Ухвала

від 31.01.2025 по справі 302/290/17

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/290/17

1-кп/302/1/25

49

У Х В А Л А

(у повному обсязі)

31.01.2025 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю: секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурор- ОСОБА_3 ,

обвинувачена- ОСОБА_4 ,

захисник-адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу кримінального провадження ЄРДР №42016071180000010 від 11.02.2016, № 12017070000000030 від 20.02.2017 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 , утримує одну неповнолітню дитину, неодружена, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Міжгірським РВ УМВС у Закарпатській області 17 лютого 1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 , на час інкримінованого діяння обіймала посаду начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області зі статусом державного службовця 13 рангу,

- про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27-ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України,

у частині розгляду клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження у зв`язку із закінчення строку давності,

В С Т А Н О В И В:

У розглядуваному кримінальному провадженні за обвинувальним актом від 24.03.2017 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень за такими обставинами: ОСОБА_4 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, будучи відповідальною за посадовими обов`язками, передбаченими відповідним положенням, за регулювання земельних відносин, створення державного земельного кадастру, здійснення розмежування земель державної та комунальної власності, достовірно знаючи про те, що земельні частки (паї) колишнього ксгп «Шипіт» отримувались громадянами-пайовиками не із земель державної чи комунальної власності, а із земель, переданих у колективну власність цьому підприємству, умисно, за попередньою змовою з не встановленими особами, зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи протиправно в інтересах третіх осіб, яким ці ділянки в подальшому були передані в приватну власність на загальних підставах, 04 листопада 2011 року в службовому кабінеті підписала та скріпила свій підпис печаткою органу Держкомзему такі документи :

- Висновок № 2444 до проекту землеустрою щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксгп «Шипіт» в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, відповідно, до якого вона, як начальник зазначеного органу, погоджує проект, яким передбачено вилучити з «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксгп «Шипіт» 44.3 га (30,5 земельних часток паїв) та передати їх в землі запасу сільської ради та включити у вищезазначену Схему площу 42,5 га із земель запасу сільської ради, в який внесено завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений обмін є законним та здійснюється на підставі Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки паю в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств та організацій;

- Викопіювання з плану землекористування, що передбачаються до включення в земельні частки паї, на якому графічно в системах координат зображено місце розташування земельних ділянок, що підлягали обміну, у яку внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення та можливість такого обміну;

- Довідку від 28.11.2011 про погодження проекту розпорядження № 311 голови Міжгірської районної державної адміністрації від 28.11.2011, який в подальшому підписав зазначене розпорядження про затвердження технічної документації щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього ксгп «Шипіт» про вилучення з схеми 44,30 га (30,5 земельних часток паїв) та передачу їх в землі запасу сільської ради та включення у зазначену «Схему» площу 42,5 га із земель запасу Пилипецької сільської ради.

В обвинувальному акті зазначено, що внаслідок цих дій ОСОБА_4 порушила вимоги статей 1, 5, 7, 14 закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу президента України від 08.08.1995 № с720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», статті 17 Земельного кодексу України і її дії призвели в подальшому до передачі у приватні власність земельних ділянок іншим фізичним особам, а тому державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 1481170 грн. 50 коп., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки. Ці дії органом досудового розслідування кваліфіковано за вищезазначеними нормами кримінального закону : зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб; службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно з ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.09.2020 клопотання прокурора задоволено, призначено в судовому кримінальному провадженні судову землевпорядну експертизу, проведення якої доручено експерту(-ам) Львівського НДІ судових експертиз КНДІСЕ.

24.10.2023 року до суду надійшов висновок експерта №6436 від 13.10.2023 року з Львівського НДІСЕ на виконання вищенаведеної ухвали.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії завершення судового розгляду (з`ясування обставин і перевірки їх доказами).

В судовому засіданні від 22.01.2025 обвинувачена подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження у зв`язку із закінчення строків давності, які передбачені статтею 49 КК України.

Обвинувачена також наголосила, що з дати інкримінованих їй діянь минуло більше 13 років, вона не визнає себе винуватою у вчиненні зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушень. Натомість згідна на застосування строків давності в кримінальному провадженні та розуміє наслідки такої процесуальної дії.

Прокурор вважає, що клопотання підлягає задоволенню на підставі закінчення строків давності, передбачених статтею 49 КК України, за кожним окремим епізодом пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення та за відсутності підстав зупинення чи переривання зазначеного строк.

Оцінивши зміст клопотання, роз`яснивши стороні захисту наслідки закриття кримінального провадження за зазначеною підставою, оцінивши доводи і позицію сторони обвинувачення, суд дійшов такого висновку.

Судом застосовано такі норми кримінально-процесуального і кримінального законів при винесенні цієї ухвали.

Статтею 284 ч.2 п.1 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частина 7 цієї ж кримінально процесуальної норми передбачає, що у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Згідно з статтею 286 ч.4 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з частинами 2, 3 статті 288 КПК України :

- суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

- Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 49 частинами 1-3 Кримінального кодексу України передбачено :

- особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

- Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

- Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Санкція статті 364 ч.2 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченій ОСОБА_4 , передбачала таке покарання : позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Санкція статті 366 ч.2 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченій ОСОБА_4 , передбачала таке покарання : позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 250 до 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з статтею 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, яке передбачено статтею 366 ч.2 КК України, віднесено до нетяжких злочинів, а за статтею 364 ч.2 до тяжких злочинів.

Датою вчинення зазначених кримінальних правопорушень за змістом обвинувального акту є 04.11.2011 року. Від зазначеної дати до дати ви несення цієї ухвали минуло більше 13 років.

З огляду на положення статей 12, 49 частина перша пункти 3,4 КК України минули строки давності з дати вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тобто минуло більше п`яти років з дати вчинення злочину, передбаченого статтею 366 ч.2 КК України, і більше десяти років з дати вчинення злочину, передбаченого статтею 364 ч.2 КК України.

Перебіг зазначених строків давності не зупинявся, бо обвинувачена не ухилялась від досудового розслідування або суду.

Перебіг зазначених строків давності також не переривався. Суд перевірив цю обставину за змістом судових рішень, які виносились стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 до винесення цієї ухвали.

Зокрема, згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.04.2018 (справа №308/11120/16-к) ОСОБА_4 була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 ч.1 КК України, і звільнена від покарання в порядку ч.5 статті 74 КК України на підставах, передбачених статтею 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. За цим вироком ОСОБА_4 вчинила інкриміноване їй діяння датами 19.12.2008 та 23.12.2008, тобто до дати 04.11.2011.

Згідно з ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.12.2024 (справа №302/300/24) ОСОБА_4 звільнена від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, на підставі п.4 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Ця ухвала набрала законної сили 20.12.2024. За змістом встановлених обставин у цій ухвалі ОСОБА_4 вчинила зазначені кримінальні правопорушення в березні 2010 року, тобто до дати 04.11.2011.

У справі потерпілою стороною в обвинувальному акті зазначено державу без визначенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування. Отже, інтереси держави захищає саме сторона обвинувачення (прокурор).

Цивільного позову не заявлено.

З огляду на встановлені судом обставини є всі підстави задовольнити клопотання сторони захисту і звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тобто застосувати положення пункту 1, ч.2 статті 284 КПК України та статтю 49 ч.1 пункти 3,4 КК України.

Кримінальне провадження у зв`язку з вищевикладеним підлягає закриттю.

Під час закриття кримінального провадження судом вирішуються питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження, які були застосовані на досудовому розслідуванні.

У цьому кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 постановлено ухвалу від 15.03.2017 в справі № 308/2555/17 про накладення арешту на земельні ділянки, які зазначені в клопотаннях, у вигляді заборони відчуження цього нерухомого майна як захід забезпечення кримінального провадження.

Статтею 174 частиною 4 КПК України, поряд з іншими положеннями, передбачено : суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Судом установлено таке.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від 15.03.2017 в кримінальному провадженні № ЄРДР 42016071180000010 від 29.09.2015 слідчого ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 постановлено накласти арешт у вигляді заборони відчуження нерухомого майна земельних ділянок : 20,3186 га, які належать ТОВ «Таурус ленд»; площею 0,0004 га і 0,0047, які належать ПП «Подобовець СКі»; площею 0,3786 га, які належать ПП «Мед Рест»; площею 0,3 га, які належать ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (по кожній зазначеній ділянці присвоєно відповідний кадастровий номер), а також накладено арешт на земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності 58 громадян, які не є пайовиками КСГП «Шипіт», зокрема і земельні ділянки, які зазначені в клопотаннях заявників-фізичних осіб; накладено арешт у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі у приватну власність на несформовані земельні ділянки загальною площею 23,9814 га, що були вилучені зі схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого ксгп «Шипіт» у 2011 році розпорядженням голови Міжгірської райдержадміністрації № 311 від 28.11.2011.

Згідно з ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_8 від 22.03.2016 (справа № 302/274/16-к, провадження 1-кс/302/52/16) в зазначеному кримінальному провадженні також накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2122485201:01:002:0018.

Накладення арешту майна вмотивовано тим, що зазначені земельні ділянки є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому невжиття заходу забезпечення щодо заборони відчуження цих земельних ділянок може призвести до їх продажу та перешкодить подальшому поверненню земельних ділянок у колективну власність для використання за цільовим призначенням.

Під час судового провадження судом неодноразово розглядались клопотання заінтересованих осіб (власників земельних ділянок) про скасування арешту, накладеного вищезазначеними слідчими суддями. Зокрема, суд відмовляв у задоволенні таких клопотань, а також задовольняв частину цих клопотань, умотивувавши свій висновок.

Ухвалами суду скасовано накладення арешту за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від 15.03.2017 на такі земельні ділянки:

- від 19.09.2019 (справа № 302/290/17, провадження 1-кп/302/1/19, т.4 а.с.104-110) кадастровий номер 2122485202:01:007:0001 власник ОСОБА_9 ; кадастровий номер 2122485200:10:009:0005 власник ОСОБА_10 ;

- від 26.05.2020 (справа № 302/290/17, провадження 1-кп/302/1/20, т.5 а.с.68-77) кадастровий номер 2122485202601:057:0002 власник ОСОБА_11 ; кадастровий номер 2122485202:01:002:0004 власник Приватне підприємство «МедРест»; кадастровий номер 2122485202:01:001:0015 власник ОСОБА_12 ;

- від 06.09.2023 (справа № 302/290/17, провадження 1-кп/302/1/23, т.6 а.с.87-92) кадастровий номер 2122485200:03:003:0013 власник згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 9030419, виданим згідно розпорядження голови Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області № 485 від 07.12.2009, ОСОБА_13 .

Ухвалою суду від 17.09.2020 (справа № 302/290/17, провадження № 1-кп/302/1/20 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.12.2020 (провадження 1-во/302/13/20, т.5 а.с.232, т.6 а.с. 24) скасовано накладення арешту за ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_8 від 22.03.2016 (справа № 302/274/16-к) на таку земельну ділянку з кадастровим номером 2122485201:01:006:0004 власник Пилипецька сільська рада.

Отже, по зазначеним земельним ділянкам вирішено питання зняття заходів забезпечення та знято відповідні обмеження.

Інші земельні ділянки, які зазначені в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від 15.03.2017, щодо яких накладено арешт на досудовому розслідуванні в порядку забезпечення кримінального провадження, потребують вирішення скасування накладеного арешту на підставі положення ч.4 статті 174 КПК України, тобто цією ухвалою.

Судові витрати, які пов`язані із залученням стороною обвинувачення експертів на досудовому розслідуванні, а також під час судового провадження, підлягають віднесенню на рахунок держави з огляду на таке обґрунтування.

У постанові Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 надано такий правовий висновок у кримінальному провадженні за аналогічним обвинуваченням (правова кваліфікація стаття 364 ч.1 КК України) : якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема із залученням експерта стороною захисту.

Отже, витрати судового експерта ОСОБА_14 у розмірі 5942 грн 40 коп за рахунком довідкою (в т.3, а.с. 82 матеріалів досудового розслідування) за проведення судової земельно-оціночної експертизи, а також Львівського НДІСЕ (судовий експерт ОСОБА_15 ) за висновком № 6434 від 13.10.2023 і актом про вартість експертизи в розмірі 19118 грн 40 коп (в т. 6 а.с. 96 матеріалів судового провадження), - слід віднести на рахунок держави.

Речовий доказ у вигляді письмових документів, що складають проект землеустрою щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксп «Шипіт» в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, складений ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - Ужгород 2011 всього на 27 аркушах (архівний примірник відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області), - доцільно залишити в матеріалах судового кримінального провадження до набрання ухвалою законної сили.

Запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40000 гривень, який обирався до обвинуваченої ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні, змінювався під час судового провадження згідно з ухвалою суду від 13.02.2018 (справа № 302/290/17, провадження № 1-кп/302/8/18) з постановлення повернути грошову заставу заставодавцю ОСОБА_16 і обранням для обвинуваченої іншого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з відповідними обов`язками і визначенням строку дії цього запобіжного заходу на 60 днів ( т.1 а.с. 161-164 судового провадження). Ця ухвала виконана. Заставодавець отримав грошові кошти, що стверджено в судовому засіданні стороною захисту.

Під час судового розгляду справи обвинувачена належно виконувала процесуальні обов`язки. У зв`язку з цим сторона обвинувачення не клопотала про продовження строку дії запобіжного заходу і не порушила питання обрання такого заходу або ж іншого до набрання цією ухвалою законної сили.

Згідно з статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження (поряд з іншими положеннями) є забезпечення судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Керуючись статтями 371, 372, 376, 284 ч.2 п.1, 285, 286, 288 КПК України, ст. 49 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченої задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.27-ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження закрити.

Скасувати заходи забезпечення, вжиті в кримінальному провадженні:

- у виді накладення арешту на земельні ділянки, які зазначені в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_17 від 15.03.2017 (справа № 308/2555/17).

Судові витрати на залучення судових експертів стороною обвинувачення віднести на рахунок держави.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 03.02.2025.

Суддя:ОСОБА_1