Рішення

від 27.01.2025 по справі 405/2740/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2740/24

Провадження №2/405/491/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Л.А.

при секретарі - Тарасенко Р.П.,

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1

та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради Горіна І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/2740/24 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з даним позовом до відповідача ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, в якому просила позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання дітей - синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову та до їх повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 захищаючи територіальну цілісність України та який був батьком малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які на теперішній час проживають разом з нею за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, ОСОБА_6 , - з жовтня, 2023 року, а ОСОБА_7 , - з березня, 2024 року. Відповідач ОСОБА_4 є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак вона не піклується про них, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх станом здоров`я, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей, як складову виховання; не спілкується з ними; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для їх належного проживання, отримання ними освіти, у зв`язку з чим, виникли умови, які шкодять інтересам дітей, та, відповідно, є наявними підстави, визначені ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей, а також стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку), до досягнення ними повноліття.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання з викликом в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Крім того, зазначеною ухвалою суду зобов`язано Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради подати до суду письмовий висновок Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради щодо розв`язання спору у зазначеній цивільній справі.

29 жовтня 2024 року на виконання ухвали суду від 09 травня 2024 року Органом опіки та піклування Кропивницької міської ради за вх. №28779 подано висновок органу опіки та піклування Кропивницької міської ради від 18.09.2024 року №6698/19 та рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 08 жовтня 2024 року № 1008 "Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав".

Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей підтримала з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити. Також зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на війні загинув її рідний брат ОСОБА_5 та до того періоду часу, як він був мобілізований він разом з відповідачем ОСОБА_4 та двома їх малолітніми дітьми ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали у м. Новоукраїнці, Кіровоградської області в будинку її (позивача) та її брата матері ОСОБА_8 . Після смерті ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_4 забрала одного із синів ОСОБА_7 і поїхала з ним в Івано-Франківську область до своєї матері, а іншого сина ОСОБА_6 ,- залишила у бабусі ОСОБА_8 06 січня 2024 року відповідач останній раз телефонувала, а в березні, 2024 року їй (позивачу) подзвонила старша донька відповідача - ОСОБА_9 , яка повідомила їй, що треба терміново приїхати і забрати ОСОБА_7 , бо мама (відповідач) влаштовує своє особисте життя, сином не займається, дитина не доглянута, а бабуся за станом здоров`я не може здійснювати за ним догляд. 15 березня 2024 року старша донька відповідача ОСОБА_9 привезла ОСОБА_7 в м. Кропивницький, та, з того часу він проживає разом з братом ОСОБА_6 у її (позивача) сім`ї, відповідач в свою чергу, дітьми не цікавиться, хоча знає номери телефонів і її (позивача), і її чоловіка, і бабусі. Вказала, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пішли в 1-й клас, люблять співати, про маму ОСОБА_4 не запитують та просять, щоб вона (позивач) не віддавала їх їхній мамі, та що вони будуть слухняними.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялася в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, відзив на позовну заяву відповідач не подавала, на підставі чого суд вважає, що відповідач не виявила бажання приймати участь в судовому засіданні, а так само не скористалася своїм процесуальним правом на подання суду доказів з приводу поданого позивачем позову.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради Горін І.М. в судовому засіданні підтримав висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кропивницької міської ради щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це буде в інтересах дітей. Крім того, зазначив, що при підготовці висновку Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради керувався матеріалами справи, які були оголошенні в судовому засіданні, також представник управління з питань захисту прав дітей спілкувався з малолітніми дітьми, які повідомили, що мати вживала алкогольні напої та про них не піклувалась. Діти виявили бажання проживати в сім`ї їх тітки ОСОБА_1 . Вказав, що позивач ОСОБА_1 , яка є тіткою дітей фактично самостійно виховує їх, в той час як матір самоусунулася від виховання синів. Також зазначив, що відповідач ОСОБА_4 на засідання комісії не з`явилася, однак направила до комісії заяву від 05.07.2024 року, в якій просила не позбавляти її батьківських прав щодо малолітніх дітей - синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , однак вказала, що вона добровільно передала дітей та не має належних умов для їх проживання. Разом з тим, вказав, що відповідач з зазначеного періоду часу (05.07.2024) не зверталася з питанням щодо повернення дітей в її сім`ю, своє відношення до дітей не змінила, а тому Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради підтримує висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав. За таких обставин, вважає позов обґрунтованим.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради Горіна І.М., свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_4 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , від яких у них народилося двоє спільних дітей - сини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відповідно, видані 10 липня 2018 року Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про що складені відповідні актові записи № 1033 та № 1032 відповідно.

Батьками дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтвах про народження зазначені: батько « ОСОБА_5 » та мати « ОСОБА_4 ».

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 батько дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 16.09.2023 року відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 2197.

При цьому, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , за якими позивач ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є сестрою та братом, а їх батьками в свідоцтвах про народження зазначені: «батько» - ОСОБА_13 та «мати» - ОСОБА_8 .

Крім того, встановлено, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 11 вересня 1999 року уклала шлюб з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , змінивши прізвище після одруження з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 .

Відповідно до довідки правління ЖБК № 6 м. Кропивницький від 08.04.2024 року, за підписом Голови правління Литвинчука І.В., ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Разом з нею з травня 2004 року проживає ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4, з вересня 2023 року - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з березня 2024 року - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8, не з`являється до своїх дітей ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та не займається їх вихованням з жовтня, 2023 року. Місце знаходження її не відоме.

Відповідно до довідки ДНЗ (ясла-садок) № 31 «Берізка» від 25.03.2024 року № 44 ОСОБА_8 оформила своїх онуків до дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 31 «Берізка» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад (групу № 4) з 22.11.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад (групу № 4) з 21.03.2024 року. За період відвідування дітьми дитячого закладу, мати участі у вихованні та навчанні дітей не приймала, оплату за садок не здійснювала і своїх дітей не провідувала. На даний момент обидва хлопчика щодня відвідують дошкільний заклад. Їх приводять та забирають родичі (члени сім`ї ОСОБА_17 ), в яких вони зараз проживають за адресою: АДРЕСА_4 .

Окрім того, допитані в судовому засіданні за клопотанням позивача в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили суду, і зокрема, свідок ОСОБА_10 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_5 з 1966 року. Позивача знає давно, яка проживає зі своєю сім`єю по сусідству з ним на одній площадці в квартирі АДРЕСА_6 . Також йому відомо, що відповідач була дружиною брата позивача, який загинув на війні та після його смерті, двоє їх малолітніх дітей залишилися проживати з тіткою ОСОБА_1 - позивачем по справі. При цьому, за адресою їх проживання відповідача він ніколи не бачив, хоча вона знає де проживає позивач, та де проживають її діти.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що з 1966 року він постійно проживає за адресою АДРЕСА_7 , та вже майже 27 років він є Головою правління ЖБК № 6. Позивача знає з 1978 року, тобто з моменту її народження, сім`ю позивача знає давно, сім`я порядна, трудова, всі працюють, поганих звичок не мають. Також повідомив, що в сім`ї позивача проживають діти її (позивача) рідного брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який загинув на війні з рф. Мати дітей він (свідок) не знає, однак йому відомо, що вона покинула дітей та до них не приїжджає, десь приблизно з початку та з середини 2023 року діти постійно проживають з позивачем, діти доглянуті, охайні, відвідують школу, та він їх часто бачить на дитячому майданчику біля будинку.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 18.09.2024 року № 6698/19, який затверджено рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 1008 від 08.10.2024 року та який підтримано представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради за яким, встановлено, що батьками дітей у свідоцтвах про народження записані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , фактично проживає по АДРЕСА_2 . Відповідно до матеріалів позовної заяви, після смерті ОСОБА_5 дітей забрала в свою сім`ю тітка ОСОБА_1 . На сьогодні ОСОБА_20 та ОСОБА_21 проживають разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно з довідкою голови правління ЖБК № 6 від 08.04.2024 року, ОСОБА_1 самостійно здійснює виховання та утримання племінників. Відповідно до інформації дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №31 "Берізка" від 25.05.2024 року № 44, за період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в закладі мати ОСОБА_4 участі у вихованні та утриманні дітей не бере, до садочка не з`являлась. Діти ОСОБА_20 та ОСОБА_21 проживають в сім`ї ОСОБА_1 , яка приводить та забирає племінників. Відповідно до довідок комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Кропивницького» Кропивницької міської ради» від 02.07.2024 року та від 03.07.2024 року, ОСОБА_21 та ОСОБА_20 перебувають під наглядом лікарів АЗПСМ № 10. Про стан здоров`я дітей піклується ОСОБА_1 . Факт ухилення ОСОБА_4 від виконання батьківських обов`язків письмово підтверджують громадяни ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . На засіданні Комісії ОСОБА_20 та ОСОБА_21 повідомили, що мати за час спільного проживання про них не піклувалась, зловживала алкоголем. На сьогодні ОСОБА_4 їх вихованням не займається, допомоги не надає. ОСОБА_4 на засідання Комісії не з`явилася, надала заяву, в якій заперечила проти позбавлення її батьківських прав, однак визнала, що добровільно передала дітей та не має належних умов для їх проживання та розвитку. Враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, керуючись найкращими інтересами дитини, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.141, ч.ч.2,3 ст.150 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, при цьому батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Як на правову підставу для позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_1 , яка є їх рідною тіткою та в сім`ї якої проживають малолітні діти, на підставі чого та в порядку ст. 165 СК України позивач має право на звернення до суду з зазначеним позовом, посилалася на ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Зокрема, ухилення від виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, позивач обґрунтовує тим, що відповідач, проживаючи окремо від дітей, самоухилилася від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться життям, здоров`ям, розвитком синів, не приймає будь-якої участі у вихованні дітей, в свою чергу, вона (позивач) не перешкоджала відповідачу у її спілкуванні з дітьми, а так само прийняття останньою участі у вихованні дітей, що свідчить про фактичну можливість, та, з іншого боку, вольове небажання матері виконувати свої батьківські обов`язки, визначені законом, по відношенню до своїх малолітніх дітей.

З огляду на викладене вище, зазначені позивачем підстави позову знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п.15, 16 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Відповідач ОСОБА_4 не виявила бажання приймати участь в судовому засіданні при вирішенні судом питання про позбавлення її (відповідача) батьківських прав, та у будь-який спосіб не оскаржила заяву про позбавлення її батьківських прав відносно її малолітніх синів

При цьому, як вбачається з письмових пояснень відповідача ОСОБА_4 , наданих начальнику служби у справах дітей Городенківської міської ради О.Боднарчук 05.07.2024 року, та які направлені до Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, вона ( ОСОБА_4 ) проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилися двійнята - ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , який ніс службу в Збройних Силах України, - помер. В цей час вона проживала з дітьми та свекрухою ОСОБА_22 в м. Новоукраїнка. В грудні, 2023 року вона, залишивши дітей з бабусею, з метою вирішення питання проживання поїхала до своєї матері, ОСОБА_23 до с. Рогиня, Івано-Франківської області, однак, повернувшись назад, свекруха не дозволила їй надалі проживати з нею, а тому вона повернулася назад до матері без дітей, оскільки їх вона не віддала їй та повідомила, що їм буде ліпше з бабусею. Протягом 2024 року один раз на тиждень вона телефонувала синам, однак свекруха не давала спілкуватися, при цьому вони були дуже раді дзвінку 02 липня 2024 року, в їх день народження. В червні, за допомогою старшої доньки ОСОБА_24 , вона переслала дітям кошти, які були призначені як соціальна допомога по втраті годувальника, на їх утримання в розмірі 100,000 грн. В своїй заяві просила не позбавляти її батьківських прав, оскільки вона любить своїх дітей та хоче бути в їх житті, як мама.

В свою чергу, суд не бере до уваги прохання відповідача ОСОБА_4 не позбавляти її батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене в зазначених письмових поясненнях, оскільки сам лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав, без вчинення будь-яких активних дій не свідчить про її інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку на краще, враховуючи також, що з моменту звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав до розгляду справи судом по суті минуло близько року, проте відповідачем не подано жодного доказу, який би підтверджував її намагання, протягом цього часу, змінити свою поведінку: встановити з синами контакт та брати участь у їх житті, а так само порушувати питання про повернення дітей в сім`ю.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, можливості спілкування з дітьми, бачити їх, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, за умови зміни своєї поведінки.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи вік малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до висновку про недоцільність вислухати їх думку при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав матері дітей ОСОБА_4 .

З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_4 свідомо ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є першоосновою розвитку особистості дітей, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дітей, їх підготовку до самостійного життя, не створюючи належних умов для природних здібностей дітей, поваги до їх гідності, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, хоча має реальну можливість для цього, оскільки іншого з наявних у справі доказів, - не встановлено, як і не встановлено судом і наявності у відповідача тяжких захворювань або наявності інших незалежних від неї причин, та за відсутності при цьому, з боку позивача будь-яких перешкод їй (відповідачу) у спілкуванні з дітьми, оскільки такі в судовому засіданні судом також не встановлені і докази цьому відсутні, та прийняття участі у вихованні дітей та належного виконання своїх батьківських обов`язків, визначених законом, по відношенню до дітей, що є самостійною підставою, визначеною п.2 ч.1 ст.164 СК України, для позбавлення останньої батьківських прав відносно дітей.

Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов`язки не заключаються лише в наданні матеріальної допомоги, вони включають в себе також і батьківську, материнську турботу та ласку, піклування про здоров`я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дитиною.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов`язує позбавлення батьківських прав, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими, такими, що заявлені виключно в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно є такими, що підлягають задоволенню з позбавленням відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Крім того, позивачем пред`явлено також вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на її користь аліментів на утримання дітей - синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до їх повноліття., які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, відповідно до положень якої в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, приймаючи до уваги, що на теперішній час малолітні діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом з тіткою - позивачем ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні, при цьому, судом під час розгляду справи не встановлено наявності у платника аліментів виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, не можливості сплачувати аліменти, а також інших обставин, визначених ст.182 СК України, які мають прийматися судом до уваги при розгляді питання про стягнення аліментів, приймаючи також до уваги що, відповідач є молодою, здоровою, працездатною особою, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача, які (аліменти) слід розуміти як витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дітей, зокрема, потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку та виховання дітей, реалізації їх здібностей, на утримання дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача ОСОБА_4 аліментів, що складають єдину частку від доходів відповідача в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 18 квітня 2024 року і до досягнення синами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Крім того, судом також відзначається, що відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тим самим, сторони не позбавлені можливості звертатися до суду з позовною заявою про збільшення/зменшення розміру аліментів за наявності вказаних обставин.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

При цьому, вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових вират по справі, судом відзначається, що відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим, та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про наявність у відповідача пільг по сплаті судового збору, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 3 633 грн. 60 коп. (1211,20 грн. х 3 позовні вимоги) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, враховуючи, що позивач є інвалідом ІІ-ої групи, що підтверджується пенсійними посвідченням серії НОМЕР_7 (№ НОМЕР_8 ) та довідкою до акта огляду МСЕК серії 2-18ВБ № 095273 від 13.06.2005 року та звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_8 , аліменти на утримання дітей - синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 18 квітня 2024 року і до досягнення синами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , на користь держави судовий збір в розмірі 3 633 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова