ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2025 рокусправа № 380/27500/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» до Головного управління ДПС у Волинській області, у якій просить з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 року № 0139220701, прийняте на підставі Акта перевірки від 10.10.2023 № 15372/07-01/45018463 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 року № 0139240701, прийняте на підставі Акта перевірки від 10.10.2023 № 15373/07-01/45018463 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2023 року № 0168580703, прийняте на підставі Акта перевірки від 17.10.2023 № 16000/07-03/45018463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2023 року № 0168960703, прийняте на підставі Акта перевірки від 17.10.2023 № 16000/07-03/45018463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість»;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальні позапланові невиїзні перевірки за результатами яких складено акти від 10.10.2023 №№ 15372/07-01/45018463, 15373/07-01/45018463 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова». На підставі актів перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.11.2023 № 0139240701 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування і № 0139220701 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування.
Зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області також проведено документальну позапланову виїзну перевірки за результатами якої складено акт від 17.10.2023 №№ 16000/07-03/45018463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість». На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.12.2023 № 0168580703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування, № 0168960703 за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення.
ТОВ «Речтехнова» не погоджується із висновками, викладеними у актах перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає, що вони прийняті з порушенням вимог податкового законодавства є незаконними та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених господарських операцій, у зв`язку з чим, підлягають скасуванню.
Зазначає, що висновки податкового органу, викладені в актах перевірки, фактично обґрунтовано лише відсутністю у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності та несвоєчасне звітування, однак принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).
Наголошує, що податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Речтехнова», як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Щодо інвентаризації зазначає, що основними актами, які встановлюють порядок проведення інвентаризації актів і зобов`язань та оформлення їх результатів є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанова КМУ № 419 від 28.02.2000 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності», наказ Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи. Представники податкової можуть бути присутні при проведенні інвентаризації, однак це не є обов`язковою умовою.
Щодо платіжних документів наголошує, що згідно Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Постановою Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 320/5697/20 визначено, що електронний документ при наявності всіх необхідних реквізитів, підтверджує здійснення операцій на підставі такого документа, тому виписка з банку та платіжні доручення отримані у вигляді електронного документа мають ту ж юридичну силу, що і складені у паперовому вигляді.
Наголошує, що перевірка та дослідження фінансової спроможності та можливості належного виконання зобов`язань платника податків не є компетенцією податкових органів та не відноситься до фіскальної і розподільчо-регулюючої функції податкової.
Таким чином, позивач вважає, що висновки в актах не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а отже винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою судді від 24.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою судді від 04.12.2023 у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.01.2024.
Ухвалою суду від 13.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи № 380/27500/23 за територіальною підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 09.04.2024 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову.
09.07.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання від 09.07.2024.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість і документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами яких складено акт № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023 та акт № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023.
ТОВ «Речтехнова» подані заперечення від 07.09.2023 на акт № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023 та акт № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023.
ГУ ДПС у Волинській області з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення проведено документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень та червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.
За результатами проведених перевірок з урахуванням заперечень ТОВ «Речтехнова», складено акти від 10.10.2023 № 15372/07-01/45018463, № 15373/07-01/45018463, якими встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «ТК «Велич», ТОВ «Промисловий Шлях», ТОВ «Мудре рішення» до ТОВ «Речтехнова» у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.
Зазначає, що встановлені обставини свідчать про порушення п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200 ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму ПДВ 17085101,00 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 17085101,00 грн та за червень 2023 року на суму ПДВ 18000103,32 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 19000103,32 грн.
На підставі актів перевірки, 01.11.2023 року були прийняті податкові-повідомлення рішення № 0139220701, № 0139240701, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Зазначає, що відповідно до вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. На підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2 статті 85 ПК України ДПС просила надати у термін до 13:00 27.09.2023 року до перевірки всі первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, однак станом на 17:00 03.10.2023 року ТОВ «Речтехнова» не надано первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки про що складено відповідні акти.
Згідно з вимогами п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Положеннями п.200.2 ст.200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Щодо вимоги про зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень і червень 2023 року зазначає, що повноваження податкових органів щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Звертає увагу, що вимога заявлена передчасно, так як відповідно до п. 2 ст. 200.15 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
ГУ ДПС у Волинській області подано додаткові пояснення, у яких зазначає, що проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 16000/07-03/45018463 від 17.10.2023. Актом встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «Дельта-С Компані» до ТОВ «Речтехнова» у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.
На підставі акта перевірки 07.12.2023 року були прийняті податкові-повідомлення рішення № 0168960703, № 0168580703, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Зазначає, що відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 879 від 02.09.2014 року, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: - виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; - установлення залишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; - виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; - виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання (п. 5 Положення).
Пунктом 6 Положення встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи».
Станом на дату підписання акта із отриманих матеріалів проведеної інвентаризації 05.10.2023 року не можливо підтвердити фактичну наявність коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей за адресою складів та виконання законних вимог контролюючого органу, щодо присутності посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області при проведенні інвентаризації свідчить про складання інвентаризаційного опису без фактичного проведення інвентаризації, також відсутня фото, відеофіксація складських приміщень.
Крім того, під час проведення попередніх документальних позапланових перевірок щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень, червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, ТОВ «Речтехнова» проведені інвентаризації були з порушеннями вимог положення про інвентаризацію.
Наголошує, що в наданих до перевірки платіжних інструкціях відсутня мокра печатка банку та підпис надавача платіжних послуг, які відповідно до постанови Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 належать до обов`язкових реквізитів. Банківську виписку до перевірки платником не надано. Відповідно до постанови ВС КАС від 03.08.202р. у справі № 420/982/20 адміністративне провадження № К/9901/16127/21 платіжні доручення, які не містять жодного підпису та печатки банку, який здійснив переказ, не доводить належним чином проведення оплати за товар, тому неможливо підтвердити фактичну сплату коштів ТОВ «Речтехнова».
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» подано додаткові пояснення від 30.09.2024 року, у яких зазначає, що всі представлені під час перевірки документи відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів у їх достовірності та в сукупності з іншими документами підтверджують реальність здійснення господарських операцій. При цьому, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Зазначає, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.
Наголошує, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі видаткових та товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій. Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 року у справі № 380/18771/22.
З приводу сумнівів податкового органу щодо реальності здійснення господарських операцій, з огляду на товаро-транспортні накладні та той факт, що за даними Централізованої бази даних МТСБУ, транспортні засоби з номерними знаками, які зазначені у ТТН, використані для перевезення товару, не зареєстровані як такі, що мають поліс внутрішнього страхування, зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно- матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Наголошує, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, чи неточності у вказаних документах, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
Враховуючи вищезазначене просить суд задовольнити позовні вимоги.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» подано додаткові пояснення від 18.11.2024 року, у яких зазначає, що відповідно до п. 19 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна. У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки, визначений пунктом 11 цього Порядку.
У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається весь опис (номенклатура) поставлених протягом місяця товарів/послуг. При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (крім визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України) не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.
Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Зазначає, що товар, який було придбано у контрагентів ТОВ «Все Продакшн» та ТОВ «Дельта-С Компані» зберігався на складах у постачальників. Вказані умови співпраці передбачені умовами договорів поставки. До 31.07.2023 року - передбачено безоплатне зберігання, з 01.08.2023 року - вартість зберігання 2000,00 грн у день. За наслідком вказаних послуг було зареєстровано податкові накладні.
Враховуючи вищезазначене просить суд задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні, що відбулось 10.12.2024, представник позивача позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.
За результатом проведеного судового засідання 10.12.2024 суд вирішив перейти до письмового провадження з метою подальшого розгляду справи та ухвалення рішення.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» (далі ТОВ «Речтехнова», позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 45018463, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 83-84).
Фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023 (т.2 а.с. 5-29).
Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн» (код ЄДРПОУ 44474063) та TOB «ТК "Велич» (код ЄДРПОУ 44891023) до ТОВ «Речтехнова» у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.
Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4 п. 200.7, п.200.9 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2023 року (код рядка 19 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 17085101,00 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) на суму ПДВ 17085101 грн.
Відповідно до акта № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023, фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (т.2 а.с. 30-60).
Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Промисловий Шлях» (код ЄДРПОУ 45117084) та ТОВ «Мудре рішення» (код ЄДРПОУ 45142016) до ТОВ «Речтехнова», у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.
Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2023 року (код рядка 19 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 19000103,00 грн, що призвело до завищення, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) на суму ПДВ 19000103 грн.
ТОВ «Речтехнова» у зв`язку із незгодую з висновками податкового органу подано заперечення від 07.09.2023 б/н на акти перевірок № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023, № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023.
Головним управлінням ДПС у Волинській області з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України та з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, про що складено акт № 15372/07-01/45018463 від 10.10.2023 (т.1 а.с. 203-218).
Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4 п. 200.7, п.200.9 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2023 року в загальній сумі 17085101,00 гр.
За результатами акта перевірки № 15372/07-01/45018463 від 10.10.2023, Головним управленням ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 форми «В1» №0139220701 на суму завищення бюджетного відшкодування за травень 2023 в розмірі 17085101,00 грн та на суму штрафних санкцій в розмірі 1708510,10 грн (т. 10 а.с. ).
Головним управлінням ДПС у Волинській області з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України та з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 15373/07-01/45018463 від 10.10.2023 (т.1 а.с. 224-241).
Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до завищення, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року в загальній сумі 19000103,00 грн.
За результатами акта перевірки № 15373/07-01/45018463 від 10.10.2023, Головним управленням ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 форми «В1» №0139240701 на суму завищення бюджетного відшкодування за червень 2023 в розмірі 19000103,00 грн та на суму штрафних санкцій в розмірі 1900010,30 грн (т. 1 а.с. 73-74).
Фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 16000/07-03/45018463 від 17.10.2023 (т.5 а.с. 139-158).
Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за липень 2023 року на загальну суму 20004356,00 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму ПДВ 19147333,00 грн та завищення залишку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 857023,23 грн.
За результатами акта перевірки №16000/07-03/45018463 від 17.10.2023, Головним управленням ДПС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.12.2023:
- форми «В4» №0168960703 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 857023,00 грн;
- форми «В1» № 0168580703 на суму завищення бюджетного відшкодування за липень 2023 в розмірі 19147333,00 грн та на суму штрафних санкцій в розмірі 1914733,30 грн (т.6 а.с. 131-138).
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх незаконними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч.2 ст.92 Конституції України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Пунктом 78.1 ст.78 ПК України передбачені підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.
Пунктами 78.2 78.9 ст.78 ПК України визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Статтею 79 ПК України встановлені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст.79 ПК України).
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п.79.5 ст.79 ПК України).
Суд зазначає, що позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, тому судом не досліджується питання підстав правомірності винесення наказу про проведення перевірки та дії вчинені під час проведення перевірки.
Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Суд зазначає, що в актах перевірки № 15372/07-01/45018463 від 10.10.2023, № 15373/07-01/45018463 від 10.10.2023, № 16000/07-03/45018463 від 17.10.2023 зазначені передбачені Порядком № 727 порушення податкового законодавства, які були встановлені фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області.
Статтею 44 ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Зі змісту акта перевірки від 10.10.2023 №15372/07-01/45018463 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Речтехнова» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2023 на суму ПДВ 17085101,00 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «ТК Велич», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.
Згідно акта перевірки від 10.10.2023 №15373/07-01/45018463 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Речтехнова» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за червень 2023 на суму ПДВ 19000103,00 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Промисловий Шлях», ТОВ «Мудре рішення», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.
Відповідно до акта перевірки від 17.10.2023 №16000/07-03/45018463 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Речтехнова» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2023 на суму ПДВ 19147333,00 грн та завищення залишку від`ємного значення на суму 857023,23 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «Дельта-С Компані», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає таке.
Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.
Під постачанням товарів розуміється, зокрема передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
При цьому, відповідно до п.189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Податкового кодексу.
Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Ураховуючи викладене, у комісіонера на дату першої з подій, визначених п.187.1 ст.187 ПК України, виникають податкові зобов`язання з ПДВ:
- з операції з реалізації товару, переданого йому на реалізацію комітентом в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної п.189.4 ст.189 Кодексу;
- з послуг комісії, наданих комітенту в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної ст.188 Кодексу.
За положеннями п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.
Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено статтею 200 ПК України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
За змістом п. 200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.
Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.
В свою чергу, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно зі ст. 3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в договорі поставки, були складені видаткові накладні.
Податкова накладна надається постачальником в електронному вигляді в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.
Судом встановлено, що 17.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Все Продакшн» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № 17/05/23-2, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату (т.3 а.с. 2-5).
Пунктом 1.2. Договору поставки № 17/05/23-2 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № 17/05/23-2 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.
Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяоплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № 17/05/23-2).
03.07.2023 укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 17/05/23-2 від 17.05.2023, відповідно до якої сторони вирішили добавити п. 3.1.1. і п.3.3.2. розділу 3 «Строки, порядок та умови поставки товару» та викласти їх у такій редакції: « 3.1.1. Придбаний Покупцем товар може знаходитись на безоплатному зберіганні на складі Постачальника терміном до 31.07.2023 року. З 01.08.2023 зберігання товару Покупця на складі Постачальника вважатиметься платним, вартість такого зберігання складатиме 2000,00 гривень за 1 день зберігання товару» (т.6 а.с. 41)
На виконання умов Договору поставки № 17/05/23-2, у травні 2023 року надано видаткові накладні: - № РН-216/05 від 17.05.2023; - № РН-607/05 від 26.05.2023; - № РН-608/05 від 26.05.2023; - № РН-609/05 від 26.05.2023; - № РН-610/05 від 26.05.2023; - № РН-611/05 від 26.05.2023; - № РН-612/05 від 26.05.2023; - № РН-613/05 від 26.05.2023; - № РН-614/05 від 26.05.2023; - № РН-615/05 від 26.05.2023; - № РН-775/05 від 26.05.2023; - № РН-647/05 від 29.05.2023; - № РН-648/05 від 29.05.2023; - № РН-649/05 від 29.05.2023; - № РН-650/05 від 29.05.2023; - № РН-651/05 від 29.05.2023; - № РН-652/05 від 29.05.2023; - № РН-653/05 від 29.05.2023; - № РН-654/05 від 29.05.2023; - № РН-655/05 від 29.05.2023; - № РН-656/05 від 29.05.2023; - № РН-700/05 від 30.05.2023; - № РН-701/05 від 30.05.2023; - № РН-702/05 від 30.05.2023; - № РН-703/05 від 30.05.2023; - № РН-704/05 від 30.05.2023; - № РН-705/05 від 30.05.2023; - № РН-706/05 від 30.05.2023; - № РН-707/05 від 30.05.2023; - № РН-708/05 від 30.05.2023; - № РН-709/05 від 30.05.2023; - № РН-760/05 від 31.05.2023; - № РН-761/05 від 31.05.2023; - № РН-762/05 від 31.05.2023; - № РН-763/05 від 31.05.2023; - № РН-764/05 від 31.05.2023; - № РН-765/05 від 31.05.2023; - № РН-766/05 від 31.05.2023; - № РН-767/05 від 31.05.2023; - № РН-768/05 від 31.05.2023; - № РН-769/05 від 31.05.2023; - № РН-770/05 від 31.05.2023; - № РН-771/05 від 31.05.2023; - № РН-772/05 від 31.05.2023; - № РН-773/05 від 31.05.2023; - № РН-774/05 від 31.05.2023 (т.3 а.с. 9-54).
ТОВ «Все Продакшн» у травні 2023 року як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 216 від 17.05.2023 року; - № 607 від 26.05.2023 року; - № 608 від 26.05.2023 року; - № 609 від 26.05.2023 року; - № 610 від 26.05.2023 року; - № 611 від 26.05.2023 року; - № 612 від 26.05.2023 року; - № 613 від 26.05.2023 року; - № 614 від 26.05.2023 року; - № 615 від 26.05.2023 року; - № 647 від 29.05.2023 року; - № 648 від 29.05.2023 року; - № 649 від 29.05.2023 року; - № 650 від 29.05.2023 року; - № 651 від 29.05.2023 року; - № 652 від 29.05.2023 року; - № 653 від 29.05.2023 року; - № 654 від 29.05.2023 року; - № 655 від 29.05.2023 року; - № 656 від 29.05.2023 року; - № 700 від 30.05.2023 року; - № 701 від 30.05.2023 року; - № 702 від 30.05.2023 року; - № 703 від 30.05.2023 року; - № 704 від 30.05.2023 року; - № 705 від 30.05.2023 року; - № 706 від 30.05.2023 року; - № 707 від 30.05.2023 року; - № 708 від 30.05.2023 року; - № 709 від 30.05.2023 року; - № 760 від 31.05.2023 року; - № 761 від 31.05.2023 року; - № 762 від 31.05.2023 року; - № 763 від 31.05.2023 року; - № 764 від 31.05.2023 року; - № 765 від 31.05.2023 року; - № 766 від 31.05.2023 року; - № 767 від 31.05.2023 року; - № 768 від 31.05.2023 року; - № 769 від 31.05.2023 року; - № 770 від 31.05.2023 року; - № 771 від 31.05.2023 року; - № 772 від 31.05.2023 року; - № 773 від 31.05.2023 року; - № 774 від 31.05.2023 року; - № 775 від 26.05.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.9 а.с. 174- 250, т.10 а.с. 1-16).
Транспортування товару за травень 2023 року відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Все Продакшн», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-216/05 від 17.05.2023; - № ТТН-607/05 від 26.05.2023; - № ТТН-608/05 від 26.05.2023; - № ТТН-609/05 від 26.05.2023; - № ТТН-610/05 від 26.05.2023; - № ТТН-611/05 від 26.05.2023; - № ТТН-612/05 від 26.05.2023; - № ТТН-613/05 від 26.05.2023; - № ТТН-614/05 від 26.05.2023; - № ТТН-615/05 від 26.05.2023; - № ТТН-775/05 від 26.05.2023; - № ТТН-647/05 від 29.05.2023; - № ТТН-648/05 від 29.05.2023; - № ТТН-649/05 від 29.05.2023; - № ТТН-650/05 від 29.05.2023; - № ТТН-651/05 від 29.05.2023; - № ТТН-652/05 від 29.05.2023; - № ТТН-653/05 від 29.05.2023; - № ТТН-654/05 від 29.05.2023; - № ТТН-655/05 від 29.05.2023; - № ТТН-656/05 від 29.05.2023; - № ТТН-700/05 від 30.05.2023; - № ТТН-701/05 від 30.05.2023; - № ТТН-702/05 від 30.05.2023; - № ТТН-703/05 від 30.05.2023; - № ТТН-704/05 від 30.05.2023; - № ТТН-705/05 від 30.05.2023; - № ТТН-706/05 від 30.05.2023; - № ТТН-707/05 від 30.05.2023; - № ТТН-708/05 від 30.05.2023; - № ТТН-709/05 від 30.05.2023; - № ТТН-760/05 від 31.05.2023; - № ТТН-761/05 від 31.05.2023; - № ТТН-762/05 від 31.05.2023; - № ТТН-763/05 від 31.05.2023; - № ТТН-764/05 від 31.05.2023; - № ТТН-765/05 від 31.05.2023; - № ТТН-766/05 від 31.05.2023; - № ТТН-767/05 від 31.05.2023; - № ТТН-768/05 від 31.05.2023; - № ТТН-769/05 від 31.05.2023; - № ТТН-770/05 від 31.05.2023; - № ТТН-771/05 від 31.05.2023; - № ТТН-772/05 від 31.05.2023; - № ТТН-773/05 від 31.05.2023; - № ТТН-774/05 від 31.05.2023 (т.3 а.с. 99-157, 171-202а).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) за травень 2023 року підтверджується платіжними інструкціями: - № 46 від 31.05.2023 на суму 4600033,30 гривень; - № 43 від 31.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 41 від 31.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 38 від 30.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 37 від 30.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 33 від 30.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 31 від 29.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 28 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 26 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 21 від 26.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 18 від 26.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 15 від 26.05.2023 на суму 5000000,00 гривень (т.9 а.с. 22-27 зв.бік).
На виконання умов Договору поставки № 17/05/23-2, у липні 2023 року надано видаткові накладні: - № РН-7/07 від 03.07.2023; - № РН-8/07 від 03.07.2023; - № РН-18/07 від 04.07.2023; - № РН-19/07 від 04.07.2023; - № РН-24/07 від 05.07.2023; - № РН-35/07 від 06.07.2023; - № РН-47/07 від 07.07.2023; - № РН-59/07 від 10.07.2023; - № РН-68/07 від 11.07.2023; - № РН-69/07 від 11.07.2023; - № РН-74/07 від 12.07.2023; - № РН-86/07 від 13.07.2023; - № РН-98/07 від 14.07.2023; - № РН-112/07 від 17.07.2023; - № РН-124/07 від 18.07.2023; - № РН-133/07 від 19.07.2023; - № РН-144/07 від 20.07.2023; - № РН-153/07 від 21.07.2023; - № РН-164/07 від 24.07.2023; - № РН-176/07 від 25.07.2023; - № РН-184/07 від 26.07.2023; - № РН-195/07 від 27.07.2023; - № РН-203/07 від 28.07.2023 (т.6 а.с. 138-177).
ТОВ «Все Продакшн» у липні 2023 року як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 8 від 31.07.2023 року; - № 19 від 31.07.2023 року; - № 35 від 31.07.2023 року; - № 59 від 31.07.2023 року; - № 69 від 31.07.2023 року; - № 86 від 31.07.2023 року; - № 112 від 31.07.2023 року; - № 133 від 31.07.2023 року; - № 153 від 31.07.2023 року; - № 184 від 31.07.2023 року; - № 203 від 31.07.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.10 а.с. 17-39).
Транспортування товару за липень 2023 року відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Все Продакшн», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-8/07 від 03.07.2023; - № ТТН-19/07 від 04.07.2023; - № ТТН-47/07 від 07.07.2023; - № ТТН-59/07 від 10.07.2023; - № ТТН-69/07 від 11.07.2023; - № ТТН-74/07 від 12.07.2023;
- № ТТН-86/07 від 13.07.2023; - № ТТН-98/07 від 14.07.2023; - № ТТН-112/07 від 17.07.2023; - № ТТН-124/07 від 18.07.2023; - № ТТН-133/07 від 19.07.2023; - № ТТН-144/07 від 20.07.2023; - № ТТН-153/07 від 21.07.2023; - № ТТН-164/07 від 24.07.2023; - № ТТН-176/07 від 25.07.2023; - № ТТН-184/07 від 26.07.2023; - № ТТН-195/07 від 27.07.2023; - № ТТН-203/07 від 28.07.2023 (т.6 а.с. 235-250, т.7 а.с. 1-49).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) за липень 2023 року підтверджується платіжними дорученнями: - № 186 від 31.07.2023 на суму 2210333,00 гривень; - № 183 від 28.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 179 від 27.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 175 від 26.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 171 від 25.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 165 від 21.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 162 від 19.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 156 від 17.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 150 від 13.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 146 від 12.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 139 від 07.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 135 від 06.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 134 від 05.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 130 від 03.07.2023 на суму 4000000,00 гривень (т.9 а.с. 15-21 зв.бік).
Згідно акту взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Все Продакшн», станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня (т.6 а.с. 7).
26.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Велич» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № СІ26/05/23, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату (т.3 а.с. 161-164).
Пунктом 1.2. Договору поставки № СІ26/05/23 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № СІ26/05/23 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.
Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № СІ26/05/23).
На виконання умов Договору поставки № СІ26/05/23 надано видаткові накладні: - № РН-92/05 від 26.05.2023; - № РН-91/05 від 26.05.2023; - № РН-93/05 від 26.05.2023; - № РН-94/05 від 26.05.2023; - № РН-95/05 від 26.05.2023; - № РН-96/05 від 26.05.2023; - № РН-100/05 від 29.05.2023; - № РН-101/05 від 29.05.2023; - № РН-102/05 від 29.05.2023; - № РН-103/05 від 29.05.2023; - № РН-104/05 від 29.05.2023; - № РН-105/05 від 29.05.2023; - № РН-106/05 від 29.05.2023; - № РН-107/05 від 29.05.2023; - № РН-108/05 від 29.05.2023; - № РН-109/05 від 29.05.2023; - № РН-110/05 від 29.05.2023; - № РН-115/05 від 30.05.2023; - № РН-116/05 від 30.05.2023; - № РН-117/05 від 30.05.2023; - № РН-118/05 від 30.05.2023; - № РН-119/05 від 30.05.2023; - № РН-120/05 від 30.05.2023; - № РН-121/05 від 30.05.2023; - № РН-122/05 від 30.05.2023; - № РН-123/05 від 30.05.2023; - № РН-124/05 від 30.05.2023; - № РН-125/05 від 30.05.2023; - № РН-130/05 від 31.05.2023; - № РН-131/05 від 31.05.2023; - № РН-132/05 від 31.05.2023; - № РН-133/05 від 31.05.2023; - № РН-134/05 від 31.05.2023; - № РН-135/05 від 31.05.2023; - № РН-136/05 від 31.05.2023; - № РН-137/05 від 31.05.2023; - № РН-138/05 від 31.05.2023; - № РН-139/05 від 31.05.2023; - № РН-140/05 від 31.05.2023 (т.3 а.с. 168-170, 203-229, т.4 а.с. 19-27).
ТОВ «Торгова компанія «Велич» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 91 від 26.05.2023 року; - № 92 від 26.05.2023 року; - № 93 від 26.05.2023 року; - № 94 від 26.05.2023 року; - № 95 від 26.05.2023 року; - № 96 від 26.05.2023 року; - № 100 від 29.05.2023 року; - № 101 від 29.05.2023 року; - № 102 від 29.05.2023 року; - № 103 від 29.05.2023 року; - № 104 від 29.05.2023 року; - № 105 від 29.05.2023 року; - № 106 від 29.05.2023 року; - № 107 від 29.05.2023 року; - № 108 від 29.05.2023 року; - № 109 від 29.05.2023 року; - № 110 від 29.05.2023 року; - № 115 від 30.05.2023 року; - № 116 від 30.05.2023 року; - № 117 від 30.05.2023 року; - № 118 від 30.05.2023 року; - № 119 від 30.05.2023 року; - № 120 від 30.05.2023 року; - № 121 від 30.05.2023 року; - № 122 від 30.05.2023 року; - № 123 від 30.05.2023 року; - № 124 від 30.05.2023 року; - № 125 від 30.05.2023 року; - № 130 від 31.05.2023 року; - № 131 від 31.05.2023 року; - № 132 від 31.05.2023 року; - № 133 від 31.05.2023 року; - № 134 від 31.05.2023 року; - № 135 від 31.05.2023 року; - № 136 від 31.05.2023 року; - № 137 від 31.05.2023 року; - № 138 від 31.05.2023 року; - № 139 від 31.05.2023 року; - № 140 від 31.05.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.9 а.с. 96-173).
Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «ТК «Велич», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000041 від 26.05.2023; - № ТТН-000042 від 26.05.2023; - № ТТН-000043 від 26.05.2023; - № ТТН-000044 від 26.05.2023; - № ТТН-000045 від 26.05.2023; - № ТТН-000046 від 26.05.2023; - № ТТН-000047 від 29.05.2023; - № ТТН-000048 від 29.05.2023; - № ТТН-000049 від 29.05.2023; - № ТТН-000050 від 29.05.2023; - № ТТН-000051 від 29.05.2023; - № ТТН-000052 від 29.05.2023; - № ТТН-000053 від 29.05.2023; - № ТТН-000054 від 29.05.2023; - № ТТН-000055 від 29.05.2023; - № ТТН-000056 від 29.05.2023; - № ТТН-000057 від 29.05.2023; - № ТТН-000058 від 30.05.2023; - № ТТН-000059 від 30.05.2023; - № ТТН-000060 від 30.05.2023; - № ТТН-000061 від 30.05.2023; - № ТТН-000062 від 30.05.2023; - № ТТН-000063 від 30.05.2023; - № ТТН-000064 від 30.05.2023; - № ТТН-000065 від 30.05.2023; - № ТТН-000066 від 30.05.2023; - № ТТН-000067 від 30.05.2023; - № ТТН-000068 від 30.05.2023; - № ТТН-000069 від 31.05.2023; - № ТТН-000070 від 31.05.2023; - № ТТН-000071 від 31.05.2023; - № ТТН-000072 від 31.05.2023; - № ТТН-000073 від 31.05.2023; - № ТТН-000074 від 31.05.2023; - № ТТН-000075 від 31.05.2023; - № ТТН-000076 від 31.05.2023; - № ТТН-000077 від 31.05.2023; - № ТТН-000078 від 31.05.2023; - № ТТН-000079 від 31.05.2023 (т.4 а.с. 28-40, 62-78, 113-118, 149-164, 201-226).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 49 від 31.05.2023 на суму 5910574,50 гривень; - № 47 від 31.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 40 від 30.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 36 від 30.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 34 від 30.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 25 від 29.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 23 від 29.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 20 від 26.05.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 16 від 26.05.2023 на суму 4000000,00 гривень (т.9 а.с. 10-14).
19.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мудре Рішення» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № ПІ19/06/1, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату (т.4 а.с. 41-44).
Пунктом 1.2. Договору поставки № ПІ19/06/1 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ПІ19/06/1 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.
Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ПІ19/06/1).
На виконання умов Договору поставки № ПІ19/06/1 надано видаткові накладні: - № РН-25/06 від 19.06.2023; - № РН-24/06 від 19.06.2023; - № РН-26/06 від 19.06.2023; - № РН-39/06 від 20.06.2023; - № РН-40/06 від 20.06.2023; - № РН-41/06 від 20.06.2023; - № РН-59/06 від 21.06.2023; - № РН-62/06 від 21.06.2023; - № РН-60/06 від 21.06.2023; - № РН-64/06 від 22.06.2023; - № РН-66/06 від 22.06.2023; - № РН-67/06 від 22.06.2023; - № РН-80/06 від 23.06.2023; - № РН-81/06 від 23.06.2023; - № РН-82/06 від 23.06.2023; - № РН-90/06 від 26.06.2023; - № РН-91/06 від 26.06.2023; - № РН-92/06 від 26.06.2023; - № РН-101/06 від 27.06.2023; - № РН-112/06 від 28.06.2023; - № РН-102/06 від 27.06.2023; - № РН-111/06 від 28.06.2023 (т.4 а.с. 79-112).
ТОВ «Мудре Рішення» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 10 від 30.06.2023 року; - № 6 від 30.06.2023 року; - № 7 від 30.06.2023 року; - № 8 від 30.06.2023 року; - № 9 від 30.06.2023 року; - № 11 від 30.06.2023 року; - № 12 від 30.06.2023 року; - № 13 від 30.06.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.10 а.с. 53-75).
Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Мудре Рішення», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000061 від 22.06.2023; - № ТТН-000062 від 22.06.2023; - № ТТН-000063 від 23.06.2023; - № ТТН-000064 від 23.06.2023; - № ТТН-000065 від 23.06.2023; - № ТТН-000066 від 26.06.2023; - № ТТН-000067 від 26.06.2023; - № ТТН-000068 від 26.06.2023; - № ТТН-000069 від 27.06.2023; - № ТТН-000070 від 27.06.2023; - № ТТН-000071 від 28.06.2023; - № ТТН-000072 від 28.06.2023; - № ТТН-000051 від 19.06.2023; - № ТТН-000052 від 19.06.2023; - № ТТН-000053 від 19.06.2023; - № ТТН-000054 від 20.06.2023; - № ТТН-000055 від 20.06.2023; - № ТТН-000056 від 20.06.2023; - № ТТН-000057 від 21.06.2023; - № ТТН-000058 від 21.06.2023; - № ТТН-000059 від 21.06.2023; - № ТТН-000060 від 22.06.2023 (т.4 а.с. 119-148, 165-200).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 125 від 30.06.2023 на суму 2200557,49 гривень; - № 122 від 29.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 119 від 28.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 112 від 26.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 106 від 22.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 104 від 21.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 101 від 20.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 96 від 19.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 94 від 16.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 90 від 15.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 88 від 14.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 61 від 01.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 72 від 07.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 69 від 06.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 64 від 02.06.2023 на суму 4000000,00 гривень (т.4 а.с. 47-61).
Згідно акту взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Мудре Рішення», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня (т.4 а.с. 18).
20.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий Шлях» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № ПІ 20/06, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату (т.4 а.с. 250, т.5 а.с. 1-3).
Пунктом 1.2. Договору поставки № ПІ 20/06 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ПІ 20/06 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.
Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ПІ 20/06).
На виконання умов Договору поставки № ПІ 20/06, надано видаткові накладні: - № РН-10/06 від 19.06.2023; - № РН-11/06 від 19.06.2023; - № РН-12/06 від 19.06.2023; - № РН-21/06 від 20.06.2023; - № РН-22/06 від 20.06.2023; - № РН-23/06 від 20.06.2023; - № РН-94/07 від 21.06.2023; - № РН-94/08 від 21.06.2023; - № РН-94/09 від 21.06.2023; - № РН-45/06 від 22.06.2023; - № РН-46/06 від 22.06.2023; - № РН-47/06 від 22.06.2023; - № РН-55/06 від 23.06.2023; - № РН-56/06 від 23.06.2023 (т.5 а.с. 16-40).
ТОВ «Промисловий Шлях» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 1 від 30.06.2023 року; - № 2 від 30.06.2023 року; - № 3 від 30.06.2023 року; - № 5 від 30.06.2023 року; - № 7 від 30.06.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.10 а.с. 76-85).
Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Промисловий Шлях», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000106 від 19.06.2023; - № ТТН-000107 від 19.06.2023; - № ТТН-000108 від 19.06.2023; - № ТТН-000109 від 20.06.2023; - № ТТН-000110 від 20.06.2023; - № ТТН-000111 від 20.06.2023; - № ТТН-000112 від 21.06.2023; - № ТТН-000113 від 21.06.2023; - № ТТН-000114 від 21.06.2023; - № ТТН-000115 від 22.06.2023; - № ТТН-000116 від 22.06.2023; - № ТТН-000117 від 22.06.2023; - № ТТН-000118 від 23.06.2023; - № ТТН-000119 від 23.06.2023 (т.5 а.с. 41-89).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 123 від 29.06.2023 на суму 2800062,46 гривень; - № 115 від 27.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 109 від 23.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 105 від 21.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 102 від 20.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 99 від 16.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 91 від 15.06.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 78 від 09.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 77 від 08.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 70 від 06.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 66 від 05.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 62 від 01.06.2023 на суму 5000000,00 гривень (т.5 а.с. 4-15).
Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Промисловий Шлях», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня (т.4 а.с. 249).
03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-С Компані» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № ТПІ17/07/23, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату (т.6 а.с. 22-26).
Пунктом 1.2. Договору поставки № ТПІ17/07/23 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ТПІ17/07/23 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.
Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ТПІ17/07/23).
04.07.2023 укладено Додаткову угоду № 01 до Договору поставки № ТПІ17/07/23 від 03.07.2023, відповідно до якої сторони вирішили добавити п. 3.1.1. розділу 3 «Строки, порядок та умови поставки товару» та викласти його в такій редакції: « 3.1.1. Придбаний Покупцем товар може знаходитись на безоплатному зберіганні на складі Постачальника терміном до 31.07.2023 року. З 01.08.2023 зберігання товару Покупця на складі Постачальника вважатиметься платним, вартість такого зберігання складатиме 2000,00 гривень за 1 день зберігання товару» (т.6 а.с. 40).
На виконання умов Договору поставки № ТПІ17/07/23, надано видаткові накладні: - № РН-4/07 від 17.07.2023; - № РН-1/07 від 17.07.2023; - № РН-2/07 від 17.07.2023; - № РН-3/07 від 17.07.2023; - № РН-14/07 від 18.07.2023; - № РН-11/07 від 18.07.2023; - № РН-12/07 від 18.07.2023; - № РН-13/07 від 18.07.2023; - № РН-30/07 від 19.07.2023; - № РН-31/07 від 19.07.2023; - № РН-32/07 від 19.07.2023; - № РН-60/07 від 20.07.2023; - № РН-63/07 від 20.07.2023; - № РН-62/07 від 20.07.2023; - № РН-64/07 від 20.07.2023; - № РН-86/07 від 21.07.2023; - № РН-87/07 від 21.07.2023; - № РН-88/07 від 21.07.2023 (т.6 а.с. 109-137).
ТОВ «Дельта-С Компані» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 1 від 31.07.2023 року; - № 2 від 31.07.2023 року; - № 3 від 31.07.2023 року; - № 4 від 31.07.2023 року; - № 5 від 31.07.2023 року; - № 6 від 31.07.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.10 а.с. 40-52).
Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Дельта-С Компані», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-4/07 від 17.07.2023; - № ТТН-1/07 від 17.07.2023; - № ТТН-2/07 від 17.07.2023; - № ТТН-3/07 від 17.07.2023; - № ТТН-14/07 від 18.07.2023; - № ТТН-11/07 від 18.07.2023; - № ТТН-12/07 від 18.07.2023; - № ТТН-13/07 від 18.07.2023; - № ТТН-30/07 від 19.07.2023; - № ТТН-31/07 від 19.07.2023; - № ТТН-32/07 від 19.07.2023; - № ТТН-60/07 від 20.07.2023; - № ТТН-63/07 від 20.07.2023; - № ТТН-62/07 від 20.07.2023; - № ТТН-64/07 від 20.07.2023; - № ТТН-86/07 від 21.07.2023; - № ТТН-87/07 від 21.07.2023; - № ТТН-88/07 від 21.07.2023 (т.6 а.с. 178-234).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 188 від 31.07.2023 на суму 5815804,41 гривень; - № 185 від 28.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 181 від 27.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 176 від 26.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 173 від 25.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 164 від 19.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 157 від 17.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 151 від 13.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 147 від 12.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 137 від 06.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 131 від 03.07.2023 на суму 4000000,00 гривень (т.9 а.с. 28-33).
Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Дельта-С Компані», станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня (т.6 а.с. 8).
Судом також встановлено, що позивачем укладалися договори оренди нежитлових приміщень та отримання транспортно-експедиційних послуг.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» № 5-К від 12.05.2023 року «Про зміну назви підприємства», у зв`язку із зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Речтехнова», згідно рішення учасника № 12/05/2023 від 12.05.2023, скорочене найменування: ТОВ «Речтехнова» внесено зміни до штатного розпису підприємства, та іншої документації (т.7 а.с. 56).
01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стор Центр» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут» як Орендарем укладено договір оренди нежитлових приміщень № 010523-1 ОР, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення (далі «об`єкт оренди»), які знаходяться у власності Орендодавця і розташовані за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, 9, для розміщення складу загальною площею 502,3 м.кв. (т.3 а.с. 239-242).
Вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає з моменту підписання сторонами Договору та Акта прийому-передачі об`єкта оренди (п. 2.1. розділу 2 Договору № 010523-1 ОР).
Згідно п. 3.1. розділу 3 Договору № 010523-1 ОР, орендна плата становить 25115,00 гривень у тому числі ПДВ. У вартість оренди не входить плата за комунальні послуги.
Відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 01.05.2023, що є додатком № 1 до Договору оренди № 010523-1 ОР від 01.05.2023, ТОВ «Стор Центр» передає, а ТОВ «Некфрут»/«Речтехнова» приймає в оренду приміщення складу загальною площею 502,3 м. кв. за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, 9. В акті зазначено, що технічний стан приміщення задовільний. (т.3 а.с. 243).
На виконання умов Договору оренди нежитлових приміщень № 010523-1 ОР, надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): - № ОУ-0000020 від 30.06.2023 на суму 25115,00 гривень; - № ОУ-0000024 від 31.07.2023 на суму 25115,00 гривень (т.4 а.с. 230, т.6 а.с. 3).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 91 від 15.06.2023 на суму 25115,00 гривень; - № 95 від 16.06.2023 на суму 25115,00 гривень; - № 15 від 04.07.2023 на суму 25115,00 гривень (т.3 а.с. 244, т.6 а.с. 107).
Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Стор Центр», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня (т.4 а.с. 229).
Актом взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Стор Центр», установлено, що станом на 31.07.2023 заборгованість на користь ТОВ «Стор Центр» становить 25115,00 гривень (т.6 а.с. 9).
07.04.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут» («Речтехнова») як Орендарем, укладено договір суборенди нежитлового приміщення № б/н, відповідно до якого Орендар передає у строкове, платне користування нерухоме майно, визначене п.1.2. цього Договору (далі «Об`єкт суборенди»), а Суборендар приймає це майно та сплачує Орендарю орендну плату (т.3 а.с. 245-248).
Пунктом 1.2. Договору суборенди № б/н від 07.04.2023 визначені характеристики об`єкта суборенди: - частина нежитлового приміщення, а саме: офіс 76, який знаходиться за адресою пр-т. Волі, буд. 6, м. Луцьк; - площа яка передається в суборенду складає 5 м.кв.; - стан об`єкта суборенди на момент передання в суборенду задовільний. Недоліки об`єкту суборенди (за їх наявності) зазначаються сторонами у відповідному Акті передачі-приймання.
Згідно п. 4.1. Договору суборенди № б/н від 07.04.2023 встановлено, що розмір орендної плати за об`єкт суборенди становить 5000,00 гривень за один рік оренди.
Відповідно до акта прийому-передачі приміщення в суборенду від 07.04.2023, ТОВ «Некфрут» («Речтехнова») прийняв офіс 76, який знаходиться за адресою пр-т. Волі, буд. 6, м. Луцьк, а ФОП ОСОБА_1 передала (т.3 а.с. 249).
Згідно акта звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2023 між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_1 , за даними ТОВ «Речтехнова» заборгованість становить 4250,00 гривень (т.3 а.с. 250).
Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків сальдо після звірки станом на 30.06.2023 між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_1 становить 3833,33 гривень (т.4 а.с. 227).
Актом взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_1 , установлено, що станом на 31.07.2023 заборгованість на користь ТОВ «Речтехнова» становить 3416,66 гривень (т.6 а.с. 6).
На виконання умов Договору суборенди № б/н від 07.04.2023, надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): - № ОУ-05/04-2023 від 30.04.2023 на суму 333,33 гривень; - № ОУ-05/05-2023 від 31.05.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-05/06-2023 від 30.06.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-05/07-2023 від 31.07.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-05/08-23 від 31.08.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/09-2023 від 30.09.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/10-2023 від 31.10.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/11-2023 від 30.11.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/12-2023 від 31.12.2023 на суму 416,67 гривень (т.4 а.с. 1-9).
Оплата орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення № б/н від 07.04.2023 підтверджується платіжною інструкцією № 4 від 02.05.2023 на суму 5000,00 гривень (т.4 а.с. 10).
01.05.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут» («Речтехнова») як Замовником укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 18-23, яким визначено порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами цього договору щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та закордоном. Відповідно до предмету договору, Виконавець зобов`язується своєчасно доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення (згідно з товарно-транспортною накладною) відповідно до поданих Замовником заявок, і видачі його, уповноваженій на одержання вантажу, особі, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю плату за перевезення вантажу (т.4 а.с. 13-14а).
Відповідно до п. 2.1. Договору № 18-23, організація перевезень вантажів здійснюється відповідно до замовлення Замовника на підставі заявки, поданої Замовником на адресу електронної пошти Виконавця не пізніше 18 години дня, що передує дню перевезення. У разі термінового перевезення вантажів, за згодою Виконавця, Замовник подає заявку усно, в телефонному режимі в той самий день.
Виконавець надає послуги особисто, а у необхідних випадках може залучити для виконання своїх обов`язків інших осіб, з якими укладені прямі договори, але залишається відповідальним перед Замовником за виконання умов цього Договору (п. 2.2. Договору № 18-23).
На виконання умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 18-23, надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): - № ОУ-15/05 від 31.05.2023 на суму 43800,00 гривень; - № ОУ-14/06 від 30.06.2023 на суму 45900,00 гривень; - № ОУ-31/07 від 31.07.2023 на суму 45050,00 гривень (т.4 а.с. 12, 233, т.6 а.с. 4).
Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 50 від 31.05.2023 на суму 43800,00 гривень; - № 126 від 30.06.2023 на суму 45900,00 гривень; - № 189 від 31.07.2023 на суму 45050,00 гривень (т.4 а.с. 15, 234, т.6 а.с. 108).
Згідно актів звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_2 , сальдо станом на 31.05.2023, 30.06.2023 становить 0,00 гривень (т.4 а.с. 11, 232).
Відповідно до акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_2 , станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня (т.6 а.с. 5).
Суд під час розгляду справи та дослідження доказів встановив, що представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.
Більш того, проаналізувавши наведені вище документи, суд дійшов висновку, що вказані документи не мають пошкоджень або дефектів щодо форми, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, також вони містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій та підтверджують фактичний рух активів між позивачем та його контрагентами.
Щодо певних недоліків змісту деяких із цих документів, суд зазначає, що вказані недоліки не є суттєвими, тобто, не є такими, що зумовлюють втрату ними юридичної сили та містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.
Зазначений висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, де зазначено, що наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів платника податків та відсутність товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про нереальність господарської операції, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи, при цьому перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. При цьому сама собою наявність, або відсутність окремих документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.
Відповідач ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача, з огляду на те, що у товарно транспортних накладних наявні неточності (розбіжності).
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
Твердження відповідача про відмінність переліку транспортних засобів, якими було здійснено перевезення від переліку транспортних засобів, які обліковуються на підприємстві ТОВ «Трансгруп Проект» згідно повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми № 20-ОПП, відсутність у транспортних засобів, які вказані у товарно-транспортних накладних полісу внутрішнього страхування та інше, не приймається до уваги судом з огляду на те, що згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 року № 320/1147/19, від 24.11.2020 року № 813/3034/15 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Суд зазначає, що у даному випадку ТОВ «Речтехнова» безпосередньо не мало господарських взаємовідносин з суб`єктом господарювання, яким здійснювалось перевезення ТМЦ - ТОВ «Трансгруп Проект», а тому позивач не може нести відповідальність за дії інших суб`єктів господарювання.
Разом з тим, відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/15012/21, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі № 823/1436/13-а.
У постанові від 27.09.2023 року у справі № 380/14750/21 Верховний Суд виснував, що товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків (як на це звертав увагу податковий орган) не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.
З огляду на наведене суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявність недоліків у наданих первинних документах (товарно-транспортних накладних), оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.
Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22 зазначив:
«Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суди правильно виходили з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків також виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на документи акт перевірки також не містить, наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарі (робіт, послуг) по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.
При цьому слід зазначити, що судами встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ».
Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі №320/15012/21 зазначив, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 640/19745/18, від 10.09.2020 у справі № 640/2722/19 та від 29.10.2019 у справі № 823/1436/13-а.
Суд також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
А тому суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявність недоліків у наданих первинних документах (зокрема товарно-транспортних накладних), оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.
Щодо невизнання контролюючим органом результатів проведених позивачем інвентаризацій.
Як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган не визнає результати інвентаризацій з мотивів відсутності під час їх проведення посадових осіб контролюючого органу, а отже, на переконання контролюючого органу, не можливо підтвердити, що інвентаризації відбулись у дійсності шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження, тощо) на певну дату, у певному місяці, як наслідок не можливо підтвердити, що акти інвентаризацій містить у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках, які відображені в таких актах.
Суд встановив, що наказом ТОВ «Речтехнова» від 10.08.2023 № 12/23-І «Про проведення інвентаризації», прийнято провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно листів № 2238/12/03-20-07-01-12 від 07.08.2023 (т.1 а.с. 242) та № 2240/12/03-20-07-01-12 від 07.08.2023 (т.1 а.с. 125) на складі підприємства за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9. З перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 11.08.2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів (т.10 а.с. ).
За результатами проведення інвентаризації на підставі наказу ТОВ «Речтехнова» від 10.08.2023 № 12/23-І «Про проведення інвентаризації» складено інвентаризаційний опис № 1 товарно-матеріальних цінностей і акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі, станом на 11.08.2023 (т.10 а.с. ).
Відповідно до інвентаризаційного опису № 1 товарно-матеріальних цінностей складених на 11.08.2023, що знаходяться на складі за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9 та акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі станом на 11.08.2023, у ТОВ «Речтехнова» наявні 222 найменувань цінностей на суму 180426023,16 гривень.
Наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис і акт контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей були направлені Головному управлінню ДПС у Волинській області разом із запереченнями до акта перевірки від 17.08.2023 № 12834/07-01/45018463 за травень 2023 року та акта перевірки від 21.08.2023 № 12987/07-01/45018463 за червень 2023 року, що не заперечується податковим органом, проте податковий орган ставить під сумнів здійснену товариством інвентаризацію, оскільки при такій інвентаризації не були присутні працівники податкового органу.
Також суд встановив, що наказом ТОВ «Речтехнова» від 05.10.2023 № 14/23-І «Про проведення інвентаризації», прийнято провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно листа № 14136/6/03-20-07-03-06 від 03.10.2023 (т.5 а.с. 129) на складі підприємства за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9. З перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 05.10.2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів (т.10 а.с. ).
За результатами проведення інвентаризації на підставі наказу ТОВ «Речтехнова» від 05.10.2023 № 14/23-І «Про проведення інвентаризації» складено інвентаризаційний опис № 2 товарно-матеріальних цінностей і акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі, станом на 05.10.2023 (т.10 а.с. ).
Відповідно до інвентаризаційного опису № 2 товарно-матеріальних цінностей складених на 05.10.2023, що знаходяться на складі за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9 та акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі станом на 05.10.2023, у ТОВ «Речтехнова» наявні 222 найменувань цінностей на суму 180426023,16 гривень.
Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.
Відповідно до пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації про що має направити такому платнику належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації, в свою чергу платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов`язаний провести таку інвентаризацію. При цьому посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2023 року у справі №640/19859/21 та постанові від 10.12.2024 року у справі № 420/34504/23.
Таким чином, посилання відповідача на те, що акт інвентаризації містить у собі недостовірні відомості через те, що до інвентаризації не були залучені представники Головного управління ДПС у Львівській області, яких було залучено до проведення перевірки, зокрема проведення інвентаризації ТМЦ, є безпідставними та не ґрунтуються на жодній правовій нормі. При цьому, ні Головне управління ДПС у Львівській області, ні Головне управління ДПС у Волинській області під час проведення перевірки не висловлювали зауважень щодо зазначених матеріалів інвентаризації та не висували вимог щодо її повторного проведення.
Щодо посилання контролюючого органу на відсутність у ТОВ «Речтехнова» власних оборотних коштів, необхідних для придбання товарів, суд зазначає таке.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут»/«Речтехнова», як Позичальником були укладені договори безпроцентної поворотної фінансової допомоги і додаткові угоди до договорів з:
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Західсоцпостач» на суму позики 35000000,00 гривень (Договір № б/н від 02.05.2023; Додаткова угода № б/н від 12.05.2023).
05.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № б/н від 02.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у зв`язку з чим сума позики за договором становить 105000000,00 гривень;
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Неометпром Плюс» на суму позики 20000000,00 гривень (Договір № б/н від 05.05.2023; Додаткова угода № б/н від 12.05.2023).
06.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № б/н від 05.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у звязку з чим сума позики за договором становить 110000000,00 гривень;
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» на суму позики 50000000,00 гривень (Договір № б/н від 03.05.2023; Додаткова угода № б/н від 12.05.2023).
03.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № б/н від 03.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у зв`язку з чим сума позики за договором становить 130000000,00 гривень (т.3 а.с.230-238, т.6 а.с. 37-39).
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» № 5-К від 12.05.2023 року «Про зміну назви підприємства», у зв`язку із зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Речтехнова», згідно рішення учасника № 12/05/2023 від 12.05.2023, скорочене найменування: ТОВ «Речтехнова» внесено зміни до штатного розпису підприємства, та іншої документації (т.7 а.с. 56).
Факт отримання коштів за договорами поворотної фінансової допомоги підтверджується подальшим перерахуванням грошових коштів на рахунки контрагентів на виконання договорів поставки в оплату придбаних товарів.
Крім того, податковим законодавством не передбачено обов`язок здійснювати перевірку статутного капіталу та обігових коштів позикодавця для встановлення спроможності суб`єкта господарювання надавати кошти в позику.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що договори безпроцентної поворотної фінансової допомоги були розірвані сторонами або визнанні в судовому порядку недійсними, у зв`язку з чим суд критично оцінює зазначені доводи податкового органу, з огляду на те, що оцінка поведінки учасників податкових правовідносин здійснюється насамперед із застосуванням норм податкового, а не інших галузей законодавства. Для з`ясування змісту господарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податкового законодавства, а обґрунтування податкових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на недотримання норм інших галузей законодавства.
Більш того, питання отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Західсоцпостач», ТОВ «Неометпром Плюс», ТОВ «Інтер-С Компані» знаходилась поза межами предмету перевірки та не впливає на правомірність визначення податкових зобов`язань за спірними господарськими операціями з контрагентами ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «ТК «Велич», ТОВ «Промисловий шлях». ТОВ «Мудре рішення», ТОВ «Дельта-С Компані». Відповідач не може ставити під сумнів реальність господарських операцій з поставки товару з мотивів ненадання йому доказів отримання поворотної фінансової допомоги за договорами поворотної фінансової допомоги, які не входили до предмету перевірки та доказів безпосередньої пов`язаності яких (договорів поворотної фінансової допомоги та договорів поставки) контролюючим органом надано не було.
Щодо відсутності на платіжних дорученнях, які були надані до перевірки штампів, печаток банка і підписів уповноважених осіб, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.
Користування системою «Клієнт-Банк», «Клієнт-Internet-Банк» регулюється, крім договору між банком та клієнтом, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Згідно до вимог ст.18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.
Отже, суд дійшов висновку, що при виконанні платіжних доручень банком було проведено перевірку електронного підпису позивача та встановлено, що документ підписаний ЕЦП директора ТОВ «Речтехнова» (підпис дійсний не скомпрометований), тобто ідентифіковано особу підписанта, перевірено та встановлено наявність всіх необхідних для платіжного доручення реквізитів та його відповідність вимогам чинного законодавства (наявні дата і номер, назва, код платника та номер його рахунку, код банку платника, назва, код одержувача платежу та номер його рахунку, код банку одержувача, сума цифрами, призначення платежу). Отже банком було перевірено електронний підпис, перевірено цілісність, достовірність, авторство електронного документа на переказ та відповідність вимогам чинного законодавства України.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.
Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції).
Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.
Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.
Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Статтею 8 цього ж Закону визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п.2.1. Інструкції, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів та їх реєстрів заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.
Кожний документ, сформований в системі «Клієнт-Банк», повинен бути посвідчений шляхом накладення електронно-цифрового підпису. Після створення документу на нього накладається ЕЦП осіб, що мають право підпису фінансових документів згідно наявних в банку зразків підписів з відтиском печатки. Обмін інформацією між клієнтом та банком встановлюється у зашифрованому вигляді.
Платіжні доручення, подані до банку місять окрім того електронний цифровий підпис директора підприємства.
Електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, яким є параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувану. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача (ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).
Як встановлено судом, відповідачем у акті перевірки не заперечується факт надання платіжних доручень, однак ставиться під сумнів їх реальність.
Разом з тим, податковим органом не надано докази, які свідчать про те, що кошти (суми), які вказані в платіжних дорученнях не надходили до контрагентів та не списувалися з рахунку позивача на рахунки контрагентів.
Суд зазначає, що розрахункові документи подані з порушенням - банк повертає їх без виконання. Тобто вказані платіжні доручення, пройдені на оплату, вважаються такими, що оформлені вірно.
Суд дійшов висновку, що здійснена банком перевірка достовірності ЕЦП підтвердила, що вищезазначений платіж був підписаний легітимним цифровим підписом, що належить уповноваженому представнику позивача.
Тобто, банк перевірив дешифрування та справжність електронних цифрових підписів, які на час підписання платіжних доручень були дійсними і сторонніх втручань в систему «Клієнт-Банк» не встановлено.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
Аналогічний правовий висновок підтриманий Верховним Судом в постанові від 28.07.2022 у справі №380/5389/20.
Таким чином, наявні в матеріалах справи платіжні доручення містять всі необхідні реквізити.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22 зазначив:
«Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суди правильно виходили з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків також виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на документи акт перевірки також не містить, наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарі (робіт, послуг) по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.
При цьому слід зазначити, що судами встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ».
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає необхідним зауважити, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.
У площині процесуального регулювання, презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, як це передбачено у частині другій статті 77 КАС України.
Непідтвердження у ході судового розгляду належними доказами доводів податкового органу щодо нереальності господарських операцій платника надає таким доводам характеру припущень та не може слугувати підставою для визначення податкових донарахувань.
Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Цей підхід підтримано і Великою Палатою Верховного Суду у згаданій постанові від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19.
Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.
Відповідно до ст.47 ПК України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.
Разом з тим, податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.
Варто вказати, що встановлено рух активів між позивачем і його контрагентами (як продавцями, так і покупцями) та зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу товарів контрагентам.
Вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/22154/15 та від 26.06.2018 у справі №826/13029/14.
Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.
Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18.
Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.
Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.
Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.
Не подано Головним управлінням ДПС у Волинській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Речтехнова» як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Речтехнова» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірних поставок ТОВ «Речтехнова» та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22.01.2009 визначено, що обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни, є неприпустимим. У Рішенні зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, у постановах Верховного Суду від 20.06.2022 у справі №826/7997/18, від 03.08.2022 у справі №520/5056/2020, від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, від 23.02.2023 у справі №520/6200/19.
Крім цього, у п.13 постанови від 24.04.2018 у справі №813/8500/13-а Верховним Судом викладено правову позицію, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними».
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» вказано, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Також суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
У свою чергу, факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. А тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.
Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.10.2023 у справі №822/1616/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивач має право на бюджетне відшкодування ПДВ.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем виконано усі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому, за змістом ст. 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Суд зазначає, що недоліки в оформленні документів за своєю суттю не спростовують вчинені між сторонами господарські операції, а тому такі недоліки самі по собі не нівелюють наслідків цих господарських операцій.
04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0440/5658/18 вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого п. 85.2 ст. 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.
Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого п.п. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №805/1690/16-а.
Окрім цього, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі № 820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16.
Таким чином, висновки викладені в актах перевірки не підтверджуються матеріалами справи, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що долучені до матеріалів справи документи свідчать про здійснення господарської діяльності та наявності права на бюджетне відшкодування.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень, червень, липень 2023 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно з п.200.13 ст.200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.
Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав позивача в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі №826/17220/17.
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Суд зазначає, що відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги ст. 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України, № 40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), № 21987/93, пункт 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Задоволення вказаної позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень, червень, липень 2023 року, на переконання суду, гарантує дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечує його виконання та унеможливлює необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права є ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Такий висновок викладений також Верховним Судом у постанові від 21.12.2022 у справі №380/14264/21.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, позовна вимога про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування підлягає задоволенню.
Однією з основних засад податкового законодавства України відповідно до п.4.1.4 ст. 4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Правовий порядок в Україні відповідно до ст.19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Волинській області та зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» при подачі даного позову сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 гривень та 2684,00 гривень, про що свідчать платіжні інструкції: № 3 від 27.11.2023 на суму 26840,00 гривень, № 4 від 27.11.2023 на суму 2684,00 гривень.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області в сумі 29524,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.11.2023 року № 0139220701, прийняте на підставі акта перевірки від 10.10.2023 № 15372/07-01/45018463 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» (код ЄДРПОУ 45018463).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.11.2023 року № 0139240701, прийняте на підставі акта перевірки від 10.10.2023 № 15373/07-01/45018463 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» (код ЄДРІЮУ 45018463).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07.12.2023 року № 0168580703, прийняте на підставі акта перевірки від 17.10.2023 № 16000/07-03/45018463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» (код ЄДРІЮУ 45018463) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07.12.2023 року № 0168960703, прийняте на підставі акта перевірки від 17.10.2023 № 16000/07-03/45018463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» (код ЄДРІЮУ 45018463) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість».
Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ ВП 44106679) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» (код ЄДРПОУ 45018463) за травень-липень 2023 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» (код ЄДРПОУ 45018463) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 29524 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 05.02.2025 |
Номер документу | 124876378 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні