Постанова

від 03.02.2025 по справі 480/2596/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 р. Справа № 480/2596/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Публічного акцціонерного товариства "Свеський насосний завод" про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі № 480/2596/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акцціонерне товариство "Свеський насосний завод", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.02.2023 № 8250886/05785454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 34 від 27.12.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним акціонерним товариством "Свеський насосний завод" 27.12.2022 податкову накладну № 34 датою подання її на реєстрацію.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.02.2023 № 8250886/05785454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 34 від 27.12.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним акціонерним товариством "Свеський насосний завод" 27.12.2022 податкову накладну № 34 датою подання її на реєстрацію.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368 грн. та на відшкодування витрат на правничу допомогу 3000 грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишено без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 по справі № 480/2596/23 - залишено без змін.

На адресу суду надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" - Дудка Ігоря Миколайовича про прийняття додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (на стадії апеляційного перегляду) в розмірі 2000,00 грн.

Доповідною запискою від 16.01.2025 року адміністративну справу № 480/2596/23 витребувано з канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду.

21.01.2025 вказана справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 року призначено розгляд клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" - Дудка Ігоря Миколайовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №480/2596/23 у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до ст. 252, 311 КАС України заяву розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегія суддів зазначає, що позивачем у відзиві на апеляційну скаргу від 09.08.2024 зроблено заяву про понесені витрати на правову допомогу та своєчасно надано докази на їх підтвердження.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.10.2023 у справі № 1740/2143/18, від 06.12.2023 у справі № 140/763/22.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат застосовує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2017, додаткова угода від 22.06.2018 до Договору про надання правової допомоги № 01/08/3 від 01.08.2017; додаткова угода від 05.08.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01/08/3 від 01.08.2017; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВМ №1034812, акт виконаних робіт (надання послуг) від 07.08.2024 року згідно до додаткової угоди від 05.08.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01/08/3 від 01.08.2017; рахунок на оплату № 52 від 07.08.2024 року; копія платіжної інструкції № 581 від 08.08.2024 оплата послуг за про надання правової (правничої) допомоги на суму 2000,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт (надання послуг) від 07.08.2024 року згідно до додаткової угоди від 05.08.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01/08/3 від 01.08.2017, адвокатом надано послуги з опрацювання матеріалів апеляційної скарги та судової практики, підготовка, оформлення та направлення відзиву на апеляційну скаргу, вартість 2000,00 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Колегія суддів враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов`язок доведення не співмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Водночас, відповідачі, повідомлені належним чином про розгляд заяви про прийняття додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу, до суду апеляційної інстанції не подали заяви про зменшення суми судових витрат, заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат.

Враховуючи, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви позивача щодо розподілу судових витрат та стягнення на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача Публічного акцціонерного товариства "Свеський насосний завод" - Дудка Ігора Миколайовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 480/2596/23 - задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469) на користь Публічного акцціонерного товариства "Свеський насосний завод" (41226, Сумська область, Ямпільський район, селище міського типу Свеса, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 05785454) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Мінаєва О.М.

.