Постанова

від 15.01.2025 по справі 910/3376/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа№ 910/3376/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Сітайло Л.Г.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Рекши Валентини Анатоліївни

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024

у справі № 910/3376/24 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14»

до Фізичної особи-підприємця Рекши Валентини Анатоліївни

про виселення з приміщення,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Княже-14» (далі - ОСББ «Княже-14») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Рекши Валентини Анатоліївни (далі - ФОП Рекша В.А.) про виселення з допоміжного приміщення багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (група приміщень № 95) «А», площею 187,2 м2 - частина основної (підвал), вхід у підвал.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Приміщення загального користування будинку АДРЕСА_1 , яке запроектовано, побудовано та прийнято в експлуатацію, як колясочна, площею 26,7 кв.м., було зареєстровано на праві власності за Фізичною особою-підприємцем Рекшою Валентиною Анатоліївною (відповідачка) на підставі рішення 6 сесії V скликання Дарницької районної в м. Києві ради від 14.06.2007 №15 «Про приватизацію об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва», у п. 33 Додатку до якого було включено об`єкт приватизації під назвою «нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 способом приватизації - викуп».

На підставі вказаного рішення Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва уклав з відповідачкою договір купівлі-продажу, що 18.07.2007 посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І.

За рішеннями державного реєстратора від 16 лютого 2018 року здійснено реєстрацію права власності за Рекшею В.А. нежитлових приміщень в «літ. А» за №1, №2 (групи приміщень 90), загальною площею 26,7 кв.м., а також допоміжне приміщення будинку - підвалу, як група приміщень №95 «А» площею 187,2 кв.м. - частина основної (підвал), вхід у підвал за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дарницького районного суду від 10.11.2021 у справі № 753/7089/18 визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на допоміжне приміщення (група приміщень № 95) «А», площею 187,2 кв.м. - частину основної (підвал), вхід у підвал, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490833680000) за Рекшою Валентиною Анатоліївною , прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, індексний номер 39784277 від 21.02.2018 10:31:23, припинено речове право Рекши Валентини Анатоліївни (рнокпп НОМЕР_1 ) на вказане допоміжне приміщення. Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності Рекши Валентини Анатоліївни на допоміжне приміщення (група приміщень № 95) «А», площею 187,2 кв.м. - частину основної (підвал), вхід у підвал, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490833680000), з виключенням запису про право власності номер 24936574.

Постановою Апеляційного суду від 31.01.2023 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.11.2021 в частині задоволених позовних вимог залишено без змін.

На виконання вказаного рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/7089/18 02.082023 Державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мовчан Анною Станіславівною прийнято рішення про припинення реєстрації права власності ФОП Рекши Валентини Анатоліївни на допоміжне приміщення (група приміщень № 95) «А», площею 187,2 кв.м, - частина основної (підвал), вхід у підвал, вхід у підвал, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490833680000) адреса АДРЕСА_1 (індексний номер рішення: 68713735).

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач зазначив, що надіслано ним вимога про звільнення спірного приміщення залишена відповідачем без реагування і відповідач продовжує займати приміщення, які становлять спільну сумісну власність співвласників багатоквартирного будинку безпідставно.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, послався на безпідставність заявлених вимог, а також просив закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/3376/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Рекши Валентини Анатоліївни на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» 3 028,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право володіння допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку виникло у відповідача на підставі неправомірної державної реєстрації такого права за відповідачем. Державна реєстрація скасована за рішенням суду, тож відповідач володіє вказаним приміщенням без достатньої правової підстави, тому підлягає виселенню.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/3376/24 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Рекши Валентини Анатоліївни на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 6 000 грн, місцевий господарський суд врахував, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом у фіксованому розмірі, правові послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.

Не погоджуючись із висновками суду та мотивами, якими керувався суд першої інстанції, Фізична особа-підприємець Рекша Валентина Анатоліївна звернулась через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.07.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 по справі № 910/3376/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

За доводами скаржника суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що Рекша В.А. у цій ситуації є співвласником допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

Позивач мав запропонувати співвласникам установити порядок користування спірним майном та прийняти відповідне рішення на зборах ОСББ.

Скаржник наголошував на тому, що позов подано передчасно до порушення прав позивача, адже в листах, копії яких використовує позивач, спірне майно не ідентифіковано; всі члени ОСББ мають вільний доступ до спірного приміщення в денний час. Наявність ключів у відповідача від вхідних дверей не є перешкодою в користуванні цим приміщенням іншим співвласникам та служить меті збереженню спільного майна від доступу сторонніх осіб.

Фізична особа-підприємець Рекша Валентина Анатоліївна також не погодилась із ухваленим судом першої інстанції додатковим рішенням, звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 26.07.2024, в якій просила скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 по справі № 910/3376/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте за порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

За доводами скаржника, представник позивача за довіреністю Кіщук Тетяна Василівна не підтвердила в повній мірі свого професійного статусу адвоката, оскільки в реєстрі адвокатів відомості про адвоката Кіщук Тетяну Василівну відсутні.

Крім того, позивач вказував, що заява не містила прохальної частини про постановлення саме додаткового рішення.

16.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Позивач наголошував на тому, що у встановленому з ч.ч. 1, 3 ст. 123, ч.ч. 2,3 ст. 126, ч.4 ст.129 ГПК України порядку своєчасно та у повному обсязі надав всі докази надання правничої допомоги адвокатом, а саме: копію угоди про надання допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, акту прийняття робіт з надання допомоги із переліком наданих послуг та обсягом витраченого часу, їх вартістю та платіжну інструкцію про перерахування коштів за надану правничу допомогу. Також до закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву про надання додаткових доказів фактично отриманої правничої допомоги адвоката протягом 5-ти днів з дня ухвалення судом рішення.

Утім з відзиву відповідача вбачається, що вона не мала заперечень проти доказів та заявленого обсягу судових витрат на правничу допомогу.

Також у відзиві на апеляційну скаргу позивач зробив заяву, відповідно до якої попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, що пов`язані з правничою допомогою адвоката Кіщук Т.В. на підставі угоди № 595-24 від 14.02.2024 про надання професійної правничої допомоги та довіреності, які позивач очікує понести в зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, складає 5000,00 грн. Заява на підтвердження фактично понесених витрат у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції із наданням доказів витрат буде подано позивачем у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

16.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якому позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 залишити без змін та стягнути з відповідачки судові витрати, які понесені позивачем на правову допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн апеляційного провадження.

За доводами позивача, відсутність у відповідачки правовстановлювального документу на приміщення, яке нею використовується самостійно для здійснення підприємницької діяльності позбавляє інших співвласників багатоквартирного будинку права на користування цим майном.

Відповідач заявив суду, що розмір судових витрат, що пов`язані з правничою допомогою адвоката Кіщук Т.В. на підставі угоди № 595-24 від 14.02.2024 про надання професійної правничої допомоги та довіреності, що позивач поніс в зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, складає 10 000,00 грн на підтвердження чого надав акт про приймання виконаних робіт від 12.09.2024 та платіжну інструкцію про сплату за надану правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

У судове засідання 15.01.2025 з`явились представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача.

Заслухавши доводи апелянта та представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (ч. 1 ст. 385 ЦК України).

Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» до Господарського суду міста Києва з позовом ФОП Рекши В.А. про виселення з допоміжного приміщення багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (група приміщень № 95) «А», площею 187,2 кв.м, яке складається з частини підвалу та вхід у нього, направлені на захист прав інших співвласників багатоквартирного будинку на володіння та користування спільним майном співвласників.

Доводи скаржника з приводу того, що вибраний позивачем спосіб захисту можливий лише тоді, коли майно, з якого суд здійснює виселення, має бути індивідуально визначеним, є хибними, адже спільне майно багатоквартирного будинку це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Доводи скаржника, що всі члени ОСББ мають вільний доступ до спірного приміщення в денний час не узгоджується з принципом добросусідства та добросовісності, у зв`язку з чим не приймаються судом апеляційної інстанції.

Доводи скаржника про те, що відсутність установленого порядку користування спільним сумісним майном наділяє одного із співвласників правом одноособово користуватися спільним майном, колегією суддів відхиляються, оскільки такі доводи суперечать інституту спільної сумісної власності, адже користування спільним майном здійснюється спільно всіма співвласниками.

Щодо оскарження додаткового рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/3376/24, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ «Княже-14» звертаючись до суду з позовом, в позові вказувало, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 15 000,00 грн.

Також позивач вказував, що станом на момент подання цієї заяви сума судових витрат, які понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи становить 3028,00 грн - витрати по сплаті судового збору та 6 000,00 грн - витрат на правничу допомогу адвоката, які позивач просив стягнути з відповідачки.

На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем до позовної заяви долучено копію угоди про надання правничої допомоги від 14.02.2024 та акт приймання виконаних робіт від 26.02.2024.

Крім того, після ухвалення судом першої інстанції рішення, 12.07.2024 позивач звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат, в якій просив приєднати до матеріалів справи докази на підтвердження витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи та ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь ОСББ «Княже-14» понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

У зв`язку з чим доводи скаржника, що подана позивачем заява не містила прохальної частини про постановлення саме додаткового рішення, судом апеляційної інстанції визнаються неспроможними.

Щодо доводів скаржника, що представник позивача за довіреністю Кіщук Тетяна Василівна не підтвердила в повній мірі свого професійного статусу адвоката, оскільки в реєстрі адвокатів відомості про адвоката Кіщук Тетяну Василівну відсутні, колегія суддів зазначає таке.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2024 між адвокатом Кіщук Т.В. та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Княже-14» (клієнт) укладено угоду про надання правничої допомоги.

Також в матеріалах справи наявне Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 486 від 28.03.2011 видане гр. Кіщук Т.В.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що за відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката. Наявність або відсутність відомостей про адвоката в ЄРАУ не є передумовою можливості здійснювати повноваження адвоката як представника в суді.

У зв`язку з чим такі доводи представника скаржника колегією суддів відхиляються.

Викладені в апеляційних скаргах доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішень не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних апелянтом судових рішень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржувані рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору з оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Рекши Валентини Анатоліївни на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/3376/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/3376/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3376/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.02.2025.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Сітайло