Постанова

від 23.01.2025 по справі 922/440/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/440/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.,

за участю:

від апелянта не з`явився;

від боржника не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест", м.Харків, (вх.№2824 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.2024 у справі №922/440/24 (суддя Прохоров С.А., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту 18.11.2024) постановлену за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент" з грошовими вимогами до боржника (№ 13632 від 27.05.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівські машини РR", Харківська область, м. Лозова,

до боржника Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівські машини РR" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора № 1802 від 22.06.2017).

29.04.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства Харківський верстатобудівний завод (код ЄДРПОУ 00223243).

27.05.2024 до господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" (вх. № 13632) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1639236,09грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2024 у справі №922/440/24 повернуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" (вх. № 13632 від 27.05.2024) без розгляду.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 2, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 3, 6, 170 Господарського процесуального кодексу мотивовані тим, що крім вимог до заяви з грошовими вимогами, встановлених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлені загальні вимоги до заяв, що подаються до суду, обов`язків осіб, які звертаються до суду, а також встановлені наслідки недотримання цих вимог.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, яка в порушення приписів частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєструвала Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що свідчить про наявність правових підстав для повернення без розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу.

При цьому, суд зауважив, що в своїй заяві з грошовими вимогами до боржника Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент" було вказано про наявність у заявника зареєстрованого Електронного кабінету, внаслідок чого судом було помилково прийнято його заяву до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.2024 у справі №922/440/24 про повернення заяви про грошові вимоги ТОВ "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" (вх. № 13632 від 27.05.2024) та направити справу (вказану заяву про грошові вимоги) для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Кодексом України з процедур банкрутства (який є спеціальним законом, яким регулюється провадження у справах про банкрутство) не передбачено обов`язку реєструвати електронний кабінет в ЄСІТС та зазначати відповідні відомості у заяві про грошові вимоги.

При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд, повертаючи без розгляду заяву з грошовими вимогами до боржника, керувався приписами статті 170 Господарського процесуального кодексу України. Проте, вказана стаття встановлює вимоги саме до заяв з процесуальних питань, до яких не відносяться заяви кредиторів з грошовими вимогами.

Таким чином, як стверджує апелянт, заява з грошовими вимогами до боржника є окремим (унікальним) документом, що не передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, вимоги до заяви про грошові вимоги кредитора, що подається в межах справи про банкрутство, встановлені спеціальним законом, а саме частиною 3 статті 45 Кодексу України з питань банкрутства. Апелянт наголошує, що при зверненні до суду з відповідною заявою ним в повній мірі було виконано приписи спеціального закону щодо форми, змісту та додатків, які необхідно надати суду. При цьому, норма частини 3 статті 45 Кодексу України з питань банкрутства не містить вимог про обов`язкову реєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС.

Зважаючи на вказані обставини, скаржник робить висновок, що Кодекс України з питань банкрутства є спеціальним законом відносно Господарського процесуального кодексу України. А за загальними правилами юридичної техніки при конкуренції загальної та спеціальної норм застосування підлягає саме спеціальна норма. Тобто, в цьому випадку, застосовується тільки частина 3 статті 45 Кодексу України з питань банкрутства.

Окрім викладеного, апелянт також вважає, що господарський суд першої інстанції, повернувши заяву з грошовими вимогами до боржника, допустився надмірного формалізму та порушив право кредитора на справедливий суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.2024 у справі №922/440/24; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 08.01.2025 о 15:00 годині.

07.01.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (вх.№238).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 відкладено розгляд справи до 9:15 год. 23.01.2025.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження у справі про банкрутство, апелянт були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а явка представників сторін не була визнана обов`язковою, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно частини третьої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Отже, реалізація кредитором права на заявлення кредиторських вимог до боржника, як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом, обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог. Адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.

Як свідчать матеріали справи, на адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом, надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" (вх. № 13632 від 27.05.2024) з грошовими вимогами до боржника - Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" на суму 1639236,09грн. (т.1 а.с.1-7).

Крім того, у вказаній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" було вказано про наявність у заявника зареєстрованого Електронного кабінету.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що вказана заява відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку із чим, ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2024 у даній справі прийнято її до розгляду в попередньому засіданні.

Судова колегія зазначає, що крім вимог до заяви з грошовими вимогами до боржника, встановлених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлені загальні вимоги до заяв, що подаються до суду, обов`язків осіб, які звертаються до суду, а також встановлені наслідки недотримання цих вимог.

Так, з 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено зміни до положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 №3200-IX "Про внесення змін") адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест", як юридична особа зареєстрована за законодавством України, віднесена до категорії осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

При зверненні до місцевого господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент було вказано про наявність у заявника зареєстрованого Електронного кабінету.

Проте, згідно з наявними в матеріалах справи відповідями №4503389 від 16.10.2024, №4614424 від 21.10.2024, №5246871 від 14.11.2024, №5277135 від 15.11.2024, №5310039 від 18.11.2024 (т.1 а.с.40, 43, 44, 47, 77), отриманими господарським судом першої інстанції з модулю Електронний суд ЄСІТС, встановлено відсутність Електронного кабінету ЄСІТС у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", код ЄДРПОУ 35246063.

Отже, ані на момент подання заяви з грошовими вимогами, ані на момент постановлення оскаржуваної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент" не виконало вимог частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та не зареєструвало Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Постанова Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №922/853/21 містить висновок, що Господарський процесуальний кодекс України підлягає застосуванню при розгляді справ про банкрутство/неплатоспроможність, виходячи з норм частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, - якщо Кодекс України з процедур банкрутства не регламентує та не регулює окремі процесуальні відносини та питання, що виникають при розгляді справи про банкрутство/неплатоспроможність.

В тексті Кодексу України з процедур банкрутства законодавець встатновив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, загальні норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, незазначення у будь-якому клопотанні, заяві, запереченні відомостей щодо наявності та відсутності електронного кабінету є порушенням положень частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, що має своїм наслідком повернення без розгляду такої заяви, клопотання, заперечення.

При цьому, враховуючи приписи частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 3, 12 Господарського процесуального кодексу України, вимоги, які визначені статтею 170 ГПК України, застосовуються до будь-якої заяви, клопотання, заперечення тощо, незалежного від того, подається такий документ в межах позовного чи наказного провадження, чи в провадженнях у справі про банкрутство.

Колегія суддів зауважує, що порядок подання, вимоги та зміст заяви з грошовими вимогами до боржника передбачено положеннями статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та вказана правова норма не визначає будь-яких інших вимог до форми цієї заяви. Однак, це не виключає необхідності дотримуватися загальних вимог, що встановлені для будь-яких заяв з процесуальних питань положеннями статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" з грошовими вимогами до боржника в порядку частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу.

Щодо доводів апелянта про те, господарський суд першої інстанції повернувши заяву з грошовими вимогами до боржника допустився надмірного формалізму та порушив право кредитора на справедливий суд, судова колегія зазначає наступне.

Поняття надмірного формалізму, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Поняття "пуризм" (надмірний формалізм) було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини (надалі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява №8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Отже, "правовий пуризм" - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

У даній справі, господарський суд першої інстанції, повертаючи без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент" з грошовими вимогами до боржника, дійшов обґрунтованого висновку про те, що крім вимог до заяви, встановлених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлені загальні вимоги до заяв, що подаються до суду, обов`язків осіб, які звертаються до суду, а також встановлені наслідки недотримання цих вимог, які не було виконано заявником.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест", як юридична особа зареєстрована за законодавством України, віднесена до категорії осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Проте, ані на момент подання заяви з грошовими вимогами, ані на момент постановлення оскаржуваної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент" не виконало свій процесуальний обов`язок встановлений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та не зареєструвало Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Враховуючи викладене, твердження скаржника про використання господарським судом першої інстанції надмірного формалізму під час постановлення оскаржуваної ухвали є помилковими та свідчать про невірне трактування скаржником такого поняття як "надмірний формалізм".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест", м.Харків не підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2024 у справі №922/440/24 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Індастрі капітал менеджмент", що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Упек-Інвест" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.2024 у справі №922/440/24 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 03.02.2025

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий