Ухвала

від 12.02.2025 по справі 640/11761/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

12 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11761/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов - відмовлено. Причини порушення Товариством з обмуженою відповідальністю "ЮСК Україна" строку звернення до суду, наведені у позовній заяві, - визнані не поважними.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов - залишено без руху.

Позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви.

На виконання зазначеної ухвали позивач подав заяву, якою просив поновити пропущені строки звернення до суду відносно кожної з оскаржених у справі № 640/11761/22 постанов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», №86 від 23.09.2021, №85 від 23.09.2021, №91 від 07.10.2021, №103 від 11.11.2021, №106 від 15.11.2021, №107 від 15.11.2021 як такі, що були пропущені з поважних підстав.

В обгрунтування заяви позивач зазначив наступне.

Строк звернення до суду позивача був розцінений Окружним адміністративним судом м. Києва як розумний з врахуванням наведеного, воєнного стану та стану судової системи весною 2022 року.

З позовом позивач звернувся через ДП «Укрпошта» 29 липня 2022 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою кореспонденцією.

З врахуванням всіх наданих позивачем доказів та викладених обставин, Окружним адміністративним судом м. Києва 02 серпня 2022 року такий строк був поновлений.

У своєму відзиві на позовну заяву, направленому в серпні 2022 року у справу, відповідач в особі того самого представника ОСОБА_1 жодним чином не заперечував законність та обґрунтованість відповідного рішення про поновлення строку звернення до суду.

Так само в додаткових поясненнях по справі №640/11761/22 від 23.01.2023 вих №-11.1/615, поданих вже до Київського окружного адміністративного суду, відповідач в особі головного спеціаліста відділу правового забезпечення управління правового забезпечення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києва Тетяна Ярмак жодним чином не зачіпала питання поновлення строку звернення до суду, очевидно розуміючи законність поновлення такого строку.

Верховний Суд в постанові від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц зазначив, «якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.».

Наведена відповідачем практика розгляду судами питань поновлення строків звернення до суду не є релевантною.

В постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 (адміністративне провадження № К/990/20688/22) Колегія суддів зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

В постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі №140/9165/23 (адміністративне провадження № К/990/41891/23) Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форсмажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об`єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан.

Зокрема, 24.02.2022 на території м. Києва було встановлено комендантську годину та обмежено пересування містом шляхом встановлення блокпостів та заборону в`їзду в центральні райони міста, де знаходиться Окружний адміністративний суд м. Києва. Прохід та проїзд до суду було заблоковано через розташування разом з Військовою прокуратурою Київського гарнізону, Радою національної безпеки та оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також поруч з Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

24 лютого 2022 року РСУ прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф».

Згідно з цим рішенням РСУ ухвалила:

-звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена;

- у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку;

- розробити рекомендації судам щодо порядку здійснення евакуаційних заходів та передачі справ;

- для вирішення невідкладних питань створити оперативний штаб у складі членів Ради суддів, голови ВС, керівника ДСА, голови Служби судової охорони.

З метою доведення того, що Окружний адміністративний суд м. Києва не працював в зв`язку з введенням воєнного стану та боями навколо Києва, представником позивача було надіслано 05.02.2025 запит про надання публічної інформації.

07 лютого 2025 року представником на електронну пошту, вказану в позовній заяві, було отримано лист №03.2-07/105/25 в.о. керівника апарату суду, члена ліквідаційної комісії Наталії Мельниченко, яка провідомила, що згідно бази даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», реєстрація вхідної кореспонденції припинено 26.02.2022 та розпочато 06.04.2022. Проте, до 19.08.2022, не працювали електронні сервіси Окружного адміністративного суду міста Києва, а саме, підсистема «Електронний суд», офіційна електронна пошта суду та розділ суду на сайті «Судова влада України». Окружний адміністративний суд міста Києва з часу збройної агресії та запровадження військового стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.22 зазнав суттєвих ускладнень в роботі у наслідок пошкоджень мережевого обладнання та доступу до глобальної мережі Інтернет. 04.04.2022 після часткового розблокування приміщень суду за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, працівниками відділу інформаційного та комп`ютерного забезпечення суду у період з 04.04.2022 по 12.04.2022 проведено аналіз стану пошкодження та відновлення роботи серверного обладнання та внутрішніх інформаційно-телекомунікаційних систем. Станом на 12.04.2022 встановлено, що у зв`язку з блокуванням роботи каналу захищеного передавання даних, адміністратором якого є державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке входить до сфери управління Державної судової адміністрації України, з невідомих причин для суду, не працювали наступні сервіси: Електронний суд, відсутній доступ до ЄДРСР, не працює офіційна електрона пошта суду, у зв`язку з чим заблоковано отримання інформації щодо зарахування судового збору, не здійснюється реплікація створеної в автоматизованій системі документообігу суду інформації з центральною базою даних, не здійснюється обмін інформацією з судами вищих інстанцій та не здійснюється отримання вхідної та відправлення вихідної кореспонденції засобами електронного зв`язку, заблоковано сторінку суду на Веб-порталі Судова влада України. 12 серпня 2022 року за інформацією державного підприємства «Інформаційні судові системи» відновлено роботу каналу захищеного зв`язку внутрішньокорпоративної мережі (інтранет) яка використовує засоби захисту від несанкціонованого доступу та забезпечує функціонування підсистем Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (ЄСІТС) та забезпечено доступ суду до наступних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", електронної пошти, здійснюється реплікація даних з ЦБД, надходять запити на скерування справ до судів вищих інстанцій, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також інформацію про зарахування судового збору». Тобто, повне функціонування Окружного адміністративного суду м. Києва було відновлено лише 12.08.2022, вже після звернення позивачем з позовом до цього суду.

Оцінюючи доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, зазначеним у заяві, поданої на виконання ухвали суду від 03 лютого 2025 року, суд враховує наступне.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного процесуальним законом строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 01.06.2022 у справі № 460/100/21, від 29.03.2023 у справі № 380/10073/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22, від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.

Так, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, згідно із частиною тринадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, не пізніше наступного дня постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 зауважила, що вжиття конструкції повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 640/8010/20 зроблено загальний висновок про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Щодо тверджень представника позивача про те, що к своєму відзиві на позовну заяву, направленому в серпні 2022 року у справу, відповідач в особі того самого представника ОСОБА_1 жодним чином не заперечував законність та обґрунтованість відповідного рішення про поновлення строку звернення до суду, суд вважає не прийнятими, оскільки разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано до Окружного адміністративного суду м. Києва клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (зареєстровано судом за вх № 03-14/83869/22 від 16.09.2022) саме з підтва порушення позивачем строку звернення до суду (том 8 а.с. 1-10).

Зазначене клопотання відповідача Окружним адміністративним судом судом м. Києва не було розглянуто.

З огляду на зазначене, саме Луганським окружним адміністративним судом вказане клопотання відповідача розглянуто та надано оцінку причинам пропуску строку звернення до суду позивача з даним позовом, зазначених у самій позовній заяві.

Щодо введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, як поважність причин пропуску строку звернення до суду, Верховний Суд неодноразово у своїв постановах вказував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку

Представник позивача слушно вказав на ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», якою визначено, що правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Положення даної норми знайшло своє підтвердження у рішенні Ради суддів України «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф», яким звернуто увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

Крім того, відповідь в.о. керівника апарату суду, члена ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду м. Києва Наталії Мельниченко містить у собі чітки дати, в які не здійснювалась реєстрація вхідної кореспонденції - припинено 26.02.2022 та розпочато 06.04.2022.

Суд ща раз наголошує щодо строків оскарження постанов відповідача:

- № 86 від 23.09.2021, №85 від 23.09.2021 закінчився 23.02.2022;

- №91 від 07.10.2021 закінчився 06.03.2022;

- №103 від 11.11.2021 закінчився 10.04.2022;

- №107 від 15.11.2021, №106 від 15.11.2021 закінчився 14.04.2022.

Представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження не можливості відправлення поштової кореспонденції Укрпоштою позовної заяви до закінчення встановленого нормами КАС України строку.

Лист в.о. керівника апарату суду, члена ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду м. Києва Наталії Мельниченко містить дані щодо роботи суду (реєстрації вхадної кореспонденції), а не докази поважності причин не направлення позивачем засобами поштового з`язку позовної заяви до суду.

Крім того, строк оскарження постанов №107 від 15.11.2021, №106 від 15.11.2021 закінчився після завершення періоду не реєстрації Окружним адміністративним судом м. Києва вхідної кореспонденції.

Також листом в.о. керівника апарату суду, члена ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду м. Києва Наталії Мельниченко підтверджено, що станом на 12.04.2022 у зв`язку з блокуванням роботи каналу захищеного передавання даних, адміністратором якого є державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке входить до сфери управління Державної судової адміністрації України, сервіси: Електронний суд, відсутній доступ до ЄДРСР, не працює офіційна електрона пошта суду, у зв`язку з чим заблоковано отримання інформації щодо зарахування судового збору, не здійснюється реплікація створеної в автоматизованій системі документообігу суду інформації з центральною базою даних, не здійснюється обмін інформацією з судами вищих інстанцій та не здійснюється отримання вхідної та відправлення вихідної кореспонденції засобами електронного зв`язку, заблоковано сторінку суду на Веб-порталі Судова влада України.

12 серпня 2022 року за інформацією державного підприємства «Інформаційні судові системи» відновлено роботу каналу захищеного зв`язку внутрішньокорпоративної мережі (інтранет) яка використовує засоби захисту від несанкціонованого доступу та забезпечує функціонування підсистем Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (ЄСІТС) та забезпечено доступ суду до наступних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", електронної пошти, здійснюється реплікація даних з ЦБД, надходять запити на скерування справ до судів вищих інстанцій, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також інформацію про зарахування судового збору.

Дана інформація вказує лише на перешкоди роботи сервісів в суді.

Позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, у розумінні вимог ст.ст. 73-74 КАС України, на підтвердження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) або підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" саме на створення процесуальних документів, для подання їх до суду.

Представник позивача в своїй заяві зазначає, що на підставі довіреностей Іваницею Є.П. вчинялись правочини, укладались договори, зокрема, договір про надання правової (правничої) допомоги №22/07/19-01 від 22.07.2019 з адвокатом Анголенко Анною Вячеславівною. Згідно умов такого договору нею забезпечувалось надання правової (правничої) допомоги позивачеві.

Так адвокатом А.В. Анголенко забезпечувався правовий супровід всіх перевірок, які були проведені органами Держпроспоживслужби України за зверненням громадянина Пономаренка в 52 (п`ятидести двох) магазинах позивача по всій Україні.

Особливістю співпраці було те, що згідно умов договору про надання правової (правничої) допомоги №22/07/19-01 від 22.07.2019 правова допомога надається на підставі окремих звернень (завдань, доручень). Відповідно до усталеної практики представництво інтересів в судових органах та органах державної виконавчої служби оформлювалось окремими додатковими угодами.

Навколо Києва 24.02.2022 розпочались бої і виконавчим директором Іваницею Є.П. було видано наказ №6 від 25.02.2022, наданий в матеріали справи.

Згідно пункту 1 такого наказу на період запровадження правового режиму воєнного стану на території України, встановити дистанційний та гнучкий режим роботи співробітників офісу.

Згідно пункту 3 наказу «З 24.02.2022 офіс підприємства, який розташований м.Київ вул. Іоанна Павла ІІ, буд.21 є зачиненим.».

Після цього 27.02.2022 виконавчий директор Іваниця Є.П. виїхав з території України, що підтверджується наданими в матеріали справи копіями сторінок паспорту НОМЕР_1 .

Станом на момент подання позову у справі ОСОБА_2 не перебував на території України, а наказ № 6 в частині роботи офісу ТОВ «ЮСК Україна», який розташований м. Київ вул. Іоанна Павла ІІ, буд.21, був чинний.

Виконавчий директор Є.П. Іваниця повернувся в Україну лише 22.08.2022

Тривале перебування за кордоном в Німеччині Іваниці Є.П. пов`язано із тим, що, починаючи з червня 2021 року, його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває там на лікуванні. Управлінням соціального захисту населення Голосіївської РДА м. Києва 28.07.2022 було видано посвідчення НОМЕР_2 на дитину з інвалідністю до 18 років.

Суд наголошує, що поважність причин пропуску строку звернення до суду, оцінюється саме Товариства, а не особистих причин керівника не перебування на території України, укладання додаткових угод чи надання завдань та доручень адвокату Анголенко А.В.

Аналізуючи зміст Договору про надання правової (правничої) допомоги № 22/07/19-01 від 22.07.2019 (том 1 а.с. 56-57) суд встановив, що договором не визначено, яким способом Клієнт (ТОВ «ЮСК Україна») надає завдання, дорученння Адвокату: усне, письмове тощо.

А тому судом не приймаються як належні докази в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду доводи представника позивача, наведені вище.

Суд наголошує, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

З аналізу положень статей 123, 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Залишення позовної заяви без руху це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.

У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.06.2024 по справі № 520/8938/23.

Суд ще раз зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року судом поновлено строк звернення до суду. При цьому суд не надав оцінку причинам порушення строку звернення до суду шляхлом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Оцінюючи зазначені представником позивача у заяві, поданої через підсистему "Електронний суд", причини пропуску строку звернення до суду та надані суду докази, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав визнання таких причин поважними.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Дана норма є релевантною ст. 240 КАС України, відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщопровадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом

З огляду на наведене, суд дійшов висновку щодо наявності законних підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостогоо апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.В. Ірметова