Рішення

від 30.01.2025 по справі 609/1388/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1388/24

2/609/22/2025

30 січня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

при секретарісудового засідання Сандулович О.М.

за участю:

представника позивача: адвоката, Таратула Р.С.

представника відповідача: адвоката, Керея Ю.Б.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Шумськ цивільнусправу запозовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

де треті особи які не заявляють самостійних вимог: Кременецька військова адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області

вимоги позивача: про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , де треті особи які не заявляють самостійних вимог Кременецька військова адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

2. Позов обґрунтований тим, що позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться сином покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 набула право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності агрофірми «Зоря», що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ТР « 0309513 виданого 24.04.1998.

Після смерті ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності агрофірми «Зоря» Шумського району Тернопільської області розміром 1,91 в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування за заповітом набув її син - ОСОБА_1 .

Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ТР № 0309513 від 24.04.1998 були внесені зміни про те, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 833 від 27.05.2008.

Головою Шумської районної державної адміністрації було прийняте розпорядження «Про виділення успадкованих земельних ділянок в натурі та передачу їх у власність громадян» № 522 від 02.10.2008. У списку громадян, яким передаються земельні частки паї у власність значиться також під № 9 ОСОБА_1 .

Управління Держкомзему у Шумському районі Тернопільської області видало довідку про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки та розподіл земель серед власників і користувачів № 2809 від 12.12.2008. У даній довідці вказано, що ОСОБА_1 володіє двома земельними ділянками:

№ НОМЕР_1 кадастровий номер 6125886700:01:001:0657 за адресою: Рохманівська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі угіддя - рілля, площа 1,06 га;

№ 2 кадастровий номер 6125886700:01:001:1727 за адресою: Рохманівська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі угіддя -: пасовище, площа 0,3000 га.

За дорученням позивача було проведено перевірку даних щодо права власності на об?єкти спадкового майна на земельну ділянку кадастровий номер 6125886700:01:001:0657 площею 1,0567 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Шумською районною державною адміністрацією було видано 11.12.2009 державний акт на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯГ № 461639 власник ОСОБА_2 . На підставі цього державного акта на право власності на земельну ділянку 14.11.2017 була проведена державна реєстрація права власності. Це підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 383875025 сформована 21.06.2024, номер відомостей про речове право 23416576.

Також у цей же день 14.11.2017 було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,0567 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва між орендодавцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Полісся».

На запит адвоката була отримана відповідь від Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області № 01-1242/02-102 від 05.07.2024 про те, що в наявних розпорядженнях та дорученнях голови Шумської районної державної адміністрації з жовтня 2008 року по грудень 2009 року відсутня інформація щодо видачі державного акта на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯГ № 461639 на території Рохманівської сільської ради Токарській Надії Андріївні.

ОСОБА_2 є рідною сестрою позивача. Після виявлення факту безпідставного володіння та користування нею земельною ділянкою кадастровий номер 6125886700:01:001:0657 площею 1,0567 га. позивач намагався мирно вирішити спірне питання але отримав відмову.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтва про право на спадщину є підставою для державної реєстрації прав.

Таким чином, позивач отримав свідоцтво про право на спадщину процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців, проте не може зареєструвати своє право власності на земельну ділянку.

Враховуючи наведене, позивач просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯГ № 461639 від 11.12.2009 на право власності на земельну ділянку площею 1,0567 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рохманівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, який видано ОСОБА_2 ; Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, що розташована на території Рохманівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області загальною площею1,0567 га., кадастровий номер 6125886700:01:001:0657, номер запису про право власності № 23416576, яка проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) ОСОБА_4 від 16.11.2017 № 38159045; Стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в загальному розмірі 2 422,40 грн.

3. 02 грудня 2024 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області від представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшло пояснення, в якому останній зазначає, що ОСОБА_2 11.12.2009 видано державний акт на право власності на земельну ділянку (серії ЯГ № 461639) взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309513. Документ 11.12.2009 зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010966001518. Згідно даного державного акта ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,06 га за кадастровим номером 6125886700:01:001:0657 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рохманівської сільської ради Шумського району Тернопільської області. Як зазначено у державному акті, він виданий також на підставі розпорядження Шумської районної державної адміністрації від 20.07.2006 № 332, однак у додатках до вказаного розпорядження інформація про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,06 га відсутня. Так, відповідно до п. 2 розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 20.07.2006 № 332 «Про передачу у власність земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на землю колишнього КСП «Агрофірми «Зоря» на території Рохманівської сільської ради Шумського району» спадкоємцям померлих громадян, які на час затвердження проекту землеустрою не оформили право власності на земельні частки (паї), земельні ділянки передати безоплатно у власність після одержання ними в установленому законодавством порядку свідоцтва про спадкування права на земельні ділянки. У Додатку 2 до вказаного розпорядження під № 67 зазначено прізвище ОСОБА_3 , загальна площа земельної ділянки 1,36 га, в т.ч. ріллі - 1,06 га, номер частки (паю) НОМЕР_2 , пасовища - 0,30 га, номер частки (паю) - 849. Як вбачається з доданого до позовної заяви розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 02.10.2008 № 522 «Про виділення успадкованих земельних ділянок в натурі та передачі їх у власність громадян» ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку загальною площею 1,36 га, в т.ч. рілля - 1,06 га. ділянка № НОМЕР_2 та пасовище - 0,30 га, ділянка № НОМЕР_3 , що відповідає земельним ділянкам, які зазначені у додатку 2 до розпорядження голови Шумської районної державної адміністраці від 20.07.2006 № 332.

4. 09 грудня 2024 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій остання зазначає, що відповідач не визнає позовні вимоги оскільки вважає їх такими, що заявлені із пропуском строків позовної давності, з огляду на слідуюче. Позивач та відповідач являється одне одному рідними братом і сестрою. Родинні стосунки між ними завжди були напружені і спілкування між ними відбувалося у край рідко. Відповідач самостійно доглядала їх матір перед її смертю і не знала про існування заповіту мами на ім`я брата, також ніколи раніше не бачила і не знала про існування розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації № 522 від 02.10.2008 та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 27.05.2008 державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори, яким посвідчено спадкування частини майна матері, її братом ОСОБА_1 . Всі ці документи відповідачці довелося бачити у рамках даної цивільної справи у перше і тому відповідач завжди мала переконання, що являється єдиною власницею земельних ділянок після смерті мами, оскільки мала у своєму розпорядженні державні акти на право власності на земельні ділянки, серед яких спірний державний акт ЯЕ № 461639 виданий 11.12.2009, яким посвідчено її право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6125886700:01:001:0657 розміром 1,06 га. з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010966001518. Державний акт ЯЕ № 461639 від 11.12.2009 був виданий відповідачу компетентними органами, підписаний уповноваженими посадовими особами, встановленого зразка та був зареєстрований у порядку передбаченому чинним законодавством. Отже, у відповідача не могло виникнути сумнівів у легітимності врученого їй документа. Розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації № 522 від 02.10.2008, яким передано безоплатно у власність успадковані земельні ділянки громадянам згідно списку, у якому під № 9 зазначений позивач по справі ОСОБА_5 , а також вказана земельна ділянка яка передається розміром 1,06 га., також підписаний начальником управління Держкомзему у Шумському районі Тернопільської області П.І. Шимків та головою Шумської районної державної адміністрації В.А. Петрук. Довідка про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки та розподіл земель серед власників і користувачів, яка видана управлінням Держкомзему у Шумському районі Тернопільської області № 2809 від 12.12.2008 у якій вказано, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125886700:01:001:0657 знаходиться у власності позивача ОСОБА_5 , також підписана начальником управління Держкомзему у Шумському районі Тернопільської області П.І. Шимків. Отже, і спірний державний акт на земельну ділянку ЯЕ № 461639 і розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації № 522 від 02.10.2008 підписано одними і тими ж самими посадовими особами. Навіть, якщо припустити, що видача державного акту на земельну ділянку ЯЕ № 461639 на ім`я ОСОБА_2 , була помилкою посадових осіб, то потреба виправити минулу помилку не повинен непропорційним чином втручатися у право відповідача, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. У даному випадку відповідач у справі не повинна нести негативні наслідки через дії державних органів, які вчинили державну реєстрацію земельної ділянки та право власності на неї, навіть якщо їх законність ставиться державою надалі під сумнів, а саме територіальним органом Держгеокадастру, який є державним виконавчим органом, що вчинив державну реєстрацію спірної земельної ділянки. Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 461639, яким посвідчено право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6125886700:01:001:0657 розміром 1,06 га. з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виданий на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із Витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ 9958262642024 від 07.12.2024 у графі дата державної реєстрації земельної ділянки вказана 11.12.2009. Таким чином, враховуючи положення статті 253 ЦК України, де сказано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, початок перебігу позовної давності розпочався із 12.12.2009. Враховуючи, що позивач 27.05.2008 отримав свідоцтво на право на спадщину за заповітом у Шумській державні нотаріальні конторі, а також мав у своєму розпорядженні Сертифікат на право на земельну частку (пай) ТР № 0309513, Розпорядженням голови Шумської районної державної адміністрації № 522 від 02.10.2008, мав об`єктивну можливість отримати інформацію, довідатися про реєстрацію земельної ділянки на ім`я сестри, а отже мав можливість ініціювати звернення з позовом до суду за захистом свого права починаючи із 12.12.2009. Враховуючи наведене, представник відповідача просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку у повному обсязі з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

5. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

6. Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

7. У судове засідання представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області не з`явився, однак як вбачається із матеріалів справи, розгляд справи просить здійснювати без участі представника.

8. Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог Кременецької військової адміністрації не з`явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника адміністрації.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

9. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 03 грудня 2024 року на 10 год. 30 хв.

10. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2024 року за клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання відкладено на 30 грудня 2024 року на 10 год. 00 хв.

11. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2024 року закрито підготовче засідання по справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 30 січня 2025 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

12. Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 22.07.1966 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Рохманів Шумського району Тернопільської області, батьки якого ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

13. Згідно копії свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_5 від 02.07.2005 р., що видане Рохманівською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 .

14. Померлій ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності агрофірми «Зоря», розміром 1,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що підтверджується копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР « 0309513 виданого 24.04.1998.

15. Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідчене 27 травня 2008 року державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Колимар О. Д.зареєстроване в реєстрі за № 833 слідує, що на підставі заповіту, посвідченого 12 листопада 2004 року по реєстру № 54 Рохманівською сільською радою Шумського району Тернопільської області спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_1 , який проживає в селі Рохманів Шумського району Тернопільської області. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: права на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності агрофірми «Зоря» Шумського району Тернопільської області розміром 1,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яке належало померлій ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309513, виданого Шумською державною адміністрацією 24 квітня 1998 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24 квітня 1998 року за № 569; майнового паю, що знаходиться в агрофірмі «Зоря» Шумського району Тернопільської області, яке належало померлій ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного. сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТP-XVII № 002485, виданого Рохманівською сільською радою Шумського району Тернопільської області 01 червня 2002 року.

16. Як вбачається із копії розпорядження Голови Шумської районної державної адміністрації «Про виділення успадкованих земельних ділянок в натурі та передачу їх у власність громадян» № 522 від 02.10.2008 передати безоплатно у власність успадковані земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колективної власності колишніх колективних сільськогосподарських підприємств: КСП «Трудівник», КСП ім. І. Франка, КСА ім. Л.Українки, КСП «Залісся», КСП 2Вілія», КСП «Вільне життя», СТЗОВ агрофірма «Зоря», КСП «Піщатинське», ВСГП «Маяк», КСП «Міжгір`я» згідно списку, що додається. У списку громадян, яким передаються земельні частки паї у власність під № 9значиться ОСОБА_1 .

17. Згідно копії довідки про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки та розподіл земель серед власників і користувачів №2809 від 12.12.2008 виданої Управлінням Держкомзему у Шумському районі Тернопільської області слідує, що земельні ділянки станом на 12.12.2008 загальною площею 1,36 га знаходяться у власності та користуванні у ОСОБА_1 в тому числі угіддя - рілля, площею 1,06 га. кадастровий номер 6125886700:01:001:0657, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рохманівської сільської ради та у тому числі угіддя -: пасовище, площа 0,3000 га. кадастровий номер 6125886700:01:001:1727, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рохманівської сільської ради.

18. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 383875025 від 21.06.2024 вказується, що земельна ділянка яка знаходиться на території Рохманівської сільської ради Шумського району Тернопільської області площею 1,0567 га., кадастровий номер 6125886700:01:001:0657 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 461639 виданого 11.12.2009 Шумською РДА Токарській Надії Андріївні.

19. Згідно копії листа № 01-1242/02-20 від 05.07.2024 виданого Кременецькою РВА Тернопільської області вказується, що в наявних розпорядженнях та дорученнях голови Шумської РДА з жовтня 2008 року по грудень 2009 відсутня інформація щодо видачі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 461639 на території Рохманівської сільської ради Токарській Н.А.

ІV. Оцінка Суду.

20 Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

21. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

22. Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

23. Вимогамист. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

24. Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

25. Відповідно до вимогст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

26. Вимогамист.10 ЦПК Українипередбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

27. Відповідно до вимогст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

28. Згідно із ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

29. У відповідності до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

30. Відповідно до п.1 та п. 2ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

31. Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Представник відповідача вказує, що початок перебігу позовної давності розпочався із 12.12.2009, оскільки позивач 27.05.2008 отримав свідоцтво на право на спадщину за заповітом у Шумській державні нотаріальні конторі, а також мав у своєму розпорядженні Сертифікат на право на земельну частку (пай) ТР № 0309513, Розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації № 522 від 02.10.2008, мав об`єктивну можливість отримати інформацію, довідатися про реєстрацію земельної ділянки на ім`я сестри, а отже мав можливість ініціювати звернення з позовом до суду за захистом свого права починаючи із 12.12.2009.

32. Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

33. Згідно із положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила .

35. Згідно із положень ч.ч.2-5 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

36. У судовому засіданні встановлено, що позивач вперше дізнався, що Шумською районноюдержавною адміністрацією11.12.2009видано державнийакт направо власностіна земельнуділянку серіїЯГ №461639для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва площею1,0567кадастровий номер6125886700:01:001:0657власником якоїє ОСОБА_2 отримавши інформаційну довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 383875025 сформовану 21.06.2024, таким чином терміни позовної давності не пропустив.

37. Так, згідно зі ст. 78 ЗК України право власності на землюце право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

38. Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

39. Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

40.Частиною першою та другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

41. Згідно з статтею 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

43. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

44. Водночас засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

45. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідноси суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта стаття 263 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 13 грудня 2021 року у справі № 761/33286/15 зазначено, що: «цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом».

46. У постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата ВС вказала на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

До прав, які підлягають судовому захисту, відносяться всі майнові та особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права. Загальні засади цивільного законодавства і засади здійснення судочинства закріплюють право особи на захист у суді будь-яких порушених або невизнаних прав.

47. Враховуючи наведене, суд зазначає, що вимога про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійним, не є ефективним способом захисту прав і законних інтересів позивача (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), який передбачений положеннями Цивільного кодексу України.

Обраний позивачем спосіб захисту жодним чином не відновить порушене право позивача, а навпаки, погіршить становище через скасування відповідного акта, який є чинним, та підстав для скасування якого немає.

48. Верховний Суд України неодноразово розглядав справи, пов`язані з вимогами про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, і дійшов висновку, що така вимога не є ефективним способом захисту прав.

49. Зокрема, у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 911/3591/17 Верховний Суд зазначив, що державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, який посвідчує право власності, але не встановлює його. Відповідно, вимога про визнання такого акта недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не впливає на існування самого права власності.

Натомість, ефективним способом захисту є оскарження рішення органу влади, на підставі якого було видано державний акт, або вимога про визнання недійсним правочину, який став підставою для видачі такого акта.

50. Таким чином, вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку не забезпечує належного захисту прав, і позивачу слід обирати інший спосіб захисту, спрямований на оскарження підстав виникнення права власності.

51. Також Верховний Суд неодноразового наголошував на тому, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, зокрема, про це йдеться і в постанові №939/1078/20 від 19.05.2021р.

52. За таких обставин, враховуючи наведене, суд рахує за доцільне в задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійснимдержавного актуна правовласності наземельну ділянкусерія таномер ЯГ№ 461639від 11.12.2009на правовласності наземельну ділянкуплощею 1,0567га.для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїРохманівської сільськоїради Кременецькогорайону Тернопільськоїобласті,який видано ОСОБА_2 відмовити.

53. Що стосується позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, що розташована на території Рохманівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області загальною площею1,0567 га., кадастровий номер 6125886700:01:001:0657, номер запису про право власності № 23416576, яка проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) ОСОБА_4 від 16.11.2017 № 38159045, то, оскільки вона є похідною від первісної позовної вимоги, суд не надає їй окремої правової оцінки, та вважає, що вона також не підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

54. Позивачем при подачі позову сплачено 2422 грн. 00 коп. судового збору. Так як у задоволенні позову відмовлено, то, у відповідності до норм ч. 1ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

З цих підстав,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272-274, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд -

У ХВ АЛ ИВ :

1. В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи які не заявляють самостійних вимог Кременецька військова адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено та проголошено 03 лютого 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Треті особи які не заявляють самостійних вимог:

- Кременецька військова адміністрація, місце знаходження: м. Кременець, вул. Шевченка, 56, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14042930;

- Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місце знаходження: м. Тернопіль, вул. М.Лисенка, 20А, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 39766192.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ