди); для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (ч. 1 ст. 6 Угоди); необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав-учасниць СНД і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (ст. 11 Угоди).

11 червня 2022 року російська федерація вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

29 листопада 2022 року Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення» від 29.11.2022 №1328).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року «Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.» Наявність цього положення в Угоді тільки підкреслює незворотність її дії після виходу однієї із сторін.

Статтею 6 Угоди визначено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.»

Таким чином, колегія суддів вважає, що заробітна плата, одержана на території російської федерації та підтверджена відповідними довідками, повинна бути врахована при обчислені розміру пенсії за офіційним курсом валют на момент призначення пенсії - 18 квітня 2023 року.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 18.04.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати згідно довідок №6140 від 07.06.2013 р., виданих Філіалом 1-го Тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста москви «мосгортранс», одержаної у періоди з 01.07.2000 по 31.08.2001, з 01.01.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2002 по 31.07.2003, з 01.01.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.08.2005, з 01.11.2005 по 31.07.2006, з 01.11.2006 по 30.06.2007, з 01.10.2007 по 30.06.2008, з 01.09.2008 по 30.06.2009, з 01.09.2009 по 30.06.2010, з 01.08.2010 по 30.06.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2012.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 500/4994/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний