Ухвала

від 29.01.2025 по справі 8/93/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

29 січня 2025 року Справа № 8/93/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 у справі № 8/93/10

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк» (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 20935649)

до відповідача: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» (56664, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Баловне, вул. Київське шосе, буд. 9; ідентифікаційний код 01130650)

треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «МАН Індастріз» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 82, кв. 10; ідентифікаційний код 34566037)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Таврія» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 14/1, кв. 59; ідентифікаційний код 22887624)

про: стягнення грошових коштів у сумі 515 454,74 грн,

В С Т А Н О В И В:

23.09.2011 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інвестбанк» звернулося із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 в даній справі про відмову в задоволенні позову Банка до Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» про звернення стягнення на предмет застави за укладеним між Банком і ТОВ «МАН Індастріз» договором застави від 16.09.2009, посилаючись на те, що постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 в іншій справі Господарського суду № 5016/102/2011 (1/10) за позовом ТОВ «МАН Індастріз» до Банку про визнання недійсним договору застави майнових прав на грошові кошти від 16.09.2009, котру покладено в основу рішення, про перегляд якого просить Банк.

Ухвалою суду від 23 вересня 2011 року дану заяву прийнято до розгляду суддею Коваль Ю.М.

Ухвалою суду від 20.08.2013 провадження у даній справі було зупинено до до набрання законної сили рішень в інших справах Господарського суду Миколаївської області № 5016/3770/2011(17/183) та № 5016/3925/2011 (6/192).

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади, на підставі відповідного розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2019 № 72, здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи та призначено в ній головуючим суддею Смородінову О.Г.

Ухвалою суду від 23.01.2019 справу № 8/93/10 прийнято до провадження судді Смородінової О.Г.

При цьому, станом на 23.01.2019 за даними системи «Діловодство спеціалізованого суду» у справі № 5016/3925/2011(6/192) було прийнято рішення від 30.01.2014, яке набрало законної сили 17.02.2014.

Разом із тим, провадження у справі № 5016/3770/2011(17/183) було зупинено та копії матеріалів справи направлено до Прокуратури Миколаївської області.

Таким чином, станом на 23.01.2019 не були усунені обставини, що викликали зупинення провадження у даній справі, а тому підстави для поновлення провадження були відсутні.

У подальшому, від учасників справи жодних заяви чи клопотань щодо обставин розгляду справи № 5016/3770/2011(17/183) до суду не надходило.

Водночас, суду за даними системи «Діловодство спеціалізованого суду» стало відомо, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2024 у справі 5016/3770/2011(17/183) було задоволено позов Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАН Індастріз»; визнано недійсним договір застави майнових прав на грошові кошти №б/н, укладений 16.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАН Індастріз» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інвестбанк».

Рішення суду набрало законної сили 19.11.2024, про що 11.12.2024 в системі «Діловодство спеціалізованого суду» проставлено відповідну відмітку.

З урахуванням наведеного, ухвалою від 10.01.2025 суд постановив поновити провадження у справі № 8/93/10; судове засідання у справі № 8/93/10 призначити на 29 січня 2025 року о 14:00; зобов`язати позивача у строк до 24.01.2025 включно надати суду та направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо актуальності заявлених вимог.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

29.01.2025 представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про причини їх нез`явлення суд не сповістили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Так, копію ухвали від 10.01.2025 було надіслано позивачу в його електронний кабінет в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету позивача 10.01.2025 о 18:45, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2025 у справі № 8/93/10 позивач отримав 13.01.2025.

Копії ухвали від 10.01.2025, направлені на адреси Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАН Індастріз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Таврія», були 22.01.2025, 20.01.2025 та 15.01.2025 повернуті поштовими відділеннями за зворотною адресою з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (поштові відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 0610222584500, 0610222584526 та 0610222584518 відповідно).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та третіх осіб і встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаним особам у встановленому процесуальним законом порядку.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2025 у справі № 8/93/10 є 22.01.2025, третім особам 20.01.2025 та 15.01.2025 відповідно.

За результатами проведеного засідання 29.01.2025 суд на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії»).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

При цьому, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також зауважує, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

В господарському процесі сторони користуються рівними процесуальними правами, для яких права та обов`язки наведені у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу.

При цьому, за приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з цим, учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, у ч. 4 вищевказаної статті зазначено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інвестбанк» було завчасно та належним чином повідомлене про призначення судового засідання на 29.01.2025, однак явку свого представника у вказане засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомляло, крім того, не виконало вимоги ухвали про зобов`язання позивача надати суду та направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо актуальності заявлених вимог.

Згідно п. 4 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом враховано висновки щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, відповідно до яких Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Суд також наголошує, що саме позивач є ініціатором судового процесу, тому, насамперед він має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права та виконувати обов`язки, визначальним серед яких є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду спору у суді, і наведені норми процесуального права є своєрідною формою відповідальності позивача у разі його неналежної поведінки.

Судом також взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, відповідно до якої положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

У даній господарській справі № 8/93/10 позивач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інвестбанк» не з`явився для участі у засіданні, яке було призначено судом на 29.01.2025, про причини неявки суд не повідомив, як і не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Крім того, позивачем не виконано вимоги ухвали від 10.01.2025, щодо надання суду письмових пояснень з метою підтвердження актуальності заявлених вимог.

Суд ураховує, що норми, закріплені у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в підготовче або судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 909/811/22).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, у сукупності з приписами процесуального законодавства, з огляду на те, що позивач не з`явився в засідання, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день і час його проведення, при цьому не повідомивши про причини неявки та не подавши до суду заяву про розгляд справи за відсутності свого представника, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 у справі № 8/93/10, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

Таким чином, керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 у справі № 8/93/10 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 03.02.2025.

Суддя О.Г. Смородінова