Ухвала

від 31.01.2025 по справі 305/218/25

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/218/25

Номер провадження 1-кс/305/31/25

УХВАЛА

про арешт майна

31.01.2025 м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора про арешт майна,

встановив:

До суду 23.01.2025 надійшло клопотання прокурора - прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , датоване 22.01.2025, про арешт майна у кримінальному провадженні №12025071140000026 від 19.01.2025 за ч. 2 ст. 272 КК України, з додатками.

Клопотання про арешт такого майна, подане у цьому ж кримінальному провадженні слідчим, уже перебувало на розгляді, ухвалою слідчого судді від 22.01.2025 повернуто слідчому без розгляду для доопрацювання.

Тому, згідно з протоколом передачі судової справи справ раніше визначеному складу суду від 23.01.2025 матеріали передано на вирішення слідчому судді ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване таким.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 19.01.2025 за №12025071140000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.01.2025 о 14:10 год. в с. Ясіня, ур.Драгобрат, біля підйомнику гірськолижного комплексу ТОВ «Драгобрат» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , піднімаючись на канатному підйомнику догори приблизно до 350 метрів від початку підйому, нехтуючи правилами безпеки, не втрималась за канат, на якому здійснювала підйом, та почала сковзати донизу, набравши велику швидкість, та біля початку підйому вдарилась головою об металевий паркан, у зв`язку із чим отримала травму голови, несумісну з життям та померла на місці події.

Витяг буксирний канатний, з географічними координатами місця посадки 48.246318 пн.ш. та 24.237716 сх.д., з пошкодженим металевим парканом синього кольору, який належить на праві власності ТОВ «Драгобрат» (код ЄДРПОУ 20460577), 20.01.2025 визнаний слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вказані предмети можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Накладення арешту на майно забезпечить збереження речових доказів та зможе запобігти ризикам його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а також надасть можливість органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у тому числі провести додатковий огляд вказаних предметів, та експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

У зв`язку із наведеним, прокурор у клопотанні просить накласти арешт на вказаний витяг буксирний із забороною на право користування та розпорядження.

У судове засідання, призначене на 14 год 24.01.2025 прокурор та власник майна ОСОБА_7 не з`явились, будучи належним чином повідомленими, про причини своєї неявки не повідомили, представник власника майна адвокат ОСОБА_8 до суду не з`явився, подав клопотання про ознайомлення з матеріалами та відкладення розгляду справи.

В подальшому, 27.01.2025 представник власника майна подав до суду заперечення, у яких із посиланням на кримінальне процесуальне законодавство ствердив, що стороною обвинувачення не доведено необхідність арешту майна, таке майно не має ознак речового доказу, а санкція ст.272 КК України не передбачає спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, також доведено належними доказами, що нещасний випадок стався поза зоною знаходження буксирного канатного витягу, що доводить відсутність причинно-наслідкового зв`язку між випадком і вказаним майном. Просить відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні 28.01.2025 підтримали подане клопотання з мотивів, наведених у ньому, просили його задовольнити.

Ствердили, що експлуатація витягу продовжується, чи усунуто небезпечні для життя і здоров`я фактори, їм невідомо, у кримінальному провадженні призначено судову експертизу з безпеки життєдіяльності та охорони праці, проведення якої доручено експертам НДЕКЦ в Закарпатській області, предмет, яким безпосередньо спричинено смерть потерпілої (частина огорожі) з місця події не вилучався, адміністрація ТОВ «Драгобрат» у проведенні слідчих дій не перешкоджала, однак не надала документи, які слідчий просив у запитах, надісланих на електронну пошту.

Також, слідчий пояснив, що ним направлено відповідне повідомлення до органів охорони праці, якими наразі не вжито заходів реагування, тому основною метою накладення арешту є фактично зупинення роботи витягу, так як його експлуатація може бути небезпечною для осіб, що ним користуються, до поліції надходять численні звернення громадян щодо неприпинення роботи витягу, копія одного з них додана до клопотання.

Директор ТОВ «Драгобрат» ОСОБА_7 чи інший представник власника майна до суду жодного разу не з`явились, повідомлені належним чином, двічі розгляд справи відкладався за їх клопотаннями, проте надали до суду заперечення та документи на їх підтвердження.

У судовому засіданні було досліджено матеріали, додані до клопотання прокурора, та додатково подані слідчим, з яких убачається таке:

-витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 21.01.2025 стверджено, що Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025071140000026 від 19.01.2025 за ч. 2 ст.272 КК України за заявою ОСОБА_9 , який повідомив, що ОСОБА_6 , піднімаючись на канатному підйомнику гірськолижного комплексу ТОВ «Драгобрат», нехтуючи правилами безпеки, не втрималась за канат, почала ковзати донизу з відстані близько 350 метрів та біля початку підйому вдарилась головою об металевий паркан, у зв`язку із чим отримала травму голови, несумісну з життям, та померла на місці події;

-відповідно до протоколу огляду місця події від 18.01.2025, проведеного слідчим в урочищі Драгобрат, об`єктом огляду є засніжена ділянка поблизу гірськолижного комплексу «Драгобрат», на вказаній ділянці наявний підйомник, до якого веде засніжена стежка, вхід до підйомника здійснюється через металеві турнікети, праворуч від яких металевому каркасі наявні плакати із заходами безпеки, навколо турнікетів наявні паркани із тканини, проходячи далі через турнікети з правої сторони наявний металевий паркан, а саме шість секцій, з лівої сторони наявні приміщення, в якому знаходиться підйомний механізм з якого ведуть металеві троси, на яких закріплені бугелі, за допомогою яких здійснюється підйом догори, від вказаної будівлі на відстані близько 50 метрів розташоване тіло жінки, яка розташована у горизонтальному положенні, руки розташовані уздовж тулуба, одягнута у рожевий комбінезон, при огляді тіла на обличчі наявні сліди крові, у правій частині голови наявні садна, лівіше від її тіла на відстані трьох метрів наявний лижний шолом. Початок (місце посадки) витягу бугельного канатного має географічні координати (48.246318 північної широти та 24.237716 східної довготи) та розташований неподалік готелів «Затишок», «Маріна». До протоколу огляду додано відповідні чорно-білі світлини;

-із протоколу допиту свідка ОСОБА_9 вбачається, що він працює у ТОВ «Драгобрат» заступником директора по матеріально-технічному забезпеченню, 18.01.2025 його повідомили про нещасний випадок, який стався з особою жіночої статі, що впала з підйомника та вдарилась у опору, він зателефонував на номер 102;

-постановоюслідчого ОСОБА_4 від 20.01.2025визнано речовим доказом у кримінальному провадженні витяг буксирний канатний, з географічними координатами місця посадки 48.246318 пн.ш. та 24.237716 сх.д., з пошкодженим металевим парканом синього кольору, який належить на праві власності ТОВ «Драгобрат» (код ЄДРПОУ 20460577);

-у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.01.2025 міститься інформація, що ТОВ «Драгобрат» зареєстровано за адресою: України, 90630, Закарпатська область, Рахівський район, смт.Ясіня, полонина Драгобрат, будинок 1, основний вид діяльності 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, серед додаткових видів діяльності є 93.11 Функціонування спортивних споруд;

-рапортом працівників поліції, зареєстрованим у інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» (журналі єдиного обліку) Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області за №663 вiд 19.01.2025 стверджено, що 19.01.2025 о 9:40 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що телефоном звернувся із заявою громадянин, який обурюється роботою гірськолижного витягу, де напередодні загинула дівчина;

-відповідно до інформації Державного земельного кадастру та роздруківок із публічної кадастрової карти, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0117 з видом використання «для експлуатації канатно-буксирувальних пристроїв» перебуває у приватній власності ТОВ «Драгобрат».

Представником власника майна подано для приєднання до матеріалів та досліджено слідчим суддею документи:

-Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 11.04.2024, згідно з якою керівником ТОВ «Драгобрат» підтверджено відповідність матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання таких робіт підвищеної небезпеки як: Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра; Спорудження крижаних і поромних переправ, доріг, бродів; Обслуговування крижаних і поромних переправ, доріг, бродів; Верхолазні роботи; Зварювальні роботи, стверджено, що проведено аудит охорони праці та вжито заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

-податкові декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ «Драгобрат» за 2023 та 2024 роки, у яких наведено відомості про отриманий прибуток та сплачені суми відповідного податку;

-лист ТОВ «Драгобрат» без номера, без дати, із проханням до суду не накладати арешт та не припиняти роботу підйомника, вказаного у клопотанні про арешт, у зв`язку із тим, що таке припинення ніяким чином не допоможе роботі слідства, так як підйомник не є джерелом підвищеної небезпеки та не був причиною нещасного випадку, крім того наявне посилання щодо забезпечення ТОВ «Драгобрат» безоплатних та пільгових тренувань для ряду дитячих спортивних навчальних закладів та закладів для інвалідів, заплановані всеукраїнські змагання з гірських лиж;

-листи з проханнями не зупиняти роботу витягу від Ясінянської спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву із зимових видів спорту Закарпатської обласної ради фізкультурно-спортивного товариства «Україна», Громадської організації «Transcarpathian Ski Team», Комунального закладу «Закарпатський регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» Закарпатської обласної ради, Комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа імені О.Бутовського» Полтавської обласної ради.

Зазначені листи слідчий суддя бере до уваги, розцінює як позицію по суті справи та не вважає спробою тиску на суд чи втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Вирішуючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходить із такого.

Згідно з ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частинами 2-3 статті 170КПК України встановлено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів і у такому випадку накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів допускається без повідомлення певній особі про підозру та може накладатися на майно будь-якої фізичної особи.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги до клопотання про арешт майна визначені у статті 171 КПК України і на переконання слідчого судді дане клопотання, з урахуванням додатково поданих документів, наведеним вимогам процесуального закону відповідає.

Матеріалами клопотання підтверджується факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025071140000026 за ч. 2 ст. 272 КК України.

Як встановлено органом досудового розслідування, 18.01.2025 о 14:10 год в смт.Ясіня, ур. Драгобрат, біля підйомнику гірськолижного комплексу ТОВ «Драгобрат», ОСОБА_6 , піднімаючись на канатному підйомнику до гори приблизно до 350 метрів від початку підйому, нехтуючи правилами безпеки не втрималась за канат на якому здійснювала підйом, та почала сковзати донизу, набравши велику швидкість, та біля початку підйому вдарилась головою об металевий паркан, у зв`язку із чим отримала травму голови, несумісну із життям, та померла на місці події.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні не повідомлено нікому.

З матеріалів клопотання вбачається, що витяг буксирний канатний, під час користування якого стався нещасний випадок, належить ТОВ «Драгобрат», і це власником майна не заперечується, постановою слідчого від 20.01.2025 витяг визнано речовим доказом.

З урахуванням наведеного, витяг повністю відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, тобто матеріальним об`єктом, що був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Тому слідчий суддя не погоджується із доводами представника власника майна, що витяг не має ознак речового доказу.

У межах даної справи, стороною обвинувачення не доведено належність канатного витягу до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (зокрема групи А чи групи Б, що є суттєвим у зв`язку із потребою отримання дозволу або подання декларації відповідності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 03.02.2021.

Разом з тим, слідчий суддя на даній стадії провадження не вправі вирішувати питання, які належать до повноважень суду при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Слідчий суддя враховує, що у Постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/7898/23 зазначено (пункт 8.29.), що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл), а п. 5 ч. 12 цієї статті визначено, що підставою для припинення дії дозволу є, зокрема, виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Як передбачено пунктом 17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМУ № 1107 від 26.10.2011, дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».

Таким чином, вирішення питання щодо припинення/зупинення експлуатації витягу належить не до компетенції слідчого судді у межах кримінального провадження, а до повноважень відповідних органів державного нагляду (контролю).

Тому, клопотання вирішується виключно у межах чинного кримінального процесуального законодавства, зокрема що стосується накладення арешту на майно - речовий доказ.

Накладення арешту на майно у даному випадку зможе запобігти ризикам, передбаченим абзацом2 ч.1 ст.170 цього Кодексу, і на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, що свідчить про пропорційність заходу забезпечення кримінального провадження в цілому.

Хоча санкція ст.272 КК України і не передбачає спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, як вірно зазначає сторона захисту, однак у даному клопотанні про це і не йдеться, а вирішується питання щодо накладення арешту на речовий доказ для забезпечення його збереження.

Слідчий суддя не бере до уваги твердження представника власника майна, що нещасний випадок стався поза зоною знаходження буксирного канатного витягу, так як воно є передчасним, оскільки досудове розслідування триває.

Також, слідчий суддя враховує положення ч. 1 ст. 174 КПК України про те, що арешт майна може бути скасовано за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, чи якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, необхідність проведення додаткового огляду місця події, проведення судових експертиз, інших слідчих дій, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Тому, необхідно визначити спосіб арешту майна і для цього слідчий суддя враховує таке.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Практика Європейськогосуду зправ людини(ЄСПЛ)визначає,що стаття1Протоколу №1,яка спрямованана захистособи (фізичноїта юридичної)від будь-якогопосягання державина правоволодіти своїммайном,також зобов`язуєдержаву вживатинеобхідні заходидля захиступрава власності(рішеннявід 22.06.2004по справі«Броньовський протиПольщі» (Broniowskiv.Poland,заява № 31443/96).

У рішенні від 23.01.2014 по справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04), а саме в пункті 168 ЄСПЛ нагадав, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden, заяви №7151/75 та №7152/75), п.п. 69 і 73). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom, справа № 3/1984/75/119), п. 50).

У даному випадку, накладення арешту шляхом позбавлення права користування арештованим майном призведе до надмірного втручання в господарську діяльність ТОВ «Драгобрат», припинення фактичної підприємницької діяльності, зупинення надходження коштів до державного бюджету у виді податків, позбавить можливості тренуватися спортсменів, у тому числі дітей та осіб із особливими можливостями, позначиться на інтересах інших фізичних та юридичних осіб.

Стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Тому, хоча втручання у право власності є законним та відповідає законній меті, однак є непропорційним і клопотання підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження на витяг буксирний канатний, з географічними координатами місця посадки 48.246318 пн.ш. та 24.237716 сх.д., з пошкодженим металевим парканом синього кольору, який належить на праві власності ТОВ «Драгобрат» (код ЄДРПОУ 20460577).

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту шляхом користування витягом відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Повний текст ухвали проголошено 03.02.2025 о 9 год.

Слідчий суддя ОСОБА_10