Рішення

від 29.01.2025 по справі 303/6921/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/6921/24

2/303/1357/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2025 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючого судді Монич В.О.

за участю секретаря судового засідання Галамба Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня Святого Мартина» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання наказу та рішення незаконним та їх скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня Святого Мартина» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання наказу та рішення незаконним та їх скасування.

Позовні вимоги мотивує тим, що в комунальному некомерційному підприємстві «Лікарня Святого Мартина» позивач працює з 1 квітня 1995 року на посаді акушерки пологового відділення.

21.03.2024 року позивач заступила на чергування під час якого разом з черговим лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_4 приймала пологи у роділлі ОСОБА_3 .

Перед початком пологів черговим лікарем акушер-гінеколог ОСОБА_4 та завідуючим відділення Токарським Ю.Д. проведений огляд роділлі ОСОБА_5 та прийнято рішення приймати пологи природнім способом.

Під час прийняття пологів лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_4 позивач здійснювала всі вказівки та виконувала свої функціональні обов`язки, встановлені посадовою інструкцією акушерки пологового відділення та уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Фізіологічні пологи», затвердженого Наказом МОЗ України від 26.01.2022 року № 17.

Після прийняття пологів, відповідно до вимог пункту 4.6 розділу IV Клінічного протоколу, лікарем - неонатологом здійснюється первинний лікарський огляд новонародженого, який в подальшому з пологової зали переводиться в післяпологову палату.

Після пологів 21.03.2024 року новонароджений Канюк оглянутий лікарем-неонатологом ОСОБА_6 та з пологової зали переведений в палату новонароджених, доказом чого є протокол засідання Медичної ради (абз.3 стор. 2 Протоколу). В цей же день, у зв`язку важким станом здоров`я, новонароджений ОСОБА_7 переведений у реанімаційне відділення для новонароджених, де також оглядався лікарем - реаніматологом.

21.03.2024 року лікарем - неонатологом ОСОБА_6 встановлено, що загальний стан у новонародженого вкрай важкий та встановлений його діагноз, про що зазначено у протоколі засідання Медичної ради від 25.04.2024 року № 28.

23.04.2024 року, більше ніж через місяць з часу прийняття пологів у роділлі ОСОБА_3 , позивач написала пояснюючу записку на ім`я голови Медичної ради ОСОБА_8 в якій виклала обставини, які мали місце під час прийняття пологів у даної породіллі.

24.05.2024 року, перебуваючи у відпустці за місцем свого проживання, позивач отримала поштовий конверт в якому містилися документи, зокрема: супровідний лист від 17.05.2024 року на ім`я позивача, наказ директора КНП «Лікарня св. Мартина» від 15.05.2024 року № 183/01-03 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, копію протоколу засідання Медичної ради від 25.04.2024 року № 28.

24.05.2024 року позивач ознайомилася з наказом директора КНП «Лікарня Св. Мартина» від 15.05.2024 року № 183/01-03 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, доказом чого є повідомлення про вручення поштової кореспонденції, наданого відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Оскільки, позивач дізналася про порушення свого права 24.05.2024 року, а перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 ЦК України), тобто 25.05.2024 року, то останнім днем строку в який зможе звернутися до суду є 24.08.2024 року.

25.04.2024 року, протоколом Медичної ради (абзац 1 порядку денного) розглянуто усне звернення породіллі ОСОБА_3 про ймовірність помилки лікарем акушер - гінекологом ОСОБА_4 при наданні їй медичної допомоги в пологовому відділенні.

Відтак, виходячи зі змістовного тлумачення пункту 1 Порядку денного протоколу Медичної ради гр. ОСОБА_3 вказує на ймовірну помилку лікаря акушер - гінеколога ОСОБА_4 і в своєму зверненні не ставить питання про здійснення помилки позивачкою ОСОБА_2 .

Отже, Медична рада вийшла за межі усного звернення ОСОБА_3 , та зробила висновок щодо позивачки ОСОБА_2 , про яку ОСОБА_9 . Медичну раду не просила.

В протоколі Медичної ради (абз.2 стор.2) чітко зазначено, що в потужному періоді пологів відмічено невиконання породіллею інструкцій та вказівок медиків, породілля зводила ноги та піднімала таз.

В абзаці 3 сторінки 2 протоколу Медичної ради встановлено, що за результатом огляду новонародженого лікарем - неонатологом, встановлено: загальний стан дитини вкрай важкий, діагноз: пошкодження хребта і спинного мозку при родові травмі; набряк мозку; порушення з боку новонародженого не уточнене; середня помірна асфіксія при народженні; дихальний розлад у новонародженого не уточнений; відкритий або персистентний овальний отвір; кефалогематома при родовій травмі; млява тетраплегія.

В протоколі Медичної ради (абз.б стор.2) надано відповідні висновки, зокрема:

1 в цьому випадку, вірогідно, причиною виникнення спінальної травми могли стати два моменти: через туге обвиття пуповиною навколо шиї могла відбутися затримка зовнішнього повороту голівки та внутрішнього повороту плечиків; тракція за голівку, застосована з метою народження плечового поясу при тугому обвитті пуповини, довкола шиї та невиконання рекомендацій та інструкцій лікаря роділлею у потужному періоді.

2 рахую виникнення даної пологової травми - умовно-попереджуваним при наступних умовах: надання акушерської допомоги, відповідно до біомеханізму пологів (народження плечового поясу після завершення зовнішнього повороту голівки та внутрішнього повороту плечиків); виконання рекомендацій та інструкцій лікаря роділлею у потужному періоді.

У висновку Медичної ради вказані вірогідні причини виникнення спінальної травми і жодним чином не зазначено чиї дії (лікаря ОСОБА_4 чи акушерки ОСОБА_10 ) призвели до пошкодження хребта і спинного мозку при родові травмі під час пологів, тобто Медичною радою не встановлений суб`єкт дисциплінарного проступку.

Медична рада не врахувала і той факт, що дисциплінарний проступок складається з протиправної поведінки працівника, шкідливих наслідків діяння і причинного зв`язку між ними, тобто вини.

Так, у діях позивачки Медична рада повинна була встановити її протиправну поведінку, яка привела до шкідливих наслідків у новонародженого ОСОБА_7 та причинного зв`язку між ними, тобто встановити вину позивачки, яка є складовою дисциплінарного проступку, чого Медичною радою зроблено не було.

Положення про медичну раду та Правила внутрішнього трудового розпорядку КНП «Мукачівська центральна районна лікарня» не містять прямого обов`язку встановлювати вину правопорушників, однак в такому разі Медична рада, відповідно пункту 4 розділу І свого Положення, зобов`язана була керуватися пунктом 27 розділу VII ГАЛУЗЕВИХ ПРАВИЛ внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров`я України, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України 18.12.2000 № 204-0 та погоджені головою ЦК профспілки працівників охорони здоров`я України 30.11.2000.

Відтак, не встановлення та не зазначення Медичною радою у своєму Протоколі вини акушерки ОСОБА_11 , виключає її дисциплінарну відповідальність.

В абзаці 1 сторінки 3 Протоколу міститься суттєва помилка, що комісія, яку ніхто не створював, а її статусне відомий, а не Медична рада, дійшла до наступних висновків: під час IV пологів у ОСОБА_3 у другому етапі пологів було порушення біомеханіки пологів, що призвело до ятрогенного пошкодження шийного відділу хребта із ймовірним пошкодженням спинного мозку новонародженого ОСОБА_12 ; даний випадок умовно запобіжний з урахуванням несприятливих факторів, які могли вплинути на виникнення ускладнень (одноразове туге обвиття пуповиною та порушення породіллею рекомендацій щодо поведінки в пологах).

Із вказаного висновку невідомої комісії випливає, що в спричиненні тяжких тілесних ушкоджень новонародженому винні обставини та сама роділля ОСОБА_3 , оскільки не виконувала вказівок та рекомендацій лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_4 , так, як зводила ноги та піднімала таз.

Отже, згідно свого протоколу Медична рада не зробила жодних висновків, в той час, як вказані висновки зробила комісія, яку ніхто не призначав, а її статус невизначений. Більш того із висновку не випливає чиї дії могли призвести до вказаних наслідків, зокрема позивачки ОСОБА_2 чи лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_4 .

Медична рада не зробила жодних висновків щодо дій лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_4 , яка під час пологів застосувала метод Кристелера. Спосіб прискорити народження дитини, під назвою прийом ОСОБА_13 , до сих пір застосовують в деяких пологових будинках, в тому числі, в Україні. Суть цього варварського методу допомоги при пологах - фізичне надавлювання на живіт, точніше, на дно матки під час потуги, коли голівка вже прорізалася, але жінка не може сама впоратися. Його мета - прискорити вихід плода, особливо, якщо пологова діяльність слабка.

Саме метод Крнстелера, який застосувала лікар ОСОБА_4 , призвів до важких наслідків новонародженого зробила медична клініка м. Львова, куди зверталася ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 4.4 розділу IV Клінічного протоколу, застосування методу Кристелера є забороненим для використання в акушерській практиці через високий травматизм матері та плода.

В резолютивній частині протоколу Медичної ради прийнята пропозиція притягнути до відповідальності з застосуванням дисциплінарного стягнення наступних осіб, які безпосередньо здійснювали медичний супровід пологів - лікаря акушер - гінеколога ОСОБА_4 , акушерку ОСОБА_2 .

Прийнята пропозиція щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є передчасна, оскільки не встановлено вини позивача у настанні важких наслідків - травми новонародженого ОСОБА_7 .

Наказом №182/01-03 директора КНП «Лікарня Св. Мартина» ОСОБА_14 позивачу оголошено догану за грубе порушення своїх посадових та функціональних обов`язків (що призвело до пошкодження хребта і спинного мозку новонародженого).

Згідно Наказу №182/01-03, підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани слугували: протокол засідання Медичної ради від 25.04.2024 року № 28; доповідна записка начальника юридичного відділу ОСОБА_15 від 03.05.2024 року; пояснювальна записка ОСОБА_2 від 23.04.2024 року; порушення позивачем пункту 8.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку; порушення позивачем пункту 4,1 Посадової інструкції.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 року у справі № 712/6576/17 зробив правовий висновок про те, що: «Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Разом з тим саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У своїй постанові від 27.06.2018 року у справі № 664/2820/15-ц Верховний Суд зробив правовий висновок, що: «Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності».

В протоколі Медичної ради не зазначено, які дії позивача призвели до пошкодження хребта і спинного мозку новонародженого ОСОБА_7 та не встановлена вина позивача, а отже посилання в Наказі № 182/01-03 на протокол Медичної ради є не правильним.

Оскільки, вина є складовою дисциплінарного проступку, а її не встановлення виключає дисциплінарну відповідальність працівника, то у директора КНП «Лікарня Св. Мартина» Мешка Є.В. відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

В своїй доповідній записці від 03.05.2024 року на ім`я директора КНП «Лікарня Св. Мартина», начальник юридичного відділу Цофей Т.В. прийшла до хибного висновку, що Медична рада встановила в діях акушерки ОСОБА_2 порушення посадових обов`язків, оскільки протокол Медичної ради не містить даного факту.

Доповідна записка начальника юридичного відділу ОСОБА_15 жодним чином не встановлює вчинення позивачем дисциплінарного проступку, та не містить жодної обставини, яка доводила б вчинення дисциплінарного проступку.

Доповідну записку на ім`я директора КНП «Лікарня Св. Мартина» про пошкодження хребта і спинного мозку новонародженому ОСОБА_7 повинен був подати завідувач відділення ОСОБА_16 , якому, відповідно до пункту 2.26 своєї Посадової інструкції, лікар акушер-гінеколог ОСОБА_4 зобов`язана оперативно повідомити про будь-яку ситуацію, яка загрожує життю або здоров`ю оточення, нещасний випадок, що стався на території відділення.

23.04.2024, в пояснювальній записці на ім`я голови Медичної ради, позивач виклала події, які мали місце під час пологів ОСОБА_3 .

Пункт 8.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Лікарня Св. Мартина», носить загальний характер та не встановлює самого порушення за яке настає відповідальність, а тільки визначає поняття порушення трудової дисципліни, зокрема: «Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення».

Правила внутрішнього трудового розпорядку КНП «Мукачівська центральна районна лікарня» погоджені Головою профкому КНП «Мукачівська ЦРЛ» 26.04.2022 року та затверджені Директором КНП «Мукачівська ЦРЛ» теж 26.04.2022 року. Однак, на час винесення Наказу №182/01-03 від 15.05.2024 року такого підприємства як КНП «Мукачівська ЦРЛ» не існувало, оскільки 30.11.2022 року воно змінило назву на КНП «Лікарня Св. Мартина», а тому посилання в Наказі № 182/01-03 на Правила внутрішнього трудового розпорядку неіснуючого підприємства є незаконним.

Пунктом 4.1. Посадової інструкції акушерки полового відділення встановлено, що за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу її компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України. В даному пункті Посадової інструкції взагалі не передбачено жодної відповідальності, оскільки цей пункт не містить слово відповідальність взагалі. Назва розділу 4 Посадової інструкції «Відповідальність» не змінює буквальне тлумачення його пункту 4.1., а тому посиланні в оскаржуваному Наказі №182/01-03 на цей пункт Посадової інструкції є не правильним.

Пункт 4.1. Посадової інструкції, як і пункт 8.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, теж носить загальний характер та не встановлює самого порушення за яке настає відповідальність, а тільки визначає поняття порушення посадових обов`язків.

Отже, положення пункту 8.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку та положення пункту 4.1 Посадової інструкції є загальними (відсилочними), які відсилають до інших конкретних положень вказаних нормативних документів, за порушення яких наступає дисциплінарна відповідальність.

У Наказі № 182/01-03 не зазначено, за невиконання яких функціональних обов`язків та порушення яких посадових обов`язків позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У розділі 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку визначено 19 основних обов`язків працівника, а в розділі 2 Посадової інструкції визначено 43 обов`язки, однак за порушення яких саме трудових, функціональних чи посадових обов`язків позивача притягнуто до відповідальності ні в Наказі №182/01-03, та протоколі Медичної ради не вказано.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17 зробив правовий висновок про те, що: «Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків».

В оскаржуваному Наказі №182/01-03 також не зазначено коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачкою функціональних та посадових обов`язків, не виконано, які саме вимоги посадової інструкції та Правил внутрішнього розпорядку позивачем порушено.

Відповідно до пункту 2.6. Посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога пологового відділення КНП «Лікарня Св. Мартина», лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_4 зобов`язана оперативно повідомити завідуючого відділенням про будь-яку ситуацію, яка загрожує життю або здоров`ю оточення, нещасний випадок, що стався на території відділення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Отже, факт спричинення новонародженому Канюк важких травм, за який позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності був виявлений лікарем-неонатологом ОСОБА_6 21.03.2024 року, а тому кінцевою датою притягнення її до відповідальності є 20.04.2024 року.

Притягнення позивачки ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності 15.05.2024 року згідно Наказу № 183/01-03 відбулося за межами місячного строку, встановленого частиною 1 статті 148 КЗпП України, а тому даний Наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17 зробив ще один правовий висновок про те, що: «Дисциплінарне стягнення за указані порушення не може бути накладено поза межами місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України».

03.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який мотивував наступним.

Відповідно до Положення про медичну раду КНП «Лікарня Св. Мартина», затвердженого Наказом КНП «Лікарня Св. Мартина» від 12.07.2023 року №123 «Про затвердження Положення про медичну раду КНП «Лікарня Св. Мартина», Медична рада КНП «Лікарня Св. Мартина» створена з метою залучення працівників лікарні до діяльності з проведення оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування (п.2 розділу І Положення), Медична рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Лікарні, що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів, щодо оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у Лікарні, а також внутрішнє виявлення на підприємстві дефектів надання медичної допомоги самостійно працівниками Лікарні (п.5 розділу І Положення).

Оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться Медичною радою у випадках виявлення проблемних та спірних питань щодо недотримання працівниками Лікарні стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника (п.2 розділу II Положення).

З фактичного аналізу зазначеного, вбачається, що Медична рада при розгляді звернення гр. ОСОБА_3 не вийшла за межі повноважень та компетенції, так як Медична рада створена саме для розгляду звернень, в тому числі і фізичних осіб. Звертаю увагу суду, що звернення ОСОБА_3 стосувалось саме пологів ОСОБА_3 , медичну допомогу при яких надавала й сама позивач. Крім того, до одних із основних завдань Медичної ради є здійснення експертизи відповідності наданої медичної допомоги та медичного обслуговування вимогам клінічних настанов та протоколів у сфері охорони здоров`я (п.7 розділу II Положення).

Медична рада є дорадчо-консультативним органом Лікарні, тому за результатами розгляду звернення (скарги) фізичних осіб, здійснення експертизи відповідності наданої медичної допомоги та медичного обслуговування вимогам клінічних настанов та протоколів у сфері охорони здоров`я вносить пропозиції директору Лікарні.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_3 щодо дій (бездіяльності) лікаря-акушер-гінеколога ОСОБА_4 , Медична рада одноголосно проголосувала за надання пропозиції керівництву Лікарні щодо притягнення до відповідальності з застосуванням дисциплінарного стягнення лікаря-акушер- гінеколога ОСОБА_4 та акушерку ОСОБА_2 , так як в ході розгляду звернення ОСОБА_3 встановлено в діях позивача грубе порушення посадових та функціональних обов`язків, які призвели до пошкодження хребта і спинного мозку новонародженого ОСОБА_17 .

Директором КНП «Лікарня Св. Мартина» при видачі оскаржуваного Наказу було ураховано ступінь тяжкості вчиненого проступку позивачем, а також шкоду завдану проступком. Саме директор приймає рішення про наявність вини в діях працівника та про подальше застосування до працівника дисциплінарного стягнення. Це повноваження директора, а не Медичної ради.

Враховуючи вищезазначене, КНП «Лікарня Св. Мартина» вважає, що позивач дійшла помилкового висновку про те, що Медична рада вийшла за межі своїх повноважень та компетенції, а також розгляду усного звернення ОСОБА_3 .

Щодо зазначення слово «Комісія», а не члени медичної ради у Протоколах Медичної ради, повідомляю, що секретар Медичної ради КНП «Лікарня Св. Мартина» ОСОБА_18 допустила описку при оформленні Протоколу Медичної ради від 25.04.2024 року №28, Протоколу Медичної ради від 29.04.2024 року №29. З фактичного аналізу вищезазначених протоколів вбачається, що містяться підписи тих самих осіб, що й зазначені у Наказі КНП «Лікарня Св. Мартина» від 12.07.2023 року №123 «Про затвердження Положення про медичну раду КНП «Лікарня ОСОБА_19 ».

Доповідна записка начальника юридичного відділу КНП «Лікарня Св. Мартина» ОСОБА_15 має виключно роз`яснювальний характер, а не встановлює вчинення дисциплінарного проступку позивачем.

Щодо змісту оскаржуваного наказу, то з фактичного аналізу останнього вбачається, що наказ містить констатуючу частину на підставі чого застосовано дисциплінарне стягнення до позивача, а також містить інформацію про заподіяну проступком шкоду.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

КНП «Лікарня Св. Мартина» при застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 дотримано вимоги ст. 147-149 КЗпП України, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу директора №183/01-03 від 15.05.2024 року про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_2 .

Щодо строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності представник відповідача вказав наступне.

Відповідно до Журналу реєстрації прийому громадян директором КНП «Лікарня Св. Мартин» 2022-2024 рр. 2204.2024 року ОСОБА_14 отримано інформацію від ОСОБА_3 про ймовірність помилки лікаря ОСОБА_4 при надання медичної допомоги (пологи). Отже директор КНП «Лікарня Св. Мартин» дізнався про ймовірність проступок позивача 22.04.2024 року.

Щодо твердження позивача про те, що лікарю акушеру гінекологу ОСОБА_4 , лікарю-неонатологу ОСОБА_6 за завідуючому відділення ОСОБА_16 21.03.2024 року було відомого про пологи ОСОБА_3 за таких обставин дані особи не є керівниками КНП «Лікарня Св. Мартин» та не повідомили директора лікарні про пологим.

06.09.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яку мотивував наступним.

У своєму відзиві відповідач стверджує, що директор КИП «Лікарня Святого Мартина» довідався про даний проступок не в момент його вчинення, а тільки 22.04.2024 року, тобто більше місяця після його вчинення, доказом чого є журнал реєстрації прийому громадян директором лікарні.

За змістом частини 1 статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем не пізніше одного місяця з дня його виявлення і жодним чином виявлення проступку іншими особами не пов`язано з часом, коли довідався директор.

Отже, для притягнення до дисциплінарної відповідальності вирішальним є час виявлення самого проступку, а не час коли довідався директор лікарні про його вчинення.

Позивачка вважає, що часом виявлення проступку є час огляду новонародженого 21.03.2024 року лікарем - неонатологом ОСОБА_6 , яка, при проведенні первинного лікарського огляду новонародженого, встановила факт спричинення важких травм новонародженому ОСОБА_7 , доказом чого є проведений нею 21.03.2024 року первинний лікарський огляд новонародженого, її письмове пояснення та протокол засідання Медичної ради.

Поняття «час виявлення проступку» та поняття «час, коли довідався директор лікарні» не є тотожними поняттями, оскільки час коли довідався директор лікарні не впливає на час його виявлення працівниками, які приймали пологи. Більш того, цей час в будь-якому разі буде різнитися, оскільки директор лікарні не був присутній при пологах ОСОБА_7 .

Змістовне тлумачення частини 1 статті 148 КЗпПУ не встановлює, що особу належить притягувати до дисциплінарної відповідальності не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку власником або уповноваженим органом юридичної особи.

Отже, ким з працівників лікарні виявлений дисциплінарний проступок принципового значення не має та не впливає на перебіг строку притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

Притягнення завідувача пологового відділення КНП «Лікарня Святого Мартина» ОСОБА_16 до дисциплінарної відповідальності за невчасне повідомлення адміністрацію лікарні не зупиняє місячний строк притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

В своєму поясненні лікар - неонатолог ОСОБА_6 вказує, що 21.03.2024 року вона надавала первинну реанімаційну допомогу новонародженому ОСОБА_7 , після переведення якого у відділення викликався лікар - анестезіолог Дьорді, яка після огляду стану дитини перевела її у відділення інтенсивної терапії, що свідчить про важкий стан новонародженого.

Оскільки, дисциплінарний проступок виявила лікар - неонатологом ОСОБА_6 21.03.2024 року то кінцевим днем притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності є 20.04.2024 року.

Позивачку ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 15.05.2024 року згідно Наказу № 183/01-03, тобто за межами місячного строку, встановленого статті 148 КЗпП України.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.08.2024 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.05.2024 року, перебуваючи у відпустці за місцем свого проживання, позивач отримала поштовий конверт в якому містилися документи, зокрема: супровідний лист від 17.05.2024 року на ім`я позивача, наказ директора КНП «Лікарня св. Мартина» від 15.05.2024 року № 183/01-03 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, копію протоколу засідання Медичної ради від 25.04.2024 року № 28.

24.05.2024 року позивач ознайомилася з наказом директора КНП «Лікарня Св. Мартина» від 15.05.2024 року № 183/01-03 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, доказом чого є повідомлення про вручення поштової кореспонденції, наданого відповідачем.

25.04.2024 року, протоколом Медичної ради (абзац 1 порядку денного) розглянуто усне звернення породіллі ОСОБА_3 про ймовірність помилки лікарем акушер - гінекологом ОСОБА_4 при наданні їй медичної допомоги в пологовому відділенні.

В протоколі Медичної ради надано відповідні висновки, зокрема:

1 в цьому випадку, вірогідно, причиною виникнення спінальної травми могли стати два моменти: через туге обвиття пуповиною навколо шиї могла відбутися затримка зовнішнього повороту голівки та внутрішнього повороту плечиків; тракція за голівку, застосована з метою народження плечового поясу при тугому обвитті пуповини, довкола шиї та невиконання рекомендацій та інструкцій лікаря роділлею у потужному періоді.

2 рахую виникнення даної пологової травми - умовно-попереджуваним при наступних умовах: надання акушерської допомоги, відповідно до біомеханізму пологів (народження плечового поясу після завершення зовнішнього повороту голівки та внутрішнього повороту плечиків); виконання рекомендацій та інструкцій лікаря роділлею у потужному періоді.

У висновку Медичної ради вказані вірогідні причини виникнення спінальної травми і жодним чином не зазначено чиї дії (лікаря ОСОБА_4 чи акушерки ОСОБА_10 ) призвели до пошкодження хребта і спинного мозку при родові травмі під час пологів, тобто Медичною радою не встановлений суб`єкт дисциплінарного проступку.

Проаналізувавши подану медичну документацію, історію пологів №5850/254, історію хвороби новонародженого№ 5925, пояснюючі записки лікаря акушер гінеколога ОСОБА_4 , акушерки ОСОБА_2 , лікаря неонатолога та рецензію на даний випадок зав. відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології ОСОБА_20 , комісія дійшла до наступних висновків:

-Під час IV пологів у ОСОБА_3 у другому етапі пологів було порушення біомеханіки пологів, що призвело до ятрогенного пошкодження шийного відділу хребта із ймовірним пошкодженням спинного мозку ново народження ОСОБА_7 .

-Даний випадок умовно запобіжний з урахуванням несприятливих факторів, які могли вплинути на виникнення ускладнень (одноразове туге обвиття пуповиною та порушення породіллею рекомендації щодо поведінки в пологах).

Враховуючи вище викладене, на голосування виноситься наступна пропозиція: притягнути до відповідальності з застосування дисциплінарного стягнення наступних осіб, які безпосередньо здійснювали медичний супровід пологів лікаря акушер гінеколога ОСОБА_4 та акушерку ОСОБА_2 .

Як вбачається з висновків вище вказаного проколу засідання Медичної ради даний випадок умовно запобіжний з урахуванням несприятливих факторів, які могли вплинути на виникнення ускладнень (одноразове туге обвиття пуповиною та порушення породіллею рекомендації щодо поведінки в пологах), в той же у висновках комісії відсутні відомості про те які саме дії лікаря акушера ОСОБА_2 призвели до настання негативних наслідків, вказаних в самому протоколі медичної ради та їх причинно наслідковий зв`язку з діями ОСОБА_2 .

Встановлювати чи спростовувати наявність причинно - наслідкового зв`язку між вчиненням певних дій (бездіяльності) медичного працівника та настанням шкоди для здоров`я пацієнта це завдання судово - медичної експертизи.

Отже встановлення самостійно членами Медичної ради КНП «Лікарня Святого Мартина» під час засідання, як консультаційно - дорадчого органу, та керівництвом лікарні у оскаржованому наказі причинно - наслідкового зв`язку між діями лікаря ОСОБА_2 та шкодою, спричиненою новонародженому, виходить за межі їх повноважень та компетенції, оскільки до повноважень даних органів належить у даному контексті: встановлення дії (бездіяльності) працівника, якою було порушено або неналежно виконано покладені на нього трудові обов`язки, вини працівника та наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Що стосується скасування наказу директора КНП «Лікарня Святого Мартина» від 15.05.2024 року №183/01-03 суд прийшов на наступних висновків.

Під порушенням трудової дисципліни слід розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку).

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Відповідно до постанови ВСУ №219/2474/19 від 18 березня 2021 року у наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто орган, правомочний застосовувати дисциплінарні стягнення повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» із подальшими змінами у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до дисциплінарного стягнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Відповідно до вище вказаного наказу КНП «Лікарня Святого Мартина» у зв`язку з невиконанням своїх функціональних обов`язків, порушенням посадових обов`язків акушеркою акушерського блоку пологового відділення перинатального центру ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом засідання Медичної ради від 25.04.2024р. №28, доповідною запискою начальника юридичного відділу Цофей Т.В. від 03.05.2024р., пояснювальною запискою ОСОБА_2 від 23.04.2024 року та порушенням нею п.8.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, п. 4.1 її посадової інструкції, керуючись статтями 147-149 Кодексу законів про працю України наказано оголосити догану ОСОБА_2 .

Як вбачається з вище наведеного оскаржуваний наказ не містить в чому саме полягають порушення трудової дисципліни, відсутня вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Також наказ відповідача не містить ані дати вчинення дисциплінарного проступку, ані наведення його обставин та їх правової кваліфікації.

Враховуючи вище наведе оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення є незаконним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, Кодексом законів про працю України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня Святого Мартина» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання наказу та рішення незаконним та їх скасування задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Медичної ради, оформлене протоколом засідання Медичної ради від 25.04.2024 року №28 в частині прийняття пропозиції (рішення) щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності з застосуванням дисциплінарного стягнення за безпосереднє здійснення медичного супроводу пологів.

Визнати незаконним та скасувати Наказ директора комунального некомерційного підприємства «Лікарня Святого Мартина» ОСОБА_14 від 15 травня 2024 року № 183/01-03 про оголошення догани ОСОБА_2 .

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Лікарня Святого Мартина» на користь ОСОБА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня Святого Мартина», м. Мукачево, вул. Новака Андрія, 8-13, код ЄДРПОУ: 01992831.

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Головуючий Володимир МОНИЧ