Постанова

від 03.02.2025 по справі 520/18920/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 р. Справа № 520/18920/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі № 520/18920/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив"

до Івано-Франківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 № UA206060/2024/000005/2 Івано-Франківської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971364; 76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд.159);

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2024 № UA206060/2024/000073 Івано-Франківської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971364; 76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд.159);

- стягнути з Івано-Франківської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971364; 76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд.159) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Імператив (ЄДРПОУ 41571716; 61070, м. Харків, в`їзд Вологодський 2-й, будинок 6, офіс 407) судовий збір;

- стягнути з Івано-Франківської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971364; 76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд.159) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Імператив (ЄДРПОУ 41571716; 61070, м. Харків, в`їзд Вологодський 2-й, будинок 6, офіс 407) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що на його переконання, рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 № UA206060/2024/000005/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2024 № UA206060/2024/000073 відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адиіністративного суду від 17.10.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК ІМПЕРАТИВ" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 № UA206060/2024/000005/2 Івано-Франківської митниці.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2024 № UA206060/2024/000073 Івано-Франківської митниці.

Стягнуто з Івано-Франківської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Імператив судовий збір в сумі 4 844,80 грн.

Стягнуто з Івано-Франківської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Імператив витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 року апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 520/18920/24 - залишено без змін.

17.01.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" - Біднарчука Михайла Михайловича про прийняття додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 року призначено розгляд клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" - Біднарчука Михайла Михайловича про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №520/18920/24 у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.

У надісланих до суду апеляційної інстанції запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення Івано-Франківська митниця просила відмовити у задоволенні поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки відповідачу є нехрозумілим, що входить у вартість визначену позивачем в розмірі 7000 гривень. Крім того, відповідач зазначив, що адвокат позивача є обізнаним у даній категорії справ, представляючи інтереси позивача у трьох подібних справах.

У відповідності до ст. 252, 311 КАС України заяву розглянуто у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про прийняття додаткового судового рішення по справі щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.10.2023 у справі № 1740/2143/18, від 06.12.2023 у справі № 140/763/22.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат застосовує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, матеріалами справи встановлено, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" в Другому апеляційному адміністративному суді здійснювалось адвокатом Біднарчуком Михайлом на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 22.11.2024.

Згідно з п. 2.1 Договору, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види професійної правничої (правової) допомоги (послуги) клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, у тому числі, але не виключно.

Згідно з п. 4.1-4.2 Договору за надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги (послуги) клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), яка включає суму вартості професійної правничої допомоги. Винагорода за надання алвокатом клієнту професійної правничої допомоги за цим договором у Другому апеляційному адміністративному суді складає 7000 гривень без ПДВ на підставі актів приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги.

Так, з акту № 2 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 14.01.2025 року вбачається, що сторони підтверджують, що виконавець надав замовнику, а замовник прийняв послуги по наданню правової (правничої) допомоги, а саме представництво інтересів в суді апеляційної інстанції у справі № 520/18920/24 за складання відзиву на апеляційну скаргу - тривалість 2 год. 30 хв., вартістю - 7000 гривень.

Колегія суддів враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, на виконання вимог процесуального законодавства, подав до суду апеляційної інстанції заперечення на заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якому вказував, що заявлена сума витрат на правничу професійну допомогу є неспіврозмірною із складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання відповідної послуги та її обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 7000 гривень є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на наступне.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, послуги з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції включали подання відзиву на апеляційну скаргу та заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

В свою чергу, відзив на апеляційну скаргу частково дублюють зміст позовної заяви, складається з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини та посилань на судову практику, тобто його підготовка не потребувала багато часу.

Також, колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, якою встановлено, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

Підготовка заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції також не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та зусиль.

Колегія суддів зауважує, що надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинні бути доведені стороною у справі.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 640/14930/20.

Колегія суддів також зазначає, що апеляційний перегляд справи відбувався в порядку письмового провадження. Крім того, на час апеляційного провадження між учасниками вже була сформована правова позиція, у тому числі щодо захисту прав та інтересів позивача та доводів відповідача. Дана справа є справою незначної складності, обсяг обставин, які є предметом доказування по даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини, не є надто значним.

Відтак, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, дійшла висновку, що визначена вартість витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 7000,00 грн не є співмірною зі: складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а сума, заявлена до відшкодування позивачу за надану послугу, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданій заяві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 2000,00 грн, що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч.4 ст. 229, ст. ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Імператив" про прийняття додаткової постанови - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (ЄДРПОУ 43971364, 76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд.159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Завод "Імператив" (ЄДРПОУ 41571716, 61070, м. Харків, вул. Космічна, 23-А, 4 поверх)витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Калиновський В.А.