Ухвала

від 03.02.2025 по справі 640/11761/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/11761/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 22 січня 2025 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов прийнято до розгляду.

31 січня 2025 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обгрунтування заяви зазначено, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України. У матеріалах справи відсутня заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Щодо аргументації зазначеної у Позовній заяві, відповідач зазначив наступне.

Посилання Позивача на розгляд справи №607/9876/21 та винесення постанови від 09.12.2021 є нігілістичним по відношенню до Закону.

У справі №607/9876/21 предметом розгляду було визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №018 від 06 травня 2021 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.155 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн.

Жодних приюдиційних обставин даним рішенням не було встановлено та не могло бути встановлено з огляду на наступне.

По-перше, Позивач плутає відповідальність посадової особи передбачену статтею 155 КУпАП та відповідальність, суб`єкту господарювання передбачену Господарським кодексом України та статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

По-друге інший суб`єктний склад а Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області та фізична особа.

По-третє, суд вирішував питання притягнення винної особи саме за нормами та у порядку КУпАП.

По-четверте, Позивач міг подати позовну заяву та подати клопотання про зупинення розгляду справи відповідно до 3 частини 1 статті 236 КАС України, але з відомих лише йому причин цього зроблено не було.

Щодо хвороби представника Позивача, Головне управління звертає увагу Суду про можливість Позивача заключити інший договір про надання правничої допомоги, жодної норми чинного законодавства, щодо поважності поновлення строку через хворобу, відпустку, відгул або будь-яке іншу причину невиконання посадових обов`язків відсутнє та жодним чином не звільняє Позивача як юридичну особу від дотримання вимог чинного законодавства в тому числі дотримання процесуальних строків.

Твердження про неможливість укладання договору також не витримує жодної критики, бо по-перше Позовну заяву міг написати та підписати сам Директор, подруге Позивач міг заключити договір з іншим представником, по-третє заключити договір про надання правової допомогу можливо було виписавши ордер або підписати 2 примірника та направити іншій стороні для підписання.

Знаходження на лікуванні Іваниця жодним чином не позбавляло права юридичної особи покласти виконання обов`язків на іншу особу. До того ж жодного доказу що Іванець має виключне право на подачу позовної заяви відсутні у матеріалах справи

Таким чином вищезазначені обставини підтверджують, що пропуск процесуального строку звернення до Суду щодо оскарження постанови про накладення штрафу не був зумовлений поважними причинами, а відтак Головне управління просить Суд, враховуючи відсутність інших причин для поновлення строку, залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянув клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про залишення без розгляду позовної заяви, суд враховує наступне.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року судом поновлено строк звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацами першим та другим частини другої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, у випадку звернення позивача до суду з пропущенням строку позовної давності існує два можливих варіанти реагування суду при встановленні такого факту та відсутності поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Зі свого боку, закінчення розгляду справи у формі залишення позову без розгляду передбачає, що після відкриття провадження суд, з`ясувавши наявність обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, залишає позов без розгляду. Підставою для такого залишення може бути встановлений факт пропущення строку звернення до суду без надання позивачем обґрунтованих причин для його поновлення.

Відповідно, з урахуванням зазначених вище процесуальних положень, у разі встановлення факту пропущення строку звернення до суду та за відсутності поважних причин для його поновлення суди повинні повернути позовну заяву - у разі якщо такий факт встановлено при вирішенні питання про відкриття провадження у справі (провадження у справі ще не відкрито) або залишити позов без розгляду - якщо факт встановлено після відкриття провадження у справі.

Такий правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/445/23.

Щодо тверджень відповідача про відсутність клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд вважає такі доводи неприйнятними, осекільки сама позовна заява містить у собі розділ "Щодо позовної давності оскарження постанов", а в прохальній частині позову заявлено само клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Подання окремим документом клопотання про понолвення строку звернення до суду може трактуватися як "процесуальний формалізм".

Дослідив матеріали справи та надані до позовної заяви документів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо її порушених прав, свобод та інтересів.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, зазначених позивачем у заяві, суд зазначає наступне.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Оглядом доданих до позову документів, суд не знайшов належного та допустимого доказу, у розумунні ст.ст. 73, 74 КАС України, на підтверждення доводів позивача про хворобу представника позивача та перебування виконавчого директора Є.Іваниці за кордоном на лікуванні.

Також є неприйнятними посилання представника позивача про не можливість укладання додатку до договору про надання правової допомоги, з підстав зазначених у позові, з огляду на те, що відповідно до Договору про надання правлової (правничої) допомоги № 22/07/19-01 від 22 липня 2019 року (том 1 а.с. 56-57), договір діє протягом 3 (трьох) років (п. 7.1 Договору).

Тобто, зазначений Договір діяв до 21 липня 2022 року.

В свою чергу, з урахуванням вимог ст. 122 КАС України строк оскарження постанов:

- № 86 від 23.09.2021, №85 від 23.09.2021 закінчився 23.02.2022;

- №91 від 07.10.2021 закінчився 06.03.2022;

- №103 від 11.11.2021 закінчився 10.04.2022;

- №107 від 15.11.2021, №106 від 15.11.2021 закінчився 14.04.2022.

Тобто, у строк, який встановлений процесульним законом для звернення до суду за захистом порушених прав, Договір про надання правлової (правничої) допомоги № 22/07/19-01 від 22 липня 2019 року був чинним та не потребував продовження.

Крім того, за матеріалами справи 10.05.2022 підписано додаткову угоду до Договору про надання правлової (правничої) допомоги № 22/07/19-01 (том 1 а.с. 69).

Натомість, представник позивача звернувся до суду лише 01 серпня 2022 року. Тобто майже через 3 місяця після підписання додаткової угоди.

Представником позивача не надана до позовної заяви жодних належних та допустимих доказів, у розумунні ст.ст. 73, 74 КАС України, поважності причин зволікання звернення до суду після підписання додаткової угоди.

Також є доречними посилання відповідача на неповажність причин пропуску строку звернення до суду як то очикування судового рішення по справі №607/9876/21.

Оскільки ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2022 не містить у собі жодної оцінки щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд має залишити позов без розгляду після відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про не підтверждення позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду та передчасного висновку щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду.

Отже, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України та висновки суду про поновлення строку звернення до суду, викладені в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2022, є передчасними через відсутність відповідних доказів поважності таких причин, суд дійшов висновку щодо наявності законних підстав для залишення позову без руху після відкриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Суд попереджає, що за вимогами ч. 15 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 161, 171, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Причини порушення Товариством з обмуженою відповідальністю "ЮСК Україна" строку звернення до суду, наведені у позовній заяві, - визнати не поважними.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» усунути недоліки позовної заяви шляхом подання протягом 5 (п`яти) календарних днів, з дня отримання ухвали суду, клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин з одночасним поданням доказів їх поважності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ірметова