Постанова від 10.06.2025 по справі 380/27500/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/27500/23 пров. № А/857/9497/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Прачук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №380/27500/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Речтехнова» до Головного управління ДПС у Волинській області про зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Желік О.М., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 31.01.2025),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» звернулось в суд із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2023 року №0139220701 та №0139240701, від 07.12.2023 року № 0168580703 та № 0168960703; зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальні позапланові невиїзні перевірки за результатами яких складено акти від 10.10.2023 №№ 15372/07-01/45018463, 15373/07-01/45018463 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова». На підставі актів перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.11.2023 № 0139240701 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування і № 0139220701 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування.

Зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області також проведено документальну позапланову виїзну перевірки за результатами якої складено акт від 17.10.2023 №№ 16000/07-03/45018463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість». На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.12.2023 № 0168580703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування, № 0168960703 за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення.

ТОВ «Речтехнова» не погоджується із висновками, викладеними у актах перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що висновки податкового органу, викладені в актах перевірки, фактично обґрунтовано лише відсутністю у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності та несвоєчасне звітування, однак принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано). Наголошує, що податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Речтехнова», як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо інвентаризації зазначає, що основними актами, які встановлюють порядок проведення інвентаризації актів і зобов`язань та оформлення їх результатів є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанова КМУ № 419 від 28.02.2000 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності», наказ Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи. Представники податкової можуть бути присутні при проведенні інвентаризації, однак це не є обов`язковою умовою.

Щодо платіжних документів наголошує, що згідно Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Постановою Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 320/5697/20 визначено, що електронний документ при наявності всіх необхідних реквізитів, підтверджує здійснення операцій на підставі такого документа, тому виписка з банку та платіжні доручення отримані у вигляді електронного документа мають ту ж юридичну силу, що і складені у паперовому вигляді.

Зазначає, що перевірка та дослідження фінансової спроможності та можливості належного виконання зобов`язань платника податків не є компетенцією податкових органів та не відноситься до фіскальної і розподільчо-регулюючої функції податкової.

Вважає, що висновки в актах не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а отже винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.11.2023 року № 0139220701 та № 0139240701, прийняті на підставі акта перевірки від 10.10.2023 № 15373/07-01/45018463 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова».

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07.12.2023 року № 0168580703 та № 0168960703, прийняті на підставі акта перевірки від 17.10.2023 № 16000/07-03/45018463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість».

Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 29524 грн 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість і документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами яких складено акт № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023 та акт № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023.

ТОВ «Речтехнова» подані заперечення від 07.09.2023 на акт № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023 та акт № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023.

ГУ ДПС у Волинській області з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення проведено документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень та червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

За результатами проведених перевірок з урахуванням заперечень ТОВ «Речтехнова», складено акти від 10.10.2023 № 15372/07-01/45018463, № 15373/07-01/45018463, якими встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «ТК «Велич», ТОВ «Промисловий Шлях», ТОВ «Мудре рішення» до ТОВ «Речтехнова» у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.

Зазначає, що встановлені обставини свідчать про порушення п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200 ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму ПДВ 17085101,00 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 17085101,00 грн та за червень 2023 року на суму ПДВ 18000103,32 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 19000103,32 грн.

На підставі актів перевірки були прийняті податкові-повідомлення рішення, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Основними чинниками виникнення від`ємного значення з ПДВ є: придбання на митній території України ТМЦ (одяг вживаний, взуття вживане, текстильні вироби вживані) та відсутність їх подальшої реалізації.

Апелянт зазначає, що задіяні у перевезені товару транспортні засоби, станом на час поставок товару, не перевали у власності чи оренді перевізника, були переоформлені, мають інші номерні знаки та рахуються на обліку інших юридичних осіб, а деякі мають тип кузову, що не пристосований для перевезення визначеного у спірній операції товару (одягу та взуття в асортименті).

Щодо підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, то під час перевірок вручені запити на проведення інвентаризації ТМЦ, однак інвентаризація підприємства проведена без представників ГУ ДПС у Львівській області (Наказ на проведення інвентаризації №12/23-1 від 10.08.2023, Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі б/н від 11.08.2023, Інвентаризаційний опис №1 від 11.08.2023 року). Дані матеріали ГУ ДПС у Львівській області направлено на ГУ ДПС у Волинській області листом №3091/7/13-01-07-06-15 від 15.08.2023 (вх.№2399/7 від 16.08.2023 року). ТОВ «Речтехнова» до заперечення на акт перевірки від 17.08.23 №12834/07- 01/45018463 за травень 2023 долучено акт та матеріали проведеної інвентаризації (без участі працівників ГУ ДПС про що складені відповідні акти), наказ на проведення інвентаризації та інвентаризаційний опис.

Також апелянт зазначає, що в наданих до перевірки платіжних інструкціях відсутня мокра печатка банку та підпис надавача платіжних послуг, які відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 29.07.2022 №163 належать до обов`язкових реквізитів. Банківську виписку до перевірки платником не надано. Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 420/982/20 адміністративне провадження № К/9901/16127/21 платіжні доручення, які не містять жодного підпису та печатки банку, який здійснив переказ, не доводить належним чином проведення оплати за товар.

Згідно даних ІКС «Податковий блок» ТОВ «Речтехнова» (45018463) у періоді з 01.05.2023мав відкриті рахунки у банках та інших фінансових установах, зокрема АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «КІБ» (322540), АТ АКБ «Львів» (325268). ГУ ДПС у Волинській області на вищевказані банки направлені запити щодо надання інформації, зокрема чи здійснювався рух коштів по банківських рахунках відкритих ТОВ «Речтехнова» (45018463) у даних банках, зокрема: АБ «УКРГАЗБАНК» (320478) направлено запит №12168/6/03-20-07-01-06 від 10.08.2023року. Отримано відповідь (вх №19019/6 від 28.08.2023). В якій банк повідомляє, про відсутність правових підстав для надання інформації, яка містить банківську таємницю; АТ АКБ «Львів» (325268) направлено запит № 12167/6/03-20-07-01-06 від 10.08.2023 року. Отримано відповідь (вх №19047/6 від 23.08.2023 року). В якій банк повідомляє, про відсутність правових підстав для надання інформації, яка містить банківську таємницю; АТ «КІБ» (322540) направлено запит № 12169/6/03-20-07-01-06 від 10.08.2023 року. Отримано відповідь (вх №18924/6 від 25.08.2023 року). В якій банк повідомляє, про відсутність руху коштів по рахунку відкритого ТОВ «Речтехнова» у АТ «КІБ». Враховуючи вищевикладене, вважає неможливо підтвердити фактичну сплату коштів ТОВ «Речтехнова» постачальнику ТОВ «ТК «Велич» (код ЄДРПОУ 44891023).

Щодо оренди нежитлових приміщень, то апеляянт вказує, що об`єми прийнятого у товару у понад три рази перевищують загальну вмістимість складу та свідчать про неможливість зберігання вказаної кількості товару.

Окрім того, до перевірки не надано документи складського обліку (книги складського обліку, акти списання ТМЦ, даних щодо матеріально відповідальних осіб тощо), документів по завантаженню/розвантаженню придбаних ТМЦ (договори з додатками, специфікації, акти виконаних робіт, розрахункові документи тощо), будь-яких документів, що свідчать про придбання послуг охорони та зберігання.

У ТОВ «Речтехнова » у квітні - травні 2023 відсутня реалізація придбаного товару та оплата за товар від покупців.

Щодо отриманої позивачем безповоротної фінансової допомоги, то дані ІС «Податковий блок» свідчать про відсутність достатнього доходу, сум статутного капіталу, нерозподіленого прибутку тощо для надання фінансової допомоги вищезазначеними контрагентами у вказаних обсягах.

Щодо зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» (код ЄДРПОУ 45018463) за травень 2023 року, червень 2023 року та липень 2023 року слід зауважити, що повноваження податкових органів щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Крім цього апелянт зазначає, що дана вимога заявлена передчасно, так як відповідно до п. 2 ст. 200.15 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Тобто дана вимога може бути окремим предметом спору та лише у випадку набрання законної сили рішенням суду на користь платника, та у випадку його невнесення контролюючим органом даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на наступний робочий день після отримання відповідного рішення.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому зсіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» (далі ТОВ «Речтехнова», позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 45018463, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 83-84).

Фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023 (т.2 а.с. 5-29).

Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн» (код ЄДРПОУ 44474063) та TOB «ТК "Велич» (код ЄДРПОУ 44891023) до ТОВ «Речтехнова» у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4 п. 200.7, п.200.9 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2023 року (код рядка 19 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 17085101,00 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) на суму ПДВ 17085101 грн.

Відповідно до акта № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023, фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (т.2 а.с. 30-60).

Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Промисловий Шлях» (код ЄДРПОУ 45117084) та ТОВ «Мудре рішення» (код ЄДРПОУ 45142016) до ТОВ «Речтехнова», у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2023 року (код рядка 19 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 19000103,00 грн, що призвело до завищення, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) на суму ПДВ 19000103 грн.

ТОВ «Речтехнова» у зв`язку із незгодою з висновками податкового органу подано заперечення від 07.09.2023 б/н на акти перевірок № 12834/07-01/45018463 від 17.08.2023, № 12987/07-01/45018463 від 21.08.2023.

Головним управлінням ДПС у Волинській області з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України та з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, про що складено акт № 15372/07-01/45018463 від 10.10.2023.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4 п. 200.7, п.200.9 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2023 року в загальній сумі 17085101,00 гр.

За результатами акта перевірки № 15372/07-01/45018463 від 10.10.2023, Головним управленням ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 форми «В1» №0139220701 на суму завищення бюджетного відшкодування за травень 2023 в розмірі 17085101,00 грн та на суму штрафних санкцій в розмірі 1708510,10 грн.

Головним управлінням ДПС у Волинській області з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України та з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 15373/07-01/45018463 від 10.10.2023.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до завищення, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року в загальній сумі 19000103,00 грн.

За результатами акта перевірки № 15373/07-01/45018463 від 10.10.2023, Головним управленням ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 форми «В1» №0139240701 на суму завищення бюджетного відшкодування за червень 2023 в розмірі 19000103,00 грн та на суму штрафних санкцій в розмірі 1900010,30 грн.

Фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Речтехнова» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 16000/07-03/45018463 від 17.10.2023.

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Речтехнова» п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за липень 2023 року на загальну суму 20004356,00 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму ПДВ 19147333,00 грн та завищення залишку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 857023,23 грн.

За результатами акта перевірки №16000/07-03/45018463 від 17.10.2023, Головним управленням ДПС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.12.2023:

- форми «В4» №0168960703 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 857023,00 грн;

- форми «В1» № 0168580703 на суму завищення бюджетного відшкодування за липень 2023 в розмірі 19147333,00 грн та на суму штрафних санкцій в розмірі 1914733,30 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх незаконними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що первинні документи досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно із підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.

Під постачанням товарів розуміється, зокрема передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

При цьому, відповідно до п.189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Податкового кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Ураховуючи викладене, у комісіонера на дату першої з подій, визначених п.187.1 ст.187 ПК України, виникають податкові зобов`язання з ПДВ:

- з операції з реалізації товару, переданого йому на реалізацію комітентом в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної п.189.4 ст.189 Кодексу;

- з послуг комісії, наданих комітенту в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної ст.188 Кодексу.

За положеннями п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено статтею 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За змістом п. 200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

В свою чергу, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно зі ст. 3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в договорі поставки, були складені видаткові накладні.

Податкова накладна надається постачальником в електронному вигляді в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Зі змісту акта перевірки від 10.10.2023 №15372/07-01/45018463 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Речтехнова» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2023 на суму ПДВ 17085101,00 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «ТК Велич», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.

Згідно акта перевірки від 10.10.2023 №15373/07-01/45018463 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Речтехнова» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за червень 2023 на суму ПДВ 19000103,00 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Промисловий Шлях», ТОВ «Мудре рішення», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.

Відповідно до акта перевірки від 17.10.2023 №16000/07-03/45018463 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Речтехнова» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2023 на суму ПДВ 19147333,00 грн та завищення залишку від`ємного значення на суму 857023,23 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «Дельта-С Компані», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.

Судом також встановлено, що 17.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Все Продакшн» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № 17/05/23-2, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № 17/05/23-2 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № 17/05/23-2 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяоплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № 17/05/23-2).

03.07.2023 укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 17/05/23-2 від 17.05.2023, відповідно до якої сторони вирішили добавити п. 3.1.1. і п.3.3.2. розділу 3 «Строки, порядок та умови поставки товару» та викласти їх у такій редакції: « 3.1.1. Придбаний Покупцем товар може знаходитись на безоплатному зберіганні на складі Постачальника терміном до 31.07.2023 року. З 01.08.2023 зберігання товару Покупця на складі Постачальника вважатиметься платним, вартість такого зберігання складатиме 2000,00 гривень за 1 день зберігання товару».

На виконання умов Договору поставки № 17/05/23-2, у травні 2023 року надано видаткові накладні: - № РН-216/05 від 17.05.2023; - № РН-607/05 від 26.05.2023; - № РН-608/05 від 26.05.2023; - № РН-609/05 від 26.05.2023; - № РН-610/05 від 26.05.2023; - № РН-611/05 від 26.05.2023; - № РН-612/05 від 26.05.2023; - № РН-613/05 від 26.05.2023; - № РН-614/05 від 26.05.2023; - № РН-615/05 від 26.05.2023; - № РН-775/05 від 26.05.2023; - № РН-647/05 від 29.05.2023; - № РН-648/05 від 29.05.2023; - № РН-649/05 від 29.05.2023; - № РН-650/05 від 29.05.2023; - № РН-651/05 від 29.05.2023; - № РН-652/05 від 29.05.2023; - № РН-653/05 від 29.05.2023; - № РН-654/05 від 29.05.2023; - № РН-655/05 від 29.05.2023; - № РН-656/05 від 29.05.2023; - № РН-700/05 від 30.05.2023; - № РН-701/05 від 30.05.2023; - № РН-702/05 від 30.05.2023; - № РН-703/05 від 30.05.2023; - № РН-704/05 від 30.05.2023; - № РН-705/05 від 30.05.2023; - № РН-706/05 від 30.05.2023; - № РН-707/05 від 30.05.2023; - № РН-708/05 від 30.05.2023; - № РН-709/05 від 30.05.2023; - № РН-760/05 від 31.05.2023; - № РН-761/05 від 31.05.2023; - № РН-762/05 від 31.05.2023; - № РН-763/05 від 31.05.2023; - № РН-764/05 від 31.05.2023; - № РН-765/05 від 31.05.2023; - № РН-766/05 від 31.05.2023; - № РН-767/05 від 31.05.2023; - № РН-768/05 від 31.05.2023; - № РН-769/05 від 31.05.2023; - № РН-770/05 від 31.05.2023; - № РН-771/05 від 31.05.2023; - № РН-772/05 від 31.05.2023; - № РН-773/05 від 31.05.2023; - № РН-774/05 від 31.05.2023.

ТОВ «Все Продакшн» у травні 2023 року як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 216 від 17.05.2023 року; - № 607 від 26.05.2023 року; - № 608 від 26.05.2023 року; - № 609 від 26.05.2023 року; - № 610 від 26.05.2023 року; - № 611 від 26.05.2023 року; - № 612 від 26.05.2023 року; - № 613 від 26.05.2023 року; - № 614 від 26.05.2023 року; - № 615 від 26.05.2023 року; - № 647 від 29.05.2023 року; - № 648 від 29.05.2023 року; - № 649 від 29.05.2023 року; - № 650 від 29.05.2023 року; - № 651 від 29.05.2023 року; - № 652 від 29.05.2023 року; - № 653 від 29.05.2023 року; - № 654 від 29.05.2023 року; - № 655 від 29.05.2023 року; - № 656 від 29.05.2023 року; - № 700 від 30.05.2023 року; - № 701 від 30.05.2023 року; - № 702 від 30.05.2023 року; - № 703 від 30.05.2023 року; - № 704 від 30.05.2023 року; - № 705 від 30.05.2023 року; - № 706 від 30.05.2023 року; - № 707 від 30.05.2023 року; - № 708 від 30.05.2023 року; - № 709 від 30.05.2023 року; - № 760 від 31.05.2023 року; - № 761 від 31.05.2023 року; - № 762 від 31.05.2023 року; - № 763 від 31.05.2023 року; - № 764 від 31.05.2023 року; - № 765 від 31.05.2023 року; - № 766 від 31.05.2023 року; - № 767 від 31.05.2023 року; - № 768 від 31.05.2023 року; - № 769 від 31.05.2023 року; - № 770 від 31.05.2023 року; - № 771 від 31.05.2023 року; - № 772 від 31.05.2023 року; - № 773 від 31.05.2023 року; - № 774 від 31.05.2023 року; - № 775 від 26.05.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару за травень 2023 року відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Все Продакшн», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-216/05 від 17.05.2023; - № ТТН-607/05 від 26.05.2023; - № ТТН-608/05 від 26.05.2023; - № ТТН-609/05 від 26.05.2023; - № ТТН-610/05 від 26.05.2023; - № ТТН-611/05 від 26.05.2023; - № ТТН-612/05 від 26.05.2023; - № ТТН-613/05 від 26.05.2023; - № ТТН-614/05 від 26.05.2023; - № ТТН-615/05 від 26.05.2023; - № ТТН-775/05 від 26.05.2023; - № ТТН-647/05 від 29.05.2023; - № ТТН-648/05 від 29.05.2023; - № ТТН-649/05 від 29.05.2023; - № ТТН-650/05 від 29.05.2023; - № ТТН-651/05 від 29.05.2023; - № ТТН-652/05 від 29.05.2023; - № ТТН-653/05 від 29.05.2023; - № ТТН-654/05 від 29.05.2023; - № ТТН-655/05 від 29.05.2023; - № ТТН-656/05 від 29.05.2023; - № ТТН-700/05 від 30.05.2023; - № ТТН-701/05 від 30.05.2023; - № ТТН-702/05 від 30.05.2023; - № ТТН-703/05 від 30.05.2023; - № ТТН-704/05 від 30.05.2023; - № ТТН-705/05 від 30.05.2023; - № ТТН-706/05 від 30.05.2023; - № ТТН-707/05 від 30.05.2023; - № ТТН-708/05 від 30.05.2023; - № ТТН-709/05 від 30.05.2023; - № ТТН-760/05 від 31.05.2023; - № ТТН-761/05 від 31.05.2023; - № ТТН-762/05 від 31.05.2023; - № ТТН-763/05 від 31.05.2023; - № ТТН-764/05 від 31.05.2023; - № ТТН-765/05 від 31.05.2023; - № ТТН-766/05 від 31.05.2023; - № ТТН-767/05 від 31.05.2023; - № ТТН-768/05 від 31.05.2023; - № ТТН-769/05 від 31.05.2023; - № ТТН-770/05 від 31.05.2023; - № ТТН-771/05 від 31.05.2023; - № ТТН-772/05 від 31.05.2023; - № ТТН-773/05 від 31.05.2023; - № ТТН-774/05 від 31.05.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) за травень 2023 року підтверджується платіжними інструкціями: - № 46 від 31.05.2023 на суму 4600033,30 гривень; - № 43 від 31.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 41 від 31.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 38 від 30.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 37 від 30.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 33 від 30.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 31 від 29.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 28 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 26 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 21 від 26.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 18 від 26.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 15 від 26.05.2023 на суму 5000000,00 гривень.

На виконання умов Договору поставки № 17/05/23-2, у липні 2023 року надано видаткові накладні: - № РН-7/07 від 03.07.2023; - № РН-8/07 від 03.07.2023; - № РН-18/07 від 04.07.2023; - № РН-19/07 від 04.07.2023; - № РН-24/07 від 05.07.2023; - № РН-35/07 від 06.07.2023; - № РН-47/07 від 07.07.2023; - № РН-59/07 від 10.07.2023; - № РН-68/07 від 11.07.2023; - № РН-69/07 від 11.07.2023; - № РН-74/07 від 12.07.2023; - № РН-86/07 від 13.07.2023; - № РН-98/07 від 14.07.2023; - № РН-112/07 від 17.07.2023; - № РН-124/07 від 18.07.2023; - № РН-133/07 від 19.07.2023; - № РН-144/07 від 20.07.2023; - № РН-153/07 від 21.07.2023; - № РН-164/07 від 24.07.2023; - № РН-176/07 від 25.07.2023; - № РН-184/07 від 26.07.2023; - № РН-195/07 від 27.07.2023; - № РН-203/07 від 28.07.2023.

ТОВ «Все Продакшн» у липні 2023 року як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 8 від 31.07.2023 року; - № 19 від 31.07.2023 року; - № 35 від 31.07.2023 року; - № 59 від 31.07.2023 року; - № 69 від 31.07.2023 року; - № 86 від 31.07.2023 року; - № 112 від 31.07.2023 року; - № 133 від 31.07.2023 року; - № 153 від 31.07.2023 року; - № 184 від 31.07.2023 року; - № 203 від 31.07.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару за липень 2023 року відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Все Продакшн», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-8/07 від 03.07.2023; - № ТТН-19/07 від 04.07.2023; - № ТТН-47/07 від 07.07.2023; - № ТТН-59/07 від 10.07.2023; - № ТТН-69/07 від 11.07.2023; - № ТТН-74/07 від 12.07.2023; - № ТТН-86/07 від 13.07.2023; - № ТТН-98/07 від 14.07.2023; - № ТТН-112/07 від 17.07.2023; - № ТТН-124/07 від 18.07.2023; - № ТТН-133/07 від 19.07.2023; - № ТТН-144/07 від 20.07.2023; - № ТТН-153/07 від 21.07.2023; - № ТТН-164/07 від 24.07.2023; - № ТТН-176/07 від 25.07.2023; - № ТТН-184/07 від 26.07.2023; - № ТТН-195/07 від 27.07.2023; - № ТТН-203/07 від 28.07.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) за липень 2023 року підтверджується платіжними дорученнями: - № 186 від 31.07.2023 на суму 2210333,00 гривень; - № 183 від 28.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 179 від 27.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 175 від 26.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 171 від 25.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 165 від 21.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 162 від 19.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 156 від 17.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 150 від 13.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 146 від 12.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 139 від 07.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 135 від 06.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 134 від 05.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 130 від 03.07.2023 на суму 4000000,00 гривень.

Згідно акту взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Все Продакшн», станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

26.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Велич» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № СІ26/05/23, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № СІ26/05/23 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № СІ26/05/23 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № СІ26/05/23).

На виконання умов Договору поставки № СІ26/05/23 надано видаткові накладні: - № РН-92/05 від 26.05.2023; - № РН-91/05 від 26.05.2023; - № РН-93/05 від 26.05.2023; - № РН-94/05 від 26.05.2023; - № РН-95/05 від 26.05.2023; - № РН-96/05 від 26.05.2023; - № РН-100/05 від 29.05.2023; - № РН-101/05 від 29.05.2023; - № РН-102/05 від 29.05.2023; - № РН-103/05 від 29.05.2023; - № РН-104/05 від 29.05.2023; - № РН-105/05 від 29.05.2023; - № РН-106/05 від 29.05.2023; - № РН-107/05 від 29.05.2023; - № РН-108/05 від 29.05.2023; - № РН-109/05 від 29.05.2023; - № РН-110/05 від 29.05.2023; - № РН-115/05 від 30.05.2023; - № РН-116/05 від 30.05.2023; - № РН-117/05 від 30.05.2023; - № РН-118/05 від 30.05.2023; - № РН-119/05 від 30.05.2023; - № РН-120/05 від 30.05.2023; - № РН-121/05 від 30.05.2023; - № РН-122/05 від 30.05.2023; - № РН-123/05 від 30.05.2023; - № РН-124/05 від 30.05.2023; - № РН-125/05 від 30.05.2023; - № РН-130/05 від 31.05.2023; - № РН-131/05 від 31.05.2023; - № РН-132/05 від 31.05.2023; - № РН-133/05 від 31.05.2023; - № РН-134/05 від 31.05.2023; - № РН-135/05 від 31.05.2023; - № РН-136/05 від 31.05.2023; - № РН-137/05 від 31.05.2023; - № РН-138/05 від 31.05.2023; - № РН-139/05 від 31.05.2023; - № РН-140/05 від 31.05.2023.

ТОВ «Торгова компанія «Велич» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 91 від 26.05.2023 року; - № 92 від 26.05.2023 року; - № 93 від 26.05.2023 року; - № 94 від 26.05.2023 року; - № 95 від 26.05.2023 року; - № 96 від 26.05.2023 року; - № 100 від 29.05.2023 року; - № 101 від 29.05.2023 року; - № 102 від 29.05.2023 року; - № 103 від 29.05.2023 року; - № 104 від 29.05.2023 року; - № 105 від 29.05.2023 року; - № 106 від 29.05.2023 року; - № 107 від 29.05.2023 року; - № 108 від 29.05.2023 року; - № 109 від 29.05.2023 року; - № 110 від 29.05.2023 року; - № 115 від 30.05.2023 року; - № 116 від 30.05.2023 року; - № 117 від 30.05.2023 року; - № 118 від 30.05.2023 року; - № 119 від 30.05.2023 року; - № 120 від 30.05.2023 року; - № 121 від 30.05.2023 року; - № 122 від 30.05.2023 року; - № 123 від 30.05.2023 року; - № 124 від 30.05.2023 року; - № 125 від 30.05.2023 року; - № 130 від 31.05.2023 року; - № 131 від 31.05.2023 року; - № 132 від 31.05.2023 року; - № 133 від 31.05.2023 року; - № 134 від 31.05.2023 року; - № 135 від 31.05.2023 року; - № 136 від 31.05.2023 року; - № 137 від 31.05.2023 року; - № 138 від 31.05.2023 року; - № 139 від 31.05.2023 року; - № 140 від 31.05.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «ТК «Велич», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000041 від 26.05.2023; - № ТТН-000042 від 26.05.2023; - № ТТН-000043 від 26.05.2023; - № ТТН-000044 від 26.05.2023; - № ТТН-000045 від 26.05.2023; - № ТТН-000046 від 26.05.2023; - № ТТН-000047 від 29.05.2023; - № ТТН-000048 від 29.05.2023; - № ТТН-000049 від 29.05.2023; - № ТТН-000050 від 29.05.2023; - № ТТН-000051 від 29.05.2023; - № ТТН-000052 від 29.05.2023; - № ТТН-000053 від 29.05.2023; - № ТТН-000054 від 29.05.2023; - № ТТН-000055 від 29.05.2023; - № ТТН-000056 від 29.05.2023; - № ТТН-000057 від 29.05.2023; - № ТТН-000058 від 30.05.2023; - № ТТН-000059 від 30.05.2023; - № ТТН-000060 від 30.05.2023; - № ТТН-000061 від 30.05.2023; - № ТТН-000062 від 30.05.2023; - № ТТН-000063 від 30.05.2023; - № ТТН-000064 від 30.05.2023; - № ТТН-000065 від 30.05.2023; - № ТТН-000066 від 30.05.2023; - № ТТН-000067 від 30.05.2023; - № ТТН-000068 від 30.05.2023; - № ТТН-000069 від 31.05.2023; - № ТТН-000070 від 31.05.2023; - № ТТН-000071 від 31.05.2023; - № ТТН-000072 від 31.05.2023; - № ТТН-000073 від 31.05.2023; - № ТТН-000074 від 31.05.2023; - № ТТН-000075 від 31.05.2023; - № ТТН-000076 від 31.05.2023; - № ТТН-000077 від 31.05.2023; - № ТТН-000078 від 31.05.2023; - № ТТН-000079 від 31.05.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 49 від 31.05.2023 на суму 5910574,50 гривень; - № 47 від 31.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 40 від 30.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 36 від 30.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 34 від 30.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 25 від 29.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 23 від 29.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 20 від 26.05.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 16 від 26.05.2023 на суму 4000000,00 гривень.

19.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мудре Рішення» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № ПІ19/06/1, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № ПІ19/06/1 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ПІ19/06/1 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ПІ19/06/1).

На виконання умов Договору поставки № ПІ19/06/1 надано видаткові накладні: - № РН-25/06 від 19.06.2023; - № РН-24/06 від 19.06.2023; - № РН-26/06 від 19.06.2023; - № РН-39/06 від 20.06.2023; - № РН-40/06 від 20.06.2023; - № РН-41/06 від 20.06.2023; - № РН-59/06 від 21.06.2023; - № РН-62/06 від 21.06.2023; - № РН-60/06 від 21.06.2023; - № РН-64/06 від 22.06.2023; - № РН-66/06 від 22.06.2023; - № РН-67/06 від 22.06.2023; - № РН-80/06 від 23.06.2023; - № РН-81/06 від 23.06.2023; - № РН-82/06 від 23.06.2023; - № РН-90/06 від 26.06.2023; - № РН-91/06 від 26.06.2023; - № РН-92/06 від 26.06.2023; - № РН-101/06 від 27.06.2023; - № РН-112/06 від 28.06.2023; - № РН-102/06 від 27.06.2023; - № РН-111/06 від 28.06.2023.

ТОВ «Мудре Рішення» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 10 від 30.06.2023 року; - № 6 від 30.06.2023 року; - № 7 від 30.06.2023 року; - № 8 від 30.06.2023 року; - № 9 від 30.06.2023 року; - № 11 від 30.06.2023 року; - № 12 від 30.06.2023 року; - № 13 від 30.06.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Мудре Рішення», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000061 від 22.06.2023; - № ТТН-000062 від 22.06.2023; - № ТТН-000063 від 23.06.2023; - № ТТН-000064 від 23.06.2023; - № ТТН-000065 від 23.06.2023; - № ТТН-000066 від 26.06.2023; - № ТТН-000067 від 26.06.2023; - № ТТН-000068 від 26.06.2023; - № ТТН-000069 від 27.06.2023; - № ТТН-000070 від 27.06.2023; - № ТТН-000071 від 28.06.2023; - № ТТН-000072 від 28.06.2023; - № ТТН-000051 від 19.06.2023; - № ТТН-000052 від 19.06.2023; - № ТТН-000053 від 19.06.2023; - № ТТН-000054 від 20.06.2023; - № ТТН-000055 від 20.06.2023; - № ТТН-000056 від 20.06.2023; - № ТТН-000057 від 21.06.2023; - № ТТН-000058 від 21.06.2023; - № ТТН-000059 від 21.06.2023; - № ТТН-000060 від 22.06.202.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 125 від 30.06.2023 на суму 2200557,49 гривень; - № 122 від 29.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 119 від 28.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 112 від 26.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 106 від 22.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 104 від 21.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 101 від 20.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 96 від 19.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 94 від 16.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 90 від 15.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 88 від 14.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 61 від 01.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 72 від 07.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 69 від 06.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 64 від 02.06.2023 на суму 4000000,00 гривень.

Згідно акту взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Мудре Рішення», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

20.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий Шлях» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № ПІ 20/06, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № ПІ 20/06 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ПІ 20/06 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ПІ 20/06).

На виконання умов Договору поставки № ПІ 20/06, надано видаткові накладні: - № РН-10/06 від 19.06.2023; - № РН-11/06 від 19.06.2023; - № РН-12/06 від 19.06.2023; - № РН-21/06 від 20.06.2023; - № РН-22/06 від 20.06.2023; - № РН-23/06 від 20.06.2023; - № РН-94/07 від 21.06.2023; - № РН-94/08 від 21.06.2023; - № РН-94/09 від 21.06.2023; - № РН-45/06 від 22.06.2023; - № РН-46/06 від 22.06.2023; - № РН-47/06 від 22.06.2023; - № РН-55/06 від 23.06.2023; - № РН-56/06 від 23.06.2023.

ТОВ «Промисловий Шлях» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 1 від 30.06.2023 року; - № 2 від 30.06.2023 року; - № 3 від 30.06.2023 року; - № 5 від 30.06.2023 року; - № 7 від 30.06.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Промисловий Шлях», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000106 від 19.06.2023; - № ТТН-000107 від 19.06.2023; - № ТТН-000108 від 19.06.2023; - № ТТН-000109 від 20.06.2023; - № ТТН-000110 від 20.06.2023; - № ТТН-000111 від 20.06.2023; - № ТТН-000112 від 21.06.2023; - № ТТН-000113 від 21.06.2023; - № ТТН-000114 від 21.06.2023; - № ТТН-000115 від 22.06.2023; - № ТТН-000116 від 22.06.2023; - № ТТН-000117 від 22.06.2023; - № ТТН-000118 від 23.06.2023; - № ТТН-000119 від 23.06.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 123 від 29.06.2023 на суму 2800062,46 гривень; - № 115 від 27.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 109 від 23.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 105 від 21.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 102 від 20.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 99 від 16.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 91 від 15.06.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 78 від 09.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 77 від 08.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 70 від 06.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 66 від 05.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 62 від 01.06.2023 на суму 5000000,00 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Промисловий Шлях», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-С Компані» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Речтехнова» як Покупцем укладено договір поставки № ТПІ17/07/23, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № ТПІ17/07/23 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ТПІ17/07/23 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ТПІ17/07/23).

04.07.2023 укладено Додаткову угоду № 01 до Договору поставки № ТПІ17/07/23 від 03.07.2023, відповідно до якої сторони вирішили добавити п. 3.1.1. розділу 3 «Строки, порядок та умови поставки товару» та викласти його в такій редакції: « 3.1.1. Придбаний Покупцем товар може знаходитись на безоплатному зберіганні на складі Постачальника терміном до 31.07.2023 року. З 01.08.2023 зберігання товару Покупця на складі Постачальника вважатиметься платним, вартість такого зберігання складатиме 2000,00 гривень за 1 день зберігання товару».

На виконання умов Договору поставки № ТПІ17/07/23, надано видаткові накладні: - № РН-4/07 від 17.07.2023; - № РН-1/07 від 17.07.2023; - № РН-2/07 від 17.07.2023; - № РН-3/07 від 17.07.2023; - № РН-14/07 від 18.07.2023; - № РН-11/07 від 18.07.2023; - № РН-12/07 від 18.07.2023; - № РН-13/07 від 18.07.2023; - № РН-30/07 від 19.07.2023; - № РН-31/07 від 19.07.2023; - № РН-32/07 від 19.07.2023; - № РН-60/07 від 20.07.2023; - № РН-63/07 від 20.07.2023; - № РН-62/07 від 20.07.2023; - № РН-64/07 від 20.07.2023; - № РН-86/07 від 21.07.2023; - № РН-87/07 від 21.07.2023; - № РН-88/07 від 21.07.2023.

ТОВ «Дельта-С Компані» як постачальником виписано ТОВ «Речтехнова» податкові накладні: - № 1 від 31.07.2023 року; - № 2 від 31.07.2023 року; - № 3 від 31.07.2023 року; - № 4 від 31.07.2023 року; - № 5 від 31.07.2023 року; - № 6 від 31.07.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Дельта-С Компані», вантажоодержувачу ТОВ «Речтехнова», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-4/07 від 17.07.2023; - № ТТН-1/07 від 17.07.2023; - № ТТН-2/07 від 17.07.2023; - № ТТН-3/07 від 17.07.2023; - № ТТН-14/07 від 18.07.2023; - № ТТН-11/07 від 18.07.2023; - № ТТН-12/07 від 18.07.2023; - № ТТН-13/07 від 18.07.2023; - № ТТН-30/07 від 19.07.2023; - № ТТН-31/07 від 19.07.2023; - № ТТН-32/07 від 19.07.2023; - № ТТН-60/07 від 20.07.2023; - № ТТН-63/07 від 20.07.2023; - № ТТН-62/07 від 20.07.2023; - № ТТН-64/07 від 20.07.2023; - № ТТН-86/07 від 21.07.2023; - № ТТН-87/07 від 21.07.2023; - № ТТН-88/07 від 21.07.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 188 від 31.07.2023 на суму 5815804,41 гривень; - № 185 від 28.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 181 від 27.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 176 від 26.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 173 від 25.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 164 від 19.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 157 від 17.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 151 від 13.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 147 від 12.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 137 від 06.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 131 від 03.07.2023 на суму 4000000,00 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Дельта-С Компані», станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

Судом також встановлено, що позивачем укладалися договори оренди нежитлових приміщень та отримання транспортно-експедиційних послуг.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» № 5-К від 12.05.2023 року «Про зміну назви підприємства», у зв`язку із зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Речтехнова», згідно рішення учасника № 12/05/2023 від 12.05.2023, скорочене найменування: ТОВ «Речтехнова» внесено зміни до штатного розпису підприємства, та іншої документації.

01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стор Центр» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут» як Орендарем укладено договір оренди нежитлових приміщень № 010523-1 ОР, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення (далі «об`єкт оренди»), які знаходяться у власності Орендодавця і розташовані за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, 9, для розміщення складу загальною площею 502,3 м.кв.

Вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає з моменту підписання сторонами Договору та Акта прийому-передачі об`єкта оренди (п. 2.1. розділу 2 Договору № 010523-1 ОР).

Згідно п. 3.1. розділу 3 Договору № 010523-1 ОР, орендна плата становить 25115,00 гривень у тому числі ПДВ. У вартість оренди не входить плата за комунальні послуги.

Відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 01.05.2023, що є додатком № 1 до Договору оренди № 010523-1 ОР від 01.05.2023, ТОВ «Стор Центр» передає, а ТОВ «Некфрут»/«Речтехнова» приймає в оренду приміщення складу загальною площею 502,3 м. кв. за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, 9. В акті зазначено, що технічний стан приміщення задовільний.

На виконання умов Договору оренди нежитлових приміщень № 010523-1 ОР, надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): - № ОУ-0000020 від 30.06.2023 на суму 25115,00 гривень; - № ОУ-0000024 від 31.07.2023 на суму 25115,00 гривень.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 91 від 15.06.2023 на суму 25115,00 гривень; - № 95 від 16.06.2023 на суму 25115,00 гривень; - № 15 від 04.07.2023 на суму 25115,00 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Стор Центр», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

Актом взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ТОВ «Стор Центр», установлено, що станом на 31.07.2023 заборгованість на користь ТОВ «Стор Центр» становить 25115,00 гривень.

07.04.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут» («Речтехнова») як Орендарем, укладено договір суборенди нежитлового приміщення № б/н, відповідно до якого Орендар передає у строкове, платне користування нерухоме майно, визначене п.1.2. цього Договору (далі «Об`єкт суборенди»), а Суборендар приймає це майно та сплачує Орендарю орендну плату.

Пунктом 1.2. Договору суборенди № б/н від 07.04.2023 визначені характеристики об`єкта суборенди: - частина нежитлового приміщення, а саме: офіс 76, який знаходиться за адресою пр-т. Волі, буд. 6, м. Луцьк; - площа яка передається в суборенду складає 5 м.кв.; - стан об`єкта суборенди на момент передання в суборенду задовільний. Недоліки об`єкту суборенди (за їх наявності) зазначаються сторонами у відповідному Акті передачі-приймання.

Згідно п. 4.1. Договору суборенди № б/н від 07.04.2023 встановлено, що розмір орендної плати за об`єкт суборенди становить 5000,00 гривень за один рік оренди.

Відповідно до акта прийому-передачі приміщення в суборенду від 07.04.2023, ТОВ «Некфрут» («Речтехнова») прийняв офіс 76, який знаходиться за адресою пр-т. Волі, буд. 6, м. Луцьк, а ФОП ОСОБА_1 передала.

Згідно акта звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2023 між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_1 , за даними ТОВ «Речтехнова» заборгованість становить 4250,00 гривень.

Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків сальдо після звірки станом на 30.06.2023 між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_1 становить 3833,33 гривень.

Актом взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_1 , установлено, що станом на 31.07.2023 заборгованість на користь ТОВ «Речтехнова» становить 3416,66 гривень.

На виконання умов Договору суборенди № б/н від 07.04.2023, надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): - № ОУ-05/04-2023 від 30.04.2023 на суму 333,33 гривень; - № ОУ-05/05-2023 від 31.05.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-05/06-2023 від 30.06.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-05/07-2023 від 31.07.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-05/08-23 від 31.08.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/09-2023 від 30.09.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/10-2023 від 31.10.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/11-2023 від 30.11.2023 на суму 416,67 гривень; - № ОУ-02/12-2023 від 31.12.2023 на суму 416,67 гривень.

Оплата орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення № б/н від 07.04.2023 підтверджується платіжною інструкцією № 4 від 02.05.2023 на суму 5000,00 гривень.

01.05.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут» («Речтехнова») як Замовником укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 18-23, яким визначено порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами цього договору щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та закордоном. Відповідно до предмету договору, Виконавець зобов`язується своєчасно доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення (згідно з товарно-транспортною накладною) відповідно до поданих Замовником заявок, і видачі його, уповноваженій на одержання вантажу, особі, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю плату за перевезення вантажу.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 18-23, організація перевезень вантажів здійснюється відповідно до замовлення Замовника на підставі заявки, поданої Замовником на адресу електронної пошти Виконавця не пізніше 18 години дня, що передує дню перевезення. У разі термінового перевезення вантажів, за згодою Виконавця, Замовник подає заявку усно, в телефонному режимі в той самий день.

Виконавець надає послуги особисто, а у необхідних випадках може залучити для виконання своїх обов`язків інших осіб, з якими укладені прямі договори, але залишається відповідальним перед Замовником за виконання умов цього Договору (п. 2.2. Договору № 18-23).

На виконання умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 18-23, надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): - № ОУ-15/05 від 31.05.2023 на суму 43800,00 гривень; - № ОУ-14/06 від 30.06.2023 на суму 45900,00 гривень; - № ОУ-31/07 від 31.07.2023 на суму 45050,00 гривень.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 50 від 31.05.2023 на суму 43800,00 гривень; - № 126 від 30.06.2023 на суму 45900,00 гривень; - № 189 від 31.07.2023 на суму 45050,00 гривень.

Згідно актів звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_2 , сальдо станом на 31.05.2023, 30.06.2023 становить 0,00 гривень.

Відповідно до акта взаємних розрахунків між ТОВ «Речтехнова» та ФОП ОСОБА_2 , станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

Апеляційний суд заважує, що за змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

Згідно із частинами першою-другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-XIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.

Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи та дослідження доказів встановлено, що представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Досліджені під час податкової перевірки та судом у ході розгляду справи первинні документи згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку та відповідно до приписів пункту 198.1, 198.3, 201.10 ПК України дають позивачу право на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Ці документи містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а отже підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання позивачем товару.

Вказані первинні документи містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій та підтверджують фактичний рух активів між позивачем та його контрагентами.

Щодо неточностей (розбіжностей) у товарно транспортних накладних.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Водночас, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Також ГУ ДПС у Волинській області в апеляційній скарзі посилається на дані з бази НАІС ДДАІ МВС України та фотофіксації з відеокамер, з яких, на думку апелянта, вбачається, що транспортні засоби, зазначені у ТТН, не належали ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» та/або були зняті з обліку.

Однак, ТОВ «Речтехнова» не здійснювало перевезення самостійно відповідальність за технічні характеристики та правовий статус ТЗ відповідно до умов договір поставок несе контрагент.

Вказані у ТТН транспортні засоби, навіть якщо були раніше зняті з обліку, могли бути повторно зареєстровані, орендовані, передані за дорученням, або використовуватись іншими шляхами, що не потребують реєстрації ПДВ-оренди (наприклад, через субпідрядників).

У правозастосовній практиці відсутність окремих підтверджень оренди чи володіння транспортом не визнається автоматичною підставою для визнання ТТН фіктивними, якщо вони супроводжуються іншими достовірними доказами руху товару.

Крім того, відсутність фіксації камер спостереження не є доказом нереальності перевезення, оскільки відеоспостереження не охоплює всі маршрути, пункти завантаження та розвантаження, а також не фіксує кожен проїзд з абсолютною точністю.

Таким чином, твердження апелянта про нереальність перевезень є суб`єктивним тлумаченням неповної та формальної інформації, яка не має сили належного доказу в розумінні статей 77, 78 КАС України.

Також чинне законодавство не покладає на покупця обов`язку перевіряти правовий статус транспортних засобів, що використовуються контрагентом та його перевізником. Укладення договору транспортних послуг або перевезення не потребує внесення транспорту в реєстр власності перевізника.

Верховним Судом також сформована стала судова практика, відповідно до якої порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Оскільки ТОВ «Речтехнова» безпосередньо не мало господарських взаємовідносин з суб`єктом господарювання, яким здійснювалось перевезення ТМЦ - ТОВ «Трансгруп Проект», тому відповідно не може нести відповідальність за дії інших суб`єктів господарювання.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/15012/21, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі № 823/1436/13-а.

Окрім цього, Верховний Суд виснував, що товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків (як на це звертав увагу податковий орган) не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій ( постанова від 27.09.2023 року у справі № 380/14750/21).

Таким чином, доводи апелянта про щодо недоліків у наданих первинних документах (товарно-транспортних накладних) є безпідставними, оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.

Отже, апеляційний суд висновує, що судом першої інстанції досліджено та проаналізовано усі вищенаведені документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні господарські операції з вищевказаними контрагентами та встановлено, що такі документи відповідають вимогам Закону № 996-ХІV, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відповідно обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Таким чином, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Вказані вище первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд дійшов висновку, що первинні документи досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно висновував, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Щодо невизнання контролюючим органом результатів проведених позивачем інвентаризацій.

Наказом ТОВ «Речтехнова» від 10.08.2023 № 12/23-І «Про проведення інвентаризації», прийнято провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно листів № 2238/12/03-20-07-01-12 від 07.08.2023 (т.1 а.с. 242) та № 2240/12/03-20-07-01-12 від 07.08.2023 (т.1 а.с. 125) на складі підприємства за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9. З перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 11.08.2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів.

За результатами проведення інвентаризації на підставі наказу ТОВ «Речтехнова» від 10.08.2023 № 12/23-І «Про проведення інвентаризації» складено інвентаризаційний опис №1 товарно-матеріальних цінностей і акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі, станом на 11.08.2023.

Відповідно до інвентаризаційного опису №1 товарно-матеріальних цінностей складених на 11.08.2023, що знаходяться на складі за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9 та акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі станом на 11.08.2023, у ТОВ «Речтехнова» наявні 222 найменувань цінностей на суму 180426023,16 гривень.

Наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис і акт контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей були направлені Головному управлінню ДПС у Волинській області разом із запереченнями до акта перевірки від 17.08.2023 № 12834/07-01/45018463 за травень 2023 року та акта перевірки від 21.08.2023 № 12987/07-01/45018463 за червень 2023 року, що не заперечується податковим органом, проте податковий орган ставить під сумнів здійснену товариством інвентаризацію, оскільки при такій інвентаризації не були присутні працівники податкового органу.

Крім цього, наказом ТОВ «Речтехнова» від 05.10.2023 № 14/23-І «Про проведення інвентаризації», прийнято провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно листа № 14136/6/03-20-07-03-06 від 03.10.2023 (т.5 а.с. 129) на складі підприємства за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9. З перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 05.10.2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів (т.10 а.с. ).

За результатами проведення інвентаризації на підставі наказу ТОВ «Речтехнова» від 05.10.2023 № 14/23-І «Про проведення інвентаризації» складено інвентаризаційний опис №2 товарно-матеріальних цінностей і акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі, станом на 05.10.2023 (т.10 а.с. ).

Відповідно до інвентаризаційного опису №2 товарно-матеріальних цінностей складених на 05.10.2023, що знаходяться на складі за адресою: м. Львів, вул. Г.Курмановича, буд. 9 та акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі станом на 05.10.2023, у ТОВ «Речтехнова» наявні 222 найменувань цінностей на суму 180426023,16 гривень.

Податковий орган вважає, що оскільки при інвентаризації не були присутні працівники податкового органу, то відповідно не можливо підтвердити, що інвентаризації відбулись у дійсності шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження, тощо) на певну дату, у певному місяці, як наслідок не можливо підтвердити, що акти інвентаризацій містить у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках, які відображені в таких актах.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Згідно з п. 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. (далі - Положення № 879), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідно до п. п. 16, 18, 19, 20 розділу II, п. 1 розділу IV Положення № 879, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою. Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації.

Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.

За змістом п. 4 розділу І Положення № 879, проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведенняінвентаризації є обов`язковим.

Проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Згідно п.20.1.9 ПК України, контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ. Право вимагати проведення інвентаризації не прирівнюється до права проводити таку інвентаризацію. Участь інспектора у проведенні такої інвентаризації не є обов`язковою, оскільки норми ПКУ не передбачають такого права контролюючого органу та не передбачають у платника податків обов`язку залучати контролюючий орган до проведення інвентаризації. Вимога податкового органу про проведення інвентаризації за присутності фахівців податкового органу (перевіряючих) не передбачена чинним законодавством України.

Отже, контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації про що має направити такому платнику належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації, в свою чергу платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов`язаний провести таку інвентаризацію. При цьому посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2023 року у справі №640/19859/21 та постанові від 10.12.2024 року у справі № 420/34504/23.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно висновував, що посилання відповідача на те, що акт інвентаризації містить у собі недостовірні відомості через те, що до інвентаризації не були залучені представники Головного управління ДПС у Львівській області, яких було залучено до проведення перевірки, зокрема проведення інвентаризації ТМЦ, є безпідставними та не ґрунтуються на жодній правовій нормі. При цьому, ні Головне управління ДПС у Львівській області, ні Головне управління ДПС у Волинській області під час проведення перевірки не висловлювали зауважень щодо зазначених матеріалів інвентаризації та не висували вимог щодо її повторного проведення.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність у ТОВ «Речтехнова» власних оборотних коштів, необхідних для придбання товарів.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Некфрут»/«Речтехнова», як Позичальником були укладені договори безпроцентної поворотної фінансової допомоги і додаткові угоди до договорів з:

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Західсоцпостач» на суму позики 35000000,00 гривень (Договір № б/н від 02.05.2023; Додаткова угода № б/н від 12.05.2023).

05.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № б/н від 02.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у зв`язку з чим сума позики за договором становить 105000000,00 гривень;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Неометпром Плюс» на суму позики 20000000,00 гривень (Договір № б/н від 05.05.2023; Додаткова угода № б/н від 12.05.2023).

06.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № б/н від 05.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у звязку з чим сума позики за договором становить 110000000,00 гривень;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» на суму позики 50000000,00 гривень (Договір № б/н від 03.05.2023; Додаткова угода № б/н від 12.05.2023).

03.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № б/н від 03.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у зв`язку з чим сума позики за договором становить 130000000,00 гривень (т.3 а.с.230-238, т.6 а.с. 37-39).

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» № 5-К від 12.05.2023 року «Про зміну назви підприємства», у зв`язку із зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Некфрут» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Речтехнова», згідно рішення учасника № 12/05/2023 від 12.05.2023, скорочене найменування: ТОВ «Речтехнова» внесено зміни до штатного розпису підприємства, та іншої документації (т.7 а.с. 56).

Факт отримання коштів за договорами поворотної фінансової допомоги підтверджується подальшим перерахуванням грошових коштів на рахунки контрагентів на виконання договорів поставки в оплату придбаних товарів.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що податковим законодавством не передбачено обов`язок здійснювати перевірку статутного капіталу та обігових коштів позикодавця для встановлення спроможності суб`єкта господарювання надавати кошти в позику.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд першої інстанції вірно вказав, що питання отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Західсоцпостач», ТОВ «Неометпром Плюс», ТОВ «Інтер-С Компані» знаходилась поза межами предмету перевірки та не впливає на правомірність визначення податкових зобов`язань за спірними господарськими операціями з контрагентами ТОВ «Все Продакшн», ТОВ «ТК «Велич», ТОВ «Промисловий шлях», ТОВ «Мудре рішення», ТОВ «Дельта-С Компані». Відповідач не може ставити під сумнів реальність господарських операцій з поставки товару з мотивів ненадання йому доказів отримання поворотної фінансової допомоги за договорами поворотної фінансової допомоги, які не входили до предмету перевірки та доказів безпосередньої пов`язаності яких (договорів поворотної фінансової допомоги та договорів поставки) контролюючим органом надано не було.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 р. справі № 420/34504/23.

Водночас, відповідачем не надано доказів та в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що договори безпроцентної поворотної фінансової допомоги були розірвані сторонами або визнанні в судовому порядку недійсними.

Щодо відсутності на платіжних дорученнях, які були надані до перевірки штампів, печаток банка і підписів уповноважених осіб.

Апеляційний суд погоджується в цій частині із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом, відповідачем у акті перевірки не заперечується факт надання платіжних доручень, однак ставиться під сумнів їх реальність.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Користування системою «Клієнт-Банк», «Клієнт-Internet-Банк» регулюється, крім договору між банком та клієнтом, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Згідно до вимог ст.18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

При виконанні платіжних доручень банком було проведено перевірку електронного підпису позивача та встановлено, що документ підписаний ЕЦП директора ТОВ «Речтехнова» (підпис дійсний не скомпрометований), тобто ідентифіковано особу підписанта, перевірено та встановлено наявність всіх необхідних для платіжного доручення реквізитів та його відповідність вимогам чинного законодавства (наявні дата і номер, назва, код платника та номер його рахунку, код банку платника, назва, код одержувача платежу та номер його рахунку, код банку одержувача, сума цифрами, призначення платежу).

Отже банком було перевірено електронний підпис, перевірено цілісність, достовірність, авторство електронного документа на переказ та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції).

Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Статтею 8 цього ж Закону визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до п.2.1. Інструкції, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів та їх реєстрів заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.

Кожний документ, сформований в системі «Клієнт-Банк», повинен бути посвідчений шляхом накладення електронно-цифрового підпису. Після створення документу на нього накладається ЕЦП осіб, що мають право підпису фінансових документів згідно наявних в банку зразків підписів з відтиском печатки. Обмін інформацією між клієнтом та банком встановлюється у зашифрованому вигляді.

Платіжні доручення, подані до банку місять окрім того електронний цифровий підпис директора підприємства.

Електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, яким є параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача (ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Отже, здійснена банком перевірка достовірності ЕЦП підтвердила, що вищезазначений платіж був підписаний легітимним цифровим підписом, що належить уповноваженому представнику позивача.

Тобто, банк перевірив дешифрування та справжність електронних цифрових підписів, які на час підписання платіжних доручень були дійсними і сторонніх втручань в систему «Клієнт-Банк» не встановлено.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Крім цього, у разі якщо розрахункові документи подані з порушенням - банк повертає їх без виконання. Тобто вказані платіжні доручення, пройдені на оплату, вважаються такими, що оформлені вірно.

Водночас, податковим органом не надано докази, які свідчать про те, що кошти (суми), які вказані в платіжних дорученнях не надходили до контрагентів та не списувалися з рахунку позивача на рахунки контрагентів.

Аналогічний правовий висновок підтриманий Верховним Судом в постанові від 28.07.2022 у справі №380/5389/20.

Таким чином, суд першої інстанції вірно висновував, що наявні в матеріалах справи платіжні доручення містять всі необхідні реквізити.

Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що не суттєві недоліки у документах, не є такими, що зумовлюють втрату ними юридичної сили та містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, де зазначено, що наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів платника податків та відсутність товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про нереальність господарської операції, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи, при цьому перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. При цьому сама собою наявність, або відсутність окремих документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Апеляційний суд крім цього зауважує, що Верховним Судом сформована усталена судова практика про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про отримання необґрунтованої податкової вигоди добросовісним платником ( постанови від 16.05.2024 у справі № 420/4433/23, від 17.07.2019 у справі № 826/18656/14, від 18.07.2019 у справі №805/4535/16-а, від 10.04.2020 у справі №815/4453/14, від 26.05.2021 у справі №380/2404/20, від 15.02.2023 у справі № 803/1810/16) .

Згідно з вимогами чинного законодавства позивач не має обов`язку відслідковувати правильність чи законність ведення господарської діяльності кожним із його контрагентів. Реальність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується первинними документами, відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань. Допущені самим контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо цього ж контрагента та не впливають на податкові зобов`язання позивача. Наявність у позивача податкових та видаткових накладних по господарських операціях, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача. При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Суд першої інстанції вірно висновував, що в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача в основному ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, що, в свою чергу не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідно до ст.47 ПК України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Також необґрунтованим є покликання апелянта на наявну податкову інформацію, яка використана контролюючим органом в ході проведення перевірки позивача.

Податкова інформація є лише підставою для поглибленої документальної перевірки платників на предмет фактичності правовідносин між ними. Наявна в контролюючого органу податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність потенційно здійсненних господарських операцій платника з його контрагентами за ланцюгом постачання, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків. Будь-яке автоматизоване зіставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в контексті процесуального закону. Автоматизоване зіставлення задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанова КАС ВС від 01 лютого 2023 року у справі № 380/9660/21).

Щодо посилань апелянта про порушення податкової дисципліни, допущеної контрагентами позивача.

Інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника або третіми особами у відносинах з цим контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Безпідставними є доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів платника управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, якщо не доведено неможливості контрагентів укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання зобов`язань перед платником.

У постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №380/21313/23 колегія суддів зазначила, що сама по собі недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними договорами.

Щодо посилань апелянта на неналежне відображення господарських операцій у податковому обліку контрагентами позивача та суб`єктами господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача та на окремі недоліки в оформленні первинних документів платника податків, то апеляційний суд зауважує, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів та інших суб`єктів господарювання у ланцюгу постачання. Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана правова позиція зокрема висловлена у постанові Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 1.380.2019.002186.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також Головним управлінням ДПС у Волинській області не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Речтехнова» як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Речтехнова» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами, складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

У свою чергу, факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. А тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.10.2023 у справі №822/1616/17.

Щодо доводів апелянта про ненадання документів до перевірки.

04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0440/5658/18 вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого п. 85.2 ст. 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.

Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого п.п. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №805/1690/16-а.

Окрім цього, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі № 820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16.

Колегія суддів також зауважує, що у кожних окремих правовідносинах (навіть ідентичних на перший погляд) при застосуванні судом одних й тих самих норм права висновки судів можуть бути відмінними в залежності від доводів та обґрунтувань сторін, фактичних встановлених обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.

У цій справі суд надає оцінку спірним правовідносинам виходячи з конкретних обставин, встановлених у межах судового розгляду, наявних доказів, доводів та обґрунтувань сторін.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первинні документи досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, тому висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200 ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму ПДВ 17085101,00 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 17085101,00 грн та за червень 2023 року на суму ПДВ 18000103,32 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 19000103,32 грн. не знайшов свого документального підтвердження та повністю спростовано в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.11.2023 року № 0139220701 та № 0139240701, від 07.12.2023 року № 0168580703 та № 0168960703 вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень, червень, липень 2023 року.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача заявила клопотання про відмову від позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень, червень, липень 2023 року та закриття провадження у справі в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Підстави для неприйняття відмови від позову - відсутні.

Позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі ( ст. 314 КАС України).

Задовольняючи позовну вимогу про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, суд першої інстанції виходив із того, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Задоволення вказаної позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень, червень, липень 2023 року, на переконання суду першої інстанції, гарантує дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечує його виконання та унеможливлює необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права є ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Отже, приписи вказаної норми зобов`язують контролюючий орган після набрання законної сили рішенням суду на наступний робочий день після отримання відповідного рішення внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Суд зазначає, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.

Отже, у відповідача ще не виник обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування як такої, що є узгодженою.

Такий висновок Верховний Суд висловив у постановах від 29 лютого 2024 року у справі №380/7564/22, від 06 грудня 2023 року у справі №380/2506/21, від 25 лютого 2020 року у справі №320/6625/18, від 10 грудня 2024 року у справі № 420/34504/23.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Речтехнова» про відмову від позову в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року слід задовольнити та прийняти відмову від позову в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року.

Відповідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №380/27500/23 в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальності «Речтехнова» про відмову від позову в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року задовольнити.

Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальності «Речтехнова» до Головного управління ДПС у Волинській області в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №380/27500/23 в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №380/27500/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовний текст постанови складено 01.07.2025 у зв`язку із перебуванням головуючого судді Матковської З.М. у черговій щорічній відпустці з 16.06.2025 по 29.06.2025 включно; суддів Гінди О.М. та Ніколіна В.В. у черговій щорічній відпустці з 17.06.2025 по 30.06.2025 включно.