Ухвала

від 21.01.2025 по справі 953/11096/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11096/24

н/п 1-кс/953/564/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

власника майна - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000575 від 25.04.2023 за ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 333 КК України, про арешт майна, -

встановив:

20.01.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому прокурор просить

- накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 22023220000000575 від 25.04.2023 на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone», модель «Iphone 15 Pro», модель: MTUV3ZD/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з встановленою сім-карткою «Vodafone UA»: НОМЕР_4 , чорного кольору, в чохлі чорного кольору шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;

- накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 22023220000000575 від 25.04.2023 на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мобільний телефон iPhone 15 pro max, чорного кольору, у силіконовому чохлі, s/n НОМЕР_5 , імеі1: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 ; ноутбук MacBook у корпсі сірого кольору, серія CO2NGK9EG3QD, шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; місцем зберігання вищевказаних речей і документів визначити Слідчий відділ УСБУ в Харківській області.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що продукція вітчизняного виробника АТ «Завод «Радіореле» (м. Харків, код ЄДРПОУ 32444638, правонаступник ДП «Завод «Радіореле»), зокрема реле РЭН33, РЭС47, РЭН34, РЭС49 тощо, використовується підприємствами ВПК країни-агресора в авіаційній сфері при виробництві літаків СУ-34, СУ-35, гелікоптерів МІ-8, МІ-24, а також інших видів літальних апаратів.

Зокрема, встановлено, що в окремих складових частинах БпЛА «Shahed-136» («Герань-2») з бортовими номерами «М..» та «Ы..» були виявлені факти наявності реле типу РЭС47 з маркуваннями 0001, 0002, 0201 виробництва АТ «Завод «Радіореле» (м. Харків). В свою чергу, БпЛА «Shahed-136» активно використовуються ворогом для нанесення ударів по території України.

Після повномасштабного вторгнення рф на територію України, російські компанії в обхід санкцій, у змові з компаніями третіх країн (зокрема Індії, Туреччини, Азербайджану, Африки тощо), а також комерційними структурами України, продовжують здійснювати імпорт зазначених вище реле для використання у виробництві авіаційної техніки.

Також, встановлено, що представниками ТОВ «РДІ Експорт» та ТОВ «РДІ» було здійснено відправку реле «РЭН33 00.01» виробництва АТ «Завод «Радіореле» до Індії.

Відповідно висновок Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України відповідно до доручення заступника Міністра оборони України №25811/з від 12.09.2023 року реле «РЭН33 РФ4.510.021-00.01» входить до складу апаратури радіолокаційних станцій типу 35Д6 та 36Д6, апаратури контролю протикорабельного ракетного комплексу РК 360 МЦ «Нептун».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807 опис виробу реле «РЭН33 РФ4.510.021-00.01» відповідає опису позиції ML5.b та позиції ML4, підпозиції ML4.b пункт 1), 2) підпункт а) з урахуванням технічної примітки 2 до визначення «компонент» розділу 3 «Визначення термінів…» Загальних приміток.

Водночас встановлено, що ТОВ «РДІ Експорт» (код ЄДРПОУ 41551239) та ТОВ «РДІ» (код ЄДРПОУ 39095189) як суб`єкти здійснення міжнародних передач товарів в Державній службі експортного контролю України не зареєстровані, дозвільні документи на здійснення міжнародних передач товарів ТОВ «РДІ Експорт» та ТОВ «РДІ» не отримували.

Так, 17.01.2025 слідчим СВ УСБУ в Харківській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , зазначене в клопотанні.

Також, 17.01.2025 слідчим СВ УСБУ в Харківській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_5 , зазначене в клопотанні.

Предмети, вилучені за результатом проведення вказаного обшуку відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть містити відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих та процесуальних дій та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Сторона обвинувачення зазначає, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

В судовому засіданні власник майна ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки він не може користуватися застосунками з телефону.

В судове засідання власник майна ОСОБА_5 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не поввідомив.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 22023220000000575 від 25.04.2023 за ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 333 КК України.

Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.12.2024 надано дозвіл слідчому, який здійснює досудове розслідування, чи прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні згідно постанов про призначення групи прокурорів та про створення слідчої групи відповідно, на проведення обшуків:

- за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ;

- за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, в житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (а.с. 120-121, 126-127).

Метою проведення обшуків у зазначених ухвалах слідчий суддя вказав відшукання та вилучення, речей та документів, які мають значення для даного кримінального провадження, а саме: комп`ютерної техніки (комп`ютерів, ноутбуків, телефонів, планшетів, жорстких дисків, системних блоків тощо), чорнових записів та документальних матеріалів, що стосуються фінансово-господарської діяльності заводу, зокрема щодо реалізації в період з 2022 2023 років товарів, а саме реле спеціального призначення (РЭК43, РЭС34, РЭС47, РЭС80, РЭН33 тощо) на території України та за кордон, а саме: договорів, додатків до них, додаткових угод, специфікацій, накладних, платіжних документів, паспортів, сертифікатів, етикеток на продукцію, актів прийому-передачі продукції, листування, даних бухгалтерського обліку щодо їх оприбуткування, що можуть бути використані як доказ вчинення кримінального правопорушення, що розслідується.

17.01.2025 на підставі вказаних ухвал Київського районного суду м. Харкова від 20.12.2024, згідно протоколів обшуків, проведено обшуки:

- за адресою: АДРЕСА_2 , з 07.47 год до 10.07 год;

- за адресою: м. Харків, вулиця Стрілківка, буд. 12, з 07.16 год. до 11.15 год.,

та в ході яких, згідно протоколів обшуків від 17.01.2025 вилучено майно, перелічене в даному клопотанні сторони обвинувачення (а.с. 122-125, 128-131).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення обшуків за вказаними в клопотанні адресами має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Прокурором зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурором в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, в цій частині підлягають задоволенню.

На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в даній частині клопотань.

Однак, відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна у вказаній частині, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Відповідно до абз. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 114, ст. 132, ч. 4 ст. 173 КПК України, керуючись загальними засадами кримінального провадження, викладеними в ст. 7 КПК України, слідчий суддя, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, вважає необхідним зобов`язати слідчого, прокурора передати на відповідальне зберігання особам, у яких було вилучено зазначені в клопотанні мобільні телефони, ноутбук, відповідно, після здійснення їх огляду із залученням спеціаліста (експерта), зняття виявленої інформації на електронних носіях експертами в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних мобільних телефонах, ноутбуку відповідно, для залучення до матеріалів кримінального провадження № 22023220000000575 від 25.04.2023, до 21.02.2025 включно, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. Таким чином, слідчий суддя покладає на слідчого, прокурора обов`язок з 22.02.2025 повернути вказані мобільні телефони, ноутбук відповідно їх власникам (особам, у яких воно було вилучено, відповідно), та у відповідності до цього визначити місце зберігання вказаного майна.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

Ухвалив:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000575 від 25.04.2023 за ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 333 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 17.01.2025 в ході проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone», модель «Iphone 15 Pro», модель: MTUV3ZD/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з встановленою сім-карткою «Vodafone UA»: НОМЕР_4 , чорного кольору, в чохлі чорного кольору до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Накласти арешт на майно, вилучене 17.01.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон iPhone 15 pro max, чорного кольору, у силіконовому чохлі, s/n НОМЕР_5 , імеі1: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 ; ноутбук MacBook у корпсі сірого кольору, серія CO2NGK9EG3QD до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання всіх вказаних вище мобільних телефонів, ноутбуку визначити СВ УСБУ в Харківській області - до 21 лютого 2025 року включно, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для здійснення їх огляду, зняття виявленої інформації на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних носіях, для залучення до матеріалів кримінального провадження №22023220000000575 від 25.04.2023, а з 22 лютого 2025 року - зобов`язати слідчого передати на відповідальне зберігання всі вказані вище мобільні телефони, ноутбук особам, у яких воно було вилучено, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1