Ухвала

від 03.02.2025 по справі 688/412/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 688/412/24

провадження № 61-17401ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року, додаткове рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2024 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Фермерське господарство «Агросад-2016», приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Романішин Ярослав Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Роман Михайлович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО»

(далі - ТОВ «СПЕКТР-АГРО») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Фермерського господарства «АГРОСАД-2016» (далі - ФГ «АГРОСАД-2016»), приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Романішина Я. О., приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Р. М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий №6825582600:06:003:0005) від 15 грудня 2022 року, укладений між ОСОБА_1

та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Романішиним Я. О. та зареєстрований

в реєстрі за №1298.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65793094 від 15 грудня 2022 року 12:09:50, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Романішин Я.О., на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності №48714936 від 15 грудня 2022 року 10:21:02 за ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825582600:06:003:0005, загальною площею 3,507 га, для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, за розташуванням Хмельницька область, Шепетівський район, Городнявська сільська рада), та поновлено запис про право власності №34827604 від 20 грудня 2019 року за ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» 3 028 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Спектр-Агро» 3 028 грн судового збору.

Додатковим рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року заяву адвоката Бонтлаба В. В. про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» 7 437,50 грн витрат

на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Спектр-Агро» 7 437,50 грн витрат

на професійну правничу допомогу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року та додаткове рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року залишено без змін.

У січні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року, додаткове рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2024 року.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте заявником не зазначено відповідних відомостей щодо себе.

За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року, додаткове рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець