Постанова

від 31.01.2025 по справі 420/20582/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року

м. Київ

справа № 420/20582/23

адміністративне провадження № К/990/31989/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 (суддя Юхтенко Л.Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 (колегія у складі суддів Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.)

у справі № 420/20582/23

за позовом ОСОБА_1

до Южненської міської ради Одеського району Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Виробнича фірма "Агроцентренерго" Корпорації "Украгропромбуд"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Южненської міської ради Одеського району Одеської області (далі - Южненська міськрада, відповідач, скаржник), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 04.05.2023 № 1354-УІІІ "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 від 10.03.2023 № 344/09-01";

- зобов`язати Южненську міську раду Одеського району Одеської області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:008:0084 в оренду терміном на 49 років площею 1,0271 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Одеського району Одеської області.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Южненської міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому в оренду терміном на 49 років земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:008:0084 площею 1,0271 га (далі - земельна ділянка), для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

3. 04.05.2023 Южненська міська рада прийняла рішення №1354-УІІІ, яким відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4. У рішенні №1354-УІІІ від 04.05.2023 наведено такі підстави відмови:

1) згідно листа №375 від 21.09.2022 Комунального підприємства «Доброславське бюро технічної інвентаризації» станом на 04.03.2005 загальна площа бази відпочинку зареєстрованої за ОСОБА_1 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , складає 771,1 кв.м.

Ухвалою від 29.06.2023 у справі №504/581/22 Одеським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за позовом Южненської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності на об`єкт нерухомості (номер запису про право власності 41429886 зроблений Державним реєстратором Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Маріновою К.А. ), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2394,3 м.кв., яке зареєстроване за ОСОБА_1 ;

2) відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за наявністю на земельній ділянці будівель (споруд), не допускається передача (надання) земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування власнику будівлі (споруди) за відсутності містобудівної документації, у разі якщо земельна ділянка, зокрема віднесена до категорії земель рекреаційного призначення (крім земельних ділянок для дачного будівництва);

3) у складі проекту (сторінка 111) вказано межі водоохоронної та прибережнозахисної смуг вздовж Чорного моря, яка вузькою полосою проходить вздовж урізу води та не накладається на земельну ділянку, що відводиться в оренду - дане креслення суперечить Переліку обмежень у використанні земельної ділянки від 08.07.2020 №03-35/839 (ст.101-102) та Висновку сектору містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2020 №552/01-21/465 (ст. 106), згідно з якими земельна ділянка знаходиться в межах водоохоронної зони та прибережнозахисної смуг вздовж Чорного моря;

4) відповідно до ст. 88 Водного кодексу України водоохоронна та прибережнозахисна смуга вздовж Чорного моря, так як дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, складає 2 кілометри вздовж урізу води;

5) у складі проекту є викопіювання з Генерального плану с. Сичавка з планом зонування території і розширення меж с. Сичавка Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області, наданий сектором містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2020 №552/01- 21/465 (сторінка 104) - що надано в порушення п. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки генеральний план населеного пункту діє лише в межах населеного пункту, а земельна ділянка, що відводиться в оренду, була та є на даний час за межами села Сичавка;

6) відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності для територій, що знаходяться за межами населених пунктів повинні розроблятися містобудівна документація, детальні плани території - по даній території відсутні затверджені детальні плани території.

5. З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вбачається, що 29.06.2022 позивач подав клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

6. 12.08.2022 ОСОБА_1 повідомив Южненську міську раду про те, що відповідно до п. 3 ст. 123 Земельного кодексу України він замовив розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

7. Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 05.05.2023 у справі №504/581/22, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26.02.2024, відмовлено у задоволенні позову Южненської міської ради до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за участю третьої особи Державного підприємства «Виробнича фірма «Агроцентренерго» корпорації Украгропромбуд» про припинення права власності.

У цьому рішенні встановлено, що на теперішній час існує дві бази відпочинку, два власника, два різних місця розташування, дві різні підстави набуття права власності, які жодним чином не пов`язані між собою та існує факт співпадіння двох адрес цих баз.

Зазначено, що рішенням державного ресторатора юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О.В. 13.10.2020 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості - базу відпочинку.

30.03.2021 ФОП ОСОБА_3 було проведено технічну інвентаризацію бази відпочинку та за її результатами визначено перелік об`єктів, будівель і споруд, проведено обчислення площі та встановлено, що площа бази відпочинку складає 2394,3 кв.м. На підставі цих матеріалів було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

На балансі ДП «Виробнича фірма «Агроцентренерго» корпорації Украгропромбуд» знаходять об`єкти державного майна за адресою: АДРЕСА_3. Розпорядженням Одеської обласної адміністрації №971/А-2018 ДП «Виробнича фірма «Агроцентренерго» корпорації Украгропромбуд» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування орієнтовно площею 2,0 га, у тому числі: 1,6 га із земель рекреаційного призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та 04, га із земель водного фонду для культурно-оздоровчих потреб.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Позивач рішення Южненської міської ради №1354-УІІІ від 04.05.2023 вважає протиправним, оскільки Земельним кодексом України не передбачено підстав для відмови в затвердженні погодженого проекту землеустрою.

У складі проекту землеустрою міститься Висновок експерта земельно-технічної експертизи про відповідність місця розташування будівель і споруд бази відпочинку зазначених у технічному паспорті межам земельної ділянки, яка підлягає відведенню та державній реєстрації прав на нерухоме майно.

Щодо зауваження відповідача, що не допускається передача (надання) земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування власнику будівель за відсутності містобудівної документації, у разі якщо земельна ділянка віднесена до рекреаційного призначення, позивач зазначив, що у складі проєкту є викопіювання з Генерального плану с. Сичавка з планом зонування території і розширення меж с. Сичавка від 09.06.2020 № 552/01/21/465; висновок Сектору містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2020 № 552/0-21/465 про погодження проекту землеустрою.

Проект встановлення (зміни) меж с. Сичавка затверджено рішенням Лиманської районної ради від 20.08.2020 №735-УІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Сичавка Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області, яке є чинним.

Щодо зауваження відповідача, що у складі проекту вказано межі водоохоронної зони та прибережнозахисної смуги вздовж Чорного моря, яка не накладається на земельну ділянку, що відводиться в оренду, позивач зазначив, що у складі проєкту землеустрою є Довідка з Державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, яка отримана для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сформована за даними сертифікованого інженера - землевпорядника від 18.04.2019 № 9100037402019, в якій міститься інформація про склад угідь 014.00 землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення, та цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, інформація про те, що земельна ділянка відводиться за рахунок земель водного фонду, не зазначена.

Відповідно до висновку сектору містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2020 №552/01-21/465 на земельну ділянку діє обмеження (05.01) водоохоронна зона. Також у складі проекту землеустрою є Висновок про розгляд документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 121112/82-20 від 22.07.2020 про погодження проєкту землеустрою, в якому також вказано перелік обмежень, серед яких є обмеження у вигляді водоохоронної зони.

Щодо зауваження відповідача, що водоохоронна зона та прибережнозахисна смуга вздовж Чорного моря має складати 2 км вздовж урізу води, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів, позивач зазначив, що це не відповідає дійсності, оскільки земельна ділянка, яка підлягає відведенню, входить в межі с. Сичавка. Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України землі прибережних захисних смуг можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим кодексом.

9. Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, які збігаються з мотивами, наведеними в оскаржуваному рішенні №1354-УІІІ від 04.05.2023.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, задовольнив позов частково:

- визнав протиправним та скасував рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 04.05.2023 № 1354-VIII "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 від 10.03.2023 року № 344/09-01";

- зобов`язав Южненську міську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути наданий ОСОБА_1 на затвердження проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:008:0084 в оренду терміном на 49 років площею 1,0271 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 на території Одеського району Одеської області, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду;

- у іншій частині позовних вимог - відмовив.

11. Суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення не містить мотивації відмови, отже не відповідає приписам Земельного кодексу України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. 15.08.2024 Южненська міськрада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

13. Відповідач у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені п.п. 3 і 4 ч. 4 ст. 328, п.п. 1 і 4 ч. 2 ст. 353 КАС України, та мотивує їх таким:

(1) відсутністю висновків Верховного Суду з питання правозастосування таких норм:

- ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на об`єкти нерухомого майна та їх обтяжень", з урахуванням положень ст. 328 і ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України (в частині наявності в органу державної влади або органу місцевого самоврядування в розумінні приписів наведений статей права відмовити особі у затвердженні проекту землеустрою та надання земельної ділянки у користування такій особі без проведення земельних торгів у випадку невідповідності відомостей, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться в документах, на підставі яких були проведені реєстраційні дії, зокрема щодо місцезнаходження нерухомого майна та його площі, а також у випадку відсутності законних підстав набуття заявником права власності на нерухоме майно);

- ст. 50 Закону України "Про землеустрій" у редакцій, чинній з 27.05.2021, щодо наявності підстав для включення до складу проекту землеустрою, розроблення якого розпочато після 26.05.2021, висновку органу архітектури та містобудування замість витягу із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб);

- ч.3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а саме у питаннях наявності підстав для затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у користування на землях рекреаційного призначення комунальної або державної власності, у разі розташування на ній об`єкта нерухомості та за відсутності хоча б одного виду містобудівної документації);

(2) недослідження судами попередніх інстанцій певних доказів й про правомірність неврахування Южненською міськрадою наданого позивачем висновку сектору містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2020 №552/01-21/465 та висновку про розгляд документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.07.2020 №121112/82-20 як неналежних й недопустимих доказів у справі.

14. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2024 відкрито касаційне провадження.

15. У відзиві позивач наводить доводи, які загалом збігаються з мотивами рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Позивач вважає необґрунтованими посилання на ст. 88 Водного кодексу України, адже відповідно до меж с. Сичавка Лиманського р-ну Одеської області, які затвердженні рішенням Лиманської районної ради від 20.08.2020, спірна земельна ділянка входить у межі с. Сичавка. Підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою спростовуються Висновком експерта судової земельно-технічної експертизи від 24.06.2022 №16/22.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов такого висновку.

17. Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

18. Аналіз статті 123 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду громадянам, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у користування;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України (чинної станом на час отримання позивачем необхідних дозволів щодо відведення земельної ділянки);

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності в оренду, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду.

20. Водночас, відповідно до ч.15 ст.123 ЗК єдиною підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

21. Аналогічні приписи також містяться і в ч.8 ст.186 ЗК України, згідно з якою підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

22. Оцінюючи підстави відмови, суди дійшли висновку, що право власності позивача на базу відпочинку загальною площею 2394,3 кв.м, було предметом оскарження Южненською міською радою у справі №504/581/22, і у постанові 09.10.2024 від Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05.05.2023 та постанову Одеського апеляційного суду від 26.02.2024 про відмову в задоволенні позову Южненської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності.

23. Враховуючи зазначене, Суд відхиляє аргументи відповідача про право відмовити особі у затвердженні проекту землеустрою та надання земельної ділянки у користування такій особі без проведення земельних торгів у випадку невідповідності відомостей, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться в документах, на підставі яких були проведені реєстраційні дії, зокрема щодо місцезнаходження нерухомого майна та його площі, а також у випадку відсутності законних підстав набуття заявником права власності на нерухоме майно, адже ці твердження спростовані у справі №504/581/22, та не могли стати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

24. Щодо інших аргументів касаційної скарги щодо інших підстав для прийняття оскаржуваного рішення, Суд зауважує, що відповідно до ч. 15 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

25. При цьому відповідач не навів конкретних доказів на підтвердження розташування вказаної земельної ділянки за межами населеного пункту, підстав неврахування висновку сектору містобудування та архітектури Лимарської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2020 № 552/01-21/465, висновку про розгляд документації з землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 121112/82-20 від 22.07.2020.

26. Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування виявлених порушень. Зокрема, не наведено конкретних доказів на підтвердження розташування земельної ділянки за межами населеного пункту, підстав неврахування висновку сектору містобудування та архітектури лимарської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2020 № 552/01-21/465, висновку про розгляд документації з землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 121112/82-20 від 22.07.2020.

27. Встановлені обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача та порушення ст. 123 ЗК України, а тому позов задоволено обґрунтовано.

28. Відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:

а) пояснювальну записку;

б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

в) розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) кадастровий план земельної ділянки.

У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

29. Суд бере до уваги покликання відповідача на зміни, які були внесені в ст. 50 Закону України «Про землеустрій». Водночас в оскарженому рішенні відповідача відсутні посилання на вказані законодавчі приписи як на підставу для відмови.

30. Щодо покликань на ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Суд вважає необхідним зазначити таке.

31. Згідно з абз. 1-5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні:

- комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території;

- генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території;

- план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель";

- детальний план території.

32. Відповідно до абз. 14, 16 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених абзацами сьомим - тринадцятим цієї частини, за відсутності принаймні одного виду містобудівної документації, визначеного абзацами другим - п`ятим цієї частини, не допускається, якщо земельна ділянка, зокрема віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земельних ділянок для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

33. Абзац 7 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» стосується випадку розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи.

34. Водночас в оскаржуваному рішенні відповідача відсутня конкретизація який саме вид містобудівної документації на місцевому рівні відсутній, а тому таке формулювання не може бути підставою для відмови.

35. Покликання відповідача про недослідження судами доказів не спростовує висновків судів щодо порушення процедури прийняття рішення без належного мотивування, оскільки суди не формулювали позицій щодо правомірності підстав відмови у затвердженні проекти землеустрою, зазначивши про необхідність саме повторного розгляду відповідачем заяви про затвердження з наданням підставної, обгрунтованої відповіді.

36. З урахуванням того, що відповідач не розглянув клопотання позивача у спосіб, встановлений приписами Земельного кодексу України, адже не навів мотивацію відмови у його задоволенні, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Южненської міської ради затвердити проект землеустрою є передчасними, а тому їх не може бути задоволено.

37. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

38. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

39. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №420/20582/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточню і її не може бути оскаржено.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко