Рішення

від 03.02.2025 по справі 619/8042/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/8042/24

провадження № 2/619/178/25

Рішення

Іменем України

03 лютого 2025 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/8042/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Золочівська селищна рада,

вимоги позивача: про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

представник позивача: ОСОБА_5

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 03.10.2024 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та тітки ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . У обґрунтування позову зазначено, що з метою оформлення спадкових прав він звернувся до нотаріуса, яка постановою від 17.01.2024 відмовила у видачі свідоцтва, оскільки будинок належав його діду ОСОБА_4 як голові колгоспного двору, а потім був успадкований батьком та тіткою в рівних частинах. Спадщину він прийняв, оскільки постійно проживав зі спадкодавцями у спадковому будинку. Інших спадкоємців у тітки і у батька не було.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до ухвали суду від 07.10.2024 позовну заяву залишено без руху та представником позивача 16.10.2024 усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.11.2024.

Згідно ухвали суду від 20.11.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 18.12.2024, яке відкладено на 04.02.2025 у зв`язку з витребуванням доказів.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву про розгляд справи без участі представника та ухвалити рішення на розсуд суду на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши заяву, у якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Житловий будинок АДРЕСА_2 відповідно до рішення виконкому Золочівської селищної ради від 13.03.1958, протокол № 6 у зв`язку з переводом сільської місцевості в селище міського типу, належить ОСОБА_4 як голові колгоспного двору (а.с. 7-8, 10).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть ( а.с. 16).

Оскільки правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

Згідно з частиною першою статті 120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а частина друга статті 123 цього Кодексу визначала, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Закон Української РСР «Про власність», який набув чинності 15 квітня 1991 року, не містив поняття «колгоспний двір» і закріпив загальні положення щодо права власності на майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї.

Відповідно до статті 17 цього Закону майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до статті 563 ЦК УРСР у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особисте майно членів колгоспного двору після їх смерті переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. При припиненні колгоспного двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

06 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено з ЦК УРСР статті 120-127, що врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, та статтю 563 щодо спадкування майна колгоспного двору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Враховуючи, що ОСОБА_4 заповіт складено не було, має місце спадкування за законом.

У відповідності до ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 були донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , що підтверджується копіями актових записів про народження.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

У відповідності до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Діти спадщину після смерті батька прийняли шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживали зі спадкодавцем у спадковому будинку.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать копії свідоцтва про смерть (а.с.13, 15).

Позивач являється сином ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження (а.с. 55).

З акту депутата Золочівської селищної ради від 02.05.2024 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час смерті свого батька постійно проживали разом з ним в житловому будинку АДРЕСА_1 . Відповідно ОСОБА_3 на час смерті свого брата ОСОБА_2 також постійно мешкала разом з ним у зазначеному будинку. ОСОБА_1 безперервно з часу свого народження і по сьогоднішній час разом зі своєю родиною мешкає у зазначеному житловому будинку (а.с. 24).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Ураховуючи, що заповіти від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні, про що свідчать Інформаційні довідки за №7932118, №79321083 від 27.11.2024, має місце спадкування за законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Позивач являється племінником ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження, копіями актових записів про народження. Інші спадкоємці після її смерті відсутні.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно відомостей Золочівської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався. Після обох померлих заведені спадкові справи за заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину, з якими звернувся ОСОБА_1 (а.с. 84).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 22 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори постановою від 17.01.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки будинок належить колгоспному двору, голова якого є ОСОБА_4 . Нині чинне законодавство не містить визначення поняття «колгоспного двору» (а.с. 12).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вищевказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №523/3522/16-ц.

Враховуючи, що померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент смерті не здійснили державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , але зазначене майно входить до складу спадщини, яку позивач прийняв у встановленому законом порядку, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом, після смерті тітки ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Золочівська селищна рада, код ЄДРПОУ 25175462, місцезнаходження: Харківська область, Богодухівський район, с-ще Золочів, вул. Центральна, 13-А.

Суддя І. М. Нечипоренко