Постанова

від 21.01.2025 по справі 904/3867/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/3867/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Картере В. І.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвоката Молочок А. О.,

арбітражного керуючого Хандуріна Д. В.

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 18.09.2024

у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (головуючого), Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 06.12.2023

у складі судді Камші Н.М.

у справі № 904/3867/23

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

1. 17.07.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулась громадянка ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник) із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, в якій остання просила прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів відносно боржника та призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича, свідоцтво №1868 від 08.02.2018. Вказаною ухвалою призначено попереднє засідання на 20.09.2023 о 10:00 год.

3. 07.08.2023 на офіційному веб - сайті судової влади України опубліковано оголошення №71144 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) для заявлення кредиторських вимог.

4. Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу від 20.09.2023, якою: завершено попереднє засідання у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; внесено до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 вимоги кредитора ОСОБА_2 на суму 5 368,00 грн. (судовий збір) - позачергово, на суму 9 981 574,45 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; призначено підсумкове судове засідання на 26.10.2023.

5. На виконання рішення зборів кредиторів від 06.10.2023, від імені зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 20.10.2023 до Господарського суду звернувся арбітражний керуючий Хандурін Д.В. із клопотанням про закриття провадження у справі №904/3867/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

6. 25.10.2023 кредитором ОСОБА_2 подано до суду заяву про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч.7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства (з урахуванням доводів, вказаних у клопотанні керуючого реструктуризацією, що подане 20.10.2023).

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/3867/23 у задоволенні заяви представника кредитора Риженкова М.І. про закриття провадження у справі №904/3867/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , м. Дніпро - відмовлено.

8. Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у цій справі - залишено без змін.

10. Суди дійшли висновку, що встановлені судами обставини справи переконливо свідчать, що ОСОБА_1 в контексті положень статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ були виконані всі вимоги, що закон висуває до боржника та судом не встановлено процесуальних наслідків їх невиконання. Кредитором, в свою чергу, не доведено, що ОСОБА_1 не виконує обов`язки боржника, або ж що вона приховала будь-які обставини, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. Відтак, суди дійшли висновку, про відсутність підстав для закриття провадження на підставі ч.7 ст.123 КУзПБ.

Рух касаційної скарги

11. 13.12.2024 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 13.12.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі № 904/3867/23, сформована в системі «Електронний суд» 13.12.2024.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 у справі № 904/3867/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 904/3867/23 за касаційною скаргою ОСОБА_2 від 13.12.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023; призначено розгляд касаційної скарги на 21.01.2015 о 10:30 год.

14. Ухвалою від 14.01.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Круглого В.В. та клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Молочок А.О. про участь у судовому засіданні у справі № 904/3867/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.01.2025 № 32.2-01/58 у зв`язку із запланованим відрядженням судді Погребняка В. Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/3867/23.

16. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025, справу № 904/3867/23 за касаційною скаргою ОСОБА_2 від 13.12.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Картере В. І.

17. Ухвалою від 16.01.2025 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_2 від 13.12.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі № 904/3867/23, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Картере В. І. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

18. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 18.09.2024 та ухвалу суду першої інстанції від 06.12.2024 та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі № 904/3867/23 про неплатоспроможність боржниці ОСОБА_1 .

19. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 7 ст. 123 та ч. 11 ст. 126 КУзПБ України (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України), з урахування положень статті 8 Конституції України.

20. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

20.1. Заборгованість боржника перед ОСОБА_2 в рамках відкритих виконавчих проваджень складала 10 047 557,54 грн, середній розмір грошових коштів, які перераховувались через органи ДВС на рахунок кредитора коливались від 764,75 до 821,10 грн, при тому, що згідно даних декларацій за 2020 рік - загальний сукупний дохід боржниці та членів сім`ї за 2020 рік становив 2 800 497 грн, що викликає сумніви у добросовісному підході боржниці до виконання свого обов`язку щодо погашення заборгованості перед кредитором.

20.2. Послідовність вчинення дій щодо квартири боржника, яка є єдиним її майном, щодо зміни розміру загальної площі квартири з 60,4 кв.м. до 59.8 кв.м.; звернення до суду з позовом про визнання права власності на 1/5 спірної квартири; звернення до суду з клопотання про виключення майна зі складу ліквідаційної маси вказують про намір боржника не допустити реалізацію цього майна в судовому порядку.

20.3. Судами не надано оцінки обставина перерахування кредитору 30 000,00 грн, перерахованих кредитору у січні 2023 року в межах виконавчого провадження.

20.4. Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції можна дійти висновку, що питання складу ліквідаційної маси має вплив на прийняття рішення про перехід до наступної судової процедури. Суд апеляційної інстанції не визнав вказані висновки суду першої інстанції в частині «впливу складу ліквідаційної маси» на прийняття судом рішення про можливість переходу на іншу стадію процесу необґрунтованими, помилково зазначивши, що такі доводи належали саме кредитору, а свої висновки звів до оцінки інших обставин справи, що призводить до порушення принципу юридичної визначеності та зумовлює для кредитора нерозуміння можливих для себе наслідків.

20.5. Суди формально підійшли до дослідження обставин справи, тому скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 виконано всі вимоги, в контексті положень статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ, що закон висуває перед боржником.

21. У судовому засіданні 21.01.2025 представник скаржника підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

22. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить закрити касаційне провадження на підставі п.4 ч.1 ст.296 ГПК України, а у випадку, якщо Суд не вбачатиме підстав для закриття провадження - відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.

23. 06.01.2025 ОСОБА_1 подано пояснення до касаційної скарги.

24. 15.01.2025 арбітражним керуючим подано клопотання про долучення до матеріалів справи "Письмових пояснень від 15.01.2025 року № 02-01/621" керуючого реалізацією ОСОБА_1 - Хандуріна Д. В. у цій справі.

25. У судовому засіданні 21.01.2025 представник боржника та ОСОБА_1 заперечили проти касаційної скарги, арбітражний керуючий покладався на розсуд суду.

Розгляд клопотань Верховним Судом

26. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить закрити касаційне провадження на підставі п.4 ч.1 ст.296 ГПК України.

27. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що судами в оскаржуваних судових рішеннях були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 7 ст. 123 та ч.11 ст. 126 КУзПБ, водночас наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до необхідності переоцінки доказів, до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду клопотання про закриття провадження у справі. Відтак, твердження скаржника про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування ч. 7 ст. 123 та ч. 11 ст. 126 КУзПБ є безпідставними.

28. У судовому засіданні представник боржника та боржник - ОСОБА_1 підтримали вказане клопотання, представник скаржника заперечив проти вказаного клопотання, арбітражний керуючий покладався на розсуд суду.

29. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.

29.1. Колегія суддів зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

29.2. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

29.3. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

29.4. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

29.5. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

29.6. Аргументи клопотання про те, що судами попередніх інстанцій було враховано вже наявні висновки Верховного Суду щодо застосування положень ч. 7 ст. 123 та ч. 11 ст. 126 КУзПБ, як підстава для закриття касаційного провадження, є передчасними, оскільки такі аргументи касаційної скарги, в цьому випадку, підлягають дослідженню під час касаційного розгляду по суті і відповідно до правових висновків Верховного Суду підлягають дослідженню судами в кожному конкретному випадку у справах про неплатоспроможність фізичних осіб.

29.7. Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 19.12.2024 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 904/3867/23 за касаційною скаргою ОСОБА_2 від 13.12.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023.

29.8. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України слід відмовити.

30. Щодо клопотання арбітражного керуючого про долучення до матеріалів справи "Письмових пояснень від 15.01.2025 року № 02-01/621" керуючого реалізацією ОСОБА_1 - Хандуріна Д.В. у цій справі, сторони не заперечували проти вказаного клопотання, відтак, Судом прийнято вказані пояснення.

Позиція Верховного Суду

31. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

32. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

33. Предметом розгляду у судах попередніх інстанції була заява кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п.1 ч.7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

34. Об`єктом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

35. Отже, з огляду на предмет спору, з`ясуванню підлягало питання наявності чи відсутності правових підстав, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

36. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

37. При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

38. Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

39. Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ (в редакції станом на час звернення заявниці із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

40. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

41. Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

42. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

43. Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

44. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

45. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

46. Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

47. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

48. З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.( висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

49. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

50. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

51. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

52. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина 11 статті 126 КУзПБ).

53. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

54. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

55. Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

56. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

57. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника (висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

58. Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною 7 статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

59. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

60. Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

61. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

62. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

63. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

64. Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

65. Водночас, очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

66. За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб (аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

67. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

67.1. 10.09.2023 ОСОБА_1 отримала від арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича звіт про результати перевірки декларації боржника та протягом семи днів, визначених п. 1 ч. 1 ст. 123 КУзПБ.

67.2. ОСОБА_1 до суду були надані виправлені декларації про її майновий стан разом з клопотанням від 15.09.2023, у якому остання навела ґрунтовні мотиви та розрахунки проведених виправлень, які були зроблені виходячи з інформації отриманої арбітражним керуючим в ході перевірки декларацій.

67.3. Керуючим реструктуризацією разом з ОСОБА_1 було розроблено та погоджено боржником План реструктуризації боргів боржника. Керуючим реструктуризацією зазначений план було долучено до матеріалів справи та розглянуто зборами кредиторів.

67.4. 06.10.2023 шляхом опитування відбулися збори кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (де ФОП Риженков М.І. є єдиним кредитором та має 100 % голосів), за результатами яких прийнято рішення: про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів; про доцільність закриття провадження у даній справі; про зобов`язання керуючого реструктуризацією звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі № 904/3867/23 про неплатоспроможність. Кредитор також заперечував проти введення процедури погашення боргів відносно боржника.

67.5. Рішення кредитора по доцільність закриття провадження у справі про неплатоспроможність ґрунтувалось на Звіті керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника від 07.09.2023 та виявлену, за ствердженням арбітражного керуючого, неповну та недостовірну інформацію про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї.

67.6. 27.11.2023 керуючим реструктуризацією Хандуріним Д.В. подано до справи про неплатоспроможність уточнену інформацію про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї. Як зазначив керуючий реструктуризацією Хандурін Д.В., при додатковій перевірці інформації зазначеної у виправлених деклараціях враховувались дані наведені у додатку до листа від 21.08.2023 №10243/5/99-00-12-04-02-05 (охоплює період з І кварталу 2020 року по II квартал 2023 року), у відповіді на запит від 15.08.2023 за №0436-2023-0003232 (охоплює період з ІІІ кварталу 2020 року по II квартал 2023 року) та інші дані, що наявні у матеріалах справи.

68. Щодо наданої ОСОБА_1 інформації у виправлених деклараціях судами зазначено наступне.

68.1. У декларації за 2020 рік зазначений дохід ОСОБА_1 у розмірі 55 886,00 грн., який при перевірці підтверджується відомостями отриманими від податкового органу.

68.2. У декларації за 2020 рік зазначений сукупний дохід членів сім`ї боржника у розмірі 2 744 611,00 грн., який складається з заробітної плати ОСОБА_3 у розмірі 70 154,11 грн., доходу ОСОБА_3 у розмірі 434 819,95 грн., пенсії ОСОБА_4 у розмірі 39 039,00 грн., доходу ОСОБА_5 у розмірі 197 888,20 грн., а також доходу ОСОБА_6 у розмірі 1 964 132,49 грн та доходу ОСОБА_6 у вигляді інвестиційного прибутку у розмірі 36 776,00 грн.

68.3. Зазначена інформації є вірною, оскільки підтверджується інформацією від податкової служби.

68.4. У декларації за 2021 рік зазначений дохід ОСОБА_1 у розмірі 74 946,00 грн., який при перевірці підтверджується відомостями отриманими від податкового органу.

68.5. У декларації за 2021 рік зазначений сукупний дохід членів сім`ї боржника у розмірі 2 464 605,00 грн., який складається з заробітної плати ОСОБА_3 у розмірі 70 499,49 грн., доходу ОСОБА_3 у розмірі 60 000 грн., пенсії ОСОБА_4 у розмірі 43 932 грн., а також доходу ОСОБА_6 у розмірі 2285126,59 грн.

68.6. Зазначена інформації є вірною, оскільки підтверджується інформацією від податкової служби.

68.7. У декларації за 2022 рік зазначений дохід ОСОБА_1 у розмірі 6 853, 00 грн., який при перевірці підтверджується відомостями отриманими від податкового органу.

68.8. У декларації за 2022 рік зазначений сукупний дохід членів сім`ї боржника у розмірі 5 688 390,00 грн., при перевірці якого встановлено, що він складається з пенсії ОСОБА_4 у розмірі 50 641,00 грн., заробітної плати ОСОБА_3 у розмірі 13 208,00 грн., 148,00 грн. - дивіденди, 8 607,00 грн. - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, 5615786,00 грн. - інших видів доходів / грошових виплат (куди до загального підсумку включена також сума 407,98 грн. дохід ОСОБА_4 з ознакою 126).

68.9. Щодо не зазначення у декларації за 2022 рік суми 3 470,00 грн встановлено, що це дохід ОСОБА_3 за окремою ознакою 169 - благодійна допомога. При перевірці інформації зазначеної в декларації сум, які мають розмір більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати та не зазначені у декларації, не виявлено.

68.10. Отже, зазначена інформації у декларації за 2022 рік є вірною, оскільки підтверджується інформацією від податкової служби.

68.11. У декларації за 2023 рік зазначений сукупний дохід членів сім`ї боржника у розмірі 3 940 392 грн., яка складається з доходу з ознакою 126 ОСОБА_4 у розмірі 725,05 грн., пенсії ОСОБА_4 у розмірі 25 028 грн., заробітної плати ОСОБА_3 у розмірі 12 000,69 грн., доходу ОСОБА_3 у розмірі 512 000,69 грн., доходу ОСОБА_6 за перший квартал 2023 року у розмірі 2 706 186,11 грн., доходу ОСОБА_6 за другий квартал 2023 року у розмірі 682 443,21 грн., ОСОБА_6 з ознакою 126 у розмірі 2008,62 грн.

68.12. Зазначена інформації є вірною, оскільки підтверджується інформацією від податкової служби.

69. В межах аргументів зазначених у клопотанні кредитора про закриття провадження судом апеляційної інстанції також встановлено наступне.

69.1. Що стосується корпоративних прав, належних боржниці у ТОВ "Металспецсплав", то матеріалами реєстраційної справи, яка надійшла на запит суду, підтверджується, що 15.05.2015 ОСОБА_1 вийшла зі складу учасників товариства та передала частку ОСОБА_7 (розмір частки - 31%, що еквівалентно 30 814 грн). Як пояснила ОСОБА_1 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, вона передала ці корпоративні права ОСОБА_7 в рахунок погашення заборгованості перед останнім.

69.2. Щодо відсутності інформації про ОСОБА_5 , то з боку боржника ОСОБА_1 її представником адвокатом Круглим В.В. були вжиті заходи щодо отримання інформації відносно нього шляхом подання адвокатських запитів. Також збирання інформації про майно та доходи ОСОБА_5 здійснювалось і арбітражним керуючим Хандуріним Д.В., в т.ч. в межах перевірки декларацій, що свідчить про здійснені вичерпних заходів, які цілком дозволяють суду визначити обсяги майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи. При зверненні до суду боржниця також надала довідку про не проживання ОСОБА_5 за місцем реєстрації (п.40 у додатках), що об`єктивно унеможливлює отримання від нього будь-якої додаткової інформації, окрім зібраної та поданої до суду.

69.3. Суди також визнали безпідставними посилання на те, що боржник ОСОБА_1 не повідомила в своїх деклараціях про наявність права власності на нерухоме майно - на частину цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 4314,2 кв.м.

Зокрема, відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.12.2013 у справі № 209/4325/13-ц, якою була затверджена мирова угода, ОСОБА_1 отримала майно - 301/1000 частину цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 4314,2 кв.м.

26.11.2014 рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради було змінено адресу місцезнаходження вказаного майна, а саме літеру «А» на літеру «Г» та його адреса наразі - АДРЕСА_2 та відповідна інформація внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де також вказано, що власником комплексу нежитлових будівель: Загальна площа (кв.м): 4314.2 м.кв.; адреса: АДРЕСА_2 , з 14.05.2015 є ТОВ «МЕТАЛСПЕЦСПЛАВ», а не ОСОБА_1 , як на те хибно наголошено в клопотанні.

При зверненні до суду боржницею подана Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої у ОСОБА_1 у власності такого майна, як 301/1000 частини цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 4314,2 кв.м., немає, бо воно було передано в статутний капітал ТОВ «МЕТАЛСПЕЦСПЛАВ», учасником якого вона наразі не є. Вказаний правочин вчинений поза межами строку, встановленого законом (до 2020 року) та не може бути взагалі предметом дослідження у даній справі.

69.4. Також при зверненні до суду боржниця надала інформацію, отриману у відповідь на адвокатський запит від Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Згідно цієї відповіді від 06.06.2023 №63196186/16 в ході виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за зведеним виконавчим провадженням №59442154, до складу якого входять виконавчий лист №201/12199/14-ц від 21.06.2016, виконавчий лист №201/15777/14-ц від 03.06.2016, виконавчий лист №201/14839/14-ц від 18.06.2019, видані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, було загалом перераховано на користь ОСОБА_2 35 982,49 грн. та засвідчено, що частина коштів була сплачена добровільно боржником ОСОБА_1 .

69.5. Судом апеляційної інстанції також спростовано аргументи кредитора щодо нового технічного паспорту на квартиру та зазначено, що актуальний техпаспорт на квартиру боржниці був виготовлений станом на 11.09.2023 на замовлення ОСОБА_1 відповідним суб`єктом, який наділений таким правом, ще до того, як вона була визнана банкрутом, та нею в подальшому було виконано обов`язок реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав.

70. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що реєстрація права власності на квартиру ОСОБА_1 не може вважатись недобросовісною поведінкою. Як встановлено судами попередніх інстанцій, квартира за адресою: АДРЕСА_3 є єдиним житлом та місцем проживання сім`ї боржника та самої боржниці. В свою чергу житлова площа квартири становить за технічним паспортом від 1999 року 34,3 кв.м., а відповідно на кожного члена сім`ї припадає житлової площі не більше 13,65 кв.м. з розрахунку 34,3/5=6,86 кв.м., при тому, що, діючи добросовісно, ОСОБА_1 визнала факт не проживання у цій квартири ОСОБА_8 , що зазначений у довідці. Відтак, зміна розміру загальної площі квартири з 60.4 до 59.8 кв.м., з урахуванням встановлених судом обставин справи, не може свідчити про недобросовісну поведінку боржника.

71. Отже, аргументи касаційної скарги (п. 20.2. постанови) є необґрунтованими та спростовуються фактичними обставинами справи.

72. Надаючи оцінку діям та поведінці боржника судами також встановлено наступні обставини:

- Окрім добровільних платежів у грошовій формі, 30.08.2019 до ВДВС (вхідний № 15106/13.3-30) ОСОБА_1 подано заяву із повідомленням про направлення ОСОБА_2 пропозиції про передачу права вимоги на загальну суму 72 208,00 грн. на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2017 у справі № 333/3197/17 з наданням копій документів. Вказана пропозиція не була прийнята ОСОБА_2

- 06.11.2019 до ВДВС (вхідний № 20003/13.3-30) ОСОБА_1 також подано заяву із повідомленням про направлення ОСОБА_2 пропозиції про передачу права вимоги боргу на загальну суму 35 000 900,00 Євро станом на 01.11.2019 з наданням копій документів. Вказана пропозиція також не була прийнята ОСОБА_2

- Належні боржниці корпоративні права протягом двох років з моменту накладення арешту з боку ВДВС не були реалізовані. Зі свого боку ОСОБА_1 03.09.2021 направила поштою до ВДВС (вхідний ВДВС № 18600/45-30 від 10.09.2021) лист з пропозицією про звернення стягнення на належні їй корпоративні права.

73. Судом апеляційної інстанцій також враховано пояснення керуючого реструктуризацією про те, що під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі № 904/3867/23 боржниця не перешкоджала виконанню ним повноважень, співпрацювала з арбітражним керуючим та надавала конструктивні пояснення стосовно обставин по яким виникали питання. За результатами перевірки декларацій боржниця вчасно усунула недоліки та надала пояснення стосовно доходів членів сім`ї, додаткових питань або заперечень після усунення недоліків в деклараціях та надання пояснень у учасників процесу не виникало. Приховування активів чи доходів ОСОБА_1 не виявлено. Боржниця у відповідності до положень КУзПБ разом з керуючим реструктуризацією розробила план реструктуризації боргів, також на пропозицію суду розробила та долучила до матеріалів справи додатковий план реструктуризації де було переглянуто та збільшено суму компенсації, під час процедури погашення боргів боржниця розробила та запропонувала укласти мирову угоду.

74. Наведені в касаційній скарзі заперечення проти висновків щодо встановлених судами обставин, викладених у мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції, яка підтримана судом апеляційної інстанції у відповідній постанові, щодо добросовісної поведінки боржника, зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що відповідно до положень статті 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

75. Крім того, колегія суддів вважає аргументи касаційної скарги у пункті 20.4. необґрунтованими та такими що зводяться до довільного тлумачення висновків суду апеляційної та першої інстанцій, та не порушують принцип юридичної визначеності, як про це зазначає скаржник. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції питання складу ліквідаційної маси не вирішується на стадії реструктуризації. Визнання фізичної особи банкрутом має для неї певні правові наслідки, зокрема, у вигляді обмеження повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією. Водночас, вказані обмеження не стосуються майна боржника, визначеного частиною шостою статті 131 КУзПБ за відповідних умов, що не включається до ліквідаційної маси, а також майна (коштів), зазначеного у частині сьомій цієї статті. Крім того, законодавцем визначено можливість виключення окремих майнових об`єктів із складу ліквідаційної маси (стаття 132 КУзПБ).

76. Отже, аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

77. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

78. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

79. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, що не спростовано скаржником.

80. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

81. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі № 904/3867/23 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні, водночас аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування правомірних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанції.

82. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 від 13.12.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі № 904/3867/23 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі № 904/3867/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. І. Картере