Рішення

від 27.01.2025 по справі 757/34796/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34796/24-ц

пр. 2-7412/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a>

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Агенство», ФОП Пискун Р.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Агенство», ФОП ОСОБА_2 , про розірвання договору та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a> про розірвання договору та стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 лютого 2022 року позивачем оплачено туристичну подорож у розмірі 54000 до договору № 454-0602/22 від 06.02.2022 на туристичне обслуговування, укладеного з ФОП ОСОБА_2 (Субагентом), метою укладення даного договору, як випливає із його предмету, стало отримання комплексу туристичних послуг, які в свою чергу зобов`язувалось надати ТОВ «ТЕЗ ТУР», однак, у зв`язку із вторгенням рф на територію України, він так і не був отриманий.

Посилаючись на викладене, позивач просив розірвати договір № 454-0602/22 від 06.02.2022 на туристичне обслуговування та стягнути з ТОВ «ТЕЗ ТУР» на користь позивача кошти в розмірі 78 488 гривень, що становить еквівалент 1910 доларам 15 центам США станом на 29.07.2024 року та компенсацію моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Ухвалою судді від 06 серпня 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Агенство» та ФОП ОСОБА_2

30 жовтня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив з приводу задоволення позову, вказавши, що оскільки договір був укладений з ТОВ «Анекс Тур Агенство», отже ТОВ «ТЕЗ ТУР» є неналежним відповідачем у даній справі. Окрім того, за туристичні послуги (розміщення в готелі, медичне страхування та страхування від нещасного випадку, авіаперевезення), які мали надаватись позивачу відповідачем, відповідно до доданих ним копій документів, позивач не сплатив відповідачу. Очевидно, що вказані туристичні послуги для позивача були придбані ФОП ОСОБА_2 за власні кошти. За таких обставин відносини між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем щодо надання туристичних послуг позивачу слід розглядати як такі, що ґрунтуються на договорі на користь третьої особи, якою в даному випадку є позивач. Оскільки третя особа в такому договорі не є його стороною, то у неї нема права вимагати повернення сплачених коштів у випадку невиконання договору. Таке право має особа, яка фактично уклала з відповідачем договір на користь позивача, тобто ФОП ОСОБА_2 . Таким чином, вважаємо що позивач у заявленому позові є неналежним.

04 листопада 2024 року від представника третьої особи ТОВ «Анекс Тур Агенство» надійшли пояснення по справі, в яких остання зазначила наступне.

Дійсно 29 травня 2017 року ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» та ФОП ОСОБА_2 підписали субагентський договір № 71 СА/17, проте на виконання умов договору ФОП ОСОБА_2 не здійснював замовлення через ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» як свого турагента щодо комплексу туристичних послуг (туристичного продукту) для туристів, зазначених у договорі, до країни Єгипту на період з 24 лютого 2022 року по 03 березня 2022 року, а тим паче ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» не отримувало жодних грошових коштів, а ні від позивача, а ні від ФОП ОСОБА_2 .

Власне, надані позивачем роздруківки з номером бронювання (заявки) 21563936 від туристичного туроператора ТОВ «ТЕЗ ТУР» на кожного із туристів зі змістом умов їх домовленостей на підставі підписаного договору є лиш підтвердженням відсутності будь-яких договірних зобов`язань ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» перед позивачем та ФОП ОСОБА_2 по бронюванню заявки 21563936.

Окрім цього, позовні вимоги обгрунтовані саме отриманням грошових коштів ФОП ОСОБА_2 за туристичний продукт (заявка № 21563936), а саме: чек з терміналу Приватбанку на суму 54 000 грн.

Турагент у своїй діяльності має право співпрацювати та укладати договори з багатьма туроператорами. Укладання договорів з різними туроператорами дозволяє Турагенту пропонувати клієнтам набагато ширший спектр туристичних продуктів. Це можуть бути різні напрямки, типи відпочинку, цінові категорії тощо.

Щодо підписаного ФОП ОСОБА_2 . Договору з позивачем, згідно якого ніби ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» бере на себе зобов`язання щодо забезпечення надання туристичних послуг, зазначено, що ФОП ОСОБА_2 як субагент ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» використав помилково не ту форму договору, що призвело до хибної думки суду, що ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» має якесь відношення до договірних відносин, які склались саме між позивачем, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТЕЗ ТУР».

До того ж, згідно платіжного доручення №1344 від 07.02.2022 року ФОП ОСОБА_2 перерахував грошові кошти 48 263,43 грн. ТОВ « ТЕЗ ТУР», з відповідним призначенням платежу «Туристичні послуги згідно рахунку-фактури 21563936 від 06.02.2022».

Таким чином, будь-які договірні відносин між ТОВ «АНЕКС ТУР ТУРАГЕНСТВО» та позивачем, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТЕЗ ТУР» щодо туристичних послуг та які б призвели до виникнення грошового зобов`язання у вигляді повернення коштів на тлі даного предмету позову на підставі заявки за № 21563936 відсутні.

07 листопада 2024 року від представника відповідача до суду надійшла відповідь на пояснення третьої особи, в якій останній заперечив щодо вимог заявлених в позовній заяві.

11 листопада 2024 року від позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначив наступне.

Відповідно до пояснень третьої особи та наданих доказів, ФОП ОСОБА_2 помилково використано невірну форму договору. Відтак, на офіційному сайті ТОВ «ТЕЗ ТУР» (https://www.teztour.ua/page/dogovor.ua.html) у п.4.1 типового Договору на туристичне обслуговування вказано, що при розрахунках у гривні встановлюється еквівалент сумі в доларах США. Позивачем сплачено саме еквіваленту суму 1910,15 дол. США і у зв`язку із стійким та довготривалим ухиленням відповідача від виконання зобов`язання вважає справедливим отримати повернення грошових коштів саме в доларовому еквіваленті.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року заяву позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a>, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Агенство», ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів - повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року у задоволенні клопотання представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Агенство» про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a>, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Агенство», ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів з повідомленням сторін - відмовлено.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив розірвати договір № 454-0602/22 від 06.02.2022 на туристичне обслуговування.

Як вбачається з договору № 454-0602/22 від 06.02.2022 ТОВ «Анекс Тур Агенство» (Туроператор), ФОП ОСОБА_2 (Субагент) та ОСОБА_1 (Замовник) уклали договір на туристичне обслуговування, згідно з яким Туроператор через Турагента зобов`язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг (Турпродукт), а замовник зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити його.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже за змістом статті 631 ЦК України момент набрання чинності договором співпадає з моментом його укладення, настання якого, за загальним правилом, пов`язується з часом досягнення сторонами згоди з приводу усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Також договір може вважатися укладеним згідно зі статтею 640 ЦК України з моменту передання майна чи вчинення певної дії, тобто пов`язується з умовами договору або його правовою природою (частина друга зазначеної статті).

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує певні правові відносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Тобто, відповідач ТОВ «ТЕЗ ТУР» є неналежним відповідачем щодо вимог про розірвання договору, так як не є стороною спірного договору і не встановлював забезпечення виконання правочину, укладеного у формі єдиного документу.

Щодо вимог про стягнення коштів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 06 лютого 2024 року позивачем було перераховано на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 54 000 грн. для придбання комплексу туристичних подорожей.

Відповідно до платіжного доручення № 1344 від 07 лютого 2024 року ФОП ОСОБА_2 перерахував грошові кошти в розмірі 48 263,43 грн. на рахунок ТОВ «ТЕЗ ТУР», призначення платежу: туристичні послуги згідно з рахунку № НОМЕР_1 від 06 лютого 2024 року.

На виконання домовленостей між позивачем, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТЕЗ ТУР» позивачу було надано ваучер №130838929.

Передбачені договором туристичні послуги позивачу надані не були, сплачені кошти позивачу не були повернуті.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори, юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У частині першій статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (частина восьма статті 20 Закону України «Про туризм»).

У статті 23 Закону України «Про туризм» визначено, що ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.

Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13 зробив правовий висновок про те, що «за частинами першою, другою, десятою статті 20, частиною другою статті 30, частинами першою, другою статті 32, частиною першою статті 33 Закону України «Про туризм» від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частиною четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, статей 610,611, частиною п`ятою статті 653, частиною першою статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків. У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор».

Виходячи з матеріалів справи, туристичні послуги відповідно до умов договору мав надавати саме туроператор, тобто в даному випадку відповідач ТОВ ««ТЕЗ ТУР», з яким позивачем був укладений договір на туристичне обслуговування (яким видано ваучер). За таких обставин, саме ТОВ ««ТЕЗ ТУР» повинен нести відповідальність за порушення умов договору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 569/16256/19 (провадження № 61-9034св20) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2021 року у справі № 559/1604/18 (провадження №61-782св20).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 25 Закону України «Про туризм» встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач ТОВ ««ТЕЗ ТУР» порушило умови договору на туристичне обслуговування за заявкою №130838929, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що туристичні послуги за договором позивачу в обумовлений сторонами строк надані не були. Оскільки відповідач порушив умови договору та не повернув позивачу сплачені кошти за туристичні послуги згідно з ваучером№130838929, слід дійти висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів підлягають частковому задоволенню.

А саме підлягає стягненню сума коштів в розмірі 48 263,43 грн. перерахована ФОП ОСОБА_2 на рахунок ТОВ «ТЕЗ ТУР».

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід зазначити таке.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму спрямовані на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей.

Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Моральні страждання завдані позивачу полягають в суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних з невиконанням договору на туристичне обслуговування, відсутністю будь якої інформації щодо виконання чи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, про що відповідач зобов`язаний був завчасно повідомити.

Пункт 5 вищевказаної постанови роз`яснює, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до п.9 Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазначали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, вказаними вище нормами права визначено підстави та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої споживачам туристичного продукту.

Моральні страждання позивача завдані безпосередньо відповідачем, оскільки усі плани на подорож було зруйновано невиконанням суб`єктом туристичної діяльності своїх обов`язків.

У статті 25 Закону України «Про туризм» встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Враховуючи те, що позивач був вимушений приділяти значну частину свого особистого часу на вирішення даної проблеми, багаторазово звертався до відповідача, як усно так і письмово, звертався за юридичною допомогою, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Анекс Тур Агенство», ФОП ОСОБА_2 , про розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a> на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 48 263 (сорок вісім тисяч двісті шістдесят три) гривні 43 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a> на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 (одну тисячу) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР»</a> вул. Велика Васильківська, буд. 63, оф. 2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 32348756).

Повний текст рішення суду складено 30 січня 2025 року.

Суддя О.Л.Бусик