Ухвала

від 22.01.2025 по справі 991/11684/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/11684/24

Провадження №11-сс/991/50/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю адвоката ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024 про відмову у роз`ясненні ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24,

ВСТАНОВИЛА:

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 15.10.2024, постановленої у справі № 991/11684/24, за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві (повідомленні) ОСОБА_7 від 18.09.2024 про кримінальні правопорушення.

Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 вбачається, що під час розгляду відповідної скарги ОСОБА_7 , слідчим суддею встановлено, що у заяві (повідомленні) ОСОБА_7 про кримінальні правопорушення від 18.09.2024 заявником порушено питання щодо можливого вчинення рядом осіб кримінальних правопорушень, а також, коротко викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення таких кримінальних правопорушень. А тому, відповідно до положень ст. 214 КПК України, відомості, викладені в даній заяві (повідомленні) про кримінальні правопорушення, підлягають внесенню до ЄРДР.

Водночас, ОСОБА_7 просить роз`яснити зазначену ухвалу в частині того, які саме відомості мають бути внесені в ЄРДР за його заявою від 18.09.2024: про усі чи лише якесь одне кримінальне правопорушення з-поміж тих, про які подано заяву, або ж лише про ті, до вчинення яких причетні особи, посади яких належать до категорії «А» та відносно яких слідчим суддею в мотивувальній частині було встановлено наявність достатніх відомостей про наявність ознак таких кримінальних правопорушень тощо.

Слідчий суддя, виходячи зі змісту положень пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК, дійшов висновку, що їх аналіз не дає підстав вважати, що до повноважень заявника належить вирішення питання про попередню правову кваліфікацію наведеного ним злочину, а питання про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості про яке вносяться до ЄРДР, вирішуються прокурором або слідчим, які такі відомості вносять до реєстру.

Крім того, приписи ч.1 ст.214 КПК та ч.1 статті 303 КПК передбачають оскарження невнесення відомостей про одне кримінальне правопорушення та внесення таких відомостей теж про одне кримінальне правопорушення, про що заявнику надається один витяг. Якщо у заяві викладаються відомості про кілька кримінальних правопорушень, то завжди буде спір з приводу їх внесеної/не внесеної кількості.

Саме дотримуючись зазначених вимог процесуального закону в резолютивній частині ухвали слідчого судді від 15.10.2024 зазначено формулювання відповідно до положень ст.214 КПК України та зобов`язано уповноважених осіб внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві (повідомленні) ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 18.09.2024.

Посилання заявника на Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яким передбачено внесення відомостей про кілька правопорушень за однією заявою, слідчий суддя не прийняв до уваги виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами. Пункти 1, 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України не відсилають до інших нормативних актів.

Оскільки текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 чітко викладений у доступній та зрозумілій формі, в ньому чітко та конкретно зазначені висновки суду по суті предмету судового розгляду, з посиланням на мотиви прийняття рішення та норми діючого законодавства, а резолютивна частина ухвали відповідає положенням ст.214, ч.1 ст.303 КПК України, у задоволенні заяви ОСОБА_7 про її роз`яснення відмовлено.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Посилаючись на істотні порушення слідчим суддею кримінального процесуального закону, ОСОБА_7 в апеляційній скарзі ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді від 20.12.2024 та постановлення нової, якою слід задовольнити його заяву про роз`яснення ухвали слідчого судді ВАКС від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24.

Також апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, поважність пропуску якого обґрунтовує тим, що повний текст ухвали від 20.12.2024 його представник отримала 25.12.2024. Відтак з огляду на необізнаність із мотивами прийнятого слідчим суддею рішенням, вважає причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною, що обумовлює наявність підстав для його поновлення.

Апелянт зазначає, що на виконання ухвали слідчого суддів ВАКС від 15.10.2024 детективом НАБУ ОСОБА_8 21.19.2024 було внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206 КК.

Вважає, що учасники кримінального провадження по різному розуміють зміст ухвали слідчого судді від 15.10.2024, яка потребує роз`яснення. Зокрема. у мотивувальній частині слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_7 до НАБУ було направлено заяву про вчинення кримінальних правопорушень (у множині), які підлягають внесенню до ЄРДР. Однак в резолютивній частині ухвали слідчим суддею зобов`язано внести до ЄРДР відомості, викладені у заяві (повідомленні) ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення (в однині).

Наявність зазначених розбіжностей зумовила виникнення труднощів у розумінні її змісту в зв`язку із чим рішення слідчого судді виконано неналежним чином.

Водночас, слідчий суддя необґрунтовано відмовив у такому, не врахувавши норми, які містяться у Положенні про ведення ЄРДР, які як раз і регламентують порядок внесення до цього реєстру відомостей про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві. Твердження слідчого судді про те, що вказане Положення не може братися до уваги з огляду на ієрархію законодавчих актів є суперечливим.

Роз`яснення ухвали слідчого судді забезпечить в ефективний спосіб домогтись поновлення його прав та уникнути ситуації, коли суд під час судового розгляду дійде висновку, що невнесення в ЄРДР відомостей про злочин (за умови такого судового розгляду за його заявою про злочин від 18.09.2024 за ст.ст.191 та 364 КК) призведе до уникнення покарання тими особами, які завдали йому багатомільйонні збитки, та які ляжуть тягарем на бюджет України.

3.Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні представник апелянта - адвокат ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу та наполягала на необхідності роз`яснення ухвали слідчого судді ВАКС по тим питанням, що відображені у заяві ОСОБА_7 та є незрозумілими.

Національне антикорупційне бюро належним чином повідомлене про дату, час і місце апеляційного розгляду (т.2 а.п.138, 141). Представник НАБУ в судове засідання не прибув, про поважність причин свого неприбуття не повідомив. Відповідно до положень ч.2 ст.380, ч.1 ст. 405 КПК України, апеляційний перегляд здійснений за відсутності такого учасника судового провадження.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення присутнього учасника судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження, апелянт послався на неможливість формування правової позиції, необхідної для звернення із апеляційною скаргою, оскільки 20.12.2024 було оголошено лише резолютивну частину ухвали, а її повний текст отримано його представником - адвокатом ОСОБА_6 25.12.2024, що є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024, колегія суддів враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. В той же час, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, причини пропуску строку на апеляційне оскарження за їх клопотанням можуть бути визнані поважними та бути підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_7 та поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його незрозумілості і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №202/4467/14-к).

Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК України, постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №367/3068/17).

Отже, правовий механізм роз`яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі. В свою чергу суд не роз`яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, а, виходячи із суб`єктів звернення із заявою, що визначені ч.1 ст.380 КПК України, роз`ясненим може бути рішення, яке підлягає виконанню.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24 задоволено скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та зобов`язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві (повідомленні) ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 18.09.2024 (т.2 а.п.12-16).

На виконання зазначеної ухвали детективом НАБУ ОСОБА_8 21.10.2024 здійснено реєстрацію кримінального правопорушення № 52024000000000545 за відомостями, що викладені в заяві ОСОБА_7 , що надійшла до НАБУ 23.09.2024 (із коротким описом обставин) за правовою кваліфікацією ч.3 ст.206 КК (т.2 а.п.61).

Апелянт зазначає, що оскільки в своїй заяві від 18.09.2024 він повідомляв про вчинення низкою посадових осіб кримінальних правопорушень, які передбачені ч.5 ст.191, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.206, ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.255, ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.4 ст.368, ч.2 ст.382 КК України, детектив мав внести відомості до ЄРДР саме за наведеними у заяві про злочин фактами та кваліфікаціями, а не лише за ч.3 ст.206 КК. А тому прохав слідчого суддю роз`яснити які відомості підлягають внесенню до ЄРДР - ті, що зазначені у заяві від 18.09.2024 про вчинення кримінальних правопорушень (у множині), чи ті, які було зобов`язано детектива внести відповідно до резолютивної частині ухвали слідчого судді ВАКС від 15.10.2024 - про кримінальне правопорушення (в однині).

Перевіривши наведені доводи, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що відповідно до п.п. 4), 5) ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Водночас, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та вносяться до реєстру, наводяться заявником, а вирішення питання про попередню правову кваліфікацію обставин, які вносяться до ЄРДР, відносяться саме до дискреційних повноважень слідчого або прокурора, які вносять відповідні дані до реєстру. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, зроблена заявником у заяві за бажаною кваліфікацією дій особи (осіб) за відповідною диспозицією КК України не має характеру обов`язкового для слідчого або прокурора. Так само і слідчий суддя, розглядаючи скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення в порядку ч.1 ст.303 КПК, за наявності підстав для її задоволення, лише констатує таку бездіяльність, яку зобов`язує усунути шляхом внесення посадовою особою відомостей до ЄРДР за тими обставинами, що викладені в заяві скаржника. Вирішення слідчим суддею на цьому етапі кваліфікації описаних у заяві обставин за певною частиною КК України із зобов`язанням внести відомості саме таким шляхом не відноситься до повноважень слідчого судді та суперечить ч.3 ст.26 КПК.

Аналогічні вимоги щодо визначення попередньо кваліфікації саме органом досудового розслідування закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, на яке посилається апелянт в апеляційній скарзі.

Отже, оскільки попередня кваліфікація дій осіб на час внесення відомостей в ЄРДР здійснюється відповідним органом досудового розслідування, а не слідчим суддею, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду цілком законно в резолютивній частині ухвали від 15.10.2024 було зобов`язано уповноважену особу Національного антикорупційного бюро внести до ЄРДР відомості, викладені в заяві ОСОБА_7 від 18.09.2024, без зазначення конкретних статей КК України.

Відтак колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення від 15.10.2024 в частині зазначення певних статей, за якими слід внести відомості до ЄРДР та про обставини вчинення яких повідомив ОСОБА_7 у заяві про злочин від 18.09.2024, що неодмінно призведе до внесення змін в зміст судового рішення, порушить принцип диспозитивності, та суперечитиме правовій природі роз`яснення судового рішення, яке, на переконання колегії суддів, є чітким за змістом та не містить положень, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків слідчого судді.

А тому колегія суддів приходить до переконання, що наведені апелянтом доводи незаконності чи необґрунтованості ухвали Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024 не знайшли свого підтвердження за наслідком апеляційного перегляду.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Колегія суддів, дотримуючись вимог ст. 404 КПК України, оцінивши у сукупності матеріали апеляційного провадження, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 20.12.2024 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга ОСОБА_7 не містить доводів, які б переконали колегію суддів у протилежному, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 380, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку - задовольнити.

Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2024 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4