Ухвала

від 31.01.2025 по справі 953/10694/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10694/24

н/п 1-кп/953/534/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42023222010000163 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова для розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що підстав для закриття, зупинення провадження немає, в справі маються всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено.

Інші учасники підготовчого судового засідання також вважали, що перешкод для призначення справи до судового розгляду немає.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про накладення арешту на належне обвинуваченому ОСОБА_5 майно, а саме: на транспортний засіб FORD TRANSIT д.н. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , рік випуску 2006, що належить на праві власності ОСОБА_5 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, з метою повного забезпечення цивільного позову, який подано разом з обвинувальним актом.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні просили відмовити прокурору в задоволенні клопотання про арешт майна.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні залишила питання щодо накладення арешту на автомобіль на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом IІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається,з окрема, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

В ході розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що згідно даних Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів та іх власників, обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником транспортного засобу Модель FORD TRANSIT, рік випуску 2006, державний номер: НОМЕР_3 vin: НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 11.09.2013, адреса реєстрації транспортного засобу ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Харків № 1 ГУМВС України в Харківській області (а.с. 102-104).

У даному кримінальному провадженні, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 366 КК України, якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, разом з обвинувальним актом було подано цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 499433 грн. обвинуваченим ОСОБА_5 .

Так, вирішуючи клопотання прокурора, суд, відповідно до п.п. 5, 6 ч. 2. ст. 173 КПК України, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для обвинуваченого та третіх осіб.

Судом в ході розгляду клопотання про арешт майна не встановлено обставин, які б свідчили, що імовірні наслідки накладення арешту на належне обвинуваченому майно в межах даного кримінального провадження, можуть суттєво позначитися на інтересах обвинуваченого або інших осіб.

Поряд з цим, стороною захисту в ході розгляду клопотання достатніх доводів щодо необґрунтованості клопотання прокурора про арешт майна обвинуваченого суду не було наведено, доводи щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на вищезазначене майно не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до ст. 131 КПК України, і його застосування на даній стадії кримінального провадження, у якому підлягають встановленню обставини кримінального правопорушення, на переконання суду, є доцільним і виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи особи, яка є його власником.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та наявність підстав для накладення арешту на належне обвинуваченому майно,

з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Крім того, частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Серед засад діючого кримінального процесуального законодавства, відповідно до ст. 7 КПК України, закріплені, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом.

За змістом положень ст. 3 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Виходячи із підстав накладення арешту на належне обвинуваченому майно, суд вважає обґрунтованими вимоги клопотання в частині встановлення заборони відчуження належного обвинуваченому майна у будь-який спосіб.

Тому, клопотання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 314-315, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42023222010000163 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - на 10 лютого 2025року о10год.00 хв. в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Для участі в судовому засіданні викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023222010000163 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: на транспортний засіб FORD TRANSIT д.н. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , рік випуску 2006, що належить на праві власності ОСОБА_5 , шляхом заборони його відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

На ухвалу в частині накладення арешту може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвали в частині накладення арешту не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя ОСОБА_1