Постанова

від 29.01.2025 по справі 347/865/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/865/24

Провадження № 22-ц/4808/194/25

Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,

з участю секретаря Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 20 листопада 2024 року, в складі судді Кіцули Ю.С., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки і піклування Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Косівського районного суду із заявою у якій просив визнати його батька ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном.

Заява обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до висновку №10 лікарської консультативної комісії від 04 січня 2024 року за станом здоров`я не здатний до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду та допомоги, постійного амбулаторного, періодично (2-3 рази в рік) стаціонарного лікування та реабілітації.

За результатами проведеної Івано-Франківською філією судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» експертизи від 06.02.2024 року, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 40/2024 встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - судинною деменцією, згідно МКХ-10, F01.1.

Внаслідок зазначеного розладу ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Кутської селищної ради Косівського району №17 від 08.01.2024 за адресою АДРЕСА_1 , мешкають три особи: заявник - ОСОБА_1 , батько заявника - ОСОБА_2 , мати заявника - ОСОБА_3 .

Мати заявника ОСОБА_3 хворіє, відповідно висновку КНП «Кутська міська лікарня» №9 від 04.01.2024 року за станом здоров`я не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Відповідно вона не може за станом здоров`я опікуватись чоловіком.

Також заявник зазначає, що він єдиний син у батьків, інших осіб, які б могли здійснювати догляд за батьками, а особливо за батьком ОСОБА_2 немає. Крім цього ОСОБА_1 вже тривалий період часу (близько 5 років) на постійній основі допомагає та утримує батька, а саме купує ліки, продукти харчування, супроводжує до лікарів, допомагає по господарству, готує їсти та здійснює інші необхідні дії для комфортного проживання свого батька ОСОБА_2 .

У зв`язку з суттєвим погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 не спроможний задовольняти свої життєві погреби на належному рівні, не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, та відповідно потребує постійного стороннього догляду та опіки.

У зв`язку з наведеним, заявник просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над недієздатним ОСОБА_2 опіку та призначити опікуном сина ОСОБА_1 .

Рішенням Косівського районного суду від 20 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки і піклування Кутської селищної ради Косівського району, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 недієздатним.

У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відмовлено.

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 обов`язки зі здійснення опіки над ним покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Кутської селищної ради Косівського району.

Встановлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним два роки, який слід обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати по справі віднесено на рахунок держави.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з того, що висновок органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним батьком ОСОБА_5 не містить належної мотивації, а також будь-яких обгрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном, що свідчить про застосування формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном.

Скаржник з таким висновком суду не погоджується.

Зазначив, що він є єдиним сином у свого батька, інших дітей чи родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 , немає. Крім цього, тривалий період часу (близько 5 років) на постійній основі допомагає та утримує батька, а саме купує ліки, продукти харчування, супроводжує до лікарів, допомагає по господарству, готує їсти та здійснює інші необхідні дії для комфортного проживання свого батька ОСОБА_2 .

У матеріалах справи міститься акт обстеження матеріально-побутових умов сім?ї Кутської селещної ради Косівського району Івано-Франківської області №17 від 08.01.2024, де у розділі III пункту 1 акту вказано що кількість членів сім?ї, що мешкають разом за адресою АДРЕСА_1 , становить три особи: заявник - ОСОБА_1 , батько заявника - ОСОБА_2 , мати заявника - ОСОБА_3 .

При цьому у акті зазначено, що матір ОСОБА_3 хворіє, відповідно висновку КНП «Кутська міська лікарня» №9 від 04.01.2024 року за станом здоров?я не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Відповідно вона не може за станом здоров?я опікуватись чоловіком.

Крім того, згідно з рішенням виконавчого комітету Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області №8 від 31 січня 2024 року про затвердження висновку органу опіки і піклування про доцільність призначення опікуна, встановлено доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 у разі визнання його судом недієздатним.

Заявник вважає, що за своєю згодою та бажанням, будучи близьким родичем ОСОБА_6 , зібрав необхідний пакет документів та звернувся із відповідною заявою до органу опіки та піклування, що як наслідок мало прийняття органом опіки та піклування висновку щодо доцільності призначення його опікуном ОСОБА_2 у разі визнання його судом недієздатним.

Твердження суду про те, що у висновку органу опіки та піклування відсутня мотивація та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність призначення опікуном, заявник зазначив, що ні правилами опіки і піклування, ні Цивільним кодексом України та Цивільно процесуальним кодексом України не визначено необхідності зазначення мотивації та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність призначення опікуном.

Той факт що він, як єдиний син свого батька ОСОБА_6 , має першочерговий законний обов?язок догляду за своїми батьками, враховуючи його бажання та надану письмову згоду, висновок уповноваженого органу, а також бажання самого ОСОБА_2 , є беззаперечною підставою для призначення опікуном саме ОСОБА_7 .3.

Заявник вважає, що такий надмірний формалізм до висновку органу опіки і піклування з боку суду першої інстанції, порушує права особи, яка визнана судом недієздатною, та не відповідає її інтересам, з тим що нею мають опікуватися зовсім чужі люди, а не рідний син, який весь час це робив, який проживає разом з батьками, і з яким ОСОБА_8 у приязних стосунках.

Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду в частині відмови в призначенні опікуна скасувати та постановити нове рішення яким заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та призначення опікуна задовольнити повністю.

Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Кутської селищної ради Косівського району не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 та представник ОСОБА_1 адвокат Юрчук С.В. в режимі відеоконференції підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник органуопіки тапіклування виконавчогокомітету Кутськоїселищної радиКосівського районув судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності паредстанвик4а органну опіки та піклування.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення сторін,перевіривши матеріалисправи,колегія суддів дійшла висновку відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржується лише в частині відмови призначення опікуна, а тому в іншій частині рішення суду не переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповіщдає.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13)

Згідно з витягом з реєстру Кутської територіальної громади, № 2024/000114372 від 04.01.2024 року та № 2024/000115099 від 04.01.2024 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14,15).

Згідно довідки, виданої ЛКК КНП «Кутська міська лікарня» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 04.01.2024 року № 10, ОСОБА_2 , 1938 року народження встановлено діагноз: ІХС: кардіосклероз дифузний атеросклеротичний СН II А ФК ІІІ. Гіпертонічна хвороба II ст., ГЛШ, стадія 2, ризик високий, кризовий перебіг. ДЕ ІІ-ІІІ ст змішаного генезу з переважною дисциркуляцісю у ВББ, ускладнена частими транзиторними ішемічними атаками із стійким лікворо-гіпертензійно-цефалгічним синдромом із частими гіпертонічними церебральними судинними кризами, вираженим вестибуло-атактичним синдромом із порушенням координаторних функцій, частими запаморочливими станами з розладами статики, вираженим астено-невротичним синдромом, з когнітивно-мнестичними розладами. Деменція органічного генезу важкого ступеня. Ускладнений остеохондроз, деформуючий спондилоартроз хребта, полісегментарний тип, із стійким больовим, міотонічним, полірадикулярним білатеральним синдромами з порушенням статико-динамічної функції хребта значного ступеня. Макулодистрофія лівого ока. Вікова катаракта обох очей. Остеоартроз, поліостеоартроз з ураженням суглобів верхніх та нижніх кінцівок із стійким больовим синдромом, порушення загально рухової функції значного ступеня.

Згідно висновку ЛКК ОСОБА_2 за станом здоров`я не здатний до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду та допомоги, постійного амбулаторного, періодично (2-3 рази в рік) стаціонарного лікування та реабілітації. (а.с.16).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 40/2024, проведеного Івано-Франківською філією судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 06.02.2024 року, встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - судинною деменцією, згідно МКХ-10, F01.1. Внаслідок зазначеного розладу ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вказаний висновок судово-психіатричного експерта № 40/2024 складений експертом Михайлів Н.П. (а.с.17-20).

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області №17 від 08. 01.2024 кількість членів сім`ї, що мешкають разом за адресою АДРЕСА_1 , становить три особи: заявник - ОСОБА_1 , батько заявника - ОСОБА_2 , мати заявника - ОСОБА_3 . Матір ОСОБА_3 хворіє, відповідно висновку КНП «Кутська міська лікарня» №9 від 04.01.2024 року за станом здоров`я не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Відповідно вона не може за станом здоров`я опікуватись чоловіком. Батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до висновку КНП «Кутська міська лікарня» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 04.01.2024 року № 10 не здатний до самообслуговування і потребує постійного догляду. Догляд за батьком і матір`ю здійснює син ОСОБА_1 (а.с.20).

Рішенням виконавчого комітету Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 31.01.2024 року № 8 затверджено висновок органу опіки і піклування про доцільність призначення опікуна, відповідно до якого визнано доцільним призначення опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі визнання його судом недієздатним, його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21-22).

Відповідно до довідки, виданої ЛКК КНП «Кутська міська лікарня» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 26.12.2023 року № 375, ОСОБА_1 , 1968 року народження поставлений діагноз: ІХС: Кардіосклероз дифузний СН І ФК ІІ, Гіпертонічна хвороба ІІ, стадія 2, ризик помірний. Висновок: може здійснювати догляд (а.с.23).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що подання про призначення заявника опікуном не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, зокрема у висновку органу опіки та піклування не зазначено інформації про те, чи дійсно заявник є єдиним сином у батьків, чи може інший із подружжя (зокрема мати) здійснювати догляд за своїм чоловіком, якщо ні, то з яких підстав, і чим це підтверджується, чи є інші члени сім`ї, близькі родичі, які можуть бути опікунами недієздатного ОСОБА_2 .

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Держава несе обов`язок забезпечити захист та реалізацію прав недієздатних осіб, створити умови для задоволення їхніх потреб.

Згідно з частиною 1 статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Подібні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88. У Правилах також зазначено, що опікун призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з батьками в АДРЕСА_1 , зокрема з недієздатним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідно до змісту висновку судово-психіатричного експерта № 40/2024, проведеного Івано-Франківською філією судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 06.02.2024 року, встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - судинною деменцією, згідно МКХ-10, F01.1. Внаслідок зазначеного розладу ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вказаний висновок судово-психіатричного експерта № 40/2024 складений експертом Михайлів Н.П. (а.с.17-20).

Рішенням виконавчого комітету №8 від 31.01.2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі визнання його судом недієздатним.

Так, у висновку органу опіки та піклування зазначено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який відповідно до довідки Кутської кутської міської лікарні від 04.01.2024 №10 за висновком лікарської комісії за станом здоров`я не здатний до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду та допомоги, встановлений діагноз - деменція органічного ґенезу важкого ступеня. ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з батьками батьком ОСОБА_2 ,1938 року наролження та матір`ю ОСОБА_3 , 1947 року народження за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 безпосередньо доглядає за хворими батьками, забезпечуючи тим самим їх потреби.

Враховуючи наведене орган опіки та піклування визнав доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над батьком ОСОБА_2 , у разі визнання його судом недієздатним.

Даючи оцінку змісту вказаного висновку, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновок органу опіки та піклування не містить належного обґрунтування щодо встановлення конкретних обставин, які б у своїй сукупності давали підстави для висновку про доцільність призначення саме заявника опікуном недієздатного ОСОБА_2 , зокрема у висновку не зазначено щодо стану здоров`я матері заявника ОСОБА_3 , чи склалися між заявником та його батьком особисті приязні взаємини, про наявність чи відсутність у ОСОБА_2 інших близьких родичів, які б могли виконувати обов`язки опікуна, можливість заявника здійснювати повноваження опікуна.

Отже, суд встановивши, що висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кутської селищної ради від 31.01.2024 про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного батька не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, винесений передчасно, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, здійснення обов`язків з опіки над недієздатним ОСОБА_2 поклав на орган опіки та піклування виконавчого комітету Кутської селищної ради Косівського району.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не взяв до уваги що заявник є єдиним сином у свого батька, інших дітей чи родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 , немає, що він тривалий період часу (близько 5 років) на постійній основі допомагає та утримує батька, не заслуговують на увагу, оскільки такі докази заявником повинні були бути подані до суду першої інстанції, а вказані обставини перевірені та покладені в основу висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення саме заявника опікуном недієздатного ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про те, що такий надмірний формалізм до висновку органу опіки і піклування з боку суду першої інстанції, порушує права особи, яка визнана судом недієздатною, та не відповідає її інтересам є необґрунтованими, оскільки заявник не позбавлений права повторно звернутися до органу опіки та піклування для надання належного висновку про призначення його опікуном недієздатного батька.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 382, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Косівського районного суду від 20 листопада 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуна без зміни.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2025 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин