Постанова

від 18.09.2024 по справі 904/3867/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3867/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від скаржника: Коваленко О.В., адвокат (в залі суду);

арбітражний керуючий: Хандурін Д.В. (в залі суду);

від боржника: Буркацька І.В. (боржниця; в залі суду); Круглий В.В., адвокат (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 (суддя Камша Н.М., повний текст ухвали складено 22.04.2024 ) у справі №904/3867/23

про перегляд постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 за нововиявленими обставинами

у справі

за заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі 904/3867/23 відмовлено у задоволенні заяви представника кредитора ОСОБА_1 від 26.03.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023; постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 по справі №904/3867/23 залишено без змін.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 по справі №904/3867/23, а заяву представника кредитора ОСОБА_1 від 26.03.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 задовольнити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що відмовляючи кредитору в задоволенні заяви про перегляд спірної постанови від 12.12.2023 у зв`язку з виявленням на стадії погашення боргів і кредитором, і судом фактів виготовлення стороною боржника нового технічного паспорту зі зменшеною загальною площею спірної квартири (замість 60,4кв.м. площа стала становити 59,8кв.м.), котрий став підставою для внесення змін до реєстру речових прав на нерухоме майно, приховування стороною боржника даних фактів та нових документів, та розуміючи, що дані нововиявлені обставини та документи призведуть до виключення належної боржнику квартири зі складу ліквідаційної маси і в кінцевому рахунку до повного списання заборгованості перед кредитором, а відтак, до порушення законних прав та інтересів кредитора, суд першої інстанції виявився неспроможним виконати одну з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство - дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Так, спочатку при прийнятті спірної постанови від 12.12.2023 по справі №904/3867/23, котру кредитор і просив переглянути за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, підтримуючи позицію боржника щодо переходу до процедури погашення боргів, в межах якої і буде здійснено продаж об`єкта квартири задля погашення грошових вимог кредитора, про що чітко зазначив в тексті даної постанови, фактично, переконавши кредитора, сприяв хибній довірі кредитора до боржника про наявність у останнього добросовісної поведінки та добросовісних намірів щодо погашення частини заборгованості через продаж майна, які у боржника були відсутні, що підтвердилося виявленими вже у процедурі погашення боргів фактами маніпуляцій боржника з розміром загальної площі квартири (до моменту переходу в процедуру погашення боргів розмір загальної площі квартири боржника складав 60,4 кв.м., а після визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів боржником зареєстровано зменшену загальну площу квартири в розмірі 59,8кв.м., що унеможливлювало включення її до складу ліквідаційної маси).

Виявлення кредитором нових обставин, які дозволяли боржнику виключити спірну квартиру зі складу ліквідаційної маси, стали підставою для звернення до суду із заявою про перегляд постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 по справі №904/3867/23 за нововиявленими обставинами.

Виготовлений та прихований від суду та учасників справи №904/3867/23 новий технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зі зменшеною загальною площею 59,8кв.м., на підставі якого відбулося внесення до Державного реєстру речових прав змін по загальній площі даної квартири, вважає нововиявленою обставиною, оскільки даний документ став підставою для отримання боржником на стадії погашення боргів нового витягу з Державного реєстру речових прав, котрий, в свою чергу, має суттєвий сплив на формування ліквідаційного балансу в процедурі погашення боргів, а відтак, дозволяє стороні боржника вимагати виключення спірної квартири зі складу ліквідаційного балансу за ч.6 ст.131 КУзПБ.

Тобто, суттєвий вплив на формування складу ліквідаційного балансу, а в подальшому і на забезпечення дотримання прав та інтересів кредитора, матиме, всупереч хибним висновкам суду в спірній ухвалі від 17.04.2024, сукупність та зв`язок таких нових обставин як виготовлення нового технічного паспорту на спірну квартиру та отримання нового витягу з Державного реєстру речових прав із зареєстрованою зменшеною загальною площею.

Також, всупереч хибним висновкам суду першої інстанції, факт оновлення технічної документації на квартиру зі зменшенням її загальної площі в сукупності з уже неодноразово озвученими стороною кредитора фактами недобросовісної поведінки боржника, ознаки якої проявилися ще в період до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, могли вплинути на остаточні висновки суду стосовно питання закриття провадження у справі №904/3867/23.

Саме недобросовісна поведінка боржника, ознаки якої проявлялися ще в період до відкриття провадження справі про неплатоспроможність, тобто в підозрілий період, та від якої боржник не відмовилася і протягом всього судового процесу у справі про неплатоспроможність, про що свідчать факти подання боржником формального плану реструктуризації боргів, тобто неефективного, незбалансованого на інтересах кредитора та не спрямованого на реально максимальне погашення заборгованості перед кредитором плану, відмова боржника в залі судових засідань під технічний запис від фіксації в плані реструктуризації запропонованої пропозиції кредитора щодо розміру суми виплат на рік та щомісяця (прямо свідчить про небажання боржника віднайти компромісний баланс, котрий би влаштував кредитора), об`єктивна можливість погасити заборгованість (хоча б її половину), з огляду на сукупні доходи членів сім`ї боржника, приховування важливої інформації щодо зміни площі майна, приховування документів стосовно внесених змін, ненадання жодних аргументованих пояснень мотивів вчинення таких дій з майном саме під час судового процесу у справі про неплатоспроможність (період очікування для документальної фіксації реального, на думку боржника, розміру загальної площі квартири склав 24 роки і жодних обґрунтованих пояснень стосовно того, чому боржник очікував 24 роки і початок процедур з банкрутства, щоб замовити новий технічний паспорт на квартиру з реальним, на його думку, розміром загальної площі так і не було надано), і є причинами недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.

Вважає, що в контексті підстави, передбаченої ч.11 ст. 126 КУзПБ, факти недобросовісної поведінки боржника (виготовлення нового технічного паспорту на спірну квартиру та отримання нового витягу з Державного реєстру речових прав із зареєстрованою зменшеною загальною площею є складовими такої поведінки) були б вирішальними критеріями саме для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а не для переходу до процедури погашення боргів.

Боржник, ОСОБА_2 , у відзиві на апеляційну скаргу заперечує щодо її задоволення. Зазначає, що, виходячи з інформації наведеної у довідці про склад сім`ї, технічного паспорту та декларацій, кредитору з моменту відкриття провадження у цій справі були відомі обставини, за яких квартира за адресою: АДРЕСА_2 не може бути включена до ліквідаційної маси, визначені ч.6 ст.131 КУзПБ, оскільки:

- матеріалами справи підтверджується, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 є єдиним житлом місцем проживання сім`ї боржника та самої боржниці;

- житлова площа квартири становить за технічним паспортом від 1999 року становить 34,3 кв.м., а відповідно на кожного члена сім`ї припадає житлової площі не більше 13,65 кв.м. з розрахунку 34,3/5=6,86 кв.м., це при тому, що діючи добросовісно ОСОБА_2 визнала факт не проживання у цій квартири Дьякова, що зазначений у довідці.

Зазначені обставини є самостійними і наявність хоча б одної з них є підставою для не включення квартири до ліквідаційної маси. До відома кредитора доводилась позиція боржника ОСОБА_2 щодо неможливості реалізації квартири, яка була викладена у повідомленні про результати розгляду грошових вимог кредитора ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 від 18.09.2023, підписаному адвокатом Круглим В.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 15.05.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/3867/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

22.05.2024 матеріали справи №904/3867/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі №904/3867/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.09.2024.

17.09.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3867/23 у зв`язку з відрядженням судді ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.09.2024, справу №904/3867/23 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф.

В судовому засіданні 18.09.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанову у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника, боржника та його представника, арбітражного керуючого, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів відносно боржника та призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича, свідоцтво №1868 від 08.02.2018.

Єдиним кредитором боржника, що заявив грошові вимоги у справі про неплатоспроможність, є ОСОБА_1 , сума визнаних судом вимог становить 9 981 574,45 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника кредитора ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №904/3867/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 ОСОБА_2 визнано банкрутом, введено процедуру погашення боргів та призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича, свідоцтво №1868 від 08.02.2018.

26.03.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява з додатками від представника кредитора ОСОБА_1 про перегляд постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 за нововиявленими обставинами у справі №904/3867/23, в якій заявник просив:

- скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 по справі №904/3867/23 про визнання фізичної особи ОСОБА_2 банкрутом та введення щодо неї процедури погашення боргів і закрити провадження по справі №904/3867/23 у зв`язку з недобросовісною поведінкою боржника;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по даній справі.

Заява обґрунтована тим, що 28.02.2024 представник кредитора дізнався про те, що боржником під час провадження у справі про неплатоспроможність замовлено та отримано технічний паспорт на квартиру, у якій мешкає боржниця та члени її сім`ї, де зменшена загальна площа квартири за адресою: АДРЕСА_2 , до 59,8 кв.м. При цьому, кредитор наголошував на тому, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржницею долучався технічний паспорт квартири, у якій вказана загальна площа цієї ж квартири 60,4 кв.м.

Саме цю обставину виготовлення боржником технічного паспорту на квартиру із зменшеною загальною площею, заявник вважає нововиявленою обставиною, що на стадії погашення боргів призвело до спору по виключенню квартири зі складу ліквідаційної маси. Факт приховування боржником інформації про змінену площі квартири, введення суду і кредитора по справі в оману щодо наміру співпрацювати з кредитором і не перешкоджати в реалізації квартири для погашення вимог кредитора, підтверджується технічними записами судових засідань по даній справі про неплатоспроможність. Тому кредитор наполягав на тому, що ОСОБА_2 є недобросовісна, нечесна та несумлінна і ця обставина має бути підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність замість переходу до стадії погашення боргів.

Заявник також посилався на те, що 24.10.2023 кредитором подавалась заява про закриття провадження у справі про неплатоспроможність №904/3867/23 з посиланням на недобросовісність боржника, однак, ухвалою від 06.12.2023 судом відмовлено в задоволенні цього клопотання зважаючи на те, що саме ця квартира буде реалізована в процедурі погашення боргів. Роблячи висновки про подальшу реалізацію нерухомого майна боржниці, на думку представника кредитора, суд не володів необхідною інформацією та не був ознайомлений з новим технічним паспортом від 18.09.2023 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зі зменшенню житловою площею 59,8 кв. м., а тому відмовив у задоволенні заяви кредитора про закриття провадження у справі.

28.03.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення представника боржника, в якому представник просив відмовити у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_1 щодо скасування постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 по справі №904/3867/23 та закриття провадження по даній справі.

Виносячи оскаржувану ухвалу від 17.04.2024 про відмову у задоволенні заяви представника кредитора ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023, господарський суд виходив з того, що факт оновлення технічної документації на квартиру, яку боржниця мала намір реалізувати в процедурі погашення боргів, не був визначальним при прийнятті постанови про визнання її банкрутом 12.12.2023.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).

На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (ст.321 ГПК України).

За доводами ОСОБА_1 про нововиявлену обставину він дізнався 28.02.2024, отже, заява подана своєчасно (26.03.2024).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені;

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ч. 4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Заявник - кредитор банкрута ОСОБА_1 , просив переглянути за нововиявленими обставинами постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів.

Підстави для прийняття постанови про визнання боржника банкрутом визначені у статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Зборами кредиторів по даній справі не приймалось рішення про схвалення плану реструктуризації боргів, тобто після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі існувала підстава для переходу до процедури погашення боргів, передбачена ч.1ст.120 Кодексу.

Господарським судом розглядалось питання про закриття провадження у даній справі за клопотанням зборів кредиторів.

Ухвалою від 06.12.2023 судом відмовлено у закритті провадження у справі.

Дана ухвала набрала законної сили і станом на момент звернення ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 за нововиявленими обставинами (26.03.2024), не оскаржувалась кредитором.

Саме наявність цих двох обставин відсутність схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів і встановлена судом відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність були підставою для визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що не можна розцінювати як нововиявлену обставину виготовлення 18.09.2023 боржником нового технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зі зменшеною загальною площею 59,8 кв.м., на підставі якого відбулося внесення до Державного реєстру речових прав змін по загальній площі квартири, що на стадії процедури погашення боргів призвело до спору по включенню чи виключенню даної квартири зі складу ліквідаційної маси.

У постанові від 23.05.2023 у справі № 910/5369/21 Верховний Суд звернув увагу, що:

«Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Відповідно до ч.1 ст.62 КУзПБ ліквідаційна маса - усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Аналізуючи Розділ ІІ та ІІІ Кодексу України з процедур банкрутств, можна дійти висновку що під час процедурі реструктуризації боргів боржника вирішуються наступні ключові питання:

- розгляд грошових вимог до боржника та формування реєстру вимог кредиторів боржника;

- проведення інвентаризації та оцінки виявленого майна боржника;

- перевірка декларацій боржника за останні 3 роки що передували відкриттю провадження у справі про неплатоспроможність;

- встановлення обставин та умов на підставі яких боржник опинився в скрутному фінансовому стані;

- встановлення чи відповідає боржник критеріям добросовісності;

- розробка плану реструктуризації та його розгляд кредиторами;

- організація та проведення зборів кредиторів під час яких в тому числі вирішується питання щодо подальшої долі процедури.».

Отже, виходячи з процесуальних норм, якими унормовано розгляд справ про неплатоспроможність, питання складу ліквідаційної маси не вирішується на стадії реструктуризації, а відтак безпідставними є доводи кредитора про можливість визначення складу ліквідаційної маси на стадії реструктуризації та вплив її складу на прийняття судом рішення про можливість переходу на іншу стадію процесу.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі неодноразово звертає увагу щодо питання формування ліквідаційної маси (балансу) в процедурі реструктуризації боргів боржника і що це була одна з обставин, якою суд ввів кредитора в оману. На підставі вищевикладених позицій Верховного Суду та законодавства України, можна дійти висновку, що дана позиція з боку апелянта є хибною, оскільки питання ліквідаційної маси та питання майна, яке у відповідності до законодавства може входити до складу ліквідаційної маси, вирішується після визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.

З огляду на що, доводи заявника апеляційної скарги про маніпуляцію боржника з розміром загальної площі квартири (до моменту переходу в процедуру погашення боргів розмір загальної площі квартири боржника складав 60,4 кв.м., а після визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів боржником зареєстровано зменшену загальну площу квартири в розмірі 59,8кв.м., що унеможливлювало включення її до складу ліквідаційної маси) не є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023, оскільки ці обставини не є істотними при винесенні даної постанови; не впливають на законність оскаржуваної постанови, оскільки ухвалою про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи та визнання її банкрутом не вирішуються питання наповнення ліквідаційної маси боржника.

Врахування цих обставин судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки факт оновлення технічної документації на квартиру, яку боржниця мала намір реалізувати в процедурі погашення боргів, не був визначальним при прийнятті постанови про визнання її банкрутом 12.12.2023.

Доводи заявника апеляційної скарги про недобросовісну поведінку боржника, ознаки якої проявлялися ще в період до відкриття провадження справі про неплатоспроможність, тобто в підозрілий період, та від якої боржник не відмовилася і протягом всього судового процесу у справі про неплатоспроможність, зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та відповідно до ч. 4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами.

З огляду на це, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 від 26.03.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №904/3867/23 про визнання ОСОБА_2 банкрутом, її скасування та закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з недобросовісною поведінкою боржника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі №904/3867/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі №904/3867/23 залишити без змін.

Судові витрати ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.11.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяВ.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков