Справа № 128/283/25
УХВАЛА
Іменем України
13 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Микулинецької сільської ради, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
УСТАНОВИВ:
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Микулинецької сільської ради, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 31.01.2025 дану позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Так, в даній ухвалі суду позивачу вказано про необхідність усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання нової редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підстави пред`явлення позову саме до вказаного в позовній заяві відповідача Микулинецької сільської ради, обгрунтувати, на яке спадкове майно претендує позивач, з метою визначення належної підсудності даної справи, а також зазначити якими доказами підтверджується відсутність прав інших осіб на спадкове майно, які прийняли спадщину, в тому числі тих, які проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, надати офіційний переклад змісту долучених до позовної заяви документів, а саме копії договоруоренди житла, на державну мову, сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 1211, 20 грн, та надати до суду підтверджуючі документи про його сплату, або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Для усуненнянедоліків судомбув установленийстрок терміном 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Копію ухвали представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Покоєвич А.О. отримав ще 04.02.2025 (з урахуванням часу доставки копії ухвали до електронного кабінету поза робочим часом 03.02.2025), що підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою про доставку документа до електронного кабінету представника позивача.
10.02.2025,представником позивача,адвокатом ПокоєвичемА.О.,на виконаннявимог ухвалисуду від31.01.2025подано позовнузаяву ОСОБА_1 до Микулинецькоїсільської ради,Вінницької районноїдержавної нотаріальноїконтори Вінницькоїобласті провизначення додатковогостроку наприйняття спадщини в новій редакції разом із доказами сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Вивчивши подану позивачем заяву про усунення недоліків та долучені до неї документи, суд прийшов до висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в повній мірі, визначені ухвалою суду від 31.01.2025, за відсутності будь-яких перешкод для цього.
Зокрема, суд звертає увагу, що в ухвалі Вінницького районного суду Вінницької області від 31.01.2025 чітко зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, зокрема, судом вказано, в тому числі, на необхідність зазначити підстави пред`явлення позову саме до вказаного в позовній заяві відповідача Микулинецької сільської ради, обгрунтувати, на яке спадкове майно претендує позивач, з метою визначення належної підсудності даної справи, а також зазначити якими доказами підтверджується відсутність прав інших осіб на спадкове майно, які прийняли спадщину, в тому числі тих, які проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Натомість позивачем вказані вимоги суду до даного часу не викладено. В тексті нової редакції позовної заяви позивачем зазначено, що померлий ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте на яке саме спадкове майно претендує позивач в позовній заяві (в тому числі новій редакції) не вказано взагалі.
Тобто, з тексту позовної заяви суд не може встановити чи наявні/відсутні підстави для направлення позовної заяви за виключною підсудністю в разі наявності нерухомого спадкового майна, а також встановити підсудність даної справи саме Вінницькому районному суду Вінницької області, оскільки жоден із вказаних відповідачів не знаходиться на території, на яку поширюється територіальна юрисдикція Вінницького районного суду Вінницької області, в тому числі с. Микулинці, на яке поширюється територіальна юрисдикція Літинського районного суду Вінницької області, оскільки воно входило до колишнього Літинського району Вінницької області.
Будь яких перешкод зазначити обсяг спадкового майна та чи наявні інші спадкоємці, які мають право на спадщину, позивачем та її представником не обгрунтовано та судом не встановлено, клопотань про витребування доказів за неможливості встановлення таких обставин також не заявлено.
Окрім цього, в ухвалі суду від 31.01.2025 позивачу вказано на необхідність надати офіційний переклад змісту долучених до позовної заяви документів, а саме копії договоруоренди житла, на державну мову, на який посилається в позові позивач як на доказ зазначених в позові обставин. Однак у новій редакції позовної заяви зазначено, що здійснити переклад з чеської мови договору оренди житла у ОСОБА_1 не було можливості, оскільки це б спричинило понесення додаткових фінансових витрат, яких у позивача на дату розгляду немає, оскільки на її утриманні перебуває донька та додаткові витрати йдуть на неї та нещодавно померла її матір ОСОБА_3 .
В цій частині суд зауважує, що чинним законом не передбачено винятків з обов`язку учасників справи надавати суду докази іноземною мовою з офіційним перекладом їх змісту на державну мову.
Частиною першоюстатті 10Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Положеннями ч. 5 ст.10,п. 4 ч. 1 ст. 92Основного ЗаконуУкраїни регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст.13цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.Частинами 1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України таЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Відповідно до ч. 1, ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Тобто чинним законодавством України визначено суд як державний орган, що здійснює правосуддя, та зобов`язаний використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.
При цьому, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Водночас, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу суду документів, переданих на їх розгляд, складених не державною мовою.
Оскільки подання копій документів іноземною мовою без надання офіційного перекладу їх змісту, є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом, суд позбавлений можливості дослідити зміст таких документів та відповідно встановити обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, з посиланням на вказані докази.
Окрім цього, будь-які відомості про майновий стан позивача на обгрунтування перешкод в наданні офіційного перекладу змісту долучених до позовної заяви документів в матеріалах справи відсутні.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За такихобставин, враховуючи, що на даний час позовна заява залишається такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позивачем в повній мірі не усунуто недоліки поданої позовної заяви за відсутності будь-яких перешкод для виконання вимог суду щодо приведення позовної заяви у відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК, і такі недоліки перешкоджають суду встановити підсудність даної справи та перевірити відповідність зазначених додатків до позову в зв`язку з наданням частини доказів іноземною мовою без їх офіційного перекладу, дану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
Суд роз`яснює позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, яка відповідатиме вимогам закону.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Микулинецької сільської ради, Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, яка відповідатиме вимогам закону.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя:
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2025 |
Оприлюднено | 17.02.2025 |
Номер документу | 125143716 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Вінницький районний суд Вінницької області
Васильєва Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні