Ухвала

від 29.01.2025 по справі 2-1783/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1783/11

Провадження № 4-с/161/4/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

з участю секретаря судового засідання Швед Н.В.

представника скаржника Людви О.В.

державного виконавця Киричук В.М.

стягувача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2024 року заявник (боржник) ОСОБА_2 , через свого представника, звернулася до суду з вищевказаною скаргою на обґрунтування якої зазначила, що на примусовому виконанні Луцького ВДВС у Луцькому р-ні Волинської обл. ЗМУ МЮ (далі Відділ ДВС) перебувало виконавче провадження № 44902980, відкрите на примусове виконання судового рішення в цивільній справі № 2-1783/11 про стягнення з неї на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором. Дане виконавче провадження було відкритим 01.10.2014 року, однак постановою Відділу ДВС від 22.06.2015 року виконавчий документ, на підставі якого воно здійснювалося, повернуто стягувачу. Разом з тим, 22.11.2023 року Відділом ДВС було скасовано свою постанову від 22.06.2015 року. Надалі, у виконавчому провадженні було винесено ряд інших процесуальних постанов. Тобто, виконавче провадження № 44902980 здійснюється без оригіналу виконавчого документу та взагалі за відсутності будь-яких правових підстав для його поновлення. Враховуючи наведене, просить суд визнати дії державного виконавця Відділу ДВС Шиман І.П. з приводу здійснення виконавчого провадження № 44902980 неправомірними та скасувати її постанову про скасування процесуального документа 22.11.2023 року, а також усі подальші постанови, які винесені в рамках даного провадження.

02.12.2024 року від заінтересованої особи (стягувача) ОСОБА_1 надійшло письмове заперечення на скаргу. В обґрунтування своїх доводів останній зазначає, що він набув права кредитора у зобов`язаннях, які виникли у ОСОБА_2 перед ПАТ «Брокбізнесбанк» та були предметом розгляду цивільної справи № 2-1783/11. На даний час, відповідне судове рішення про стягнення із заявниці кредитної заборгованості не виконане, а тому жодних правових підстав для завершення виконавчого провадження № 44902980 немає. У задоволенні скарги просить відмовити.

06.12.2024 року представником Відділу ДВС було подано до суду клопотання про залишення скарги ОСОБА_2 без розгляду. В обґрунтування заявлених вимог остання зазначає, що про усі процесуальні постанови, які винесені у виконавчому провадженні № 44902980 боржнику було відомо, проте остання у встановлені ЦПК України строки не зверталася до суду з приводу їх оскарження.

У судовому засіданні представник заявника (боржника) заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Стягувач у задоволенні скарги просив відмовити з підстав, які викладені у його заперечення.

Суб`єкт оскарження просила залишити розглядувану скаргу без розгляду з підстав, які викладені у її відповідному клопотання.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Метою виконавчого провадження є примусове виконання судових рішень.

Законом передбачені порядок та підстави оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2011 року в цивільній справі № 2-1763/11 із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було стягнуто на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474,92 грн., а також судові витрати по справі.

Вищевказане судове рішення стало предметом здійснення виконавчого провадження № 44902980, яке було відкритим на підставі постанови Відділу ДВС від 01.10.2014 року.

Постановою Відділу ДВС від 22.06.2015 року виконавче провадження № 44902980 було завершене у зв`язку із поверненням виконавчого документу стягувачу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018 року в цивільній справі № 2-1763/11 первісного стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» було замінено на його правонаступника ОСОБА_1 .

Постановою Відділу ДВС від 22.11.2023 року у виконавчому провадженні № 44902980 було скасовано Постанову Відділу ДВС від 22.06.2015 року про поверненням виконавчого документу стягувачу.

Тобто, вищевказане виконавче провадження фактично було відновленим.

Надалі, у виконавчому провадженні № 44902980 державним виконавцем винесено наступні постанови: постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 14 грудня 2023 року; постанова про арешт коштів боржника від 14 грудня 2023 року; постанова про арешт майна боржника від 14 грудня 2023 року; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14 грудня 2023 року; постанова про стягнення виконавчого збору від 14 грудня 2023 року; постанова про заміну сторони виконавчого провадження від 31 січня 2024 року; постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 15 лютого 2024 року; постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16 лютого 2024 року; постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 13 травня 2024 року.

Крім того, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.03.2024 року було видано дублікат виконавчого листа Луцьким міськрайонний судом Волинської області, виданого 04.11.2011 року у цивільній справі № 2-1783/11, виданий про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 570474,92 грн. а також судових витрат по справі.

Боржник ОСОБА_2 вважає, що дії державного виконавця з приводу поновлення виконавчого провадження № 44902980 та винесення усіх подальших процесуальних документів є неправомірними.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення боржника до суду з даною скаргою.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Як встановлено судом, повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2011 року в цивільній справі № 2-1763/11 на даний час ОСОБА_2 не виконано, а його примусове виконання здійснюється в межах виконавчого провадження № 44902980.

Виконавчий документ, виданий в цивільній справі № 2-1763/11 не визнавався таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене та враховуючи справедливий баланс між правами та законними інтересами боржника та стягувача у правовідносинах, які виникли з приводу виконання судового рішення про стягнення грошової суми, керуючись принципами верховенства права та обов`язковості судового рішення, суд вважає безпідставними доводи щодо невідповідності оскаржуваних дій та рішень Відділу ДВС.

Згідно з положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника)

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги .

Керуючись ст.ст. 447- 451 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на дії державноговиконавця залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст.259ЦПКУкраїни з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 03 лютого 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук