Постанова

від 21.01.2025 по справі 302/1504/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/1504/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 січня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2024 року, ухвалене головуючим суддею Сидоренко Ю.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської централізованої бібліотечної системи, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

встановив:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міжгірської централізованої бібліотечної системи, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з позади, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона працювала у відповідача на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської Центральної районної бібліотеки з 04 травня 2012 року за основним місцем роботи та на умовах постійного трудового договору з оплатою праці згідно штатного розпису та тарифікації, згідно наказу про прийняття на роботу за №16-к від 04 травня 2012.

Наказом №11-к від 15.11.2022 її звільнено з посади бібліотекаря відділу обслуговування центральної бібліотеки Міжгірської ЦБС у зв`язку зі скороченням штату, за п.1 ст.40 КЗпП України. З наказом про звільнення з роботи її ознайомлено та видано на руки його копію 15.11.2022.

Позивачка вважає вказаний наказ про звільнення незаконним, зазначаючи наступне.

У травні 2022 року керівник Міжгірської ЦБС її та інших працівників бібліотеки повідомила, що у зв`язку з воєнним станом, введеним в Україні, необхідно подати заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати до закінчення періоду воєнного стану. Необхідність подачі такої заяви директор обґрунтовувала вказівками керівництва, проблемами з фінансуванням бібліотечної системи та тимчасовістю цих заходів до закінчення воєнного стану.

Відповідачем було видано наказ № 21-в від 09 травня 2022 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати, з 09 травня 2022 року на невизначену тривалість.

Вважаючи вказаний наказ відповідача № 21-в від 09.05.2022 про надання відпустки без збереження заробітної плати протиправним, вона оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27.10.2022 її позов було задоволено та судом скасовано наказ відповідача Міжгірської ЦБС №21-в від 09 травня 2022 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати, з виплатою їй середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 09.05.2022 по день постановлення судового рішення. Зазначене рішення набрало законної сили 27.11.2022.

Наступного дня після постановлення судового рішення, 28.10.2022 вона звернулась до відповідача із заявою про допущення її до роботи на займаній посаді, на підставі постановленого судового рішення.

Незважаючи на вказане судове рішення, відповідачем 28.10.2022 було видано наказ № 8-к про призупинення їй відпустки без збереження заробітної плати, з 28 жовтня 2022 року.

Позивач вважає цей наказ нікчемним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки чинним законодавством не передбачено такого поняття як призупинення відпустки, що також суперечить судовому рішенню від 27.10.2022. Вказує, що на момент видачі відповідачем наказу про її звільнення з роботи за скороченням штату працівників вона вважалася такою, що перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, оскільки відповідачем до теперішнього часу не скасовано у встановленому порядку наказ Міжгірської ЦБС за №21-в від 09.05.2022 про надання відпустки без збереження заробітної плати.

Також позивачка зазначала, що, перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати за наказом відповідача від 09.05.2022 року, на роботу не виходила та у вересні 2022 року у встановленому порядку її відповідач не повідомив про наступне скорочення штату працівників та звільнення з роботи та не запропоновано іншої роботи в тій самій установі.

Ознайомившись з наказом про звільнення з роботи, 25.11.2022 вона подала відповідачу заяву з прохання видати їй копії документів, які слугували підставою для видачі наказу №11-к від 15.11.2022, однак, листом від 01.12.2022 відповідач повідомив, що відповідь буде надана протягом 30-ти календарних днів, яку на час пред`явлення позову вона не отримала, тому підстави видачі відповідачем наказу, їй невідомі.

Вказує, що норми КЗпП забороняють звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

ОСОБА_1 вважає, що відповідачем не дотримано встановленої законом процедури звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, а саме:

- відповідач не попередив її у встановленому порядку про наступне вивільнення працівників персонально, не пізніше ніж за два місяці;

- видав наказ про звільнення у період її перебування у відпустці без збереження заробітної плати, порушив вимоги ст.5 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

- порушив приписи ст.42 КЗпП України, відповідно до якої визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці;

- не запропонував їй вакантної посади та не повідомив про наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Вважає, що у відповідача були відсутні об`єктивні причини та підстави для проведення скорочення штату працівників і про такі відповідачем їй не повідомлялося.

Також ОСОБА_1 вказувала, що відповідно до приписів ст.117 КЗпП України вона має право на відшкодування відповідачем середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

З врахування вищенаведеного та уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача Міжгірської ЦБС № 8к від 28.10.2022 «Про призупинення відпустки ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача Міжгірської ЦБС № 11-к від 15.11.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади бібліотекаря відділу обслуговування центральної бібліотеки Міжгірської ЦБС у зв`язку зі скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді бібліотекаря відділу обслуговування центральної бібліотеки Міжгірської ЦБС;

- стягнути з співвідповідача відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради на користь позивача ОСОБА_1 її середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15.11.2022 по день постановлення судового рішення;

- стягнути з співвідповідача відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 6000 грн. витрат понесених на правничу допомогу адвоката та суму сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду внаслідок порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Як підставу незаконності звільнення ОСОБА_1 зазначає ту обставину, що таке звільнення відбулося у період її перебування у відпустці без збереження заробітної плати, оскільки, відповідачем на момент звільнення не було скасовано наказ про надання їй відпустки. Зауважує, що наказ відповідача про призупинення відпустки ОСОБА_1 є нікчемним так як не передбачений трудовим законодавством.

Невірним вважає висновок суду першої інстанції що наказ про призупинення відпустки без збереження заробітної плати від 09.05.2022 значення немає, оскільки скасований рішенням Міжгірського суду Закарпатської області від 27.10.2021. Однак, рішення суду про скасування вказаного наказу набуло законної сили вже після винесення наказу про звільнення позивача і відповідачем такий наказ на підставі судового рішення не скасовувався.

Також вважає, що рішення про скорочення штату працівників Міжгірської ЦБС прийнято з порушенням Положення, оскільки, було прийнято одноособово начальником відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради, а не Міжгірською селищною радою.

Вважає, що суд першої інстанції крім дослідження правомірності проведеної процедури звільнення працівника, не з`ясував чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, що потягло за собою скорочення штату та подальше звільнення працівників.

Крім того, перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати не виходила на роботу, та відповідачем у встановленому законом порядку не повідомлено її про скорочення штату працівників та звільнення з роботи та не було запропоновано іншої посади. Вважає неналежними докази позивача про те, що її ніби то було відомо про скорочення штату працівників та звільнення.

Міжгірська ЦБС, в інтересах якої діє адвокат Гецко В.В., подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 дотримано процедуру звільнення, а тому відсутні підстави для поновлення позивача на роботі та відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Станом на день звільнення 15.11.2022 ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати не перебувала, була допущена до роботи 28.10.2022 відповідно до наказу про призупинення відпустки №8-к від 28.10.2022 та поданої позивачем заяви від 28.10.2022 та судового рішення від 27.10.2022. ОСОБА_1 , станом на день звільнення, виконувала трудові обов`язки, отримувала заробітну плату, що стверджується довідкою про заробітну плату №53/2 від 26.12.2022.

Крім того, ОСОБА_1 не мала переважного права на залишення на роботі, оскільки в неї менший стаж роботи та нижча кваліфікація в порівнянні з іншими працівниками Міжгірської ЦБС.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, за наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Та ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так з приписів ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ст.ст. 78, 79 і 80, ч.ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відхиляючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на день звільнення 15.11.2022 року ОСОБА_1 не перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, оскільки вона була допущена до роботи з 28.10.2022 року за її письмовою заявою на підставі виданого наказу Міжгірської ЦБС «Про призупинення відпустки» №8-к від 28.10.2022 року та за це отримувала заробітну плату у зв`язку з виконанням трудових обов`язків, що підтверджено нею в судовому засіданні. У зв`язку з незабезпеченням працівників ЦБС фондом оплати праці з місцевого бюджету, наказом відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради № 55 від 14.09.2022 року «Про упорядкування штатних одиниць в Міжгірській централізованій бібліотечній системі Міжгірської селищної ради» було наказано виключити з 15 листопада 2022 року із штатного розпису посади структурного підрозділу ЦБС вісім штатних одиниць. Та 15.09.2022 року ОСОБА_1 як бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської ЦБС було направлено поштовим зв`язком письмове повідомлення (попередження) про наступне звільнення з посади, у зв`язку із скороченням чисельності працівників та яке відбудеться 15.11.2022 року. Також повідомлено про те, що у закладі вакантних посад немає, тому запропонувати працевлаштування заклад не в змозі.

Дані висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які доводяться наявними доказами у справі, а звідси, апеляційний суд погоджується з такими, виходячи з наступних доводів.

У ході апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що 09.05.2022 року ОСОБА_1 подано на ім`я директора Міжгірської ЦБС письмову заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати, з 09 травня 2022 року, т.1, а.с.130, 188.

Наказом № 21-в від 09 травня 2022 року ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати, з 09 травня 2022 року та вказаний наказ позивачкою ОСОБА_1 було оскаржено в судовому порядку.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27.10.2022 року в справі № 302/855/22, позов ОСОБА_1 задоволено, скасовано наказ Міжгірської ЦБС №21-в від 09.05.2022 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати та стягнуто з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 травня 2022 року по 27 жовтня 2022 року, в сумі 52582,20 грн.

28.10.2022 року ОСОБА_1 подано до Міжгірської ЦБС письмову заяву з проханням допустити її до роботи на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської ЦБС з 28.10.2022 року, т.1, а.с.131.

Наказом Міжгірської ЦБС № 8-к від 28.10.2022 року призупинено відпустку без збереження заробітної плати ОСОБА_1 , з 28 жовтня 2022 року, на підставі заяви останньої від 28.10.2022 року, т.1, а.с.13.

Та рішенням Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Закарпатської області від 01 липня 2022 року за № 40 Про порядок упорядкування штатних одиниць в Міжгірській централізованій бібліотечній системі Міжгірської селищної ради з метою раціонального використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану, вирішено скоротити штат працівників Міжгірської централізованої бібліотечної системи Міжгірської селищної ради шляхом виведення зі штату певну кількість штатних одиниць, т.2, а.с. 185.

Рішенням Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Закарпатської області від 06 вересня 2022 року за № 54 Про виправлення технічної помилки вирішено внести зміни в п.1 рішення виконкому Міжгірської селищної ради від 01.07.2022 р. № 40 Про порядок упорядкування штатних одиниць в Міжгірській централізованій бібліотечній системі Міжгірської селищної ради, замінивши рядок в позиції : Центральна бібліотечна система бібліотекар 1; на Центральна бібліотечна система бібліотекар 4, т.2, а.с.

Згідно наказу відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради № 55 від 14.09.2022 року «Про упорядкування штатних одиниць в Міжгірській централізованій бібліотечній системі Міжгірської селищної ради», у зв`язку з незабезпеченням працівників ЦБС фондом оплати праці з місцевого бюджету, наказано виключити з 15 листопада 2022 року із штатного розпису посади структурного підрозділу ЦБС: завідуючого відділом обслуговування читачів (1 посада); бібліотекар (4 посади); завідувач відділом методико-бібліографічного відділу (1 посада); бібліограф (1 посада); заступник директора по роботі з дітьми (1 посада). Наказано в.о. директору Сегляник І.А. попередити працівників під розпис про звільнення за скороченням чисельності на підставі п.1 статті 40 КЗпП, т.1, а.с.133,189.

Наказом в.о. директора Міжгірської ЦБС № 3 від 15.09.2022 року, на виконання наказу Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради № 55 від 14.09.2022 року, створена комісія з визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, та затверджено склад комісії, згідно додатку №1 до цього наказу. Наказано на робочому засіданні Комісії вирішити питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників Міжгірської ЦБС, т.1, а.с.134-135, 191-192.

Та 15.09.2022 року ОСОБА_1 , бібліотекарю відділу обслуговування Міжгірської ЦБС було направлено поштовим зв`язком письмове повідомлення (попередження) про наступне звільнення з посади, на підставі п.1 ст.40 КЗпП, у зв`язку із скороченням чисельності працівників та яке відбудеться 15.11.2022 року. Також повідомлено про те, що у закладі вакантних посад немає, тому запропонувати працевлаштування заклад не в змозі, т.1, а.с.39, 132, 190.

Актом № 1 від 15.09.2022 року, оформленому у складі в.о. директора Міжгірської ЦБС Сегляник І.А., заступника начальника відділу освіти Чепара Н.М., та завідуючої відділом обслуговування Міжгірської ЦБС Шекета Г.І., стверджено, що в їх присутності ОСОБА_1 була повідомлена про скорочення чисельності штату працівників Міжгірської ЦБС, відповідно до наказу № 55 від 14.09.2022 року «Про упорядкування штатних одиниць в Міжгірській ЦБС», т.1, а.с. 49.

Протоколом засідання Комісії з визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення за п.1 ст.40 КЗпП від 04.10.2022 за №1 зафіксовано той факт, що комісія Міжгірської централізованої бібліотечної системи, розглянувши особові справі працівників Міжгірської ЦБС, не встановила переважного права ОСОБА_1 на залишенні на роботі. При цьому, при визначені працівників, які підлягають скороченню, комісією враховано наявність утриманців, кваліфікацію працівника, стаж роботи, виконання трудових обов`язків та дотримання трудової дисципліни. Комісією вирішено рекомендувати Міжгірській ЦБС залишити на роботі наступних працівників, які мають переважне право: ОСОБА_2 , 1972 р.н., стаж роботи 19 років, бібліотекар ДБ ім. В.С.Гренджі-Донського; ОСОБА_3 , 1966 р.н., вдова, стаж роботи 38 років, син військовозобов`язаний, мобілізований до ЗСУ, т.1, а.с.136-138, 139-142, 193-195.

Наказом Міжгірської централізованої бібліотечної системи № 11-к від 15.11.2022 року, ОСОБА_1 звільнено з посади бібліотекаря відділу обслуговування центральної бібліотеки Міжгірської ЦБС у зв`язку зі скороченням штату, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, т.1 а.с. 14.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

За змістом положень статей43,55 Конституції України, статті5-1, ГлавиXV КЗпП України, статті 8 Конвенції Міжнародної організації праці «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року» від 22.06.1982, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 (Конвенція), кожен має право на судовий захист від незаконного звільнення; рішення про звільнення працівника має бути законним, обґрунтованим; обов`язок дотримання процедури звільнення лежить на роботодавцеві.

Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Відповідно до частини 4 статті 36 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе зокрема у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Підставою звільнення ОСОБА_1 за встановлених фактичних обставин справи є положенняпункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, скорочення штату працівників Міжгірської централізованої бібліотечної системи.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, ст. 40 ч. 1 п. 1, ч. 2 КЗпП України.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно, ст. 49-2 ч.ч. 1, 2 КЗпП України.

Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва враховується за правилами, визначенимист. 42 КЗпП України, зокрема: таке право надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ч. 1); при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України, ч. 2 п.п. 1, 2, 3, ч. 3 цієї статті.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2020 року у справі №813/2688/16 зазначено, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру вивільнення працівників у разі скорочення штату, яка передбачає: 1) повідомлення працівників не пізніше, ніж за два місяці; 2) пропонування працівнику всіх наявних вакантних посад, які були наявними на момент попередження працівника про звільнення та з`явилися протягом періоду з дня попередження до дня звільнення, а також існували безпосередньо станом на день звільнення, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації; 3) перевірку наявності у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці, тобто здійснення їх порівняльного аналізу за такими критеріями.

З матеріалів справи слідує, що засновником Міжгірської централізованої бібліотечної системи є Міжгірська селищна рада та у зв`язку із цим, виконавчий комітет Міжгірської селищної ради Закарпатської області рішенням № 40 від 01 липня 2022 року Про порядок упорядкування штатних одиниць в Міжгірській централізованій бібліотечній системі Міжгірської селищної ради з метою раціонального використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану, вирішив скоротити штат працівників Міжгірської централізованої бібліотечної системи Міжгірської селищної ради шляхом виведення зі штату вісім штатних одиниць.

На виконання даного рішення селищної ради Відділ освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради як орган управління виніс наказ № 55 від 14.09.2022 року «Про упорядкування штатних одиниць в Міжгірській централізованій бібліотечній системі Міжгірської селищної ради», яким через незабезпечення працівників ЦБС фондом оплати праці з місцевого бюджету, наказав виключити з 15 листопада 2022 року із штатного розпису посади структурного підрозділу ЦБС: завідуючого відділом обслуговування читачів (1 посада); бібліотекар (4 посади); завідувач відділом методико-бібліографічного відділу (1 посада); бібліограф (1 посада); заступник директора по роботі з дітьми (1 посада). Наказано в.о. директору Сегляник І.А. попередити працівників під розпис про звільнення за скороченням чисельності на підставі п.1 статті 40 КЗпП України.

В свою чергу в.о. директора Міжгірської ЦБС на виконання наказу Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради № 55 від 14.09.2022 року винесла наказ № 3 від 15.09.2022 року, яким створено комісію з визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, та затверджено склад комісії, згідно додатку №1 до цього наказу. Наказано на робочому засіданні Комісії вирішити питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників Міжгірської ЦБС.

На виконання даного наказу 15.09.2022 року ОСОБА_1 , бібліотекарю відділу обслуговування Міжгірської ЦБС було направлено поштовим зв`язком письмове повідомлення (попередження) про наступне звільнення з посади, на підставі п.1 ст.40 КЗпП, у зв`язку із скороченням чисельності працівників та яке відбудеться 15.11.2022 року. Також повідомлено таку про те, що у закладі вакантних посад немає, тому запропонувати працевлаштування заклад не в змозі.

З відомостей, наданих начальником відділення поштового зв`язку №2 смт. Міжгір`я від 07.07.2023 року на запит суду вбачається, що надати інформацію про розшук поштового відправлення № 9000003553615, яке відправлено 15.09.2022 немає можливості, так-як розшук поштових відправлень проводиться протягом 6 місяців з дня приймання. В автоматизованій системі реєстрації і контролю після вказаного терміну інформація не зберігається. Та повідомлено, що всі необхідні дані про рекомендований лист з повідомленням знаходиться у відправника. У випадку вручення, йому повертається повідомлення про вручення (форма 119). У випадку невручення, йому повертається рекомендований лист з повідомленням (форма 20), де вказана причина повернення, як це передбачено нормативними документами.

Представник Міжгірської ЦБС адвокат Гецко В.В. пояснила колегії суддів, що ОСОБА_1 відмовилась отримати повідомлення від 15.09.2022 р. за № 05 про скорочення чисельності штату працівників Міжгірської централізованої бібліотечної системи яке повернулось до Міжгірської ЦБС, але було втрачено і не збереглось. Про факт скорочення штату ОСОБА_1 було відомо достовірно.

Судос першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , які під присягою ствердили, що ОСОБА_1 була достовірно обізнана про можливе її звільнення у зв`язку із скороченням чисельності штату Міжгірської ЦБС, та вказану інформацію ОСОБА_1 отримала у вересні 2022 року від ОСОБА_3 . Також встановлено, що на неодноразові телефоні дзвінки керівника Міжгірської ЦБС директора ОСОБА_5 , позивачка ОСОБА_1 на дзвінки не відповідала, телефоні виклики свідомо ігнорувала, від отримання поштового відправлення з попередженням про звільнення, направленого відповідачем 15.09.2022 за місцем проживання ОСОБА_1 , остання відмовилася, поштовий конверт повернувся до адресата Міжгірської ЦБС, що вбачається також з пояснень в судовому засіданні представника відповідача Міжгірської ЦБС ОСОБА_5 .

Стосовно намагання дотримання процедури повідомлення ОСОБА_1 про можливе скорочення чисельності штату працівників Міжгірської ЦБС було складено 15.09.2022 року за № 1 Акт, який оформлено в.о. директора Міжгірської ЦБС ОСОБА_4 , заступником начальника відділу освіти ОСОБА_6 та завідуючою відділу обслуговування Міжгірської ЦБС Шекета Г.І. про те, що в їх присутності ОСОБА_1 була повідомлена про скорочення чисельності штату працівників Міжгірської ЦБС, відповідно до наказу № 55 від 14.09.2022 року «Про упорядкування штатних одиниць в Міжгірській ЦБС».

За наслідками засідання комісії з визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення за п.1 ст.40 КЗпП складено 04.10.2022 року протокол за №1 зі змісту якого слідує про те, що комісія Міжгірської ЦБС, розглянувши особові справі працівників Міжгірської ЦБС, не встановила переважного права ОСОБА_1 на залишенні на роботі при стажі роботи 10 років. При цьому, при визначені працівників, які підлягають скороченню, комісією враховано наявність утриманців, кваліфікацію працівника, стаж роботи, виконання трудових обов`язків та дотримання трудової дисципліни. Комісією вирішено рекомендувати Міжгірській ЦБС залишити на роботі наступних працівників, які мають переважне право: ОСОБА_2 , 1972 р.н., стаж роботи 19 років, бібліотекар ДБ ім. В.С.Гренджі-Донського; ОСОБА_3 , 1966 р.н., вдова, стаж роботи 38 років, син військовозобов`язаний, мобілізований до ЗСУ.

Дослідивши матеріали справи на предмет наявності переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності штату працівників колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин щодо наявності певних переваг для залишення на роботі.

Відтак, наявні докази у справі, покази свідків і пояснення відповідачів у їх сукупності слугують підставою для апеляційного суду щодо викладення узагальненого висновку стосовно того, що ОСОБА_1 своєчасно за два місяці до звільнення була повідомлена керівництвом Міжгірської ЦБС про можливе її вивільнення з посади у зв`язку із скороченням чисельності штату у структурному підрозділі Центральної бібліотечної системи та про відсутність вакантних посад на момент звільнення.

За цих обставин Міжгірською ЦБС при звільненні позивача ОСОБА_1 із займаної посади бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської ЦБС було у повній мірі дотримано вимоги процедури звільнення, що передбачені частиною 2 статті 40, статті 42, частин 1-3 статті 49-2 КЗпП України.

За наведених обставин, колегія суддів констатує, що ОСОБА_1 не спростувала наведеного, тому її вимоги про незаконне звільнення з роботи внаслідок скороченні чисельності штату працівників не знайшли свого підтвердження, що є підставою для відхилення таких вимог.

Щодо доводів ОСОБА_1 в частині того, що її звільнення мало місце в період перебування її у відпустці.

Матеріалами справи доводиться та обставина, що 09 травня 2022 року ОСОБА_1 подала директору Міжгірської ЦБС письмову заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 09 травня 2022 року.

Та наказом № 21-в від 09 травня 2022 року ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати, з 09 травня 2022 року. Проте, вказаний наказ позивачкою ОСОБА_1 було оскаржено в судовому порядку.

Внаслідок чого, рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27.10.2022 року в справі № 302/855/22, яке набрало законної сили 12.06.2023 року позов ОСОБА_1 задоволено, скасовано наказ Міжгірської ЦБС №21-в від 09.05.2022 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати та стягнуто з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконкому Міжгірської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 травня 2022 року по 27 жовтня 2022 року, в сумі 52582,20 гривні.

28.10.2022 року ОСОБА_1 подано до Міжгірської ЦБС письмову заяву з проханням допустити її до роботи на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської ЦБС з 28.10.2022 року, та видати про це наказ.

На реалізацію зазначеної заяви Міжгірською ЦБС видано наказ № 8-к від 28.10.2022 року, яким призупинено відпустку ОСОБА_1 без збереження заробітної плати з 28 жовтня 2022 року.

Однак, ОСОБА_1 твердить про те, що директор Міжгірської ЦБС не скасував наказ № 21-в від 09 травня 2022 року про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 09 травня 2022 року, а тільки формально, тимчасово призупинив цю відпустку, без визначення терміну. А відтак, вважалась такою, що перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на момент її звільнення з роботи.

З таким твердженням ОСОБА_1 колегія суддів не погоджується бо воно є помилковим яке суперечить обставинам справи.

Відповідно дочастини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року за № 2136-IX визначено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленогочастиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року за № 504/96-ВР.

Відпустка без збереження зарплати за згодою сторін згідно з частиною третьою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року за № 2136-IX може надаватися будь-яким категоріям працівників на період дії воєнного стану.

Така відпустка надається на підставі заяви працівника без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року за № 504/96-ВР, але водночас і з обмеженням: тобто на час, що не перевищує періоду воєнного стану.

З цього слідує, що така відпустка згідно положень статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року за № 504/96-ВР надається на строк, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем.

Заперечуючи наказ Міжгірської ЦБС №21-в від 09.05.2022 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати, ОСОБА_1 такий оскаржила до суду та рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27.10.2022 року в справі № 302/855/22, зазначений наказ було визнано незаконним та скасовано.

Тож, скасування судом незаконного наказу, свідчить про те, що такий втратив свою правову природу і надалі не несе юридичних наслідків для працівника. Тому, скасування незаконного наказу ще й роботодавцем не є обов`язковим, оскільки в даному випадку правове значення має допущення працівника до роботи після скасування такого наказу судом.

28.10.2022 року ОСОБА_1 звернулася до в.о. директора Міжгірської ЦБС Сегляник І.А. із заявою, в якій просила допустити її до роботи на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Міжгірської ЦБС з 28.10.2022 року, про що просила видати відповідний наказ.

Одразу ж, 28.10.2022 року в.о. директора Міжгірської ЦБС видано наказ № 8-к про призупинення відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 з 28 жовтня 2022 року. Підставою видачі даного наказу слугувала заява ОСОБА_1 від 28.10.2022 року.

У судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_4 показала, що на період відпустки директора Міжгірської ЦБС ОСОБА_5 , у вересні-жовтні місяцях 2022 року, відповідно до наказу №63 від 13.09.2022 року вона виконувала обов`язки директора Міжгірської ЦБС. Та28.10.2022 року до неї прийшла ОСОБА_1 таподала письмову заяву з проханням допустити її до роботи, з урахуванням прийнятого судом рішення від 27.10.2022 року в справі № 302/855/22. Того ж дня нею був виданий та підписаний наказ про призупинення ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати з 28.10.2022 року. Цього ж дня ОСОБА_1 приступила до роботи, та працювала до дня її звільнення за скороченням штату з 15.11.2022 року. ОСОБА_4 також заявила, що позаяк в неї немає юридичної освіти, то наказ на підставі заяви ОСОБА_1 від 28.10.2022 року було нею видано з формулюванням як призупинення відпустку ОСОБА_1 , хоча за змістом малося на увазі відкликати ОСОБА_1 з відпустки без збереження заробітної плати з припиненням такої відпустки на підставі поданої ОСОБА_1 заяви.

Зазначене доводить факт того, що з 28.10.2022 року ОСОБА_1 приступила до роботи, за яку отримувала заробітну плату, що підтверджується довідкою про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 28.10.2022 року по 15.11.2022 року, видану відділом освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури за вих.№ 53/2 від 26.12.2022, та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року, з яких вбачається нарахування працівнику Міжгірської ЦБС ОСОБА_1 заробітної плати: за жовтень 2022 року в сумі 891,43 грн.; та за листопад 2022 року в сумі 4735,90 гривень.

Дані обставини підтверджені в судовому засіданні й ОСОБА_1 .

А звідси, колегія суддів зазначає, що формулювання Міжгірською ЦБС в наказі №8-к від 28.10.2022 року як «призупинення відпустки без збереження заробітної плати» жодним чином не порушило прав та охороняємих законом інтересів ОСОБА_1 в контексті того, що остання була допущена до роботи на підставі поданої нею заяви від 28.10.2022 року, та отримувала за виконання роботи певну винагороду у виді заробітної плати. Зазначене на думку колегії суддів не передбачає підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міжгірської ЦБС «Про призупинення відпустки ОСОБА_1 » за №8-к від 28.10.2022 року, тому наведені позивачем твердження на обґрунтування позову в цій частині не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування вказаного наказу відповідача. Відтак, апеляційний суд констатує, що звільнення ОСОБА_1 з 15.11.2022 року відбулось з дотриманням вимог частини 3 статті 40 КЗпП України бо така не перебувала у відпустці.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення суду першої інстанції ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права, тому не мають правового значення у спірних правовідносинах.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного рішення, і висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити на підставі приписів статті 375 ЦПК України, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2024 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 31 січня 2025 року.

Головуючий :

Судді :