ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/1565/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі №160/1565/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комбінат «ВДА» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі №160/1565/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комбінат «ВДА» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.
28.01.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована 27.01.2025 в системі «Електронний суд» апеляційна скарга Дніпровської митниці на зазначене рішення.
Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про отримання рішення 16.01.2025, просить поновити строк на апеляційне оскарження, однак такі обставини матеріалами справи не підтверджуються.
Так, матеріалами справи встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження 22.11.2024, рішення в електронному вигляді доставлено в електронний кабінет 27.11.2024 о 18:34 та вважається врученим 28.11.2024, тоді як апеляційна скарга подана до суду 27.01.2025, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить обґрунтувань або обставин, які свідчать про наявність об`єктивних перешкод у подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, що могли б бути визнані судом поважними.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Таким чином, суд доходить висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Щодо сплати судового збору.
Згідно пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, серед іншого, справляється за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення, а положеннями частини другої статті 4 Закону передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150% ставки, яка підлягала сплаті за подання адміністративного позову, при цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд звертає увагу, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 (К/9901/30593/19) вказала, що сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, заявлений позивачем адміністративний позов в цій частині є позовом майнового характеру.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Отже, за подання апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв`язку з чим скаржнику необхідно обчислити судовий збір з наведеного вище розрахунку та подати до суду апеляційної інстанції документ про сплату такого збору, з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку.
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України суддя, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 в адміністративній справі №160/1565/24, наведені Дніпровською митницею.
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі №160/1565/24 залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:
-клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності;
- належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі за позовом майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
СуддяВ.А. Шальєва
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 05.02.2025 |
Номер документу | 124880309 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні