Ухвала

від 31.01.2025 по справі 128/283/25

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/283/25

УХВАЛА

31 січня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Микулинецької сільської ради, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Микулинецької сільської ради, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивачем не обґрунтовано у позовній заяві підстави пред`явлення позову саме до вказаного в позовній заяві відповідача Микулинецької сільської ради, в тому числі не обгрунтовано з посиланням на відповідні докази, місце знаходження спадкового майна на території Микулинецької сільської ради, на яке в разі відсутності спадкоємців може претендувати орган місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 30 ЦПК України визначено виключну підсудність справ. Так, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернулася до суду із вимогами про визначення їй додаткового строку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщинипісля смерті її чоловіка.

Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено, на яке саме майно спадкодавця вона претендує.

Пунктом 42 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, в тому числі для позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.04.2022 в справі № 373/118/20 вказав, що спір у справі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини виник з приводу нерухомого майна та наголосив на тому, що у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

У зв`язку з чим, в разі наявності нерухомого спадкового майна, даний позов належить до виключної підсудності та відповідно до вимогст. 30 ЦПК Українитакий спір слід розглядати за місцезнаходженням вказаного майна, на яке претендує позивачка в порядку спадкування.

Однак позивачем не зазначено та не обгрунтовано позов в частині спадкового майна, на яке претендує позивач.

У зв`язкуз викладеним,суд позбавленийможливості встановитипідсудність даноїсправи самеВінницькому районномусуду Вінницькоїобласті,що єпорушеннямп. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

Крім цього, згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивачем до позовної заяви долучено копії документів, викладених іноземною мовою, а саме копію договору оренди житла на чеській мові, про що зазначено в позовній заяві.

Частиною першоюстатті 10Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Положеннями ч. 5 ст.10,п. 4 ч. 1 ст. 92Основного ЗаконуУкраїни регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст.13цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.Частинами 1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України таЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Відповідно до ч. 1, ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Тобто чинним законодавством України визначено суд як державний орган, що здійснює правосуддя, та зобов`язаний використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

При цьому, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 ЦПК України, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу суду документів, переданих на їх розгляд, складених не державною мовою.

Оскільки подання копій документів іноземною мовою без надання офіційного перекладу їх змісту, є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом, суд позбавлений можливості дослідити зміст таких документів та відповідно встановити обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, з посиланням на вказані докази.

За таких обставин, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, копії документів, викладені іноземною мовою, повинні бути надані разом з офіційним перекладом їх змісту на державну мову.

Відповідно доч.4ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюються у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211, 20 грн).

Однак позивачем до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та не зазначено підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що подана без додержання вимог, встановлених частиною 4 ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому позивачу слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви шляхом надання нової редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підстави пред`явлення позову саме до вказаного в позовній заяві відповідача Микулинецької сільської ради, обгрунтувати, на яке спадкове майно претендує позивач, з метою визначення належної підсудності даної справи, а також зазначити якими доказами підтверджується відсутність прав інших осіб на спадкове майно, які прийняли спадщину, в тому числі тих, які проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, надати офіційний переклад змісту долучених до позовної заяви документів, а саме копії договоруоренди житла, на державну мову, сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 1211, 20 грн, та надати до суду підтверджуючі документи про його сплату, або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101. Код ЄДРПОУ: 37979858. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Рахунок: UA688999980313131206000002071. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

З урахуваннямвищевикладеного,керуючись ст.ст.175-177,185ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Микулинецької сільської ради, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який встановити терміном 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: