Рішення

від 23.01.2025 по справі 910/9131/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025Справа № 910/9131/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Трейд Ресурс»

про стягнення 1 022 432, 36 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» (далі - ТОВ «Люксавтогаз», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Трейд Ресурс» (далі - ТОВ «Люкс Трейд Ресурс», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 022 432,36 грн за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 18/08/22-ЛЮКС-ЛТР від 18.08.2022.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов указаного договору в частині своєчасного повернення всієї суми наданої позики, а тому просить стягнути з відповідача неповернуту фінансову допомогу в сумі 850 000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 120 090,38 грн та 3% річних у сумі 52 341,98 грн, що разом складає 1 022 432, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.07.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У підготовчому засіданні (05.09.2024) представник відповідача заявив клопотання, подане до канцелярії суду, про продовження процесуального строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Не погодившись з указаною ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у зв`язку з чим матеріали справи були направлені до суду апеляційної інстанції, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 провадження у даній справі зупинено.

Після перегляду справи Північним апеляційним господарським судом ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання, відповідачу продовжено строк для подання відзиву.

У поданому відзиві на позов відповідач, не заперечуючи наявності простроченої заборгованості перед позивачем, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не визнав, пославшись на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, відповідно до якого на період воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних з ТОВ «Люкс Трейд Ресурс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 23.01.2025, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зміною свого представника та необхідністю його ознайомлення з матеріалами справи. Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив, вказав на безпідставне затягування розгляду справи відповідачем, у якого було достатньо часу для вирішення питань про представництво товариства в суді та ознайомлення з матеріалами справи, також просив розгляд справи проводити без його участі та задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку про неповажність причин неявки представника відповідача у судове засідання та недобросовісне користування відповідачем своїми процесуальними правами та обов`язками під час всього періоду провадження у справі (протягом 6 місяців), а тому вважав за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 18.08.2022 між ТОВ «Люксавтогаз» (позикодавець) та ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» (позичальник) був укладений договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 18/08/22-ЛЮКС-ЛТР (далі - договір), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що безвідсоткова поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (згідно з п. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 4 260 000,00 грн без ПДВ, на безоплатній основі, плата за користування грошовими коштами не стягується.

Згідно з п. 2.3 договору безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається всією сумою або частинами у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника та/або видачі готівкових коштів позичальнику з розрахункового рахунку позикодавця протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами цього договору.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги позичальником позикодавцю здійснюється до 18.08.2023 року.

Відповідно до п. 4.2 договору позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, що передбачені даним договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку даного договору не звільняє сторін від виконання ними зобов`язань за даним договором (п. 8.1 договору).

Дослідивши зміст вказаного договору, суд зазначає, що він за своєю правовою природою є договором позики, а тому до правовідносин, що склалися між сторонами, застосовуються положення ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору ТОВ «Люксавтогаз» надало відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 4 260 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 112 від 18.08.2022.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення суми наданої допомоги у строк, передбачений договором, виконав неналежним чином, повернув лише частину запозичених коштів в сумі 3 410 000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 3635 від 19.12.2022 на суму 1 280 000,00 грн та інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 00053 від 29.01.2024 на суму 2 130 000,00 грн.

Доказів повернення решти фінансової допомоги в сумі 850 000,00 грн (4 260 000,00 -3 410 000,00) відповідач не надав та цього факту не заперечив.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 ГК України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів повернення фінансової допомоги у сумі 850 000,00 грн відповідач суду не надав, вказану суму заборгованості визнав у повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» боргу в сумі 850 000,00 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 120 090,38 грн та 3% річних у сумі 52 341,98 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проте суд звертає увагу на наявність положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022.

Так, згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Водночас тлумачення неведеної норми також свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення саме позичальником виконання (невиконання, часткового виконання) грошових зобов`язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано позику.

Відповідні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27.03.2023 у справі № 357/1771/21 зазначив, що порівняння диспозицій наведених норм права (мова йшла про положення пп. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України і ст. 1046 Цивільного кодексу України) дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Як відомо, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває станом на дату прийняття судом рішення у даній справі.

За вказаних обставин суд погоджується із доводами відповідача про те, що позивачем необґрунтовано нараховано на суму неповернутої позики інфляційну складову боргу в сумі 120 090,38 грн та 3% річних у сумі 52 341,98 грн за період з 19.08.2023 по 22.07.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, що має своїм наслідком відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Люксавтогаз» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Трейд Ресурс» про стягнення 1 022 432, 36 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Трейд Ресурс» (03057, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 44, ідентифікаційний код 43691830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» (53600, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, смт Покровське, вул. Соборна, буд. 209 А, ідентифікаційний код 33050404) основний борг у сумі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення підписані 23 січня 2025 року.

Повний текст рішення складений 03 лютого 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.