Рішення

від 29.01.2025 по справі 927/1057/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1057/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області,

вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40009;

до відповідача: Ічнянського національного природного парку,

вул. Лісова, 43, м. Ічня, Чернігівська область, 16703;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства Чернігівобленерго,

вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про стягнення збитків у сумі 900333,91 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Матюха Д.М. діє в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача: Радько Ю.В. керівник, діє в порядку самопредставництва юридичної особи;

від третьої особи: не з`явився.

У судовому засіданні 29.01.2025, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

12.11.2024, надійшов позов Державної екологічної інспекції у Сумській області до Ічнянського національного природного парку про стягнення збитків у сумі 900333,91 грн, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення позапланової перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Сумської області дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища зафіксовані та встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері використання природних ресурсів природно-заповідного фонду, відповідно до акту позапланової перевірки № 18/06 від 28.06.2024, а саме: незаконна порубка лісових насаджень за відсутності лісорубного квитка, чим державі завдані збитки на суму 900333,91 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2024, на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), дану позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/1057/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.12.2024; установив учасникам справи процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 167, 178, 184 ГПК України, про що постановив ухвалу від 02.12.2024. При відкритті провадження в справі, суд відхилив як необґрунтоване клопотання позивача про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ічнянської міської ради.

Ухвала про відкриття провадження в справі від 02.12.2024 доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 02.12.2024 о 19:15, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

13.12.2024, у належний строк, відповідач подав відзив на позов, яким проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав відсутності складу цивільного правопорушення, зокрема, неправомірності його дій. Звертав увагу суду, що на території Парку під час позапланового заходу Державної екологічної інспекції у Сумській області, відповідно до акту від 28.06.2024 № 18/06 установлений факт незаконної порубки дерев. Натомість, відповідно до листів АТ Чернігівобленерго від 21.06.2024 № 5/55/1985/01-13 та від 07.08.2024 № 55/55/2564/01-12 Прилуцьким РЕМ АТ Чернігівобленерго проводились заходи впорядкування насаджень дерев в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі, а саме порубка дерев на території Парку, яка виявлена при проведенні Держекоінспекцією у Сумській області згаданого позапланового заходу. По даному факту незаконної порубки дерев, безпосередньо під магістральною лінією електропередачі, на території Парку (між селами Грабів та Буди Ічнянської ОТГ Прилуцького району), відкрите досудове розслідування за № 12024270440000165 від 21.06.2024 (внесений відповідний запис до Реєстру), правопорушення кваліфіковане за частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України.

З урахуванням наведених обставин відповідач письмово клопотав залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ Чернігівобленерго Прилуцький РЕМ (провулок Сагайдачного, 32 А, м. Прилуки, Чернігівська області, 17503).

16.12.2024, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача (участь забезпечена в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів) (ухвала від 04.12.2024); відповідач не забезпечив участь повноважного представника в підготовчому засіданні.

Суд, за клопотанням відповідача, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство Чернігівобленерго (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 22815333); підготовче засідання відклав на 13.01.2025, про що постановив ухвалу від 16.12.2024 (доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 16.12.2024 о 21:46, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

18.12.2024, у належний строк, позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначив, що порушення вимог ведення лісового господарства є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності, при цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування. Звертає увагу на листи АТ Чернігівобленерго від 21.06.2024 №55/55/1985/01-13 та від 07.08.2024 №55/55/2564/01-12 в яких йдеться лише про впорядкування насаджень дерев в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі. При цьому відсутня жодна інформація про те, що ВП Прилуцький РЕМ АТ Чернігівобленерго провели видалення з корня вказаних лісових насаджень. Разом з тим, листом від 23.09.2024 №55/55/2959/01-13, АТ Чернігівобленерго повідомило позивача про аварійно-відновлювальні роботи в охоронних зонах ліній електропередачі, в ході яких виконувалось лише обрізання гілок, натомість, видалення лісових насаджень Товариством не проводилось. Спеціальні дозволи (лісорубні квитки) на проведення рубок лісу біля кварталу 7 Хаєнківсько-Заудайського ПНДВ та кварталі 4 виділ 5 Будянсько-Сезьківського ПНДВ Ічнянського національного природного парку в матеріалах справи відсутні, що є свідченням незаконності проведення вказаних порубок. Згідно з листом Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 02/857 від 24.09.2024, відповідач за отриманням дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів у 2024 році не звертався.

24.12.2024, у належний строк, від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Повідомив, що Парк не погоджував та не надавав спеціальний дозвіл на отримання лісорубного квитка, відповідно до чинного законодавства. Лист ВП Прилуцький РЕМ АТ Чернігівобленерго від 21.06.2024 № 5/55/1985/01-13, з проханням підготувати відповідні документи на спиляні дерева в охоронній зоні ліній електропередачі, надісланий із запізненням.

31.12.2024, у належний строк, третьою особою подані письмові пояснення по суті спору. Повідомив, що працівниками Прилуцького РЕМ виконувались аварійно-відновлювальні роботи, в ході яких проведене обрізання гілок та розпил дерев повалених негодою та які заважали відновленню повітряних ліній електропередачі. Вирубка лісових насаджень для запобігання аварійних ситуацій не проводилась. З боку працівників АТ Чернігівобленерго усунення наслідків аварійної ситуації проводилося з дотриманням усіх правил та вимог чинного законодавства.

13.01.2025, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача (участь яких забезпечена в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів) (ухвала від 16.12.2024). Третя особа письмово клопотала провести підготовче засідання за відсутності її повноважного представника, з урахуванням письмових пояснень по суті спору, поданих до суду в установлений строк.

За результатом підготовчого засідання, суд постановив закрити підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 29.01.2025, про що третя особа повідомлена в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

29.01.2025, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача; третя особа до суду не прибула, повноважного представника не направила, про дату, час та місце розгляду спору по суті повідомлена засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

Неприбуття належним чином повідомленої третьої особи в судове засідання, явка якої обов`язковою судом не визнавалась, не є перешкодою для вирішення спору по суті, виходячи з приписів частини 1 статті 202 ГПК України.

Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав представників сторін.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві; представник відповідача заперечив проти задоволення позову, в тому числі звертав увагу суду, що в акті позапланової перевірки № 18/06 від 28.06.2024 зафіксована рубка дерев в Хаєнківсько-Заудайському ПНДВ біля кварталу 7, що ставить під сумнів твердження позивача про порушення вимог природоохоронного законодавства саме на території об`єкта природно-заповідного фонду.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Ічнянський національний природний парк (код ЄДРПОУ 33015993) зареєстрований в якості суб`єкта господарювання, номер запису 1000451070016000214, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідну інформацію (а. с. 20).

Державна екологічна інспекція у Сумській області (код ЄДРПОУ 37970834) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, про охорону і використання територій та об?єктів природно-заповідного фонду.

12.06.2024, т. в. о. голови Державної екологічної інспекції України І. Зубовичем виданий наказ № 73 Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Ічнянським національним природним парком вимог законодавства про природно-заповідний фонд.

18.06.2024, заступником начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області О. Уваровим підписане направлення № 18/09-27 на проведення головними спеціалістами державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Бойком А.О. та Красновою І.В., у термін з 19.06.2024 по 02.07.2024, позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Ічнянським національним природним парком про природно-заповідний фонд.

У період з 19.06.2024 по 28.06.2024 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Сумській області Бойком А.О. та Красновою І.В., на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 12.06.2024 № 73, в присутності т. в. о. директора Ічнянського національного природного парку Ю.В. Радька, проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб?єктом господарювання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Ічнянським національним природним парком, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ічня, вул. Лісова, буд. 43, за результатом якої складений акт № 18/06 від 28.06.2024.

Актом позапланової перевірки № 18/06 від 28.06.2024, у п. 4 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства», зафіксовані наступні порушення вимог природоохоронного законодавства:

- Хаєнківське-Заудайське ПНДВ: на території об?єкта природно-заповідного фонду біля кварталу 7 під час огляду території встановлені факти незаконних рубок дерев породи сосна сухостійна, ялина сухостійна, береза сухостійна, осика сухостійна в кількості 49 штук на двох ділянках, чим порушені статті 91, 14, 20, 21, 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд», заподіяно шкоду в розмірі 700375,90 грн;

- Будянсько-Сезьківське ПНДВ: на території об?єкта природно-заповідного фонду в кварталі 4 виділ 5 під час огляду території встановлені факти незаконних рубок дерев у кількості 55 штук, чим порушені статті 91, 14, 20, 21, 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд», заподіяно шкоду в розмірі 199958,01 грн.

Заміри були проведені засобом вимірювальної техніки рулетка, інвентарний номер 111361257, заводський номер 18.

До акту позапланової перевірки № 18/06 від 28.06.2024 додані польові перелікові відомості пнів за фактом незаконної рубки дерев на території, яка входить до Ічнянського національного природного парку (координати земельних ділянок визначені за програмою google maps) на землях Будянського та Хаєнківського старостатів Ічнянської ОТГ.

Акт позапланової перевірки № 18/06 від 28.06.2024 підписаний т. в. о. Ічнянського національного природного парку Радьком Ю.В.

Наведене спростовує заперечення відповідача про непідтвердження матеріалами позапланової перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства саме на території об`єкта природно-заповідного фонду - Ічнянського національного природного парку.

Розрахунок шкоди на суму 900333,91 грн здійснений відповідно до вимог додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Відповідно до Охоронного зобов`язання № 1-578 від 24.04.2007, Ічнянський національний природний парк отримав під охорону заповідний об`єкт: землі, що увійшли до складу Ічнянського національного природного парку без вилучення, загальною площею 4979,7 га, в тому числі землі дендропарку «Тростянець» 204,7 га та Державного підприємства «Прилуцьке лісове господарство» 4775 га.

20.06.2024, відомості стосовно незаконної порубки дерев на території Ічнянського національного природного парку внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024270440000165 від 21.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України, розпочате досудове розслідування.

Позивач у досудовому порядку звертався до відповідача з претензією від 09.07.2024 № 20/13-24/Пр, з вимогою добровільно відшкодувати державі 900333,91 грн шкоди внаслідок незаконного порубу дерев.

Відповідач, у відповідь на претензію, листом від 31.07.2024 № 153/01-32/24, повідомив, що вважає необґрунтованою вимогу Держекоінспекції про відшкодування шкоди в розмірі 900333,91 грн за фактом незаконного порубу дерев. Звертав увагу, що відповідно до листа АТ «Чернігівобленерго» від 21.06.2024 №5/55/1985/01-13 всі роботи виконувалися в охоронній зоні повітряних ліній ВП Прилуцький РЕМ ПТ «Чернігівобленерго», які узгоджені з керівництвом РЕМ.

На запит Державної екологічної інспекції в Сумській області від 19.08.2024 № 2387/10-23, АТ «Чернігівобленерго» листом від 23.09.2024 № 55/55/2959/01-13, повідомило, що 13.06.2024, через сильний вітер та грозу відбулось падіння дерев між селами Буди та Грабів, що призвело до обриву дротів повітряної лінії електропередачі ПЛ-10 кВ ПС Монастирище Грабів та знеструмлення споживачів. Під час усунення наслідків аварійної ситуації працівниками Прилуцького РЕМ виконувались роботи з кронування дерев та монтажу обірваних дротів повітряної лінії електропередачі, після був направлений лист від 21.06.2024 № 55/55/1985/01-13 на ім`я директора Ічнянського національного природного парку щодо підготовки документів на спиляні дерева в охоронній зоні та утилізацію спиляних матеріалів. Наголошено, що видалення лісових насаджень для запобігання аваріям не проводилося. На дане звернення від відповідача отримана відповідь від 09.07.2024 № 136/01-32/24 щодо неможливості (на той час) оформлення документів на спиляні дерева в зоні лінії електропередачі в кварталі № 4 Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку.

Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства в листі від 24.09.2024 № 02/857, на запит Державної екологічної інспекції у Сумській області № 273/10-23 від 03.09.2024, повідомило, що за наявною інформацією Ічнянський національний природний парк є постійним лісокористувачем; площа земель, які перебувають в його користуванні становить 9665,8 га; звертав увагу, що в поточному році Ічнянський національний природний парк не звертався до Управління за отриманням дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).

За доводами позивача, відповідачем, на якого покладені обов`язки по охороні об`єкту природно-заповідного фонду, не вжито заходів щодо забезпечення належної охорони території та природних ресурсів (лісу) на території об`єкту природно-заповідного фонду, що спричинило їх незаконну рубку за відсутності спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Відповідач у добровільному порядку заподіяну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 900333,91 грн не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону наданий статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За змістом статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність (частина 1 статті 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд»).

Частиною 3 статті 1 Лісового кодексу України визначено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Виходячи з приписів статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

Виходячи з приписів статті 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні в невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Статтею 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об`єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведенні норми чинного законодавства, забезпечення належної охорони території та природних ресурсів (лісу) на підвідомчій території об`єкту природно-заповідного фонду (національного природного парку), зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, до яких належить відповідач, який несе відповідальність за порушення вимог щодо охорони та використання природних ресурсів у межах території об`єкту природно-заповідного фонду, на території якого зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень (за відсутності спеціального дозволу на використання лісових насаджень).

Згідно з пунктом е) частини 1 статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність це пасивна форма поведінки особи, що полягає в невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини. Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина в заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Суд установив, що в відповідача, як постійного лісокористувача, на території об`єкта природно-заповідного фонду, 28.06.2024, під час позапланової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства, зафіксований факт незаконних порубок дерев (біля кварталу 7 Хаєнківсько-Заудайського ПНДВ у кількості 49 штук та в кварталі 4 виділу 5 Будянсько-Сезьківського ПНДВ 55 штук, координати земельних ділянок визначені за програмою google maps), про що складений акт від 28.06.2024 № 18/06, за підписом т. в. о. директора Ічнянського національного природного парку Радька Ю.В.

Згідно з п. 1.1., 2.1., п. 5.1., п. 5.4. Положення про Ічнянський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 № 96 (у редакції наказу Міндовкілля від 02.04.2024 № 348, далі - Положення) Ічнянський національний природний парк створений відповідно до Указу Президента України від 21.04.2004 № 464 «Про створення Ічнянського національного природного парку», є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних лісостепових природних комплексів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Охорона території парку покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України, основним завданням якої є забезпечення додержання режиму охорони території та природних об`єктів на території Парку; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території Парку.

Пунктами 5.7., 5.8. Положення передбачено, що порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території парку тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території парку, визначаються в установленому законодавством порядку та підлягає компенсації в повному обсязі.

Державний контроль за додержанням режиму Парку здійснюється Державною екологічною інспекцією (п. 5.9. Положення).

Факт виявленого правопорушення (незаконна рубка дерев) свідчить про те, що заходи з охорони території Парку не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісових насаджень на території об?єкта природно - заповідного фонду, що свідчить про неналежне виконання відповідачем, як постійним користувачем, обов`язків з попередження шкідливого впливу на об`єкт природно - заповідного фонду.

Наведені обставини в їх сукупності суд вважає належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає в незабезпеченні службою охорони Парку належної охорони об?єкта природно-заповідного фонду від незаконної порубки лісових насаджень на підвідомчій відповідачу території.

Суд відхилив доводи відповідача про те, що оскільки порубка дерев на території Парку (зафіксована актом від 28.06.2024 № 18/06), проводилась працівниками ВП Прилуцького РЕМ АТ «Чернігівобленерго» в межах заходів впорядкування насаджень дерев в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі, то відсутні підстави для притягнення відповідача до майнової відповідальності, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 7 та 15 статті 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд» спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі.

Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

Згідно зі статтею 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Зі змісту листів АТ «Чернігівобленерго» від 21.06.2024 № 55/55/1985/01-13 та від 07.08.2024 № 55/55/2564/01-13 (про які зазначає відповідач у відзиві на позов) вбачається, що впорядкування насаджень дерев в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі проводилося в межах аварійно-відновлювальних робіт, пов`язаних зі складними погодними умовами, що зумовили обрив дротів повітряної лінії електропередачі ПЛ-10 Кв Монастирище-Грабів (про що до матеріалів справи додані: витяг з Реєстру перерв у електропостачанні споживачів; довідки Чернігівського обласного центру з гідрометеорології, а. с. 43, т. 1; 14-15, т. 2).

АТ «Чернігівобленерго» в листі від 23.09.2024 № 55/55/2959/01-13 повідомляло, що в ході аварійно-відновлювальних робіт виконувалось обрізання гілок дерев та розпилювання повалених негодою дерев, які заважали відновленню повітряних ліній електропередачі. Видалення лісових насаджень для запобігання аваріям не проводилось.

За дефініцією, наведеною в статті 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об?єктів» від 09.07.2010 № 2480-VI, охоронна зона об`єктів енергетики - зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля;

Статтею 28 Закону від 09.07.2010 № 2480-VI визначено, що підприємства енергетики в межах земель охоронних зон об`єктів енергетики в випадках аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози, без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок мають право: безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт; здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) у межах охоронних зон об`єктів енергетики, які проходять через земельні лісові ділянки, сади і парки, без наступного відшкодування вартості цих дерев і насаджень.

Відповідно до пунктів 17, 19, 20 Правил охорони електричних мереж (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022№ 1455) власники електричних мереж для забезпечення охорони електричних мереж видаляють аварійно небезпечні дерева і гілки в охоронних та санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередачі, що проходять через лісові ділянки та інші багаторічні насадження в населених пунктах, без компенсації збитків власникам лісових ділянок та інших багаторічних насаджень.

Роботи із запобігання аваріям в електричних мережах, траса яких прокладена в зоні багаторічних насаджень, виконуються після оформлення належного дозволу (лісорубного квитка) згідно з вимогами статті 69 Лісового кодексу України та Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів.

Роботи з ліквідації аварій в електричних мережах дозволено виконувати будь-якої пори року і в будь-який час без погодження із землекористувачами і без дозволу власника вулично-дорожніх мереж, але з повідомленням їх (за необхідності з повідомленням відповідного підрозділу поліції) про проведення робіт у триденний строк після їх початку.

Видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (далі Порядок).

За пунктами 4, 5 Порядку № 761 для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки.

Допускається оформлення лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки дерев, що загрожують падінням на лінії зв`язку, електромережі, інші інженерні споруди або під час ліквідації аварій на цих об`єктах.

Звертаючись до відповідача листом від 21.06.2024 № 55/55/1985/01-13, АТ «Чернігівобленерго» повідомляло про необхідність підготовки лісокористувачем документів на спиляні дерева в охоронній зоні ліній електропередачі та утилізацію спиляного матеріалу.

Натомість, Ічнянський національний природний парк, у відповідь на звернення АТ «Чернігівобленерго», письмово повідомив, що оформлення відповідних документів на спиляні дерева в зоні лінії електропередачі в кварталі № 4 Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, наразі, за відсутності головного природознавця (посада вакантна), є неможливим (а. с. 42, т. 1).

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні спеціальні дозволи (лісорубні квитки) на проведення рубок лісу біля кварталу 7 Хаєнківсько-Заудайського ПНДВ та в кварталі 4 виділ 5 Будянсько-Сезьківського ПНДВ, що увійшли до території Ічнянського національного природного парку.

Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, на запит Державної екологічної інспекції у Сумській області, листом від 24.09.2024 № 02/857, повідомило, що в поточному році Ічнянський національний природний парк не звертався до Управління за отриманням дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).

Річним планом заходів Ічнянського національного природного парку в ІІ кварталі 2024 року не було передбачено проведення вибірково-санітарних рубок на території Хаєнківсько-Заудайського та Будянсько-Сезьківського ПНДВ (а. с. 38 - 39).

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ВП Прилуцького РЕМ АТ «Чернігівобленерго» відсутні порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки аварійно-відновлювальні роботи виконані підрозділом саме в охоронній зоні ліній електропередачі, про що було повідомлено постійного лісокористувача, з метою вжиття ним заходів для оформлення спеціального дозволу (лісорубного квитка).

Натомість відповідач у місячний строк не вчинив дії з отримання такого дозволу.

Суд також констатує, що актом позапланової перевірки від 28.06.2024 № 18/06 зафіксований саме факт рубки дерев на території об`єкта природно-заповідного фонду в загальній кількості 104 шт., у той час як ВП Прилуцьким РЕМ АТ «Чернігівобленерго», в охоронній зоні ліній електропередачі, на території природно-заповідного фонду, проведені роботи з кронування та розпилу дерев, повалених негодою, з метою монтажу обірваних дротів повітряної лінії електропередачі. Видалення з кореня лісових насаджень під час ремонтно-відновлювальних робіт працівниками АТ «Чернігівобленерго» не проводилось.

Наявність кримінального провадження № 12024270440000165 від 21.06.2024, відкритого за частиною 3 статті 246 КК України, та проведення досудового розслідування не спростовує факту наявності вини відповідача та його бездіяльності щодо незабезпечення належної охорони об?єктів природно-заповідного фонду, оскільки Ічнянський національний природний парк, як постійний лісокористувач, несе відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Встановлені судом обставини є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності незалежно від того, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на підвідомчій відповідачу території.

Щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Завдану шкоду від незаконної порубки лісових насаджень підтверджено актом Державної екологічної інспекції у Сумській області від 28.06.2024 № 18/06, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб?єктом господарювання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Ічнянським національним природним парком.

Позивач самостійно здійснив розрахунок шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки дерев на території, яка входить до Ічнянського національного природного парку на землях Будянського та Хаєнківського старостатів Ічнянської ОТГ в сумі 900333,91 грн, виходячи із загального обсягу зрубаних дерев (у кварталі 4 виділ 5 Будянсько-Сезьківського ПНДВ у кількості 55 штук та біля кварталу 7 Хаєнківсько-Заудайського ПНДВ 49 штук) на підставі польових відомостей пнів від 20.06.2024 та 25.06.2024, відповідно до вимог додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Заперечень щодо правомірності проведення розрахунку, правильності обчислення та розміру заподіяної шкоди від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 9 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 43, Держекоінспекція пред?являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Внаслідок протиправної бездіяльність постійного лісокористувача в вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення належної охорони об?єктів природно-заповідного фонду від незаконних рубок на підвідомчій йому території, має місце незаконна порубка невстановленими особами дерев (нанесення збитків Державі).

Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників служби охорони відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та заподіяна шкода.

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене в формі умислу або необережності.

Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконної вирубки дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків за відсутності належної охорони підвідомчої йому території, але легковажно розраховував на їх відвернення.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про природно-заповідний фонд» унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту об?єкту природно-заповідного фонду, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на їх збереження та охорону, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог у сфері охорони та захисту об?єкту природно-заповідного фонду є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконну порубку дерев на об?єктах природно-заповідного фонду, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем установлених правил, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної порубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу території.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, в разі незабезпечення охорони та захисту об?єкту природно-заповідного фонду від незаконних порубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження об?єкту природно-заповідного фонду від незаконних порубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17.

Щодо розподілу стягуваної шкоди.

За змістом статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини екологічного податку згідно із законом; частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини 1 статті 691 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Таким чином, стягнення шкоди має здійснюватися відповідно до вищевказаних норм Бюджетного кодексу України.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За змістом статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Судом вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясування всіх питань, винесених на його розгляд.

Враховуючи зазначене вище, інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують викладені висновки суду.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10804,00 грн.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 50, 73 - 80, 86, 123, 129, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити повністю позов Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 37970834) до Ічнянського національного природного парку (вул. Лісова, 43, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ 33015993), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства Чернігівобленерго (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) про стягнення збитків у сумі 900333,91 грн.

2. Стягнути з Ічнянського національного природного парку (вул. Лісова, 43, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ 33015993) 900333,91 грн збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, з яких: 270100,17 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 180066,78 грн до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради; 450166,96 грн до спеціального фонду місцевого бюджету Ічнянської міської ради Чернігівської області, з початковим зарахуванням суми на рахунок Ічнянської міської ради, код платежу 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності), р/р UA508999980333129331000025669, код ЄДРПОУ отримувача 37972475, банк отримувача Казначейство України).

3. Стягнути з Ічнянського національного природного парку (вул. Лісова, 43, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ 33015993) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 37970834) 10804,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повне судове рішення складене та підписане 03.02.2025.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко