Ухвала

від 23.01.2025 по справі 910/16069/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково

м. Київ

23.01.2025Справа № 910/16069/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву (вх. №07-10/12456/24 від 25.12.2024) Державного підприємства «Гарантований покупець» про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині у справі №910/16069/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Енергія Товтри» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення грошових коштів, за участю представників стягувача Савченко О.В., боржника Франюка А.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024, зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Енергія Товтри» 9 049 927, 93 грн основного боргу, 141 522, 89 грн 3 % річних та 137 871, 76 грн судового збору.

25.11.2024 на виконання рішення суду видано наказ.

25.12.2024 до суду від ДП «Гарантований покупець» надійшла заява про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 та про визнання виконавчого документу таким що не підлягає частково в частині стягнення з боржника 2 125 362, 40 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2024 прийнято до розгляду заяву ДП «Гарантований покупець» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11:40 год. 24.07.2024. Відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Гарантований покупець» про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_1.

У поданих до суду 21.01.2025 запереченнях на заяву, стягувач підтвердив суму оплат 113 857,12 грн, проведених відповідачем та вказав, що врахував зазначені оплати при поданні заяви про відкриття виконавчого провадження. Водночас, в частині визнання виконавчого документу таким, що не підлягає про стягнення 2 011 505, 28 грн просив відмовити, оскільки позивач заперечує безспірність заборгованості перед відповідачем на вказану суму. Також, позивач зазначив, що відповідач не надав жодних належних доказів на підтвердження факту наявності заборгованості позивача перед відповідачем на зазначену суму 2 011 505, 28 грн, яка стала підставою для складання спірного акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 15.04.2024. Крім того, навіть якщо припустити, що відповідач мав право здійснити зарахування якоїсь суми коштів за іншими зобов`язаннями, - це ніяк не може впливати на вже ухвалене судове рішення у справі №910/16069/23, яке набрало законної сили. У відповідача, згідно з даними позивача, залишається інша непогашена заборгованість за «зеленим» тарифом у значному розмірі, зокрема лише за 2023 рік борг становить 9 879 162,62 грн. Якщо відповідач вважає, що суму 2 011 505,28 грн він погасив шляхом зарахування, то логічним варіантом було би спрямувати таке зарахування саме на частину цієї іншої заборгованості. Усе це жодним чином не може скасувати або зменшити затверджений судами розмір стягнення у межах справи № 910/16069/23, оскільки при вирішенні такої заяви не дозволяється повторно переглядати обставини та змінювати остаточні висновки суду.

У зв`язку з наведеним, стягувач просить суд відмовити у задоволенні заяви боржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2 011 505,28 грн.

21.01.2025 до суду від боржника надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, у зв`язку з поданими стягувачем запереченнями.

У судове засідання з`явились стягувач та боржник. Боржник вимоги заяви підтримав та наполягав на її задоволенні, стягувач проти задоволення заяви заперечив.

Ч. 1 ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Матеріалами справи підтверджено, що боржник в добровільному порядку перерахував на користь стягувача 113 857,12 грн боргу, встановленого рішенням суду у справі №910/16069/23 (платіжна інструкція № 387 485 від 30.07.2024 на суму 102 877, 16 грн з призначенням платежу за відпущену у 10.2021 електроенергію згідно договору №1579/01 та платіжна інструкція №394 541 від 28.08.2024 на суму 10 979, 96 грн з призначенням платежу за відпущену у 10.2021 електроенергію згідно договору №1579/01).

Крім того, 15.04.2024 ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Сонячна енергія Товтри» підписано акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог у відповідності до якого сторони, керуючись ст. 601 ЦК України, зарахували зустрічні однорідні вимоги та припинили, у тому числі зобов`язання ДП «Гарантований покупець» перед ТОВ «Сонячна енергія Товтри» щодо купівлі електричної енергії за договором від 26.12.2019 № 1579/01 за періоди: лютий - серпень 2022 року на загальну суму 2 011 505, 28 грн.

Отже, загальна сума підтверджених рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16069/23 зобов`язань ДП «Гарантований покупець», виконаних після винесення судового рішення 12.03.2024, становить 2 125 362,40 грн (113 857,12 грн + 2 011 505,28 грн).

Враховуючи зазначені обставини, які свідчать, що обов`язок боржника за рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024, зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, відсутній, то наказ Господарського суду міста Києва 25.11.2024, відповідно до вимог ч. 2 ст. 328 ГПК України слід визнати таким, що не підлягає виконанню повністю.

Таким чином, заява ДП «Гарантований покупець» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково, підлягає задоволенню.

Твердження стягувача, викладені у письмових запереченнях щодо заяви суд відхиляє, з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст. ст. 11, 202 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно приписів ст. ст. 202, 203 ГК України зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання. Господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст. 598, 599, 601, 602 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Водночас однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 сформовані, зокрема, такі висновки щодо застосування статті 601 Цивільного кодексу України та статей 202, 203 Господарського кодексу України:

- зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами;

- вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;

- за дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;

- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;

- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/5109/21.

Водночас у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2022 у справі № 917/244/21.

Відповідно до ч. 2 акту від 15.04.2024 зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячна енергія товтри» має перед Державним підприємством «Гарантований покупець» непогашене грошове зобов`язання у сумі 2 011 505, 28 грн (у т.ч. ПДВ) за послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця відповідно до договору від 26.12.2019 №1579/01, за періоди лютий 2022 року у сумі 117 495, 58 грн; березень 2022 року у сумі 312 940, 34 грн; квітень 2022 року у сумі 482 166, 52 грн; травень 2022 року у сумі 492 650, 51 грн; червень 2022 року у сумі 221 891, 89 грн; липень 2022 року у сумі 223 588, 53 грн; серпень 2022 року у сумі 160 771, 91 грн.

Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього акта, у сумі 2 011 505, 28 грн, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть зобов`язання сторони-2 таким, що припинено у повному обсязі, залишкова заборгованість сторони 2 перед стороною 1, що визначена у п. 2, становить 0, 00грн.

Отже, в даному випадку вимоги є зустрічними, оскільки кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим, та однорідними (грошовими), оскільки кожна зі сторін зобов`язана сплатити на користь іншої сторони грошові кошти.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що сума 2 011 505, 28 грн є спірною та відповідачем не надано доказів на підтвердження факту наявності заборгованості позивача перед відповідачем на зазначену суму, суд відхиляє, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог є дійсним в силу презумпції правомірності правочину, акт від 15.04.2024 зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог підписано представниками сторін та скріплено їх печатками без зауважень та заперечень.

Оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 011 505, 28 грн вважається таким, що відбулось враховуючи волевиявлення обох сторін, про що свідчать їх підписи та печатки на акті, суд дійшов висновку, що зобов`язання боржника вважається таким, що припинено на суму 2 011 505, 28 грн.

Твердження щодо неповідомлення суду про акт зарахування зустрічних однорідних вимог суд також відхиляє, оскільки у позивача, як сторони акту, також був примірник такого акту і який не був представлений суду. Відповідно до п. 6 акту цей акт складено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. №07-10/12456/24 від 25.12.2024) Державного підприємства "Гарантований покупець" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №910/16069/23 задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню частково наказ Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/16069/23 в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" 2 125 362,40 грн основного боргу.

Ухвала набрала законної сили 23.01.2025 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.02.2025, у зв`язку з непрацездатністю судді.

Суддя Ігор Курдельчук