Постанова

від 29.01.2025 по справі 904/8377/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/8377/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: В`юнченко О.А.

від відповідача: Шашликова Т.Ф.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Нікопольської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 р.

( суддя Ніколенко М.О., м. Дніпро, рішення підписано 20.08.2024 р. )

у справі

за позовом

Нікопольської міської ради,

Нікополь, Дніпропетровська область

до

Червоногригорівської селищної ради,

смт. Червоногригорівка, Дніпропетровська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,

на стороні Відповідача

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

м. Дніпро

про витребування з незаконного володіння земельної ділянки,

кадастровий №1222986000:01:027:0016

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Нікопольська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Червоногригорівської селищної ради про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий №1222986000:01:027:0016.

Позовні вимоги мотивовані там, що відповідно до п. а) ч. 3 Розділу II Закону № 5245, з дня набрання чинності цим Законом ( 01.01.2013 р. ) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування. А отже, на думку Позивача, спірна земельна ділянка з 01.01.2013 р. фактично є комунальною власністю територіальної громади міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради, оскільки Нікопольському виконкому було видано державний акт на право постійного володіння землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215 від 27.10.1993 р..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 р. у справі № 904/8377/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Нікопольська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що при вирішенні даної справи в суді першої інстанції має місце: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права; що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення суду.

При цьому, Скаржник зазначає, що Позивачем у даній справі є не Виконавчий комітет Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 04052198), а Нікопольська міська рада (код ЄДРПОУ 37338501); наявність у Виконавчого комітету Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 04052198) права користування земельною ділянкою необхідна лише як один з елементів для набуття ( підтвердження ) права власності на таку земельну ділянку іншою юридичною особою - Нікопольською міською радою ( код ЄДРПОУ 37338501 ); Нікопольська міська рада ( код ЄДРПОУ 37338501 ) є власником земельної ділянки - в силу Закону, а саме п.п. а) п. 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 р. № 5245/VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»; позов був поданий лише у зв`язку з тим, що наразі право власності на земельну ділянку зареєстроване за іншою та неналежною особою ( Відповідач ); на такий спосіб захисту та поновлення права Нікопольській міській раді ( код ЄДРПОУ 37338501) вказав Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 904/1015/20.

Скаржник наголошує на тому, що з 01.01.2013 р. земельна ділянка, яка перебуває в користуванні Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, код ЄДРПОУ 04052198 ( органу місцевого самоврядування ), в силу вказаного Закону - є власністю Нікопольської міської ради, код ЄДРПОУ 37338501 ( відповідної територіальної громади ). Рішенням Придніпровської сільської Ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області (Відповідач) від 30.09.1993 р. № 74 Нікопольському міськвиконкому було надано 187 га землі за рахунок земель запасу ( Земельна ділянка ). Вказаним рішенням Земельна ділянка надавалась Виконавчому комітету Нікопольської міської ради ( код ЄДРПОУ 04052198 ): за рахунок земель запасу сільради; під садові та городницькі ділянки; в адміністративну межу м. Нікополя. На підставі зазначеного рішення Виконавчому комітету Нікопольської міської ради ( код ЄДРПОУ 04052198 ) було видано Державний акт на право постійного володіння землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею від 27.10.1993 р. № 12/215. У 2021-2024 роках між Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради ( код ЄДРПОУ 04052198 ) та Червоногригорівською селищною радою перебував судовий спір у справі № 904/9070/21 з приводу права користування Земельною ділянкою. Верховний Суд у вказаній справі ( постанова від 17.01.2024 р. ) дійшов висновку, що Виконавчий комітет Нікопольської міської ради ( код ЄДРПОУ 04052198 ) відповідно до існуючого в нього титулу є саме користувачем спірної земельної ділянки ( пункт 6.59 постанови ).

На переконання Скаржника метою даного позову ( предмет і підстава ) є визнання права власності на земельну ділянку за її законним власником - Нікопольською міською радою (код ЄДРПОУ 37338501) шляхом витребування майна: 1) із власності Відповідача (незаконної), 2) у власність Позивача (в силу закону). Тобто, за даних обставин мова йде про поновлення права Позивача - саме шляхом пред`явлення «віндикаційного позову». Більше того, на такий ефективний та процесуально-економічний спосіб захисту (поновлення) права Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 37338501) щодо Земельної ділянки вказав Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 р. у справі № 904/1015/20

Відтак, на думку Скаржника, судом першої інстанції не дотримано імперативних норм процесуального законодавствам - щодо повного і всебічного з`ясування обставин, а також мотивування відхилення або врахування наданих Позивачем доказів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Червоногригорівської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, селищна рада посилається на те, що обставини, встановлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час касаційного перегляду справи № 904/9070/21 є преюдиційними для розгляду справи № 904/8377/21.

Крім того, Відповідач, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 17.01.2024 р., вважає обставиною, яка не підлягала доказуванню у справі № 904/8377/21 про те, що виконавчий комітет Нікопольської міської ради має право постійного володіння спірною земельною ділянкою, кадастровий № 1222986000:01:027:0016, площа 176,4605 га, тобто юридичний титул - право постійного володіння землею на підставі Державного акту на право постійного володіння землею, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області, без номеру від 27.10.1993 р., який згідно даних, зазначених в акті, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння за № 12/215.

Селищна рада також вказує на те, що доводи Нікопольської міської ради щодо розповсюдження на неї норм Закону України від 06.09.2012 р. № 5245/VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», а саме п.п. г) п.4 Розділу ІІ, яким встановлено, що у державній власності залишаються: усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, частиною третьою якого в свою чергу зазначені земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; то враховуючи, те, що ані Нікопольська міська рада, ні її виконавчий комітет не мали право постійного користування на спірну земельну ділянку, то зазначена норма закону не є підставою для набуття Нікопольською міською радою права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Крім того, Відповідач зазначає про те, що обов`язковою умовою закону щодо набуття права комунальної власності на землю відповідно до абзацу другого підпункту а) п. З Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 р. № 5245/УІ є перебування земельної ділянки саме в постійному користуванні органів місцевого самоврядування. При цьому, як вже зазначено вище, виконавчий комітет Нікопольської міської ради має право постійного володіння спірною земельною ділянкою.

Відповідач наголошує, що Позивач звернувся по цій справі з позовом про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, але з таким позовом може звертатися власник майна. При цьому, зазначення доводів Позивача про те, що право власності за даним позовом має набути саме Нікопольська міська рада ( код ЄДРПОУ 37338501 ) «завдяки» наявного у Виконавчого комітету Нікопольської міської ради ( код ЄДРПОУ 04052198 ) права користування земельною ділянкою» свідчить про те, що Позивач знає, що права власності на спірну земельну ділянку він не має, та він тільки намагається його набути шляхом звернення до суду із цим позовом по справі № 904/8377/21, що в своє чергу свідчить про законність оскаржуваного рішення суду. В той же час Позивачем не надано доказів для підтвердження наявності у нього права для витребування спірної земельної ділянки на користь ( у власність ) Нікопольської міської ради відповідно до вимог закону.

Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надала суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судововї справи між суддями від 09.09.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/8377/21.

Матеріали справи № 904/8377/21 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Нікопольської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 р. у справі № 904/8377/21 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 29.01.2025 р.

Третя особа не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи.

У судовому засіданні 29.01.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

6. Встановлені судом обставини справи.

Придніпровською сільською радою народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 30.09.1993 р. прийнято рішення № 74-ХХІ "Про подання виконкому Нікопольської міської ради народних депутатів", відповідно до якого вирішено: надати Нікопольському міськвиконкому 187 га землі за рахунок земель запасу сільради під садові та городні ділянки; при умові надання сільвиконкому фінансової допомоги в сумі 160 млн. крб. для вирішення питань соціального розвитку села передати цю ділянку в адміністративну межу м. Нікополя; відведення землі провести згідно чинного законодавства.

В подальшому Виконавчий комітет Нікопольської міської ради прийняв рішення № 493 від 08.10.1993 р., за яким, зокрема, виділено за відведення землі Придніпровській сільській раді 160 млн. крб. для розвитку села за відвід місту 187 га землі.

Відповідно до платіжного доручення № 361 від 19.10.1993 р. Нікопольський міськфінвідділ перерахував Придніпровській сільській раді 160 000 000,00 крб.

Нікопольською райдержадміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області 27.10.1993 р. видано Державний акт на право постійного володіння землею, в якому вказано, що землеволодільцю надається у постійне володіння 181,22 га землі в межах згідно з планом землекористування; 3,70 га - сторонні землекористувачі; всього в плані 184,92 га; землю видано у постійне володіння для розміщення садових та городніх ділянок із включенням в межі міста Нікополь відповідно до рішення Придніпровської сільської ради народних депутатів від 30.09.1993 р. № 74. Цей Державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землеволодільцю, другий зберігається у Нікопольській районній державній адміністрації. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.01.2020 р. № 4-851/15-20-СГ передано Червоногригорівській селищній об`єднаній територіальній громаді ( Червоногригорівській селищній раді ) Нікопольського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1 499,7624 га на території Червоногригорівської селищної об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акта приймання-передачі.

На використання земельних ділянок встановлено обмеження та право власності обтяжено правами інших осіб згідно з додатком до акта приймання-передачі. Право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акта приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

17.01.2020 р. актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.01.2020 р. № 4-851/15-20-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передало із державної власності, а Червоногригорівська селищна об`єднана територіальна громада ( Червоногригорівська селищна рада ) Нікопольського району Дніпропетровської області прийняла у комунальну власність Червоногригорівської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки загальною площею 1 499,7624 га згідно з додатком. Цей акт разом із вищевказаним наказом є підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки комунальної власності Червоногригорівської селищної об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області.

У додатку до акту від 17.01.2020 р. під № 128 значиться земельна ділянка з кадастровим номером 1222986000:01:027:0016 ( спірна земельна ділянка ), місце розташування земельної ділянки Червоногригорівська селищна рада, площа 176,4506 га, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку: Виконком Нікопольської міськради, Державний акт на право постійного володіння землею серія Б/Н від 27.10.1993 р., відомості про обтяження у використанні земельної ділянки відсутні.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( індексний номер витягу 195505703 ) від 02.01.2020 р. проведена державна реєстрація іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 1222986000:01:027:0016 площею 176, 4506 га, номер запису 34952707; дата, час державної реєстрації 24.12.2019 р.; підстава виникнення іншого речового права: Державний акт на право постійного володіння землею, серія, номер: б/н, виданий 27.10.1993 р., видавник Нікопольська районна державна адміністрація; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50558381 від 02.01.2020 р.; вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою; відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: Виконавчий комітет Нікопольської міської Ради; власник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( індексний номер витягу 197752646 ) від 27.01.2020 р. проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222986000:01:027:0016 площею 176, 4506 га, номер запису 35198418; дата, час державної реєстрації 23.01.2020 р.; підстава виникнення права власності: наказ, серія та номер: 4-851/15-20-СГ, виданий 17.01.2020 р., видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; рішення, серія та номер: 1161-25/VII, виданий 20.12.2019 р., видавник: Червоногригорівська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області; акт приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність, серія на номер: б/н, виданий 17.01.2020 р., видавник: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Червоногригорівська селищна об`єднана територіальна громада; форма власності: комунальна; розмір часток: 1/1; власник: Територіальна громада с. Придніпровське в особі Червоногригорівської селищної ради.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 859 від 22.09.2021 р. визначено Комунальне підприємство "Міське паркове господарство" балансоутримувачем земельної ділянки за кадастровим номером 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га.

12.11.2021 р. представниками Червоногригорівської селищної ради проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га та складено акт обстеження земельної ділянки комунальної власності Червоногригорівської селищної ради, яким встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га розташована в південній частині адміністративних меж Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади, вільна від забудови, знаходиться в занедбаному стані (засіяна карантинними рослинами) та має ознаки тривалого невикористання за призначенням; на момент обстеження на земельній ділянці не виявлено садових або городніх ділянок.

15.11.2021р. Червоногригорівською селищної радою Нікопольського району Дніпропетровської області прийнято розпорядження № 187 "Про затвердження акту обстеження земельної ділянки комунальної власності Червоногригорівської селищної ради площею 176,4506 га".

13.05.2022 р. Виконавчий комітет Нікопольської міської ради прийняв рішення № 312 "Про укладення договору оренди землі, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, площею 176,4506 га з ТОВ "Лукіївка-Агро, на підставі якого 23.05.2022 Виконавчий комітет Нікопольської міської ради уклав з ТОВ "Лукіївка-Агро" договір оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222986000:01:027:0016 строком на 12 місяців.

Вищенаведені обставини встановлені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2024 р. у справі № 904/9070/21 за позовом Червоногригорівської селищної ради до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Нікопольська міська рада, Нікопольська районна державна адміністрація про визнання недійсним державного акта та скасування запису про інше речове право, і відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 р. у справі № 904/9070/21 було задоволено позов Червоногригорівської селищної ради до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради. Суд визнав: відсутнім у Виконавчого комітету Нікопольської міської ради право постійного користування на земельну ділянку площею 176,4506 га, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016; недійсним Державний акт на право постійного володіння землею площею 181,22 га, виданий Нікопольською районною державною адміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області, без номеру від 27.10.1993, який відповідно до даних, зазначених в акті, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215; скасував запис про інше речове право: 34952707; дата, час державної реєстрації 24.12.2019 16:04:12, підстава виникнення іншого речового права - Державний акт на право постійного володіння землею, серія, номер: б/н, видавник Нікопольська районна державна адміністрація, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50558381 від 02.01.2020, вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою, відомості про суб`єкта іншого речового права: право користувача: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, код ЄДРПОУ: 04052198.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 р. було залишено без змін.

Вищезазначеною постановою Верховного Суду від 17.01.2024 р. у справі № 904/9070/21 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 р. у справі № 904/9070/21 скасувані в частині визнання недійсним Державного акту на право постійного володіння землею площею 181,22 гектарів, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Шевченка, 130, код 04052318), без номеру від 27.10.1993 р., який згідно даних, зазначених в акті, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215 та скасування запису про інше речове право: 34952707; дата, час державної реєстрації 24.12.2019 р. 16:04:12, підстава виникнення іншого речового права Державний акт на право постійного володіння землею, серія, номер: б/н, видавник Нікопольська районна державна адміністрація (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Шевченка, 130, код 04052318), підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 50558381 від 02.01.2020 р., вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою, відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, код 04052198) та відмовити у задоволенні позову у цій частині. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 р. у справі № 904/9070/21 залишені без змін.

Крім того, постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.09.2021 р. було залишено без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2021 р. у справі № 904/1015/20, якою рішення суду першої інстанції від 23.06.2020 р. змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови.

Вказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2020 р. у справі № 904/1015/20 за позовом Нікопольської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Червоногригорівської селищної ради, було відмовлено у задоволені позовних вимог про скасування наказу та акту приймання-передачі від 17.01.2020 р. в частині передачі земельної ділянки з державної власності в комунальну власність територіальної громади в особі Червоногригорівської селищної ради.

В п. 29 постанови Верховного Суду від 08.09.2021 р. у справі № 904/1015/20 зазначено, що за встановленими судами обставинами спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебувала за межами населеного пункту. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 р. № 60-р Держгеокадастр здійснив у 2019 році державну реєстрацію права державної власності на земельну ділянку та за спірним Наказом передав її у власність третьої особи ( Червоногригорівської селищної ради ) як таку, що згідно з затвердженим Кабінетом Міністрів України перспективним планом формування територій громад увійшла до адміністративно-територіальних меж новоствореної ОТГ. У подальшому проведено державну реєстрацію права комунальної власності ОТГ на земельну ділянку. Отже, на момент розгляду даного спору власником земельної ділянки є територіальна громада в особі Червоногригорівської селищної ради.

Посилаючись на те, що рішенням Придніпровської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 30.09.1993 р. № 74 Нікопольському міськвиконкому було надано 187 га землі за рахунок земель запасу сільради під садові та городні ділянки та видано державний акт на право постійного володіння землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215 від 27.10.1993 р., Позивач наполягає на тому, що спірна земельна ділянка не може перебувати у державній власності. Разом з цим, відповідно до п. а) ч. 3 Розділу II Закону № 5245, з дня набрання чинності цим Законом ( 01.01.2013 р.) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування. А отже, на думку Позивача, спірна земельна ділянка з 01.01.2013 р. фактично є комунальною власністю територіальної громади міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради.

Наведені обставини стали підставою для звернення Позивача до господарського суду з вказаним позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі про відмову у задоволені позовних вимог.

Рішення суду мотивоване тим, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час касаційного перегляду справи № 904/9070/21 встановлено факт того, що Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, відповідно до існуючого в нього титулу, є саме користувачем, а не власником, земельної ділянки кадастровий № 1222986000:01:027:0016. За таких обставин, за висновком місцевого господарського суду - позовні вимоги Позивача є не обґрунтованими.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до статті 1 якого передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які на її думку необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу, мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним легітимній меті.

Ст. 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У ст. 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном ( ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України).

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) Позивача порушені, невизнані або оспорені Відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного Позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Скаржник ( Позивач ) наголошує на тому, що з 01.01.2013 р. земельна ділянка, яка перебуває в користуванні Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, код ЄДРПОУ 04052198 ( органу місцевого самоврядування ), в силу вказаного Закону а саме п.п. а) п. 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 р. № 5245/VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» - є власністю Нікопольської міської ради ( відповідної територіальної громади ).

Позивач вказує на те, що метою даного позову (предмет і підстава) є визнання права власності на земельну ділянку за її законним власником - Нікопольською міською радою (код ЄДРПОУ 37338501) шляхом витребування майна: 1) із власності Відповідача (незаконної) - 2) у власність Позивача (в силу закону). Тобто, за даних обставин мова йде про поновлення права Позивача - саме шляхом пред`явлення «віндикаційного позову».

Суд апеляційної інстанції вважає таку правову позицію Позивача помилковою та такою, що не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 17.01.2024 р. у справі № 904/9070/21 відповідно до наявних документів, що підтверджують право землекористування Виконавчого комітету Нікопольської міської Ради, йому було надано земельну ділянку саме на праві постійного володіння землею, натомість при здійснені реєстрації речових прав за ним було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою.

Так, у справі № 904/9070/21 судом було встановлено, що у Виконавчого комітету Нікопольської міської Ради ( як правонаступника Нікопольського міськвиконкому Дніпропетровської області ) право постійного користування в поза встановленим законом порядком переоформлення відповідного правового титулу виникнути не могло, а спірний Державний акт на право постійного володіння землею на момент його видачі вже не відповідав нормам земельного законодавства.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 17.01.2024 р. у справі № 904/9070/21 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 р. у справі № 904/9070/21 залишено без змін в частині щодо визнання відсутнім у Виконавчого комітету права постійного користування на земельну ділянку площею 176,4506 га, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016.

Як зазначалося раніше 30.09.1993 р. Придніпровською сільською Радою народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 74-ХХІ "Про подання виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів", відповідно до якого вирішено надати Нікопольському міськвиконкому 187 га землі за рахунок земель запасу сільради під садові та городні ділянки. При умові надання сільвиконкому фінансової допомоги в сумі 160 млн. крб. для вирішення питань соціального розвитку села, передати цю ділянку в адміністративну межу м. Нікополя. Відведення землі провести згідно чинного законодавства. У наведеному Рішенні не вказано в яке правокористування передається земельна ділянка (у власність, користування, оренду).

Нікопольською райдержадміністрацією Нікопольському міськвиконкому Дніпропетровської області 27.10.1993 видано Державний акт на право постійного володіння землею, в якому вказано, що землеволодільцю надається у постійне володіння 181,22 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. 3,70 га сторонні землекористувачі. Всього в плані 184,92 га. Землю видано у постійне володіння для розміщення садових та городніх ділянок із включенням в межі міста Нікополь відповідно до рішення Придніпровської сільської ради народних депутатів від 30.09.1993 р. № 74. Цей державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землеволодільцю, другий зберігається у Нікопольській районній державній адміністрації. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 12/215.

Отже, за таких встановлених обставин справи, з урахуванням об`єктивного існування у Відповідача права на майно, з урахуванням принципів належного урядування, легітимного очікування, а також відсутності встановлених судами умов для законного втручання у право мирного володіння земельною ділянкою відповідно до гарантій статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, наявності легітимної мети такого втручання та його пропорційності колегія суддів вважає, що у задоволенні позовної вимоги про про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий № 1222986000:01:027:0016 слід відмовити, з наведених у цій постанові підстав.

Підсумовуючи усе вищенаведене, апеляційний суд зауважує, що принцип справедливості судового розгляду (ст. 6 Конвенції) в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі Шенк проти Швейцарії (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988, серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи Скаржника, наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження відповідними доказами, не спростовують правильного по суті рішення господарського суду, проте, у зв`язку з тим, що останнє прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, в результаті неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, його належить змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення залишається без змін.

9. Судові витрати.

Частиною 14 ст. 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на результат розгляду апеляційної скарги та вирішення справи, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 р. у справі № 904/8377/21 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 р. у справі № 904/8377/21 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.02.2025 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов