Постанова

від 15.01.2025 по справі 910/18239/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа№ 910/18239/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 (суддя Омельченко Л.В., повний текст ухвали складено та підписано - 05.11.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 (суддя Омельченко Л.В., повний текст ухвали складено та підписано - 05.11.2024) задоволено клопотання Акціонерного товариства «Банк Альянс» про звернення стягнення на предмет іпотеки; надано дозвіл Акціонерному товариству «Банк Альянс» на задоволення кредиторських вимог шляхом звернення стягнення у спосіб, встановлений законом або договором, зокрема, але не виключно, на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», державним або приватним виконавцем з примусового виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду 16.05.2023 у справі № 918/1078/22 на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс», яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним 05.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прувіс», який посвідчений 05.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. та зареєстрований у реєстрі за № 746, а саме - на наступне нерухоме майно: група об`єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Франівка, вул. Бригадна, 1/1, що належить ТОВ «Прувіс» на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 05.10.2018:

- корпус для очистки зерна, площею 319,2 кв.м;

- лабораторний корпус Н-1, площею 27,7 кв.м;

- корпус для фасування та упаковки, площею 93,2 кв.м;

- зерносклад (літера по плану А-1), площею 1377,9 кв.м;

- піднавіс для збереження зерна (літера по плану Б-1, піднавіс для сіна № 1, піднавіс зерноплощадка № 2, зерноплощадка № 3), загальною площею 604,4 кв.м;

- дизельна електростанція (літера по плану В-1), загальною площею 70,7 кв.м;

- піднавіс-комора (літера по плану Г-1), загальною площею 672,2 кв.м;

- автовагова з прибудинковими приміщеннями (літера по плану Д-1), загальною площею 55,7 кв.м;

- будівля, контора, Ж-1 загальною площею 113,3 кв.м.;

зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Прувіс» негайно на вимогу АТ «Банк Альянс» забезпечити фізичний доступ до предмета застави представникам АТ «Банк Альянс» та/або суб`єкту оціночної діяльності.

Судове рішення постановлено з посиланням на приписи ст.ст. 39, 41 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивоване тим, що 170-денний строк запроваджений судом мораторію на задоволення вимог кредиторів сплив і станом на час розгляду клопотання не було ухвалено постанову про визнання боржника банкрутом або постановлено ухвалу про введення процедури санації, то у АТ «Банк Альянс» є обґрунтоване право на звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 05.11.2021 у спосіб, передбачений законом або договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити клопотання про забезпечення вимог кредиторів; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Альянс» про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, яким установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Тобто, п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства допускає можливість продовження дії мораторію, в тому числі і щодо забезпечення вимог забезпечених кредиторів.

При цьому, у даному випадку, мораторій було неодноразово продовжено, а тому 28.10.2024 були відсутні правові підстави для надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки. Надавши дозвіл на звернення стягнення на предмет іпотеки, в той період, коли відносно нього введено мораторій, місцевий господарський суд порушив приписи ст. 41 КУзПБ, не врахувавши, що мораторій на задоволення вимог кредиторів зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань, строк виконання яких настав.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

13.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» - без задоволення.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро», що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/18239/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18239/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

25.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/18239/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі № 910/18239/23, зокрема, відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 призначено на 15.01.2025.

Явка представників учасників справи

15.01.2025 у судове засідання не з`явилися представники учасників справи, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі № 910/18239/23 було надіслано учасникам справи в електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.

Заяви/клопотання заявлені учасниками справи

13.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На обґрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро», адвокат Яковлев Олександр Сергійович не може взяти участь 15.01.2025 у судовому засіданні через прийняття участі в іншому судовому засіданні у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, а керівник скаржника не має юридичної освіти та не зможе представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» у даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» про відкладення розгляду справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а також щодо неможливості направити представника позивача в судове засідання, яке призначене на 15.01.2025, оскільки останнього про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь, а отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання саме 15.01.2025.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Також, 14.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс», арбітражного керуючого Клименка Руслана Івановича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що останній не отримував копії апеляційної скарги, а відтак, наявна необхідність для ознайомлення з матеріалами справи № 910/18239/23 та формування правової позиції.

Розглянувши клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс», арбітражного керуючого Клименка Руслана Івановича про відкладення розгляду справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс», арбітражним керуючим Клименком Русланом Івановичем не надано належних та допустимих доказів неможливості завчасно ознайомитися з матеріалами справи № 910/18239/23, оскільки останнього про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь. До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що копію апеляційної скарги було надіслано скаржником в електронний кабінет заявника, що підтверджується квитанцією № 1961002 від 29.10.2024, а отже у розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс», арбітражного керуючого Клименка Руслана Івановича було достатньо часу для того, щоб сформувати правову позицію у даній справі.

Крім того, 14.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке фактично обґрунтоване наявністю клопотань про відкладення від скаржника і розпорядника майна та дотримання змагальності судового процесу і рівності учасників справи.

Розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Банк Альянс» про відкладення розгляду справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Однак, Акціонерним товариством «Банк Альянс» не наведено обґрунтованих підстав щодо наявності обставин для відкладення розгляду справи та не надано належних та допустимих доказів неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/18239/23, відкрито провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс» на загальну суму 11 032 324,40 грн; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Клименка Руслана Івановича.

26.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Банк Альянс», як заставного кредитора, надійшла заява із грошовими вимогами до боржника на суму 86 135 475,13 грн.

19.01.2023 до Господарського суду міста Києва від адвокатського об`єднання «Тім Лекс» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 324 722,66 грн.

19.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Реймакс» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 162 555,29 грн.

19.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноагро» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 180 679,00 грн.

19.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Карпат» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 248 056,00 грн.

19.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 221 192,11 грн.

19.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 16 962 462,09 грн.

10.06.2024 від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Клименка Р.І. надійшли письмові пояснення щодо розгляду вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/18239/23, поміж іншого, задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Клименка Р.І. про продовження процедури розпорядження майном боржника; продовжено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Клименка Р.І. на 40 днів.

17.06.2024 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 86 150 095,80 грн.

19.07.2024 до Господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого Клименка Р.І. надійшло клопотання про продовження дії мораторію та процедури розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/18239/23, зокрема, задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Клименка Руслана Івановича про продовження строку процедури розпорядження майном боржника; продовжено строк процедури розпорядження майном боржника, повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Клименка Руслана Івановича, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів на 170 днів.

14.10.2024 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшло клопотання про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі.

За наслідками розгляду клопотання Акціонерного товариства «Банк Альянс» про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Акціонерне товариство «Банк Альянс» є забезпеченим кредитором, оскільки його вимоги забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс», а саме: іпотекою групи об`єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Франівка, вул. Бригадна, 1/1, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Прувіс» на праві приватної власності.

Як зазначалось вище, 14.10.2024 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшло клопотання про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі, у відповідності до якого забезпечений кредитор просить суд:

1) надати дозвіл Акціонерному товариству «Банк Альянс» (вул. Січових Стрільців, б. 50, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 14360506) на задоволення кредиторських вимог шляхом звернення стягнення у спосіб, встановлений законом або договором, зокрема, але не виключно, на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», державним або приватним виконавцем з примусового виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду 16.05.2023 у справі № 918/1078/22 на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Прувіс» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, пр. 302, оф. 1, ЄДРПОУ 42217874), яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним 05.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прувіс», який посвідчений 05.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. та зареєстрований у реєстрі за № 746, а саме - на наступне нерухоме майно: група об`єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Франівка, вул. Бригадна, 1/1, що належить ТОВ «Прувіс» на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 05.10.2018:

- корпус для очистки зерна, площею 319,2 кв.м;

- лабораторний корпус Н-1, площею 27,7 кв.м;

- корпус для фасування та упаковки, площею 93,2 кв.м;

- зерносклад (літера по плану А-1), площею 1377,9 кв.м;

- піднавіс для збереження зерна (літера по плану Б-1, піднавіс для сіна № 1, піднавіс зерноплощадка № 2, зерноплощадка № 3), загальною площею 604,4 кв.м;

- дизельна електростанція (літера по плану В-1), загальною площею 70,7 кв.м;

- піднавіс-комора (літера по плану Г-1), загальною площею 672,2 кв.м;

- автовагова з прибудинковими приміщеннями (літера по плану Д-1), загальною площею 55,7 кв.м;

- будівля, контора, Ж-1 загальною площею 113,3 кв.м.

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прувіс» негайно на вимогу Акціонерного товариства «Банк Альянс» забезпечити фізичний доступ до предмета застави представникам АТ «Банк Альянс» та/або суб`єкту оціночної діяльності.

За змістом ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

В силу ч.ч. 1, 2, 3 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з абз 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

У відповідності до ч. 8 ст. 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

За змістом ч. 6 ст. 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Частиною 5 статті 41 КУзПБ визначено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

У справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.

У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.

Отже, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15.

Зважаючи на те, що процедура розпорядження майном боржника у справі № 910/18239/23 була введена 14.12.2023, 170 днів сплинули 01.06.2024.

Крім того, слід зазначити, що під час ухвалення рішення щодо продовження процедури розпорядження майном боржника у справі не вирішувалося питання щодо продовження дії мораторію на задоволення кредиторських вимог.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 41 КУзПБ, з метою забезпечення балансу інтересів учасників провадження у справі про банкрутство, у тому числі забезпеченого кредитора Акціонерного товариства «Банк Альянс», а також припинений мораторій на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, суд першої інстанції належним чином оцінивши матеріали справи дійшов вірного висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства ««Банк Альянс» про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Агро» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/18239/23 залишити без змін.

3. Справу № 910/18239/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 03.02.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко