Рішення

від 23.01.2025 по справі 909/857/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/857/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до відповідача Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради

про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4971988 грн 60 к.,

за участю:

прокурора Чернописької Г. О.,

представника позивача Голубчак Н. В.,

представника відповідача Боднара Р. В.,

ухвалив таке рішення.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні 23.01.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

Перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4971988 грн 60 к.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у п. 38 - 40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Подання Івано-Франківською обласною прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні природоохоронного законодавства України та пред`являвся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, яка є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах.

Так, Івано-Франківською обласною прокуратурою листом від 09.08.2024 було подано запит в Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про вжиття заходів щодо стягнення завданої шкоди навколишньому природному середовищу з КП "Калуська енергетична компанія".

У відповідь Державна екологічна інспекція Карпатського округу повідомила, що з метою досудового врегулювання спору інспекція звернулась до КП "Калуська енергетична компанія" із письмовою претензією про відшкодування шкоди в сумі 4 971 988 грн 60 к., заподіяної внаслідок самовільного використання водних ресурсів з підземних джерел за відсутності дозвільних документів. Також Державною екологічною інспекцією зазначається, що у зв`язку із обмеженим фінансуванням установи відсутні кошти на сплату судового збору необхідних для пред`явлення позову щодо стягнення вказаної суми шкоди, а тому просить прокуратуру звернутися до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції про стягнення з КП "Калуська енергетична компанія" завданої шкоди.

Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції Карпатського округу із листом № 12-680вих-24 від 12.09.2024 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд приходить до висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 23.09.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 17.10.2024, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, пояснень.

Протокольною ухвалою від 17.10.2024 суд відклав підготовче засідання на 22.11.2024.

Протокольною ухвалою від 22.11.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 02.12.2024.

Протокольною ухвалою від 02.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради від 22.11.2024 (вх. № 18276/24 від 22.11.2024) про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 18.12.2024.

Протокольною ухвалою від 18.12.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 15.01.2025.

Протокольною ухвалою від 15.01.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 23.01.2025.

Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.

Явка в судове засідання учасників справи підтверджує наведений факт.

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, прокурор вказує на те, що внаслідок дій відповідача, в частині самовільного водокористування підземних вод, державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 4971988 грн 60 к., яка підтверджується матеріалами проведеної Державною екологічною інспекцією Карпатського округу перевірки.

Позивач підтримав позовні вимоги, вказавши на наступне:

- відповідач у період з 01.11.2021 року по 06.11.2022 року самовільно, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, здійснював забір підземних вод із водозабору "Добрівляни", що є порушенням ст. 23 Кодексу України про надра;

- розрахунок розміру відшкодування збитків здійснений позивачем відповідно до вимог Методики, і визначення фактичного об`єму води, що використана відповідачем самовільно без спеціального дозволу на користування надрами, та становить 4 971 988 грн 60 к.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, вказавши на те, що:

- у прокурора відсутні підстави для звернення з позовом до суду про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу, такий позов є передчасним;

- проведений інженерно-екологічною експертизою розрахунок розміру шкоди є необґрунтований, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо фактичного об`єму води, яка була видобута відповідачем;

- відсутність спеціального дозволу на користування надрами (у випадку використання підземних вод) сама по собі, за умови дотримання підприємством лімітів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, не може вважатися самостійною підставою для нарахування збитків.

Фактичні обставини справи.

Державна екологічна інспекція України, розглянувши звернення Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 02.6-11/93 від 10.01.2022, надала погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Підставою стало звернення ОСОБА_1 від 20.12.2021 щодо порушень, які завдали шкоди її правам, законним інтересам, життю, здоров`ю, довкіллю або безпеці держави, вчинених Комунальним підприємством "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради.

На підставі цього Державна екологічна інспекція Карпатського округу видала наказ від 01.02.2022 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та направлення для перевірки дотримання КП "Калуська енергетична компанія" вимог законодавства у сфері охорони довкілля, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради здійснює надання послуг з водопостачання та водовідведення з 01.11.2021 на підставі рішення Калуської міської ради від 13.09.2021 № 801 "Про визначення виконавця, виробника та надавача комунальних послуг КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради з початком опалювального сезону 2021 - 2022 року. У підприємства наявний дозвіл на спеціальне водокористування №121/1/49д-18, з терміном дії з 20 вересня 2021 року по 20 вересня 2024 року.

07.11.2022 КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради отримала спеціальний дозвіл на користування надрами № 5440.

Згідно даних статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2022 рік комунальне підприємство прозвітувалося про забір вод із підземних горизонтів із наступних водозаборів: ділянка "Добровляни" - 494,5 тис. м3 підземних вод або 1355 м3/добу; ділянка "Парк" - 86,6 тис. м3 підземних вод або 237 м3/добу; водозабір "Боднарів" -7,9 тис. м3 підземних вод або 21,6 м3/добу; водозабір "Вістова" - 12,6 тис. м3 підземних вод або 34,5 м3/добу; ділянка "Пійло" - 0,8 тис. м3 підземних вод, або 2,2 м3/добу.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 36 від 08.02.2022.

За результатами проведеного позапланового заходу встановлено порушення в КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради норм:

- статті 20-2 Закону № 1264-XII, а саме не представлено: журнали обліку водоспоживання та обліку води; план відбору води (перспективний план розробки родовища) на 2022 рік, погоджений Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області; паспорти свердловин, які повинні бути внесені відповідно до Порядку державного обліку артезіанських свердловин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963, до електронного Держреєстру чи зареєстровані в Держгеонадра; фінансові документи, що підтверджують сплату рентної плати за надрокористування та обов`язкові платежі в повному обсязі; наявності на балансі підприємства випусків дощової каналізації на території міста Калуш та очисних споруд у селі Боднарів Калуського району; обсягів відведення стічних вод у водні об`єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів та дотримання проектних вимог;

- статей 19, 23 Кодексу України про надра, а саме: у період з 01.11.2021 КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради здійснює забір води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами;

- статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а саме: не представлення правоустановчих документів на земельні ділянки.

На підставі виявлених порушень Державна екологічна інспекція Карпатського округу винесла припис за №72 від 08.02.2022, яким зобов`язано відповідача: надати завірені копії журнального та інструментального обліку водоспоживання та водовідведення з 01.11.2021 до 01.02.2022 (пункт 1); представити правоустановчі документи на земельні ділянки під технологічними об`єктами, водозаборами та очисними спорудами підприємства (пункт 2); надати інформацію про об`єми забору підземних вод з усіх водозаборів у період з 01 листопада 2021 року до 01 лютого 2022 року (пункт 3); надати інформацію щодо: наявності інструментального та журнального обліку водоспоживання, повірку приладів обліку водоспоживання на водозаборах; наявності на балансі підприємства дозвільної документації щодо випусків дощової (ливневої) каналізації на території міста Калуш та стоків після очисних споруд у селі Боднарів; обсягів скидів стічних вод у водні об`єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів, технологічних регламентів скидів в річку Луква після очисних споруд та інформацію про їх дотримання (пункт 4); отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (пункт 5).

Однак, вказаний припис відповідачем не був виконаний.

У 2022 році КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради подало адміністративний позов до Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вимагаючи визнати акт перевірки від 08.02.2022 протиправним та скасувати припис № 72 від 08.02.2022. У позові підприємство стверджувало, що Інспекція здійснила перевірку з порушенням положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року, а також вийшла за межі предмету перевірки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 300/3232/22 позов було частково задоволено: припис Інспекції № 72 від 08 лютого 2022 року визнано протиправним і скасовано.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року рішення суду першої інстанції було скасовано, а в задоволенні позову КП "Калуська енергетична компанія" відмовлено.

Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, підтвердивши правомірність оскаржуваного припису. Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 300/3232/22 встановлено, що порушень процедури проведення перевірки з боку контролюючого органу не було. Акт № 36 та припис № 72 від 08.02.2022 залишено чинними та обов`язковими для виконання.

Також, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу було направлено лист в КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради від 13.06.2022 № 02.3-13/1565 про надання інформації щодо виконання пунктів 1-4 припису від 08.02.2022 № 72.

Відповідь щодо виконання припису до Інспекції не надходила.

Крім того, за матеріалами проведеної перевірки Івано-Франківською обласною прокуратурою 26.05.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування № 42022090000000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, за фактом незаконного забору води після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами. На даний час СВ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування.

В ході досудового розслідування прокуратурою отримано з Держгеонадра звіти про використання води за формою № 2ТП-водогосп (річна) та за формую № 7-гр (підземні води) (річна). Згідно даних статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2021 рік у листопаді-грудні 2021 року КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради забрало із підземних горизонтів 91,4 тис. м3 підземних вод.

Згідно даних статистичної звітності форми № 2ТП-водогосп (річна) за 2022 рік забрано 505,8 тис. м3 підземних вод у період з 01.01.2022 по 31.10.2022.

Таким чином, протягом періоду з 01.01.2022 по 31.10.2022, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, здійснено забір підземних вод в кількості 597,2 тис. м3 .

18.07.2024 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу здійснено розрахунок збитків завданих внаслідок самовільного водокористування КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, який становить 4971988,60 грн.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу 30.08.2024 направила лист претензію № 19/24 КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про зобов`язання відшкодувати заподіяну шкоду державі в розмірі 4971988,60 грн. Однак вказана шкода не була оплачена в добровільному порядку.

Також, в межах кримінального провадження № 42022090000000034 проведено інженерно-екологічну експертизу, яку проведено Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до висновку експерта від 06.08.2024 № СЕ-19/109-24/10839-ФХЕД сума збитків завданих КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради внаслідок забору води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами складає 4971988,60 грн.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами ч. 1 ст. 149, ст. 151 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 1 ВК України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Згідно з ст. 6 ВК України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Статтею 46 ВК України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно з ст. 49 ВК України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ст. 50 ВК України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно з ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

При цьому водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (ч. 9 ст. 44 ВК України).

Статтею 19 Закону України "Про надра" визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Як встановлено господарським судом, під час перевірки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу встановлено здійснення відповідачем забір підземних вод на водозаборах "Парк" та "Добрівляни" (65 свердловин), "Вістова" та "Боднарів" без спеціального дозволу на користування надрами в термін з 01.11.2021 по 06.11.2022.

На підставі виявлених порушень Державною екологічною інспекцією Карпатського округу винесла припис за № 72 від 08.02.2022.

Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 300/3232/22 встановлено правомірність дій посадових осіб контролюючого органу щодо складення акту та внесення припису № 72 від 08.02.2022

Отже, винесений припис № 73 від 08.02.2023 є чинний та обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розмір заподіяної шкоди розраховано позивачем згідно п. 9.1 чинної на момент виявлення та вчинення правопорушення на підставі Методики розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783, із змінами затвердженими наказом Міндовкілля "Про затвердження змін до Методики розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" від 16.02.2021 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2021 № 678/36300.

Згідно із даними статистичної звітності, відповідно до яких звітується відповідач, за період з 01.11.2021 по 31.10.2022, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, комунальним підприємством здійснено забір підземних вод в загальній кількості 597,2 тис.м3.

З огляду на положення п. 9.2. Методики, на підставі вищезазначеної звітності позивачем було здійснено розрахунок збитків за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування наступним чином: Збповер. = 5 х 597 200 х 166,51/100 = 4 971 988,60 грн.

Судом перевірено розрахунок позивача, та встановлено, що він зроблений відповідно до Методики.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах КГС від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як свідчить ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування є самостійними порушеннями водного законодавства, відповідальність за які несуть винні особи.

Отже, здійснення водокористувачем водокористування без дозволу є порушенням його обов`язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.

Отже, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд визнає доведеним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012, та постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 908/1593/17, від 15.05.2019 у справі № 638/8281/15-а, від 21.05.2019 у справі №922/1017/17, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідно до ст. 47 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак - до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювались незаконні поруби лісових ресурсів.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 43 від 29.01.2013, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на тій адміністративній території, на якій скоєно правопорушення (для подальшого розподілу коштів між державним, обласним та місцевим бюджетами).

Оскільки факти незаконного забору підземних вод виявлені на водозаборах, які входять в Калуську територіальну громаду, то заподіяна шкода підлягає стягненню на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Калуської міської територіальної громади.

Висновок суду.

У контексті наведеного позов підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 74579 грн 83 к. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 13, 42, 53, 73, 74, 86, 129, 165, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4971988 грн 60 к. - задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 36894559) на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Калуської ТГ на р/р UA428999980333129331000009614, код ЄДРПОУ 37951998, отримувач ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ м. Калуш/24062100, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) 4 971 988 (чотири мільйони дев`ятсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 60 к. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Стягнути з Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 36894559) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018; ідентифікаційний код 03530483; рахунок (ІВАN) UA668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172) судовий збір в сумі 74579 (сімдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 83 к.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03.02.2025.

Суддя Т. В. Стефанів