Постанова

від 23.01.2025 по справі 910/4514/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. Справа№ 910/4514/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 23.01.2025:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024

у справі №910/4514/24 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 324 104,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» (далі - позивач, ТОВ «Енерджі Солар Істейт») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач, ДП «Гарантований покупець», скаржник) про стягнення 3 218 143,91 грн, з яких 2 894 039,42 грн основного боргу, 118 391,18 грн 3% річних та 205 713,31 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1521/01 від 26.12.2019 не у повному обсязі оплатив придбану у позивача у липні-серпні 2022 року електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2 894 039,42 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 118 391,18 грн 3% річних та 205 713,31 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24 у позові задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" 3% річних у розмірі 117 610 грн. 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 205 713 грн 31 коп. та судовий збір у розмірі 3879 грн 88 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувавався тим, що що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання - а саме зобов`язання з оплати 100% вартості придбаної у липні та серпні 2022 року електроенергії, що є підставою для нарахування передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат..

Водночас, перевіривши розрахунок 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначені початок періодів прострочення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24 повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Судові витрати покласти на позивача.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в межах справи №910/3071/23 вирішувалось питання про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості придбаної електричної енергії у липні-серпні 2022 року.

Також скаржник зазначає, що зміна судової практики, що відбулась після ухвалення судами остаточного рішення, не повинання порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

11.12.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що суд першої інстанції всебічно та ретельно розглянув дану справу, зокрема здійснивши перевірку періодів і порядку нарахування 3% річних та інфляційних витрат, зробивши власний розрахунок у відповідності до норм чинного законодавства, дотримуючись принципу балансу інтересів, законності та верховенства права під час ухвалення рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 справу №910/4514/24 витребувано з Господарського суду міста Києва.

14.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4514/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А., на лікарняному з 19.11.2024, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 відмовлено Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 5 833, 88 грн.

27.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено оригінал платіжної інструкції №1225 від 26.11.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.01.2025.

07.01.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотання

Представники позивача та відповідача з`явилися в судове засідання 23.01.2025 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 26.12.2019 між Державним підприємством «Гарантований покупець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» укладено Договір №1521/01, відповідно до умов якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок № 641 або Порядок) (п. 1.1 Договору).

Крім того, за цим Договором гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами (пункт 1.2 Договору №1521/01 від 26.12.2019, яким згідно з Додатковою угодою від 26.02.2021 доповнено Договір).

Відповідно до п. 2.3 Договору №1521/01 від 26.12.2019, виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно з п. 2.4 Договору №1521/01 від 26.12.2019, сторони погодили, що виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України.

Пунктом 2.5 Договору №1521/01 від 26.12.2019 передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Відповідно до п. 3.1 Договору №1521/01 від 26.12.2019 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору №1521/01 від 26.12.2019).

Відповідно до п. 3.3 Договору №1521/01 від 26.12.2019 (в редакції Додаткової угоди від 26.02.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.

Пунктом 4.5 Договору №1521/01 від 26.12.2019 встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за «зеленим» тарифом електричну енергію.

У пункті 7.4 Договору №1521/01 від 26.12.2019сторони узгодили, що якщо виробник за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив «зелений» тариф виробнику, Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030).

Постановою НКРЕКП від 20.03.2020 №692 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка (сонячна електростанція, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с/рада Башмачанська).

Постановою НКРЕКП від 22.04.2020 №870 установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01.01.2030.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1521/01 від 26.12.2019 не у повному обсязі оплатив придбану у позивача у липні-серпні 2022 року електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2 894 039,42 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 118 391,18 грн 3% річних та 205 713,31 грн інфляційних втрат.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (продавець за «зеленим» тарифом) на виконання умов Договору №1521/01 від 26.12.2019 у липні 2022 року продав, а відповідач (гарантований покупець) купив електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, на суму 2956167,29 грн, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2022.

Крім того, у серпні 2022 року позивач продав, а відповідач (гарантований покупець) купив електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, на суму 2545334,59 грн, що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2022.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 30 Закону України «Про ринок електричної енергії», виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Пунктом 3.3 Договору №1521/01 від 26.12.2019 (в редакції Додаткової угоди від 26.02.2021) сторони погодили, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.

Отже, порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Відповідно до п. 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку №641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідно до Порядку №641 позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили в пункті 3.3 Договору №1521/01 від 26.12.2019 (в редакції Додаткової угоди від 26.02.2021), що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку №641 або главою 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків на неї, затвердженого постановою Комісії від 13.12.2019 № 2804.

Пунктом 10.4 Порядку №641 встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі, керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку №641.

Отже, з огляду на приписи ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.4 Порядку №641, п. 3.3 Договору №1521/01 від 26.12.2019 та ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державним підприємством «Гарантований покупець» у липні 2022 року. Наведена постанова була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 21.09.2022.

Також встановлено, що постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державним підприємством «Гарантований покупець» у серпні 2022 року. Наведена постанова була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 15.03.2023.

Отже, Державне підприємство «Гарантований покупець» зобов`язано було провести з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2022 року - у строк до 26.09.2022 року (включно), за поставку електричної енергії у серпні 2022 року - у строк до 20.03.2023 року (включно) (оскільки відповідно до п. 10.4 Порядку №641 строк оплати настає протягом трьох робочих днів з дати саме оприлюднення рішення Регулятора).

Колегією суддів встановлено, що 03.03.2022 НКРЕКП було прийнято Постанову №340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332», відповідно до положень якої «Продавець за «зеленим» тарифом не втрачає членство в балансуючій групі гарантованого покупця у разі нездійснення оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю. Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.».

Зважаючи на викладене, сторони домовились, що враховуючи форс-мажорну обставину, яка наявна в країні у зв`язку з воєнним станом, замість окремої оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю, Гарантований покупець зменшить рівень розрахунків із Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.

Такі зменшення відбулись в липні та серпні 2022 року.

Ці обставини зазначені у листах Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» за вих. №49 від 13.10.2022; вих. № 38 від 19.08.2022 та не заперечуються сторонами.

Отже, враховуючи вищезазначені особливості взаєморозрахунків між сторонами у липні-вересні 2022 році, розрахунок заборгованості за липень-грудень 2022 року полягає в наступному:

1. За актом купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» за липень 2022 року за період з 01.07.22 по 31.07.22 було продано 626790,000 кВТ/год на загальну вартість проданої електроенергії 2956167,29 грн. разом з ПДВ.

Оплату за цим актом відповідач здійснив наступним чином: - 14.07.22 в сумі 266739,39 грн., - 25.07.22 в сумі 313715,04 грн., - 29.07.22 в сумі 348260,50 грн.

Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Акту приймання-передачі за липень 2022 року становить 279755,69 грн.

22.03.2023 сторони склали Акт коригування до Акта приймання частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця від 30.09.2022 за липень 2022 року до договору 1521/01 від 26.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» та Державним підприємством «Гарантований покупець», яким зменшено частку відшкодування на - 661,13 грн. разом з ПДВ.

2. За актом купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» за серпень 2022 року за період з 01.08.22 по 31.08.22 було продано 539 682,000 кВТ/год на загальну вартість проданої електроенергії 2 545 334,59 грн. разом з ПДВ.

Оплату за цим актом відповідач здійснив наступним чином: - 15.08.2022 в сумі 467 439,77 грн., - 25.08.2022 в сумі 375 663,19 грн., - 31.08.2022 в сумі 370 080,68 грн.

Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Акту приймання-передачі за серпень 2022 року становить 183 571,74 грн.

Разом з тим, 21.02.2023 сторони склали Акт коригування до Акта приймання частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця від 30.09.2022 за серпень 2022 року до договору 1521/01 від 26.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» та Державним підприємством «Гарантований покупець», яким збільшено частку відшкодування на 2897,60 грн. разом з ПДВ.

Відтак, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 928 714,93 грн., та враховуючи суму небалансу 279 094,56 грн., на яку відповідно до домовленостей сторін, зменшується рівень розрахунків відповідача, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за липень 2022 року становить 1 748 357,80 грн.

Також, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 1 213 183,64 грн., та враховуючи суму небалансу в 186 469,34грн., на яку відповідно до домовленостей сторін, зменшується рівень розрахунків відповідача, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за серпень 2022 року становить 1 145 681,62 грн.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено та перевірено колегією суддів, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» вже зверталось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 3 797 824,06 грн заборгованості за Договором №1521/01 від 26.12.2019 за електроенергію, відпущену у період липень-грудень 2022 року (справа №910/3071/23).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі №910/3071/23, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі №910/3071/23.

Судові рішення у справі №910/3071/23 мотивовані положеннями статей 11, 509, 525, 526, 530, 626-629, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України, статей 30, 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, а також наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022.

Розглядаючи спір, судом у справі №910/3071/23 встановлено обставини постачання позивачем відповідачу у період із липня по грудень 2022 року електричної енергії у загальному обсязі 2044500 кВт/год. на загальну суму 10 094 599,00 грн з ПДВ, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за липень-грудень 2022 року, а також здійснення відповідачем часткової оплати електроенергії, на загальну суму в розмірі 5 707 757,51 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Судом у справі №910/3071/23 також з`ясовано, що з урахуванням частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, на яку зменшується сума розрахунків відповідача перед позивачем, за липень, серпень, вересень 2022 року у розмірі 589 017,43 грн, що також підтверджується Актами приймання - передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, не оплаченою відповідачем є поставлена позивачем у період із липня по грудень 2022 року електрична енергія на загальну суму 3 797 824,06 грн (10 094 599,00 грн - 589 017,43 грн - 5 707 757,51 грн).

Водночас, пославшись на висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21, суди у справі №910/3071/23 дійшли висновку про те, що строк виконання ДП «Гарантований покупець» зобов`язання щодо остаточного розрахунку за поставку електричної енергії у вересні - грудні 2022 року не настав, станом на час розгляду справи по суті рішення Регулятора (НКРЕКП) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», за періоди з вересня по грудень 2022 року не затверджені та не оприлюднені НКРЕКП.

Стосовно заборгованості за липень-серпень 2022 року, суди у справі №910/3071/23 зауважили, що розрахунки Державного підприємства «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні здійснюються виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Державним підприємством «Гарантований покупець», з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022.

Суди у справі №910/3071/23 дійшли висновку, що:

- у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;

- з моменту введення воєнного стану, з урахуванням положень статті 1 Закону України «Про оборону України», в Україні діє особливий період;

- Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго;

- наказ від 15.06.2022 №206 прийнятий в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії;

- державна реєстрація наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5;

- приймаючи наказ від 15.06.2022 №206 Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП «Гарантований покупець») в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64.

Суди у справі №910/3071/23 дійшли висновку про те, що строк остаточного розрахунку за електричну енергію, поставлену у липні та серпні 2022 року, є таким, що настав.

Одночасно, судами у справі №910/3071/23 було взято до уваги положення наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», як регуляторних актів, які визначають обсяги здійснених розрахунків у галузі виробництва електричної енергії за «зеленим» тарифом під час дії особливого періоду, у зв`язку з чим було відмовлено у стягненні з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» заборгованості за придбану електроенергію у липні-серпні 2022 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявне рішення суду (рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі №910/3071/23), яке набрало законної сили, про той самий предмет і з тих самих підстав, які заявлені позивачем і в даній справі №910/4514/24 - стягнення суми основного боргу - заборгованості за липень, серпень 2022 року за Договором №1521/01 від 26.12.2019.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 було закрито провадження у справі №910/4514/24 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» суми основного боргу у розмірі 2 894 039,42 грн.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» 118 391,18 грн 3% річних та 205 713,31 грн інфляційних втрат.

Як вбачається з розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, долученого позивачем до позовної заяви, позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати за прострочення оплати електроенергії, придбаної у липні 2022 року, за період з 24.09.2022 по 12.04.2024 (інфляцію по лютий 2024 року), а за прострочення оплати електроенергії, придбаної у серпні 2022 року, за період з 18.03.2023 по 12.04.2024 (інфляцію по лютий 2024 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Отже, підставою для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат є факт виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання, тоді як судами у справі №910/3071/23 відмовлено у стягненні з Державного підприємства «Гарантований покупець» заборгованості з електроенергії за липень-серпень 2022 року.

З приводу цього, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17).

Важливим є те, що обставини, встановлені у справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факта.

Питання факта це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт - це передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Життєвий факт набуває ознак юридичного внаслідок юридичної кваліфікації, правозастосування. Таким чином, юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації.

Аналогічний висновок щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №914/554/19.

У постанові від 10.12.2019 у справі №910/6356/19 зазначено, що преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

У постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17 зазначено, що відповідно до ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що в межах справи №910/3071/23 вирішувалось питання про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості придбаної електричної енергії у липні-серпні 2022 року, колегія суддів зазначає, що оцінка судами у справі №910/3071/23 положень наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», у зв`язку з чим судами у справі №910/3071/23 було відмовлено у стягненні з Державного підприємства «Гарантований покупець» заборгованості за придбану у липні-серпні 2022 року на умовах Договору №1521/01 від 26.12.2019 електроенергію, не є преюдицією, оскільки є правовою оцінкою, наданою судами в межах розгляду справи №910/3071/23.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 виснувала, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» №206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач/скаржник допустив прострочення виконання грошового зобов`язання - а саме зобов`язання з оплати 100% вартості придбаної у липні та серпні 2022 року електроенергії, що є підставою для нарахування передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат.

Водночас, перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначені початок періодів прострочення.

Так, як встановлено колегією суддів вище, Державне підприємство «Гарантований покупець» зобов`язано було провести з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2022 року - у строк до 26.09.2022 (включно), за поставку електричної енергії у серпні 2022 року - у строк до 20.03.2023 (включно) (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних, цілком погоджується, що обґрунтованим розміром 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, є 117 610,64 грн (81 006,72 грн 3% річних за період з 27.09.2022 по 12.04.2024 та 36 603,92 грн 3% річних за період з 21.03.2023 по 12.04.2024), у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» у частині стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» 3% річних у розмірі 118 391,18 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 117 610,64 грн.

Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів констатує, що він є арифметично правильним, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» в частині стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» інфляційних втрат у розмірі 205 713,31 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/4514/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним підприємством "Гарантований покупець".

4. Матеріали справи №910/4514/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 03.02.2025.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк