Рішення

від 31.01.2025 по справі 420/22779/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22779/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави до Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, Виконавчого комітету Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави до Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, з урахуванням уточнення позовних вимог, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, що полягає у невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку архітектури та містобудування: Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язати Великоплосківську сільську раду Роздільнянського району Одеської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку архітектури та містобудування: Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що Роздільнянською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді установлено порушення інтересів держави у сфері дотримання законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема виявлено ряд недоліків щодо невиготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення та неподання пропозиції до уповноваженого органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єкту культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення об`єкту культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як це передбачено п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Вважаючи протиправною вищевказану бездіяльність Виконавчого комітету Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області щодо невиготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку архітектури та містобудування: Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Керівник Роздільнянської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 02.08.2024 року по справі №420/22779/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Великоплосківською сільською радою Роздільнянського району Одеської області адміністративний позов з додатками, а також ухвалу від 02.08.2024 року про відкриття провадження у справі, було отримано 03.08.2024 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи (а.с.122).

У визначений КАС України п`ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.

23.08.2024 року до суду від представника Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації надійшли пояснення третьої особи (а.с.124-137), з яких вбачається, що третя особа позовні вимоги Керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.10.2024 року було вирішено подальший розгляд справи №420/22779/24 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі на 11.11.2024 року.

11.11.2024 року було проведено підготовче судове засідання по справі, в якому прокурор у справі надавав пояснення щодо фактичних обставин у справі та висловив правову позицію щодо спірних правовідносин. Представники Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та третьої особи до підготовчих судових засідань не з`являлись, будь-яких клопотань про відкладення судового розгляду справи або про розгляд справи без їх участі до суду не надавали.

Також 11.11.2024 року протокольною ухвалою суду до участі по справі №420/22779/24 було залучено другого відповідача - Виконавчий комітет Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Розгляд справи №420/22779/24 було розпочато спочатку із призначенням підготовчого судового засідання на 10.12.2024 року.

10.12.2024 року було проведено підготовче судове засідання по справі, в якому прокурор підтримав власну позицію щодо заявлених позовних вимог, а також заявляв процесуальні клопотання (а.с. 169-178). Представники відповідачів до підготовчого судового засідання не з`явились, від керівника Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи його без участі, в якому, серед іншого, зазначено про підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с.162-165, 166-168). Представник третьої особи до підготовчого судового засідання не з`явився, будь-яких клопотань про відкладення судового розгляду справи до суду не надавав.

10.12.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

22.01.2024 року прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та виступив із вступним словом. Відповідачі до судового засідання не з`явились, від представника Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі, в якому знову було зазначено про підтримання позовних вимог прокурора у повному обсязі (а.с.187-190). Представник третьої особи до судового засідання повторно не з`явився, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання у повному обсязі.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурором в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження, проти чого прокурор не заперечував.

Суд у справі встановив наступне.

Роздільнянською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді було вивчено питання занесення об`єктів культурної спадщини, що розташовані на території Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Шляхом моніторингу Державного реєстру нерухомих пам`яток України, який знаходиться у відкритому доступі за посиланням https://mcip.gov.ua/kulturnaspadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam iatok-ukrainy/, окружною прокуратурою було встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України немає жодної пам`ятки культурної спадщини національного чи місцевого значення, що знаходяться на території Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району.

Відповідно до інформації Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, наявної в листі №409/10/01-12/2-24/5275 від 08.02.2024 року (а.с.38-40), встановлено, що на території Великоплосківської сільської ради за адресою: с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, розташована пам`ятка архітектури та містобудування - Церква Хресто-Воздвиженська (старообрядницька), XIX ст., яка є об`єктом культурної спадщини місцевого значення. Згідно вищевказаного листа, даний об`єкт культурної спадщини прийнятий під охорону держави рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 року №580.

Згідно листа Великоплосківської сільської ради №564/02-25 від 06.05.2024 року вбачається, що актуальною офіційною назвою вищевказаного об`єкту культурної спадщини є Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), правокористувач - релігійна громада Старообрядницької православної церкви (Хрестовоздвиженська), код ЄДРПОУ - 25027218, місцерозташування - Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна, 178 (а.с.44). Також у вказаному листі зазначено, що вказаний об`єкт культурної спадщини не є комунальною власністю Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, а у відповідних державних реєстрах відсутня інформація щодо права власності на вказаний об`єкт культурної спадщини, з огляду на що сільська рада не може фінансувати видатки щодо виготовлення облікової документації на об`єкти нерухомості, які не є її власністю або не перебувають у користуванні Великоплосківської сільської ради, або її структурних підрозділів.

З листа від №564/02-25 від 06.05.2024 року (а.с.44) також встановлено, що наразі Великоплосківська сільська рада не подавала пропозиції до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення спірного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Вважаючи протиправним факт того, що Виконавчим комітетом Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області не було виготовлено облікову документацію на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку архітектури та містобудування: Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та не було подано пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, прокурор в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/22779/24.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши адміністративний позов та інші надані до суду письмові докази, оцінивши правові позиції та пояснення прокурора у судових засіданнях за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який вже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року по справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року по справі №569/4123/16-а.

Суд зазначає, що в позовній заяві прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» тим, що наразі наявна необхідність захисту інтересів держави у сфері культурної спадщини.

Таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави», а відтак суд вважає, що у даній справі подання керівника Роздільнянської окружної прокуратури позовної заяви мало на меті захист «інтересів держави».

Системне тлумачення положень ст.53 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18).

Згідно із ст.20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з тим, що відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, саме керівник Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області звертається до суду за захистом державних інтересів і набуває статусу позивача.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, що в позовній заяві прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» тим, що наразі наявна необхідність захисту культурної спадщини України, а також підкреслюючи факт відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції державного контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, суд доходить висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з адміністративним позовом в межах даної справи.

Щодо суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Визначення системи та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування врегульовано Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За ст.1 Закону №280/97-ВР виконавчі органи рад органи, які створюються радами для здійcнення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської рад (ч.1 ст.5 Закону №280/97-ВР).

Згідно ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч.ч.1-2 ст.11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п.п.10 п.б) ст.32 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, такі як забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані Законом України від 08.06.2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон №1805-III).

За ст.1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно ч.1 ст.3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, але не виключно:

забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;

подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Правила визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України закріплений у Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 року №452 (далі Порядок №452).

Згідно п.п.3-4 Порядку №452 об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак:

мали значний вплив на розвиток культури країни;

безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури;

репрезентують шедевр творчого генія, є етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;

є витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.

Об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак:

мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;

пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;

є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

За п.5 Порядку №452 попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується МКСК.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року №158 (із змінами) (далі Порядок №158), визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, а також порядок переміщення (перенесення) пам`ятки.

За п.1.3 Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток.

Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством (п.1.5 Порядку №158).

Згідно п.2.1 Порядку №158 виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Відповідно до п.3.1 Порядку №158 на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

За п.3.3 Порядку №158 розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук, як, зокрема, архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних.

Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії (п.3.4 Порядку №158).

Аналізуючи вищевказане можна дійти висновку, що занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини. Разом з тим, такого об`єкту культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують зокрема, але не виключно, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради які виконують функції замовника.

За п.п.8.2-8.3 Порядку №158 нерухомі об`єкти культурної спадщини, включені до списків (переліків) пам`яток всесоюзного, республіканського чи місцевого значення, до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам`ятками культурної спадщини відповідно національного чи місцевого значення.

Перегляд списків (переліків) здійснюється згідно з процедурою, визначеною у розділах IV та цього Порядку (п.8.4 Порядку №158).

Як було встановлено судом за час розгляду справи, Виконавчим комітетом Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, як уповноваженим органом, уповноваженим здійснювати охорону культурної спадщини на відповідній території, не було виготовлено облікову документацію на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Старообрядницької православної церкви (Хрестовоздвиженська), що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та яка є пам`яткою архітектури та містобудування, а також не було подано пропозиції Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення вказаного об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Крім того суд враховує те, що представником Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за час розгляду справи до суду були надіслані клопотання, в яких сторона відповідача погоджується із викладеними позовними вимогами прокурора. Тобто, за час розгляду справи Великоплосківською сільською радою Роздільнянського району Одеської області не було надано доказів на спростування факту невжиття виконавчим органом сільської ради заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вищезазначені обставини, а також враховуючи те, що за час розгляду справи відповідачем не було спростовано факту невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову Керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави до Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, Виконавчого комітету Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності.

Також суд вважає за необхідне зобов`язати Великоплосківську сільську раду Роздільнянського району Одеської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку архітектури та містобудування: Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 192, 194, 209-211, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Керівника Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, 8) до Великоплосківської сільської ради Одеської області (67140, Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Центральна, 121), Виконавчого комітету Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (67140, Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Центральна, 121), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання противною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області щодо невиконання вимог чинного законодавства з виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку архітектури та містобудування: Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

Зобов`язати Великоплосківську сільську раду Роздільнянського району Одеської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку архітектури та містобудування: Старообрядницька православна церква (Хрестовоздвиженська), розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Великоплоске, вул. Соборна (Радянська), 178, та подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про занесення її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький