Ухвала

від 03.02.2025 по справі 278/3344/15-к

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/3344/15-к

Провадження № 1-кп/293/77/2025

УХВАЛА

03 лютого 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2

ОСОБА_3 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2015 за №12015060020001992, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357 КК України

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Черняхівського районного суду Житомирської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою від 10.12.2024 суд продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_6 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний період доби з 22 год 00 хв до 07 год 00 хв., строком на два місяці до 09.02.2025 включно, з можливістю залишати місце проживання для перебування в укритті під час повітряних тривог.

03.02.2025 до канцелярії суду надійшло клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні 03.02.2025 прокурор підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що строк запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 закінчується 09.02.2025, але на даний час ризики передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За вказанихобставин прокурорклопоче пропродовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вважає, що інші менш суворізапобіжні заходи не будутьдостатніми длязапобігання вищевказанимризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, так як воно є необґрунтованим, сам запобіжний захід є невиправданим та недоцільним.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали думку захисника ОСОБА_7 , просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Дослідивши клопотання прокурора та матеріали, які обґрунтовують його доводи, заслухавши думки учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.

За приписами частин 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити,скасувати, обрати або продовжитизапобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тобто метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст.177КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом.

Кожного разу суд повинен переконатись чи продовжують існувати заявлені ризики чи не з`явились нові та переконатись, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Відповідно до ч.1, ч. 2ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При цьому в частині четвертійст.194 КПК Українивизначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, як зазначає прокурор у своєму клопотанні, підставою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби стала наявність ризиків визначених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогамист. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді домашнього арешту необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу, не зменшилися та не перестали існувати.

На думку колегії суддів, доцільність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу є актуальною, оскільки тяжкість та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, наслідки від кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, свідчать про наявність ризиків, про які зазначив прокурор.

При цьому, покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в умовах здійснення нагляду з боку працівників поліції надасть додаткові гарантії дотримання обвинуваченим ОСОБА_6 належної процесуальної поведінки та покладених обов`язків явки до суду.

За вказаних фактичних обставин колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту, з забороною ОСОБА_6 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний період доби з 22 год 00 хв до 07 год 00 хв та покладанням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177,194,392,393 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_6 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний період доби з 22 год 00 хв до 07 год 00 хв., строком на два місяці до 04.04.2025 включно, з можливістю залишати місце проживання для перебування в укритті під час повітряних тривог.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 надіслати для виконання ГУ Національної поліції в Житомирській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Житомирську обласну прокуратуру.

Вручити копії цієї ухвали обвинуваченому, захисникам та прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першоюстатті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя ОСОБА_9

Судді

ОСОБА_10